Клієнт, як я обираю свій банк

Якщо клієнт обирає банк, він має розуміти наступне. Чим вище відсотки надає банк, тим ризикованішими є проекти, в які він вклав гроші, тобто ризикують і клієнт, і банк. У разі вдалих Інвестицій виграють обидва. Якщо трапиться невдача - банк може збанкрутувати, а клієнт - втратити свої гроші. Стабільні, впевнені в собі банки не встановлюють високих ставок за депозитами. Тобто знову перед тобою вибір: можливий високий відсоток і ризик втратити гроші, або низький відсоток і впевненість у запланованому результаті.

Читаючи пресу і додаткову літературу з економіки можна дізнатися, що сучасні банки постійно поширюють сферу своєї діяльності. Вони надають послуги не тільки фізичним особам, а й підприємствам, іншим банкам, беруть участь у міжнародних економічних угодах.

Вчитель: Втім, основними функціями банку залишаються такі: залучення вкладів та видача кредитів. Уявіть собі, що всі вкладники одночасно прийшли до банку, щоб отримати назад свої гроші. Навряд чи це можливо. Тому кожний банк має резервний фонд, який він не має права використовувати за будь-яких обставин. Розмір цього фонду визначається Центральним банком країни.

Історично склалося так, що визначальну роль на грошово-кредитному ринку відігравали Центральні банки країни. Саме такою установою є Національний банк України - НБУ. Його функції особливі. Він контролює діяльність всіх інших комерційних банків, кредитує уряд. Але головною його функцією є контроль за грошовою масою у країні.

Вчитель: Як "американський банкір" хочу ознайомити вас із американською банківською системою.

Так як США - федеративна держава, тобто вона складається із 50 штатів, її банківська система є складнішою, ніж українська. Зверніть увагу на схему (ст.144 підручника).

Федеральна резервна система була створена згідно зі спеціальним законом Конгресу в 1913 році.

• Керівний орган - рада керуючих (7 осіб). Призначається
Президентом на 14 років.

• Регіональні банки стежать за роботою банків у своєму регіоні.

• Комітет відкритого ринку регулює запас грошової пропозиції
у державі.

• Федеральна консультативна надає консультації з найважливі­ших державних фінансових проблем.

Отже, ФРС має такі основні напрями діяльності: надає банківські послуги фінансовим установам; відіграє роль банку для державного уряду; стежить за роботою банків; керує державним запасом грошей І кредитами.

Домашнє завдання (див. Додатки3, 4)

ВИСНОВКИ

Провівши в деякій мірі теоретично-практичне дослідження, я прийшов до висновку, що шкільна економічна освіта на сучасному етапі має такі цілі: 

Ø ознайомлення з основами економічної теорії і прикладних економічних дисциплін (основами бізнесу, підприємницької діяльності, бухгалтерського обліку, менедж­менту, маркетингу тощо);

Ø формування в учнів економічного мислення;

Ø формування вмінь і навичок приймати обґрунтовані рішення;

Ø проведення соціальної адаптації до змін, що відбуваються в сучасному суспільстві у зв'язку з переходом до ринкових відносин;

Ø проведення професійної орієнтації в галузі економічної, правової, підприємниць­кої діяльності та розвиток підприємницьких здібностей учнів.

Ефективність досягнення цих цілей залежить насамперед від майстерності вчителя, його вмінь і навичок в поданні необхідного матеріалу. Важливим при цьому є врахування особливостей вікової групи.

Для підлітків, зокрема, притаманним є мислення на рівні формальних операцій і прагення осягти себе, харакетрним є егоцентризм.. Тому необхідним є розуміння того, що істотними властивостями підліткового мислення є здатність враховувати всі комбінації перемінних при пошуку рішення проблеми; здатність припускати, який вплив одна перемінна зробить на іншу; здатність поєднувати і розділяти перемінні гіпотетико-дедуктивним способом («Якщо є X, то відбудеться Y»).

Система цінностей підлітка частково залежить від його когнітивного розвитку. Ці цінності до деякої міри є продуктом наявного в підлітка досвіду формування моральних суджень. Якщо підліток одержує стимулюючі, але при цьому безпечні можливості розгляду моральних дилем на більш високих рівнях, то роки отроцтва і юності можуть стати часом значного морального розвитку.

Процес навчання складається з цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно-дійового, емоційно-вольового, контрольно-регулюючого, оціночно-результатив­ного компонентів. Цільовий компонент забезпечує усвідомлення педа­гогами і передачу учням мети викладання кожного пред­мета, його конкретних розділів і тем. Стимулюючо-мотиваційний компонент є продовжен­ням цільового, але тільки за усвідомлення учнями їх влас­ного стимулу до діяльності. Змістовий компонент передбачає ретельне обміркування вчителем, яким повинен бу­ти зміст навчального матеріалу, конкретизування обсягу теоретичних положень, визначення умінь та навичок, які необхідно сформувати у процесі вивчення нового ма­теріалу. Операційно - дійовий (методичний) компонент охоплює всі методи та їх складові — прийоми, якими оперує кожен учитель у процесі своєї діяльності, форми організації на­вчання. Організовуючи навчально-пізнавальну діяльність, слід зважати на те, що, хоча учні засвоюють навчальний матеріал під керівництвом учителя, цей процес є індиві­дуальним для кожного учня. Загалом, він передбачає та­ку послідовність інтелектуальних операцій: сприймання; осмислення; узагальнення; систематизація; закріплення; застосування на практиці. Емоційно-вольовий компонент виявляється через напру­ження волі учня у процесі пізнавальної діяльності. Контрольно-регулюючий компонент містить методи контролю, самоконтролю і взаємоконтролю, якими ко­ристується вчитель паралельно з викладанням нового ма­теріалу. Оціночно-результативний компонент передбачає оці­нювання якості знань учнів.

Серед методів контролю виділяють метод усного опитування, письмовий контроль, тестові методи перевірки знань, іспити і державна підсумкова атестація, а також взаємоконтроль, самоконтроль, самооцінка,

Важливим і необхідним є застосування разом із традиційним методами навчання нетрадиційні – „мозкова атака”, дискусії, дидактичні рольові ігри. Розумне їх поєднання сприяє швидшому засвоєнню матеріалу, стимулюванню навчальної діяльності і активності учнів на уроці.

Оцінюванню підлягають теоретичні знання учнів з основ те­орії та вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв'язання практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, громади, держави, проведення порівняльно­го аналізу економічних явищ тощо. Навчальна діяльність учнів має багаторівневий характер - І рівень (початковий), ІІ рівень (середній), III рівень (достатній), IV рівень (високий).

На основі даних теоретичних знань було розроблено 2 уроки з теми „Фінансові установи, їх функції” для учнів 10 класу. Урок 1 передбачає узагальнення знань із питань поняття про банк та банківську систему, функції банків або які послуги надають банки своїм клієнтам. Урок 2 містить у собі ділову гру „Звертаючись по кредит”. У цій діловій грі банківські службовці оцінюють спроможність заявників отримати кредит, використовуючи "кредитну історію" клієнтів, а саме: характер, здатність повернути борг і капітал.

Отже в процесі проведення 2 практичних занять учні мають ознайомитися із банківською системою України та США; визначити ті функції, які виконують сучасні банки; навчитися обчислювати складний і простий відсоток, спілкуватися з працівниками банку з метою отримання необхідної інформації, знаходити і аналізувати її перш ніж скористатися послугами банку; а також учні повинні визначати характер, здатність повернути борг і капітал клієнтів та пояснювати, чому вони становлять інтерес; використовувати вищезгадані критерії для оцінювання заявника щодо позики; пояснювати, як позики збільшують грошову пропозицію.

Додаток 1.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ЕКОНОМІКИ

Рівень навчальних досягнень учня	Бал	Теоретичні знання	Уміння
І. Початковий	1   2   3	Учень з допомогою вчителя розпізнає економічні явища побутового рівня, однослівно відповідає на конкретні запитання «так> чи «ні«. Учень з допомогою вчителя: - розпізнає одне з кількох запропонованих явищ, сим­волів, понять побутового рівня, формул, виділивши їх серед інших, однослівно їх називає - відтворює деякі факти побутового рівня Учень з допомогою вчителя: - однослівно відповідає на запитання, відтворює частину теми в тому вигляді і в тій послідовності, в якій вона була представлена на попередньому уроці - з помилками характеризує окремі економічні поняття і явища	Учень бере участь в активній діяльності на уроках, однак по­требує постійної консультації і контролю з боку вчителя.   Учень з допомогою вчителя уміє використати знання з математики для розв'язання найпростіших побутових розрахунко­вих завдань     Учень уміє: - при постійному контролі і допомозі вчителя виконати розра­хункові на одну дію задачі побутового рівня - в тестових завданнях співвіднести категорії, явища та їх вла­стивості
ІІ. Середній	4   5     6	Учень з допомогою вчителя: - відтворює словами, близькими до тексту підручника, означення економічних термінів, правил, законів - частково відтворює текст підручника, у процесі відповіді допускає окремі видозміни навчальної інформації, ілюс­труючи відповідь прикладами, що наводив учитель Учень з допомогою вчителя: - дає правильне визначення окремих економічних понять, правил, законів - словесно описує економічні явища, вказує на деякі в вла­стивості - відтворює всю тему або її основну частку, ілюструючи відповідь власними прикладами Учень з допомогою вчителя: - свідомо відтворює тему, Ілюструючи 1! власними прикла­дами - розкриває суть економічних понять, формул, законів, до­пускаючи у відповідях незначні неточності - намагається співвіднести економічні явища з їх характери­стиками - намагається застосувати окремі прийоми логічного мис­лення (порівняння, аналіз, висновок)	Учень з допомогою вчителя та користуючись інструкцією уміє: - розв'язувати задачі на одну дію за відомою формулою і усно її пояснити - правильно обрати і використати необхідні математичні фор­мули     Учень уміє: - правильно виконати завдання на одну дію, оформлюючи без висновків - за інструкцією і з допомогою вчителя намагається розв'язати обчислювальні або графіків задачі на дві дії з обгрунтуванням результату, в якому єпомилки Учень уміє: - правильно розв'язати задачу на дві дії, при потребі звертаю­чись за консультацією до вчителя, робить правильні обгрунто­вані висновки - з допомогою вчителя зробити частковий аналіз і порівняння економічних явищ побутового рівня, висновки - прийняти рішення щодо власних економічних Інтересів і об­ґрунтувати його
ІІІ. Достатній	7     8   9	Учень: - без помилок відтворює зміст теми, наводячи власні при­клада - правильно розкриває суть економічних понять, формул, законів     Учень: - володіє навчальною інформацією, яку вміє зіставляти, уза­гальнювати і систематизувати - аргументовано відповідає на поставлені запитання і нама­гається відстояти свою течку зору   Учень: • вільно володіє навчальним матеріалом, наводить аргументи на підтвердження своїх думок, використовуючи матеріали засобів масової інформації - може з допомогою вчителя відповідати на запитання, що потребують знання кількох тем	Учень уміє: - самостійно розв'язувати типові економічні графічні і розра­хункові задачі на одну-дві дії - розв'язувати якісні економічні завдання; робить аналіз, по­рівняння, висновки, у разі потреби звертаючись до вчителя - користуватися математичними знаннями для розв'язання еко­номічних задач Учень уміє: - користуватися економічними законами для розв'язання задач - будувати і читати графіки економічних процесів - відбирати необхідну додаткову інформацію для розв'язання типових завдань - аргументовано, посилаючись на закони, правила, формули, пояснювати деякі економічні процеси, що відбуваються в осо­бистому житті та житті родини Учень уміє: - самостійно розв'язувати типові завдання, виправляти допу­щені помилки - з допомогою вчителя може розв'язувати завдання, що потре­бують знання иавв тем - використовувати різні джерела інформації, користуватися ста­тистичний матеріалом - знаходити і висвітлювати практичне значення економічних знань для окремої особи, родини
IV. Високий	10   11     12	Учень: - вільно володіє темою, має ґрунтовні економічні знання - вільно відповідає на запитання, що потребують знання кількох тем - оцінює окремі нові факти, явища, судження його логічні і достатньо обґрунтовані - узагальнює і систематизує матеріал в межах навчальної теми, - самостійно визначає окремі ціпі власної навчальної діяльності Учень: - має системні знання з економки - має первинні знання в галузі підприємництва, менедж­менту, маркетингу   Учень: - глибоко розуміє економічні закони і категорії - подає ідеї згідно з вивченим матеріалом, робить творчо обґрунтовані висновки - уміє аналізувати і систематизувати матеріали засобів інфор­мації - визначає порядок особистої навчальної діяльності, само­стійно оцінює її результат	Учень уміє: - працювати із спеціальною літературою (статистичні збірник, наукові журнали тощо) - свою відповідь ілюструвати схемами, графіками, прикладами з життя - провадити самоперевірку виконаної роботи - може з не зовсім повним обґрунтуванням пояснити розв'язан­ня завдань підвищеного (комбінованого) рівня     Учень уміє: - керуватися економічними законами, які впливають на прий­няття рішень, прогнозувати соціальні наслідки прийнятих рішень - прогнозувати поведінку окремих людей, груп населення в різних типах економічних систем - знаходити оригінальні (нестандартні) підходи до розв'язання економічних проблем і виконання завдань - порівнювати економічні умови в різних країнах, регіонах. пояснювати виконання завдання підвищеного або комбінова­ного рівня Учень уміє: - сформулювати економічну проблему і визначити шляхи їі розв'язання - вести дискусію з конкретного питання - розв'язувати і пояснювати задачі високої складності - аналізувати економічні і соціальні явища, користуючись відпо­відними документами (законами, постановами, указами тощо)

Додаток 2.

Рольові картки