Заходи по рятуванню людей в нашій країні

Аварії на авіаційному транспорті

          Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток авіації, підвищення її ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних заходів та повітрянно-транспортних пригод.

      Будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалася послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

      Аналіз авіаційний катастроф у світовому масштабі показує, що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на великих реактивних авіалайнерах значно вищий, порівняно з невеликими літаками. Але і на них шанс вижити дуже малий.             

Авіакатастрофи нашого часу

З преси відомо чимало фактів:

1. 20 січня 2004 над Червоним морем сталася трагедія: розбився літак "Боїнг-737". За словами глави єгипетської слідчої комісії Шакіра Келади, після розшифровки даних "чорних скриньок" слідство переконане, що причиною падіння пасажирського літака не був теракт. Виступаючи на прес-конференції в Каїрі, він сказав, що катастрофа була спричинена "технічними проблемами і помилками пілотів". Літак чартерної авіакомпанії "Flash Airlines" впав у Червоне море через чотири хвилини після злету з аеропорту Шарм ель-Шейха. Внаслідок катастрофи загинули 148 людей, у тому числі 134 французьких туристи. На борту перебувало чимало дітей та дві великі родини.

2. 28 серпня 2004 року у катастрофі літака По-2 на аеродромі Коротич під Харковом загинув пілот. За даними оргкомітету Авіаційного свята, присвяченого Дню авіації, основна програма якого мала розпочатися о 12:20, катастрофа сталася о 8:12. Літак належав Харківському національному аерокосмічному університетові "ХАІ". За попередніми даними, загиблий пілот - 69-річний Євген Прозоров, мешканець Запоріжжя, відомий льотчик-спортсмен, кількаразовий переможець змагань з пілотажних видів спорту. Медичний допуск до польотів Прозоров мав. Зараз оргкомітет приймає рішення про скасування намічених святкових заходів, зокрема, ймовірно, буде відмінено рок-концерт і урочисту частину свята, а також урочисте нагородження переможців чемпіонату України з авіаспорту.
Літак, що розбився, був зареєстрований і мав допуск до польотів.

3. 26 грудня 2003 року сталася повітряна катастрофа під час учбових стрільб ППО України на Кримському півострові, внаслідок яких загинули 78 осіб – пасажири і екіпаж російського літака Ту-154. Україна виплатить родичам російських громадян, які загинули внаслідок авіакатастрофи, грошову суму, еквівалентну 200 тис. доларів за кожного загиблого.

4. 27 липня 2002 року у Львові трапилась катастрофа літака Су-27 і стала причиною масової загибелі людей. Дані, отримані на перших етапах розслідування, свідчать, що причиною катастрофи стали серйозні прорахунки в організації підготовки та здійснення польотів у Військово-повітряних силах і, зокрема, при організації демонстраційних заходів у Львові. Літак зачепився верхівки дерев, мов спинився за долю секунди, розвернувся одним крилом і впав на злітну смугу. Пронісся по ній, зачепив літак, що стояв на смузі й на очах 10-тисячного натовпу вибухнув. Вогненні частини літака полетіли в гущу натовпу. У смертельному пеклі, охоплені вогнем та клубами диму, опинились десятки людей, серед яких багато дітей.

5. 11 липня 2003 року поблизу с. Осиково (Донецька обл.) під час проведення авіаційних хімічних робіт над сільськогосподарськими угіддями ТОВ "Чапаєвець" упав вертоліт "Мі-2" (екіпаж - 1 пілот, власник - приватна авіаційна компанія "Скіф-Авіа", м. Донецьк). Внаслідок падіння постраждав пілот вертольота. У важкому стані він госпіталізований у центральну районну лікарню. Вертоліт зруйнований цілком. Попередня причина події - відмова двигуна.

6. У липні 2002 року сталася жахлива катастрофа: у небі над Німеччиною зіткнулись два літака--"Боїнг-737" і російський Ту-154. Всі пасажири і екіпаж загинули. Російський пілот виконав команду знизитися через 25 секунд після її отримання. Однак, на думку ряду експертів, до цього часу на «Боїнгу» могла спрацювати система раннього попередження про зіткнення, внаслідок чого цей літак автоматично знизився і знову виявився на одному рівні з «Туполєвим». Тим часом російські телеканали повідомили з посиланням на західні ЗМІ, що один із пілотів «Боїнга» ніби не раз говорив про своє бажання загинути в авіакатастрофі. Але безперечним фактом є те, що авіакатастрофа в небі над Німеччиною сталася з вини диспетчерів.

Заходи по рятуванню людей в нашій країні

Президент України Леонід Кучма підписав Указ "Про вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій". Документ видано з метою вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Глава держави постановив погодитися з пропозицією Кабінету Міністрів України про утворення у складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби на базі Головного центру координації авіаційних робіт з пошуку і рятування. 

Указом визначено, що основними завданнями Державної авіаційної пошуково-рятувальної  служби є:  

- реалізація державної політики щодо вдосконалення єдиної державної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

- організація та забезпечення авіаційних пошуково-рятувальних робіт всіма наявними силами і засобами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, а також силами і засобами інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, налагодження їх взаємодії;

- розроблення напрямів єдиної технічної політики у сфері вдосконалення сил і засобів, що використовуються для виконання пошуково-рятувальних робіт.