Розрахунок завадостійості демодулятора

 

Імовірність помилки двійкового символу для ФМ-2 при оптимальному когерентному прийомі обчислюється за формулою:

 , де

h - відношення енергії сигналу, що затрачується на передачу одного двійкового символу E c до питомої потужності шуму N 0.

 ;

.

Результати розрахунків імовірність помилки двійкового символу заносимо в таблицю 1.

 

 

Таблиця 1.

, дБ , разах Р
2 1.585 0.0389
3 1.995 0.0235
4 2.512 0.0127
5 3.162 0.0059
6 3.981 0.0024
7 5.012 0.00076
8 6.309 0.00019
9 7.943 0.000034
10 10 0.0000039

Так як в каналі зв’язку не використовується завадостійке кодування, то припустима імовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює значенню  , найденому при розрахунку параметрів ЦАП. Визначимо потрібне співвідношення сигнал-шум для системи передачі без кодування , при якому . Рдоп=

 

Рис.5 – Завадостійкість систем передачі без завадостійкого кодування та з ним.

З графіка визначаємо

Розрахуємо необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора

 

 

 

5. Вибір коректуючого коду та розрахунок                                                   завадостійкості систем зв’язку з кодуванням.

 

Коректуючи коди дозволяють підвищити завадостійкість і завдяки цьому зменшити необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора для заданої ймовірності помилки прийнятих сигналів. Величина, що показує в скільки разів (на скільки децибел) зменшується необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора завдяки використанню кодування, називається енергетичним виграшем кодування (ЕВК).

Широке розповсюдження дістали циклічні коди Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема (БЧХ). За параметрами вони близькі до досконалих кодів і разом з тим вимагають відносно простих схем кодерів та декодерів. У кодів БЧХ основні параметри пов’язані співвідношеннями:

,                                                        (5.1)

де k- число інформаційних символів, а m- найменше ціле, за якого задовольняється співвідношення

                                                           (5.2)

Вибираючи коректуючий код, я зупинився на кодові з довжиною n=108 та кратністю помилок що виправляються  Знаючи ці параметри розрахуємо k та n:

,

,

,

,

.

 

Якщо в каналі зв’язку без кодування для забезпечення заданої ймовірності помилки необхідне відношення сигнал-шум , а в каналі зв’язку з кодуванням - , то ЕВК буде визначатися

або                     (5.3)

 

Під декодування з виправленням помилок імовірність помилкового декодування кодових комбінацій визначається за умови, що число помилок у кодовій комбінації на вході декодера q перевищує кратність помилок, що виправляються   [1, формула (5.15) ]:

,                                                          (5.4)

де                                        (5.5)

- імовірність помилки кратності q;

 

                                                          (5.6)

 

- число сполучень із n по q;

р- імовірність помилки двійкового символу на вході декодера, розрахунок якої для гауссового каналу зв’язку з постійними параметрами розглянутий у розділі 4.

Для переходу від імовірності до ймовірності двійкового символу на виході декодера достатньо врахувати принцип виправлення помилок декодером: декодер заборонену кодову комбінацію замінює найближчою дозволеною. Тому, якщо число помилок у комбінації  , але , то в результаті декодування комбінація буде містити помилок ( - кодова віддаль). Оскільки помилки біль високої кратності менш імовірні, то остаточно можна вважати, що в помилково декодованій комбінації є  помилкових символів. У коректуючих кодів кодова віддаль  . Знайдемо її для даного випадку:

         

        

        

 

Оскільки при помилковому декодуванні кодової комбінації символів із n помилкові, то перехід від до виконується за формулою

 .

 

Розрахувавши імовірність помилки заносимо результати в таблицю2 та на графік [рис.5.частина 4 даної к. Р.].

 

Таблиця 2.

 

Без коду З кодом
2 0,0389 0,0139
3 0,0235 0,0056
4 0,0127 0,000825
5 0,0059 0,000033
6 0,0024 0,00000572
7 0,00076 0,000000002
8 0,00019 0,0000000000022775
9 0,000034 -
10 0,0000039 -

 

Побудувавши другий графік визначаємо значення та

Тривалість імпульсу з кодуванням:  , підставимо значення

Відношення сигнал-шум: .


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: