Комплексне оцінювання ефективності екологічно-орієнтованих стабілізаційних рішень

В умовах формування нової парадигми суспільного розвитку використання в основному економічних критеріїв ефективності прийняття рішень стає недостатнім і потребує залучення більш широкого спектра соціальних, екологічних та інвестиційних критеріїв. У першу чергу необхідно забезпечити економічні механізми екологічного регулювання, що базуються на вартісній оцінці екологічного і соціального збитку і впливають на формування економічної ефективності підприємства [1].

Соціально-екологічні проблеми Чернігівської області пов'язані насамперед з негативними екстернальними ефектами економічної діяльності та обумовлені промисловим забрудненням НПС. Зниження якості НПС є одним із факторів, який негативно впливає на стан здоров'я населення, що призводить до погіршення демографічної ситуації в Україні. Таким чином, для країни проблема збереження капіталу здоров'я як основної складової людського капіталу є надзвичайно актуальною. Тому виправданим є розгляд соціоекологічного збитку як самостійної категорії в загальній структурі економічного збитку. Під соціоекологічним збитком пропонується розуміти невиправдані і передчасні втрати капіталу здоров'я населення території, виражені у вартісній формі, внаслідок погіршення якості НПС.

Практична реалізація сталого розвитку (СР) області неможлива без раціональної організації вітчизняної системи еколого-економічних регуляторів, що стимулюють екологічно безпечне господарювання і водночас визначають задовільний стан відповідних територій.

Комплексна оцінка являє собою взаємозалежну характеристику, з одного боку, економічного рівня суб'єктів господарської діяльності, а з іншого боку, якості територій. Результативність сучасного механізму екологічного регулювання оцінюють за допомогою двох взаємозалежних блокових систем позаекономічних і економічних показників, що характеризують кількісні й якісні властивості еколого-економічного об'єкта, процесу або рішення [8].

Сутність СР розкривається в системі показників (індикаторів) і їх порогових значень інтегральних індикаторів за сферами життєдіяльності (економічна безпека (динаміка зміни ВВП території); екологічна безпека (здатність збереження балансу між людиною і природою), соціально-демографічна безпека (сфера рівня життя населення, стійкість до депопуляції).

Акцентувати увагу в області насамперед потрібно на застосуванні комплексу взаємоузгоджених виробничо-технологічних, організаційно-управлінських та науково-дослідних екологічних стабілізаційних заходів (ЕСТЗ), спрямованих на стимулювання екологічних інновацій та модернізацію процесів виробництва в різних сферах діяльності.

Для комплексного економічного оцінювання ефективності ЕСТЗ в області пропонуємо використовувати такі підходи:

1) розрахунок вартості реалізації ЕСТЗ (визначення одноразових витрат (капіталовкладень та поточних експлуатаційних витрат), потрібних для забезпечення функціонування об'єкта стабілізаційного впливу;

2) визначення економічної ефективності, та еколого-соціального та інвестиційного ефекту реалізації ЕСТЗ;

3) визначення впливу ЕСТЗ на можливість послаблення або повної нейтралізації загроз СР території як у цілому, так і за її окремими складовими (екологічною, демографічною тощо).

Дослідження, проведені в роботі, свідчать, що масштаби економічних збитків від підвищеного рівня техногенної безпеки в області.

Річний розмір збитку від техногенних аварій, приблизно дорівнює сумі поточних витрат СГ на охорону НПС і складає, відповідно 2,48 млрд грн і 2,90 млрд грн. При цьому розмір екологічних зборів, які були пред'явлені СГ за забруднення НПС, становив 239,1 млн грн, а платежів за збиток, нанесений природі, та штрафів за порушення природоохоронного законодавства ― лише 4,1 млн грн.

За даними, отриманими від управлінь та підприємств області, в 2009 році спостерігалося збільшення обсягів інвестицій в природоохоронне будівництво. В порівнянні з 2005 роком, сума виділених коштів зросла на 5,6 млн. грн. Протягом 2006 року на 47 природоохоронних об`єктах виконано будівельних робіт на загальну суму 18,7 млн. грн.

Висновки

1. Вибір ефективного механізму регулювання природокористуванням повинен спиратися на систему комплексних індикаторів сталого розвитку і реалізацію відповідних стабілізаційних рішень екоменеджменту.

2. Центральне місце в забезпеченні сталого розвитку займає проблема врахування довгострокових екологічних наслідків від прийнятих сьогодні економічних рішень на основі методології обґрунтування принципів і способів переходу до гармонічно збалансованого розвитку.

3. Покращання екологічної ситуації в Чернігівській області можливе шляхом реалізації механізмів екологічного регулювання та організаційно-управлінських стабілізаційних природоохоронних заходів, узгоджене здійснення яких може або усувати вплив дестабілізуючих факторів на об'єкти та системи народногосподарського комплексу або обмежувати погіршення їх функціонування.

4. Екологічне управління в Чернігівській області здійснюється на регіональному рівні та забезпечується працівниками Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, Держекоінспекції в Чернігівській області.

5. За результатами проведеного дослідження було встановлено, що рівень життя та соціально-економічного розвитку в Чернігівській області має дуже низькі показники, що свідчить про необхідність реалізації регіональних програм спрямованих стабілізацію розвитку області.

6. В області значна увага приділяється забезпеченню екологічної безпеки від діяльності виробничих підприємств, відновлення природних комплексів, створення природоохоронних територій.