2020-01-14
74
Слід зазначити. що масштабний сировинний експорт дозволяв СРСР значною мірою вирішувати проблему дефіциту споживчих товарів та пом’якшувати негативний вплив світогосподарської кон’юнктури на національну економіку.
Екстремальний стан економіки - СРСР - після 1918, після 1945-го - слугував зручним поясненням для того, щоб виправдати свою неспроможність вирішити цілу низку суттєвих економічних проблем.
Розвиток промисловості в СРСР характеризувався 2-ма основними рисами, а саме: переважанням натуральних пропорцій над вартісними (що виробляти, як виробляти, для кого і в яких обсягах - усі потреби суспільства держава визначала самостійно);
і економії на масштабах в-ва, яка досягалась шляхом створення високо спеціалізованих п-в, які в багатьох випадках були монопольними виробниками тієї чи іншої продукції.
Для вирішення поставлених запитань та вирішення ряду проблем галузі, необхідні вирішення проблем, що пов’язані як з функціонуванням галузі, так і з регуляцією економіки в цілому.
|
|
|
Прийняття податкового кодексу; адміністративна і інституційна реформа, які будуть успішно доведені до кінця; вирішення питання про приватизацію підприємств, про реструктуризацію підприємств з метою подальшого підвищення їх ефективності – ось коло питань, успішне вирішення яких має можливість стати сприятливими умовами для розвитку не тільки текстильної промисловості, але й розвитку економіки України в цілому.
Чи не найважливішим ресурсом для вирішення внутрішніх проблем підприємства є вирішення:
Проблеми Обладнання та постачання сировини для продукції. І Обладнання, і сировина- ці ресурси, їх наявність є необхідною умовою ефективного функціонування галузі. Одначе на момент 1998 року, ми можемо бачити такі цифри, стосовно цих двох пунктів чи не найважливіших для успішного розвитку галузі та українського в-ва.Так, наприклад, відомо, що вікова структура основних виробничих фондів легкої пром-ті та текстильної пром-ті на 1998 рік складала:
Таблиця №1. Вікова структура основних виробничих фондів легкої пром-ті та текстильної пром-ті на 1998 рік
| Текстильна пром-ть | Вік обладнання | ||
| Галузь | До 5-ти років | 6-11 років | 11-15 років |
| Легка пром-ть | 14(41)* | 55(31)* | 43(23)* |
| Текстильна пром-ть | 14(37)* | 55(33)* | 30(24)* |
*(в дужках подано дані за 1990 рік)
Аналіз наведених вище даних може підтвердити наш висновок, про те, що на Україні впроваджуються нове обладнання і технології в-ва, але лише там, де є гарантія для отримання короткострокового прибутку. А це, як правило, на незначному відсотку підприємств, які погодилися на залучення іноземних інвестицій та виробляють продукцію використовуючи “давальницьку сировину”, тобто не роблячи ніякого прибутку для себе чи для своєї фірми, а працюючи таким чином на прибуток іноземної компанії інвестора.
|
|
|
Є і інші випадки, ми можемо побачити (Таблиця№1), що більшість обладнання в нашій промисловості - застаріле. А це означає, що деякі наші п-ва навіть і без іноземних інвестицій в їх основні фонди, на цьому ж застарілому обладнанні виробляють продукцію. А вона, є лише напівфабрикатом для готової сукні чи пальта.
Оскільки конкуренція на Європейському ринку зростає, то цей фактор підштовхує європейських виробників текстилю і тканин до подальшого зменшення собівартості продукції. Ця дилема була вирішена ними за допомогою передислокації працемісткого в-ва в країни колишнього СРСР. Так, на Україні дешева робоча сила саме цим факторм і скористалися західні фірми для того, щоб заробляти прибуток для себе в Західній Європі.
За оцінками ТАСІС тільки в одній Львівській області працює зараз близько 100 іноземних п-в. Підрахунки показують, що за тих самих умов, виробничі витрати на Україні приблизно на 50% нижче, ніж в Польщі. І тому, коли західна компанія переміщує в-во своєї продукції на Україну – вона може заощадити близько Euro 400.000 на рік просто перемістивши 100 своїх операторів з Польщі до України.[1]
Висновок
Before the collapse of the Soviet Union, the Ukrainian fabrics industry could almost meet the demand of domestic sewing factories. Now, Ukrainian fabric manufacturing producers are searching for sources of raw materials. Ukrainian sewing enterprises are establishing new supply links with foreign exporters of fabrics. Russia, China, Belarus, Germany, Korea, Indonesia, Great Britain, Italy, and France dominate in the Ukrainian fabrics market. The demand for high quality fabrics remains high. Post feels that the sales of foreign fabrics are possible and lucrative in Ukraine.
Yes, it seems that nowadays Ukrainian light industry does not have any chance to become a world leader in production of textiles. And when considering the question: “Is it a goal to pursue at all?”.The answer seems rather rhetorical if you consider some factors.
First of all, Asian countries (especially China and Indonesia) definitely dominate in this direction. If you remember some basic concepts of international economics, then the abundance of labor immediately has to pop-up in your mind.
Ukraine does not have and does not need enough labor resources to concentrate on production of textiles and apparel. High educational level of the nation lets us claim that these resources can be used more efficiently in more ‘hich-tech’ sectors of the economy. Another issue to keep in mind is that even some Post Soviet countries that used to dominate this market at least in former socialist countries lost their positions and do not consider light industry a priority for development (Kazakhstan and Kyrgyz tan make a good case to support this idea). And finally, even US that used to protect its production of apparel heavily started to change its position largely because of the recent WTO rounds.
Considering all those factors what can we say about the prospects for textile producers in Ukraine?
Well, first of all it is obvious that at least for now more realistic goal is to get more confident positions on Ukrainian market. In terms of national strategy I would describe it as import competing (substitution) approach. In terms of financial management it means devoting more resources to developing of the new brands and promoting them wisely on the internal market. It may also mean looking not for average customers but for specific clients that are interested in the product.
Ukraine cannot boast a developed supporting sub-industry that produces all major raw materials for textile industry. Therefore, expansion of textile industry can be achieved mainly at the expense of imports of raw materials. This goal does not seem very realistic on the current stage (especially if you are thinking about fast growth in the industry).
Very important for financial health of the companies is the ability to use debt and public financing effectively. Many producers in Ukraine simply do not know how to do this and/or are too afraid to be involved in any financial procedures. This situation is even more complicated by the attempts of many enterprises to simply keep afloat. Therefore, many companies have more ‘urgent’ issues to take care of.
Due to opening opportunities (rising population incomes, consumers' preferences switch towards high quality clothing, etc) Ukraine has to spread the knowledge on Ukrainian products and design among consumers and related businesses to fill up the market.
But until textile producers turn their minds to the problems mentioned above the problems and prospects of textile industry in Ukraine look somewhat murky. And it is obvious the plausible assumption is that this process may take a while until it yields some positive results.
Додаток 1.
 |
 |
Додаток 2.
Додаток№3.
The major Ukrainian producers of silk are: Kyiv Silk Integrated Plant, Darna Kyiv JSC, Kherson Cotton JSC, Cherkasy Silk Integrated Plant, Volteks Silk Integrated Plant (Lutsk).
The leading Ukrainian manufactures of wool fabrics are: Cheksil OSC (Chernihiv), Donetsk Fabrics Factory, Troyanda JSC (Kyiv), Bohuslav Fabrics Factory (Kyiv oblast), Oteks OSC (Kharkiv), and Lazur JSC (Odesa).
The largest producer was Cheksil OSC which produced 6,237 linear meters of wool in 1997. The company operates 20 enterprises, six of which are factories, and the others specialize in marketing, export/import transactions, supply, energy, repair, construction, engineering, and transportation. The company has exported wool to Europe and the U.S. since 1993. The northern and central regions of Ukraine (Chernihiv, Zhytomyr and Rivne oblasts), known as Polissya, is famous for cultivating flax. The Ukrainian manufacturers of linen are: Lyonoteks JSC (Zhytomyr), Rivnelyon JSC (Rivne), and Kherson Cotton JSC.
|
|
|
Використана література:
1. І. Бураковський: Підприємство в Україні: революційна зміна парадигми управління//Економічні реформи сьогодні №33, 2000, с. 38-41
2. Український промисловець, 2/99
3. Український промисловець 6/99
4. Український промисловець 4/99
5. Український промисловець 1/99
6. Ринок одягу//Бізнес №50(413), 11.12.2000, c. 62-63
7. Наряд’2001//Бізнес №38 (453), 17.09.2001, c. 44-46
8. Бізнес №43(406), 23.10.2000
9. Ukrainian Business magazine, 05/1998
1 За класифікацією СРСР вся пром-ть країни, поділена на галузі була розподілена також на групи пріоритетного (А) та непріоритетного розвитку (Б). Такі галузі як Машинобудування, паливна, метулургічна – були визнані пріоритетними та були найголовнішими кандидатами на отримання інвестиції на свій розвиток від держави. Ті ж галузі, які потрапили до групи Б – були недорозвинені і мало робилося для того, щоб покращити ситуацію.
2 Tacis Report “The Textile Sector in Western Ukraine” by Munk, Andersen & Feilberg
