Організація навчального процесу із використанням комп’ютерних дидактичних засобів

Комп’ютерне забезпечення уроків математики в початковій школі потребує належного прикладного програмного забезпечення (ППЗ). Вибір програм та розробка дидактичних комп’ютерних засобів здійснюється вчителем на основі наступних принципів:

1. Доступність. В цьому принципі сконцентровані такі ідеї, як відбір ППЗ, що вже є у наявності (програми, які вже знаходяться на комп’ютері), а також відбір програм, з якими ознайомлений вчитель і вміє з ними працювати.

2. Простота. Тут мається на увазі можливість учнів працювати з деякими програмами (наприклад, іграми, найпростішими редакторами та спеціально-розробленими для дітей 6-10 років програмами).

3. Надійність. програми, які використовує вчитель мають бути ліцензовані, щоб не принести випадкової шкоди психічному чи фізичному здоров’ю дітей, які з ними працюють.

4. Ще одним принципом підбору програм є їх практична багатофункціональність, тобто можливість вчителя зробити у цій програмі якомога більше корисної інформації для дітей: підібрати або створити малюнки, схеми, таблиці, іншу наочність, роздрукувати її, використовувати як наочний посібник саму програму або її продукти і т.і.

Найважливіше у роботі класовода на уроках математики – активізувати пізнавальну діяльність учнів. Засобів для цього в нього чимало. Це й дидактичні ігри, і проблемні ситуації, і цікаві задачі. Але спинимося на наочних посібниках, (які, на наш погляд, варто застосовувати на різних етапах навчання і з різною метою (для перевірки вивченого, закріплення, повторення, вдосконалення знань). Посібники дають змогу урізноманітнити навчальний процес, зробити його більш плідним, цікавим, захоплюючим, ефективно організувати як колективну, так і індивідуальну роботу.

Для створення наочних посібників вчитель може з успіхом використовувати ППЗ або вишукувати їх з допомогою новітніх інформаційних технологій, наприклад, підключати до своєї роботи Всесвітню глобальну мережу Інтернет.

Розглянемо деякі прийоми використання ІКТ для створення засобів навчання для уроків математики в початковій школі.

Так, під час вивчення нумерації в межах першого десятка можна застосувати картки з числами, що мають вигляд роздаткового матеріалу.

Окрім карток з цифрами (числами першого десятка) вчитель може створити певні таблиці натурального ряду чисел.

Наприклад:

1	2	3	4	5
6	7	8	9	10

До цієї таблиці можна застосувати різноманітні види завдань.

✔ Назвіть числа, які йдуть за п'ятіркою (зміщені праворуч від 5).

✔ Назвіть числа, менші від 8 (розміщені ліворуч від цієї цифри).

✔ Між якими числами стоїть З?

Вправи з лічби змінюються геометричними.

Тут теж застосовуються саморобні посібники. Вони мають вигляд поділеного на 4 частини круга з геометричними фігурами.

Дітям пропонується для огляду протягом 2–3 с одна з чотирьох сукупностей геометричних фігур. Потім ця сукупність перекривається, а учні по пам'яті називають, скільки всього фігур вони бачили, яких саме, якого кольору, коментують положення кожної (угорі, внизу, посередині, ліворуч чи праворуч).

Такий наочний посібник такого виду дуже корисний для розвитку уваги: показуючи одну за одною різні чверті круга, класовод пропонує їх порівнювати і відповідати на запитання: «Що змінилося?».

Має зацікавити дітей гра «Живі числа».

Учитель показує картку, на якій зображено знаки >, < чи =. В учнів у цей час на руках картки з числами від 1 до 10 – по одній у кожного. У відповідь на запитання: «Які числа мають стати ліворуч і праворуч від мене?» – вибігають тільки ті, хто має картку з потрібним числом, стають поруч з класоводом й ілюструють приклади, скажімо, 5>4, 6>5 (або 3<4, 7<8, 5 = 5 – залежно від того, який показано знак).

Решта дітей перевіряє правильність «запису» цих прикладів, хором читає їх.

Досить ефективною може стати робота за індивідуальними набірними полотнами. Вона дає можливість диференційованого підходу до учнів залежно від пізнавальних можливостей кожного. Наприклад, пропонуються приклади з пропущеними знаками: для сильніших – між числами, для слабших – між предметними малюнками.

До дошки запрошуються по З учні. Решта в цей час працює з «годинником». Створюється він аналогічно до посібника з геометричними фігурами. Тільки складається не з 1, а 3 пар кругів: на крайніх записано числа від 1 до 12, на середньому – усі математичні знаки (+, –, •,:, > < =).

Треба лише прагнути дидактично повністю «вичерпати» кожну таку вправу, Наприклад, після розв'язування прикладу 5<10 учитель запитує: «Які ще числа можна поставити замість 10?» Він не задовольняється 2–3 випадково знайденими розв'язками, а вчить дітей пошуку в певній послідовності, що гарантує вичерпність відповіді. У даному разі пошук усіх можливих розв'язків спирається на знання послідовності чисел натурального ряду: 5<10, 5<9, 5<8, 5<7, 5<6.

Деякі із заздалегідь підготовлених засобів унаочнення можна використовувати на кількох уроках і не один рік. Ось лише один приклад.

У багатьох школах поширені саморобні художньо оформлені таблиці чисел (прикладів) із зображеннями віночка (їжачка тощо).

На уроці з математики такий посібник зручно використати для лічби («Допоможіть зробити віночок»).

Розглянуті посібники здебільшого використовуються в 1-2 класах. А в наступних доцільні більш схематичні засоби.

Прикладом таких, що створені за допомогою ІКТ можуть стати таблиці додавання (віднімання) чисел.

+	–
1+5=6	6-1=5
2+5=7	6-2=4
3+5=8	6-3=3
4+5=9	6-4=2

Такі таблиці можна використовувати учням як для закріплення, так і для ознайомлення з матеріалом.

Як бачимо, засоби та завдання можуть бути найрізноманітнішими.

Так, запитуючи дітей, якими діями розв'язується задача (або який знак треба поставити замість зірочки в деформованому прикладі, щоб запис був правильний), проти фігур смужки можна записати 4 знаки арифметичних дій, а під час підрахунку геометричних фігур у складному рисунку розмістити 4–5 чисел-відповідей, що позначають кількість знайдених учнями фігур.

Наведемо приклади дидактичних карток:

Завдання 1

Знайди суму чисел кожного стовпця: