Взаємообумовленість етапів судового розгляду кримінальних справ та вплив їх розташування на ефективність діяльності суду присяжних

 

Кримінальну справу, за обвинуваченням кількох осіб, розглядається судом за участю присяжних засідателів стосовно всіх підсудних, якщо хоча б одна з них заявляє клопотання про розгляд кримінальної справи судом у такому складі (ч. 2 ст. 325 КПК України). Виробництво у суді присяжних врегульовано загальними вимогами кримінального процесу (ст. 324 КПК України).

Склад суду присяжних - суддя і дванадцять присяжних засідателів. Їм можуть розглядатися діла, в яких хоча б одна з поставлений обвинуваченому злочинів підсудна Верховного суду республіки, крайовій або обласному суду, суду міста федерального значення, суду автономної області та суду автономного округу (п. 2 ч. 2 ст. 30 КПК України).

На попередньому слуханні і у судовому розгляді обов'язково участь захисника (п. 6 ч. 1 ст. 51 КПК України) та прокурора.

Специфіка виробництва в суді присяжних складається з п'яти груп положень:

І. Загальних для всього виробництва;

ІІ, Що мають місце на стадії попереднього розслідування;

ІІІ. Характерних для стадії призначення судового засідання;

IV. Визначають особливості судового розгляду;

V. Деяких додаткових вимог до основ і порядку виробництва на подальших судових стадіях.

Кримінально-процесуальні особливості, пов'язані з можливістю розгляду справ судом присяжних з'являються ще на стадії попереднього розслідування справ підсудних суду другої ланки російської судової системи. При оголошення обвинуваченому про закінчення попереднього слідства і пред'явленні для ознайомлення всіх матеріалів справи він вправі заявити клопотання про розгляд його справи судом присяжних. Якщо він це не зробить, друге можливості йому вже не випаде. Призначення Після судового засідання підсудний не має право заявляти клопотання про розгляд його справи судом за участю присяжних засідателів (ч. 5 ст. 231 КПК України).

На слідчому лежить обов'язок забезпечити участь у цьому процесуальному дії захисника і, крім того, роз'яснити обвинуваченому, особливості розгляду кримінальної справи судом присяжних, права обвинуваченого в судовому розгляді і порядок оскарження судового рішення. Незалежно від того, чи ні обвинувачений заявив клопотання, думка обвинуваченого з приводу необхідності розгляду його справи судом присяжних слідчий зобов'язаний зафіксувати в що складається при цьому протоколі, який підписується слідчим і обвинуваченим.

Законом, крім того, передбачено спеціальну підставу виділення діла, що застосовується, коли обвинувачені розходяться у своїх бажаннях з приводу доцільності дозволу їх справи судом присяжних.

Підготовка до судового засідання в суд присяжних відрізняється від звичайного здійснення кримінально-процесуальної діяльності на даній стадії наступними ознаками.

Стан підготовки до судового засідання в суд присяжних завжди включає в свій зміст попереднє слухання. Попереднє слухання проводиться у всіх випадках, коли хоча б один з обвинувачуваних у кримінальній справі заявляє клопотання про розгляд його справи судом присяжних.

Саме на цій стадії обвинуваченого надається остання можливість відмовитися від розгляду його справи судом присяжних.

У постанові про призначенні кримінальної справи до слухання судом за участю присяжних засідателів повинно бути визначено відкритим, закритим або частково закритим буде судове засідання. В останньому випадку суд вказується, у якій частині судове засідання буде закрито (ст. 325 КПК України).

Одночасно з призначенням судового розгляду суддею визначається число кандидатів в присяжні засідателі, які підлягають виклику в судове засідання. Кандидатів у присяжні засідателі повинно бути не менше двадцяти.

На даній стадії здійснюється відбір кандидатів в присяжні засідателі для участь в розгляді кримінальної справи за першої інстанції і складається їх попередній список.

Кандидатам у присяжні засідателі, які включено до попереднього списку не пізніше, ніж за 7 діб до початку судового розгляду повинні бути вручені повідомлення із зазначенням дати і часу прибуття до суду. Судовий розгляд судом присяжних повинно бути розпочато не пізніше 30 діб з дня винесення суддею постанови щодо призначення судового засідання.

Правила відбору кандидатів у присяжні засідателі та складання попереднього списку присяжних засідателів були розглянуті вище.

Структура судового розгляду в суді присяжних така ж, як і у звичайному порядку. Тим часом чотири з п'яти етапів в судового розгляду суд присяжних (крім останнього слова підсудного) свої особливості мають.

Після виконання звичайних дій, обов `язкових для даного етапу судового розгляду в закритому судовому засіданні проводиться відбір кандидатів в присяжні засідателі шляхом вирішення питань про їх самовідводи та мотивованих відводи.

Потім державний обвинувач має право заявити відвід невмотивований не більше ніж двом кандидатам у присяжні засідателі. Він погоджує свою позицію з відведень з іншими учасниками карного судочинства з боку звинувачення. Після нього невмотивований відвід заявляє підсудний (захисник), так аби кандидатів в присяжні засідателі залишилося не менше чотирнадцять - дванадцять комплектних присяжних засідателів і двох запасних.

Коли ж кількість невідведених кандидатів у присяжні засідателі чотирнадцять перевищує, то до протоколу судового засідання за вказівкою головуючого включаються чотирнадцять першого за списком кандидатів.

Колегія присяжних засідателів може бути розпущена судді постановою, якщо останній визнає обгрунтованим заява однією з сторін про те, що колегія може виявитися нездатною винести об'єктивний вердикт.

Вибирається старшина присяжних засідателів, присяжні засідателі приймають присягу і їм пояснюються їх права та обов'язку.

Відмінності судового слідства в суді присяжних від звичайного судового слідства саме такі:

1. Судове слідство починається зі вступного заяви державного обвинувача, в якому викладається суть пред'явленого обвинувачення та пропонується порядок дослідження представлених стороною обвинувачення доказів.

2. За державним обвинувальним з подібною заявою вступним виступає захисник. Він висловлює узгоджену з підсудним позицію з пред'явленим звинуваченням й думку про порядок дослідження доказів, поданих стороною захисту.

3. Присяжні засідателі беруть участь у допитах підсудного, потерпілого, свідків та експерта (фахівця). Питання вони задають в письмовому вигляді через головуючого, допит після того, як закінчили сторони.

4. Під час судового розгляду судом присяжних питання про неприпустимість доказів в розглядається відсутність присяжних засідателів. Вислухавши думку сторін, суддя приймає рішення про виключення доказу, визнаного їм недопустимим.

5. У присутності присяжних засідателів досліджуються лише ті докази, які дозволяють їм прийняти рішення про те, чи мала місце діяння, в здійсненні якого обвинувачується підсудний; чи доведено, що діяння вчинив підсудний; чи винен підсудний у скоєнні цього злочину.

6. Особа підсудного за участю присяжних засідателів досліджується лише в тій мірі, в якій це необхідно для встановлення окремих ознак складу злочину, у вчиненні якого він звинувачується. Не підлягають дослідженню відомості, здатні викликати упередження присяжних щодо підсудного. До таких як мінімум відносяться дані про наявність підсудного біля колишньої судимості, визнання громадянина хронічним алкоголіком або наркоманом.

Наступна частина судового розгляду, дебати сторін, у суд присяжних має кілька відмінностей від загального порядку проведення таких:

1) проводяться лише вони в межах питань, що підлягають вирішенню присяжними засідателями. Відповідно боку не має права торкатися обставин, що розглядаються після виголошення вердикту участі без присяжних засідателів;

2) якщо сторона посилається на обгрунтування своєї позиції на докази, які в установленому порядку визнані неприпустимими або не досліджувалися в судовому засіданні, суддя зобов'язаний перервати такий виступ і роз'яснити присяжним засідателям, що вони не повинні враховувати дані обставини при винесенні вердикту;

3) у дебатах сторін беруть участь захисник і підсудний, одним з них вимовляється остання репліка.

Особливостей останнього слова підсудного законодавець не передбачив.

Постанова вироку починається з постановки питань перед присяжними засідателями. При тому суддя і присяжні засідателі повинні вирішувати різні питання. Перед присяжними засідателями ставляться питання:

1) чи доведено, що мав місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;

2) чи доведено, що діяння вчинив підсудний;

3) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину;

4) чи заслуговує підсудний поблажливості.

Всі інші з наведених в переліку питань дозволяє суддя одноосібно. Питання присяжним засідателям формулює головуючий, проте сторони можуть висловити свої зауваження з утримання та формулюванні питань та внести пропозиції про взяття нових питань. Питання заносяться в питально лист, який підписується головуючим суддею, оголошується ним у судовому засіданні та передається старшини присяжних засідателів.

Після чого головуючий звертається до присяжних з напутнім засідателям словом. Якщо присяжним не зрозумілі питання, вони вправі отримати на роз'яснення. Відразу ж після напутнього слова можуть заявити сторони про те, суддя що у своєму напутнє слово порушив принцип об'єктивності та неупередженості.

Комплектні присяжні засідателі віддаляються в дорадчу кімнату для винесення вердикту та старшина присяжних засідателів за правилами колегіального прийняття рішення проводить з ними нараду, результати та хід якого не підлягають розголошенню.

Обвинувальний вердикт приймається, тільки коли за позитивні відповіді на кожне з поставлених у ньому трьох основних питань проголосувало більшість присяжних засідателів. Питально лист з відповідями колегії присяжних засідателів підписується старшиною присяжних засідателів.

Якщо не у присяжних засідателів, не у головує не виникає запитань, що вимагають продовження судового слідства або яких-небудь додаткових пояснень, опитувальний лист проголошується старшиною присяжних засідателів. Після цього виправданий, що знаходиться під вартою, звільняється. Головуючий дякує присяжних засідателів і оголошує про закінчення їхньої участі в судовому засіданні.

У разі винесення обвинувального вердикту:

а) сторони досліджують обставини, пов'язані з кваліфікацією вчиненого підсудним, призначення йому покарання, дозволом цивільного позову та іншими питаннями, які вирішуються судом при постановленні обвинувального вироку;

б) проводяться дебати сторін, під час яких останніми виступають захисник і підсудний;

в) підсудний вимовляє останнє слово,

г) суддя видаляється для винесення рішення по кримінальній справі. 9. Головуючий постановляє одне з рішень:

1) припиняє кримінальну справу - за наявності до того передбачених ст. 254 КПК України підстав;

2) постановляє виправдувальний вирок - в випадках, коли головуючий визнав відсутність в діянні ознак злочину або присяжні засідателі дали негативну відповідь хоча б на один з трьох основних питань:

а) чи доведено, що діяння мало місце;

б) чи доведено, що це діяння вчинив підсудний;

в) чи винен підсудний у вчиненні цього діяння;

3) постановляє обвинувальний вирок з призначенням покарання, без призначення покарання, з призначенням покарання і звільненням з нього - відповідно до ст. ст. 302, 307 і 308 КПК України;

4) постановляє про розпуск колегії присяжних засідателів та направлення кримінальної справи на новий розгляд іншим складом суду - якщо визнає, що звинувачувальний вердикт ухвалений відносно невинного і є достатні підстави для постановлення виправдувального вироку через те, що не встановлено подію злочину або не доведено участь підсудного у скоєнні злочину.

При призначенні покарання враховуються наступні обставини. Якщо підсудний визнаний:

1) заслуговує поблажливості, йому не можна призначити:

- Обчислюване покарання, що перевищує за своїм розміром середню величину, отриману в результаті поділу навпіл суми значень нижнього і верхнього меж позбавлення волі або іншого виду покарання, передбаченого санкцією відповідної статті КК для даного покарання;

- Смертну кару.

2) заслуговує особливої поблажливості, то йому обов'язково призначається покарання нижче найнижчої межі, передбаченої законом заданий злочин, або суд переходить до іншого, більш м'якого виду покарання.