Рангування конкуруючих інвестиційних проектів

У практичній діяльності фінансиста-аналітика ЗАТ „АМТ-Компані” нерідко виникає необхідність дати оцінку прийнятих інвестиційних рішень (або таких, які перебувають на стадії прийняття) за наявності кількох конкуруючих варіантів інвестування. Конкуренція між інвестиційними проектами можлива, якщо в інвестиційному портфелі підприємства, по-перше, є взаємовиключні проекти, які забезпечують альтернативні засоби досягнення певної бажаної мети.

Дуже часто, конкуренція інвестиційних проектів виникає через обмеженість коштів, які можна було б спрямувати на інвестування розроблених, причому не взаємовиключних ефективних (з нульовим або навіть додатнім NРV) проектів.

Прийнято говорити, що два (або кілька) інвестиційних проектів не взаємозалежні один від одного, якщо грошові потоки, а у загальнішому випадку — доходи і витрати, які очікуються від одного з них, не змінюються незалежно від того, чи буде здійснений інший проект. 

Наприклад, як незалежні можна розглядати проект збудувати додаткове складське приміщення і проект, що передбачає придбання цим підприємством корпоративних прав (акцій) відкритого акціонерного товариства.

Якщо рішення про прийняття або про відхилення одного проекту впливає на грошові потоки від іншого проекту, то говорять, що ці інвестиційні проекти взаємозалежні. Якщо перший проект залежить від другого, то варто вирішити, чи є сенс приймати рішення про перший проект окремо від рішення про другий проект. При цьому відношення залежності між проектами можуть бути різні: в одних випадках здійснення одного з проектів збільшує доходи від іншого проекту, в інших, навпаки, реалізація одного з проектів зменшує доходи від здійснення іншого проекту аж до взаємовиключення їх здійснення. Це наступає у разі, якщо доходи одного з проектів сягають нульової відмітки при здійсненні їх обох.

Найчастіше доводиться мати справу саме з вибором варіантів інвестування серед проектів як через обмеженість фінансових ресурсів, так і з інших причин, мова про які йшла вище. Є два основні методи рангування альтернативних інвестиційних проектів (тобто їх розміщення у порядку надання переваги при прийнятті рішень про фінансування):

· за критерієм чистої теперішньої вартості (NPV);

· за критерієм внутрішньої норми доходності інвестиції (IRR – Internal rate of return).

При використанні показника чистої теперішньої вартості абсолютна величина NРV може бути критерієм рангування лише інвестиційних проектів з рівновеликим розміром початкових витрат і з однаковим терміном «життєвого циклу».

Так, наприклад ЗАТ „АМТ-Компані” розглядає можливість вкладення грошей у три інвестиційні проекти (вартість початкових витрат кожного з проектів — 300 тис. грн.). За три роки функціонування дисконтовані грошові потоки становлять: проект А - 312тис.грн. (звідки NРV  = 12тис. грн.), проект Б - 300тис.грн. (NРV = 0), проект В — 340 тис. грн. (NРV = 40 тис. грн.). За цих умов перший ранг одержує проект В, другий — проект А, третій — проект Б.

При рангуванні інвестиційних проектів з різними сумами початкових витрат і різними термінами функціонування як критерій рангування слід використовувати величину, яка відображає відношення середньорічної суми NРV до суми інвестиції.

Наприклад, ЗАТ „АМТ-Компані” опрацьовує інвестиційну програму, маючи у своєму розпорядженні фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані в інвестиції, на суму 1500 тис. грн. У розпорядженні розробників програми є кілька інвестиційних проектів (не взаємозалежних один від одного) з такими параметрами (табл. 3.1).

Таблиця 3.1