Вивчення нового матеріалу

"Директор". Банк "Вексель" в моїй особі радий вітати Вас! Запрошую познайомитися із послугами, котрі надає наш банк у рамках Закону України про банки та банківську систему. Банківська система України має таку структуру:

Національний банк України

комерційні банки           спеціалізовані          фінансово-кредитні

банки:                                                                      посередники:

- іппотечні (під зас- - інвестиційні фонди
  таву нерухомості) - трастові (довірчі)

- інноваційні (для    товариства
  нових технологій) - страхові компанії

       - споживчого креди-  - пенсійні фонди
             ту (кредити насе-

                                    ленню)

Кістяк банківської системи — комерційний банк. Таким є і наш банк.

Комерційний банк — це установа, функціями якої є залучення коштів юридичних і приватних осіб та кредитування суб'єктів господарської діяльності і громадян.

Інші установи - не є "банками", це є ощадні установи.

"Заступник директора": кожна названа структура виконує свої функції.

„Вчитель”

Функції Центрального банку:

1) Надання послуг комерційним банкам:

- депозитні (накопичення і зберігання вкладів);

- кредитні (надання позичок);

- постачання готівки (грошей);

- безготівкові перекази.

2) Фінансування державних витрат.

3) Проведення грошової політики.

4) Грошова емісія, тобто друкування грошей.

Функції комерційного банку:

1) депозитні;                                                8) брокерство;

2) кредитні;                                                 9) страхування;

3) трансакційні депозити;                         10) акредитив (кредитні листи);

4) факторинг;                                              11) інвестування;

5) лізинг;                                                      12) консалтинг (консультації);

6) траст;                                                       13) андеррайтінг (гарантування

7) обмін валюти;                                                     розміщення).

Давайте звернемося до наших "працівників" для роз'яснення цих послуг.

"Заступник директора "

(Історія банківської справи)

Людей, котрі позичали гроші в кредит, раніше називали лихварями. Історія лихварства дуже цікава. Перші лихварі діяли вже тоді, коли навіть грошей не було. Стародавній грецький поет Гесіод, котрий жив у VII-VIII ст. до н.е., згадував про лихварів приблизно за 100-200 років до появи перших монетних систем в Елладі. Перші позички давалися натурою: зерном, тваринами. До речі, поняття поняття "давати в ріст" виникло саме тому, що лихвар позичав маленьке теля, а натомість йому повертали дорослого, тобто з натуральним приростом. Лихварі зазвичай працювали на ринках: брали гроші на зберігання, сплачували покупки від імені вкладників, переводили гроші до Інших місць, засвідчували торові угоди.

Життя лихварів було складним. Наприклад, за давньоримським законодавством вони вважалися безчеснішими і порочнішими за злодіїв. Якщо злодія штрафували на суму вдвічі більшу за вкрадену, то лихвар мав сплачувати штраф у розмірі, вчетверо більшому з огляду на отримані відсотки. У місті Піза (Італія) рішенням міської общини лихварям було заборонено проживати на території міста, судді не мали права вислуховувати їхні скарги, а громадянам надавати притулок. У статуті міста Верони було записано, що лихварям вхід до міста заборонений. У Голландії їх не допускали до причастя. В деяких країнах громадянам заборонялося займатися лихварською діяльністю. Тому значна кількість лихварів була іноплеменниками та іновірцями.

Згодом до лихварської діяльності залучилося духовенство. У Греції першими банківськими установами були храми. На Русі до нашестя татаро-монголів найбільшими "банками" вважалися собор Святої Софії у Новгороді, Кирило-Білозеоський та Юр'євський монастирі. На території Європи лихварські операції здійснював здебільшого орден Тамплієрів (Храмовників).

Заборони не могли завадити поширенню банківської діяльності. Розвиток господарства й саме життя вимагали визнання і поширення банківських операцій. Розглянемо найпоширеніші з них.