2020-01-14
102
1. Учитель креслить на комп’ютері (в PAINT) рожевий і синій відрізки різної довжини.
 |
— Який відрізок довший? (Рожевий відрізок довший, ніж синій.) У цьому випадку ми порівняли відрізки на око, бо їхні ліві кінці розміщені на одному рівні, а правий кінець рожевого відрізка виступає. Тому тут відразу видно, який відрізок довший.
2. Далі вчитель креслить два відрізки так, що їх довжину важко порівняти на око.
 |
Подивіться на ці відрізки. Чи можна їх порівняти на око? (Важко.) Якби це були смужки, то як би ми їх порівняли? (Наклали б одну на одну). Але відрізки не можна накласти один на один, тому, що вони намальовані. їх можна поміряти.
Учитель креслить на дошці відрізок зеленою крейдою. Бере заздалегідь заготовлену картонну смужку і говорить:
— Це мірка. Зараз я нею виміряю цей відрізок.
Учитель прикладає мірку до початку відрізка, позначає крейдою на відрізку кінець мірки, знову прикладає мірку і т. д. до кінця відрізка (у відрізку вміщається ціле число мірок). Учні хором рахують, скільки разів прикладали мірку: 1, 2, 3, 4. Учитель говорить: „Довжина відрізка становить 4 мірки”. Учні пробують ручкою, паличкою, книжкою поміряти довжину парти і доходять висновку: що довша мірка, то менше мірок поміщається на відрізку.
Пауза.
