Конструкції і робота основних типів машин для подрібнення

Згідно ДСТУ 2411-94 “Дробарки. Термiни та визначення“ процес подрібнення визначається, як: “руйнування твердого кускового матеріалу на дрібні кусочки" [14]. Поживні речовини засвоюються організмом тварин тільки у розчинному вигляді, а швидкість обробки часток корму шлунковим соком прямо пропорційна площі їх поверхні.

Подрібнення матеріалів відбувається роздавлюванням, розколюванням, ударом і стиранням. При здрібнюванні звичайно мають місце кілька супутніх видів подрібнення. Наприклад, стирання супроводжується роздавлюванням, розколюванням, здрібнюванням при ударі.

При стиранні матеріалів утвориться велика кількість пилу й у ряді випадків має місце надлишкове подрібнення, що іноді неприпустимо згідно вимог виробництва.

Вибір методу подрібнення залежить від крупності і міцності шматків матеріалу, що подрібнюються. Міцні і крихкі матеріали подрібнюються роздавлюванням і ударом, міцним і в’язкі - роздавлюванням, в’язкі матеріали середньої міцності - стиранням, ударом і розколюванням. Подрібнення проводять в один або кілька прийомів, у відкритих або замкнутих циклах.

При здрібнюванні у відкритому циклі шматки матеріалу проходять через подрібнювач один раз. Якщо у вихідному матеріалі присутні дрібні домішки, то їх попередньо відсівають. У відкритому циклі проводять, як правило, крупне і середнє подрібнення.

При здрібнюванні в замкнутому циклі після подрібнювача встановлюють пристрій, що класифікує, за допомогою якого частки, що перевищують установлений кінцевий розмір, знову транспортуються на повторне подрібнення (система рециркуляції).

Машини для подрібнення шматкових та сипучих матеріалів підрозділяються на такі типи [11, 14, 20]: щокові дробарки, конусні (гіраційні), молоткові та роторні дробарки ударної дії; валкові млини (див рис.2.3).

Крім того, для тонкого подрібнення використовують протиральні машини, кульові і стрижневі млини, кільцеві, вібраційні, колоїдні млини (таблиця 2.1).

До подрібнювальних машин висувають загальні вимоги [13, 15, 28, 43, 44] а саме:

рівномірність шматків здрібненого матеріалу;

зведення до мінімуму пилоутворення;

видалення здрібнених шматків з робочого простору, безперервне й автоматичне розвантаження;

можливість регулювання ступеню подрібнення;

можливість легкої зміни швидкозношуваних частин;

мінімальні питомі витрати енергії на одиницю продукції.

Для подрібнення сипучих матеріалів використовують наступні типи подрібнювачів (таблиця 2.1).