Для створення і підтримки температури, що рекомендується при збереженні коренеплодів, (+1-2 °С) у багатьох зонах нашої країни використовують природний холод, що істотно знижує енерговитрати.
Терміни збереження буряка в сховищах із природним холодом залежать від кліматичних умов.
Коренеплоди рекомендується зберігати навалом, у тарі, у буртах, траншеях, наземних, заглиблених та напівзаглиблених сховищах.
Найбільш простий і дешевий спосіб збереження насипу буряка в буртах. При цьому не потрібно значних капітальних витрат, можна механізувати трудомісткі процеси завантаження-вивантаження, закриття буртів. Однак цей спосіб утрудняє контроль за режимом збереження і його регулювання, а також роботу з продукцією в зимовий час.
Коренеплоди для збереження навалом завантажують у бурти висотою 1,0—1,2 м., шириною – 1м., довжиною 10-15м. У день завантаження буряк закривають сухою соломою, яку укладають шарами, розташовуючи їх знизу нагору таким способом, щоб верхній покрив одну третю частину шару, що знаходиться унизу.
|
|
Верхній шар соломи укладають так, щоб він перекривав гребінь бурту з обох сторін. Після зниження температури усередині бурту до 1 °С його закривають шаром землі. У дощову погоду при наявності в бурті приточно-витягувальної вентиляції гребінь засипають землею при першому укритті чи додатково вкривають соломою. Перед остаточним укриттям промоклу солому замінюють сухою. Товщина укриття коренеплодів буряка соломою і землею складає відповідно 0,4 і 0,5 м у гребеня, 0,6 і 0,7 м — у підстави.
Для укриття буртів застосовують різні ізоляційні матеріали (торф, шлак, пісок, пінопласт тощо).
Зберігають коренеплоди розсипом у щитових буртах. Бурти закривають утепленими дерев'яними щитами.
Краще зберігаються коренеплоди в щитових буртах з активною
вентиляцією. Буряк у буртах можна зберігати у шухлядах або ящикових
піддонах. Розміри буртів при тарному збереженні дорівнюють: ширина від 2-4м, висота стінок — 1,2-1,5 м, довжина — 10-15 м і більше, глибина котловану 0,5-1,5 м.[8]
Для збереження буряка можна рекомендувати сховища засічного типу, у яких коренеплоди розміщують навалом висотою 1,5—1,8 м. Висота стінок засіку повинна бути на 10—15 см вище шару продукції, відстань між верхнім шаром і низом конструкцій, що виступають, не менш 80 см. Стінки засіків установлюють на відстані не менш 25 см друг від друга в заглиблених і не менш 60 см — у наземних сховищах. У сховищах із природною вентиляцією засіку відокремлюють друг від друга дощатими перегородками з проміжками між ними 10—15 см. Зверху простір між перегородками забивають дошками, щоб у нього не попадали коренеплоди.
|
|
У засічних сховищах робиться подвійна ґратчаста підлога і додатково ґратчасті двері. У стаціонарних сховищах тарного типу коренеплоди рекомендується зберігати в ящикових піддонах СП-5-0,60-2, встановлених у 4-5 ярусів висотою й у 4-6 шириною. Штабеля розміщують по обох сторонах робочих проходів з таким розрахунком, щоб забезпечити можливість спостереження і догляду за продукцією. У залежності від місткості сховищ застосовується дво- або багатоканальна система повітророзповсюджування.
Система активної вентиляції сховищ навального типу повинна забезпечити подачу в масу коренеплодів буряка в період збереження не менш 25—35 м3/год повітря на 1 т продукції, при охолодженні — 40—50 м3/год.
Швидкість вентильованого повітря після розподільних шиберів по всьому сховищу не повинна відрізнятися на 10—15 %.
У сховищах різного типу з природним холодом коренеплоди охолоджуються зовнішнім повітрям, що має температуру на 2—5 °С нижче, ніж температура внутрішнього повітря. Охолодження з 8—12 до 0 °С роблять протягом 10—15 діб, вологість повітря повинна бути 90—95%. При негативних температурах вентилювання проводять сумішшю зовнішнього і внутрішнього повітря (температура суміші не нижче +1 °С).
Для зниження температури у насипу в період збереження проводиться періодичне вентилювання продукції більш холодним повітрям, що одержують додаванням у рециркулююче повітря визначеної кількості зовнішнього повітря.
Якщо температура у верхній зоні сховища буде нижче температури у насипу, то для попередження відпрівання буряка і будівельних конструкцій необхідно включати систему опалення.
У процесі вентилювання зі сховища видаляються: надлишкове тепло, волога, продукти газообміну, що виділяють коренеплоди при диханні, та надходять у сховище ззовні.
Система активної вентиляції забезпечує подачу в масу овочів: зовнішнього повітря, змішаного з внутрішнім повітрям сховища, рециркуляційного (внутрішнього) повітря й утепленого повітря (у період сильних морозів).
При активній вентиляції повітря під напором вентилятора продуває знизу нагору всю масу коренеплодів, що зберігаються навалом у засіках.
У сховищах місткістю понад 500 т має бути не менше 2-х систем активної вентиляції з калориферами для обігріву вентиляційного повітря в сильні морози. Огорожі сховищ мають бути з гарною термоізоляцією, щоб на їхніх внутрішніх поверхнях не випадав конденсат.[26,47]