Аналіз діяльності фондового ринку України

На сьогодні найбільш розповсюдженим показником, який характеризує аналітичний огляд фондового ринку України, є індекс першої фондової торговельної системи (ПФТС). ВАТ "Фондова біржа ПФТС" (створена у липні 2005 року) є найбільшим торговельним майданчиком цінних паперів України. Торги йдуть в електронній формі, у робочі дні, за результатами яких розраховується індекс ПФТС. Він розраховується щодня на основі середньозваженої ціни по угодах [3]. Особливістю таких торгів є те, що для розрахунку використовують лише ті акції, що є у вільному обігу на фондовому ринку. Не враховуються акції, що перебувають у власності держави, емітента, стратегічних інвесторів, а також у перехресному володінні. Така методика розрахунку підвищує вплив на індекс цінних паперів підприємств, приватизація яких завершена.

У "індексний кошик" індексу ПФТС входять найбільш ліквідні акції, по яких відбувається найбільше число угод. За станом на 02.03.2010 р. цей "кошик" налічує 22 акції різних емітентів, серед яких найбільшу середньозважену ціну складають (в дужках тік ер ПФТС) [3]: Дніпроенерго (DNEN); Єнакіївський металургійний завод (ENMZ); Мотор-Січ (MSICH); Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе (SMASH); Укрнафта (UNAF); Західенерго (ZAEN).

На рис. 1 зображена динаміка індексу ПФТС за останні роки. За результатами 2009 р. індекс, що відображає коливання цін на акції найбільш привабливих підприємств, зменшився порівняно з 2007-червнем 2008 р. більш ніж на 25%. На початку березня показник ПФТС опустився до рівня 199,12 пунктів (06.03.2009 р.) [3]. Така тенденція падіння показника, насамперед, зумовлена світовою фінансово кризою.

Рисунок 1 - Динаміка індексу ПФТС у 2007-березні 2010 році

З початку квітня 2009 року індекс почав поступово зростати і до березня 2010 року не було виявлено жодного падіння пунктів. На початку листопада 2009 року індекс мав значення близьке до 600 пунктів, а вже на кінець лютого 2010 року – вже більше 700 пунктів. Можна зауважити, що спостерігається хоча і не стрімке зростання, але поступово індекс ПФТС наближається до рівня найбільшого свого значення у жовтні 2007 року (трохи менше 1200 пунктів). Про тенденцію зростання свідчить перевищення показника відмітки 810 пунктів на початку березня 2010 року, що безумовно сприяє зростанню вартості акцій підприємств України. Але стверджувати про стрімку зміну динаміки ще зарано, хоча дуже вірогідною є можливість поступового зросту індексу ПФТС.

Також вагомим при діагностиці фондового ринку є встановлення показника інвестування банків у цінні папери [2]. Необхідність визначення вкладень у цінні папери зумовлює проведення аналізу структури активів банків у розрізі статей за останні роки (рис. 2) [4].

Рисунок 2 - Динаміка структури загальних активів банків України

Як можна побачити з рис. 2, протягом 2007-2009 років зберігалася тенденція до зростання загальних активів. Нарівні з цим питома вага інвестицій банків в загальних активах є досить низькою; у 2006-2009 рр. навіть спостерігалося невелике зменшення частки вкладень в цінні папери.

За станом на 01.03.2010 року інвестування українських банків у цінні папери залишається на дуже низькому рівні і складає лише трохи більше 4% загальної суми активів. Це свідчить про низьку частку інвестиційних коштів на ринку цінних паперів. Комерційні банки не приймають на себе інвестиційні ризики, акцентуючи активні операції з кредитним портфелем.

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що сьогоднішня ситуація безумовно свідчить про активність діяльності на ринку цінних паперів. З кожним роком зростає значення інвестора з емітентом на фондовому ринку України. Але обсяги інвестування у цінні папери з боку комерційних банків є дуже незначними в порівнянні із аналогічним показником розвинутих країн. Питома вага вкладень у цінні папери вже багато років не перевищує 7%. Що стосується міжнародної банківської діяльності, то частка вільних грошових ресурсів, яка спрямовується банками на придбання цінних паперів, становить від 20% до 40%. Саме тому поняття "розвиненість" не асоціюється із фондовим ринком України. Інвестори вбачають дуже великі ризики, а українські банки не збільшують обсяги придбання цінних паперів у свої портфелі. Підвищення активності при здійсненні інвестиційних операцій банків вимагає проведення постійного дослідження фондового ринку, його індексів. Тому доцільним буде розгляд діагностики вкладень у цінні папери в подальшому.