2020-01-14
269
Природознавство в початковій школі може реалізувати своє навчальне, розвивальне і виховне значення лише в тому випадку, якщо в процесі його навчання будуть присутні досліди, практичні роботи і самостійні спостереження учнів, як у класі, так і в позакласній та позаурочній роботі.
Під час спостережень учні з допомогою вчителя частково отримують підтвердження уже відомому, але, крім того, обов’язково набувають нових знань: фактів, зв’язків між тілами і явищами природи; засвоюють нові поняття, формування яких за допомогою словесних методів навчання є значно складнішим і менш ефективним.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із проблеми організації спостережень молодших школярів за змінами в навколишній природі дозволив зробити висновок, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із життя природи в поєднанні з поясненнями вчителя можна з перших днів навчання почати формувати у дітей правильні уявлення про тіла та явища природи й взаємозв’язки між ними і на цій основі формувати природничі знання, початкові основи наукового світогляду.
|
|
|
Щоб перевірити правильність цього твердження, ми вдалися до формувального експерименту. Він проводився упродовж 2007-2008 навчального року на базі других класів середньої загальноосвітньої школи № 86 міста Львова. Для організації формувального експерименту нами було відібрано два других класи. Експериментальним навчанням було охоплено 23 учні 2-А класу. Відповідна кількість учнів контрольного класу - 23 учні 2-Б класу - була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною і традиційною методиками організації навчального процесу.
Експериментальний і контрольний класи ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів як за рівнем навчальних досягнень, так і за ставленням дітей до навчання. Основою для такого відбору були результати письмового опитування учнів 2 класів на початку експериментального дослідження (кінець вересня 2007 року). На основі аналізу учнівських робіт ми визначили їхні рівні сформованості навчальних досягнень із курсу „Я і Україна" (див. рис.2). Обстеження початкового стану сформованих в учнів навчальних досягнень зумовлене необхідністю порівняти базові знання, уміння та навички, на основі яких буде відбуватися процес формування природничих знань.
Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень в учнів 2 класів із курсу „Я і Україна" на початку експериментального дослідження
Дані діаграми (рис.2) свідчать, що і в експериментальному, і в контрольному класі відносна кількість учнів із відповідними рівнями сформованості навчальних досягнень практично однакова. Це свідчить, що перед початком формувального експерименту відмінності, які існують у контрольному і експериментальному класах не значущі.
|
|
|
Крім того, в результаті дослідження було з’ясовано, що близько 60% учнів експериментального і контрольного класів забували заповнювати „Календар спостережень за змінами в природі", 25% учнів важко давалися завдання щодо спостережень за рослинами і тваринами, а 15% учнів не вміють підводити підсумки спостережень, не знають особливостей погоди рідного краю.
Отримані дані показали, що учні експериментального і контрольного класів знаходяться на однаковому рівні сформованості уміння спостерігати за змінами в природі та природничих знань, в цілому. Тому, щоб підвищити рівень спостережливості і рівень природничих знань учнів необхідна цілеспрямована і систематична робота щодо проведення спостережень, а також добір пізнавальних завдань для спостереження за рослинами, тваринами, сезонною працею людей, завдань для перевірки народних прикмет про погоду тощо. Різноманітні завдання для спостережень за сезонними змінами дозволять молодшим школярам безпосередньо спілкуватися з природою, виховують любов і бережливе ставлення до неї, сприяють ефективному формуванню природничих знань.
Нами була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала систематичну роботу щодо ведення спостережень. Дана методика передбачала формування природничих знань в учнів 2 класу за допомогою систематичних спостережень в природі.
Нашу роботу ми побудували, використовуючи рекомендації учених Т.М. Байбари, Н.М. Бібік, О.А. Біди, Н.С. Коваль, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної, Л.К. Нарочної, М.М. Скаткіна щодо формування у дітей уміння спостерігати. Також ми враховували визначені чинною навчальною програмою мету та завдання курсу „Я і Україна" для початкової школи [41]; вікові особливості дітей молодшого шкільного віку; встановлені під час констатувального експерименту вихідні рівні сформованих природничих знань учнів та умінь спостерігати за змінами в природі; загально-дидактичні і спеціальні принципи навчання.
Експериментальне навчання передбачало:
проведення систематичних щоденних спостережень за погодою: хмарність, опади, температура повітря, наявність вітру, інші явища. Під час спостережень використовували термометр і гномон;
використання завдань щодо перевірки народних прикмет;
проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей;
записування всіх спостережень учнями в індивідуальних „Щоденниках спостережень” та в класний календар природи;
проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці;
використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях та в позаурочний час.
Розглянемо методику організації та проведення спостережень учнів, яку ми використовували в 2 (експериментальному) класі під час формування природничих знань.
На уроках „Я і Україна" молодші школярі пізнають природу і суспільство в їх єдності, взаємодії та взаємозв’язках. Вони отримують безліч нових вражень, щоб запобігти перевантаженню їх, ми з початку навчального року поступово вводили завдання для щоденних систематичних спостережень. Результати записували в класний календар природи і праці людей, а також в індивідуальні „Щоденники спостережень”, які були спеціально заведені для фіксування результатів спостережень учнів.
На першому уроці під час індивідуальної бесіди ми виявили рівень розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідали, що вони бачили влітку в лісі, на луках, у полі, на річці або морі, що бачили на вулиці, йдучи додому чи до школи, перебуваючи на прогулянці. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. І одне з перших завдань вчителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про побачене. Тому характеристику погоди на початку навчального року ми проводили на момент спостереження в усній формі. Наприклад: „Все небо вкрите хмарами, похмуро. Іде дощ. На вулиці холодно”.
|
|
|
З календарями природи діти працювали щодня протягом 2-3 хвилин у формі фронтальної бесіди на першому уроці. При цьому один учень, як правило черговий, доповідав результати своїх спостережень, а інші учні при потребі доповнювали відповідь. Дані заносили в класний та індивідуальні календарі.
На кожному уроці „Я і Україна" відводили час на стислі бесіди про зміни в природі, узагальнення результатів спостережень за тиждень та пояснення, як записувати ці результати в зошиті. Учитель постійно вказував, що і як спостерігати, давав індивідуальні, групові завдання. Пропонуючи учням певні завдання, ми неодмінно перевіряли результати їх виконання.
Учні повинні вміти доводити, чому вони визначили погоду саме такою. Це привчає дітей аналізувати явища, які вони спостерігають. Також щотижня слід підводити підсумки спостережень. Для цього діти використовували результати власних спостережень, привчались розповідати про свої спостереження та вчилися узагальнювати матеріали спостережень. Така робота сприяє розвитку мислення та усного мовлення дітей. Усі спостереження учні фіксували у класному та індивідуальних календарях спостережень. Заповнюючи календар природи та праці людей, учні також робили записи (замерзли водойми, почався льодохід), відмічали зміни в житті рослин і тварин (прилетіли птахи, зацвіли перші квіти тощо), у трудовій діяльності людини, на навчально-дослідній земельній ділянці (оранка ґрунту, садіння дерев, висаджування розсади).
|
|
|
Розглянемо, за якими об’єктами природи спостерігали учні 2 класу. Перш за все - за Сонцем. Спочатку ми розповідали дітям про значення Сонця: що Сонце дає всьому живому на Землі тепло і світло, що зміна дня і ночі залежать від Сонця, що Сонце змінює своє положення протягом дня: рано вранці воно низько на небозводі, вдень - високо, а до вечора знову опускається. В погожі сонячні дні ми спостерігали, як Сонце рухається по небозводу. Діти помічали, що вранці і ввечері, коли Сонце низько, то буває холодніше, ніж вдень, коли Сонце високо знаходиться на небозводі.
В 2 класі ми починали вести систематично один раз на місяць (переважно в 20 числах) спостереження за Сонцем: спостерігали, де сходить Сонце вранці, і зазначали час, коли воно зійшло; де воно заходить ввечері і час заходу. Місце сходу і заходу Сонця діти визначали за якимись певними предметами чи орієнтирами (ліс, будинок, школа і т.д.).
В полудень Сонце займає найвище положення на небі. В цей час ми вимірювали довжину тіні від гномона. Робили це так: виходили з дітьми на шкільне подвір’я, строго вертикально встановлювали гномон і вимірювали рулеткою довжину тіні від нього. Результати спостережень записували на аркушах паперу і вклеювали їх у „Щоденники спостережень” та у класний календар, наприклад: „23 вересня Сонце зійшло справа від будівлі школи о 7 годині, зайшло зліва від магазину о 19 годині. Тривалість дня - 12 годин. Довжина тіні від гномона в полудень - 3 м 50 см". В жовтні запис результатів спостережень за Сонцем був таким: „23 жовтня Сонце зійшло за будівлею школи о 8 годині, зайшло за будівлю магазину о 20 годині. Тривалість дня - 10 годин. Довжина тіні від гномона в полудень - 5 м".
Другим важливим об’єктом спостережень другокласників є погода. Спостереження за погодою діти проводили щоденно: вимірювали температуру повітря за допомогою термометра, що висить за вікном класу, визначали тип погоди за температурою, наявність і силу вітру (за коливанням листя і гілок дерев), стан неба (хмарність), опади та інші явища (туман, роса, іній тощо). Результати записували в загальнокласному календарі природи і праці (це робив черговий учень) та в індивідуальних „Щоденниках спостережень". Діти навчалися розрізняти, яке небо вважати ясним, яке хмарним, яке похмурим. Відразу ж знайомили їх з умовними позначеннями стану неба, опадів, вітру тощо.
На початку вересня, коли діти ще не вміють користуватися термометром, вони записували тільки хмарність і опади. А на уроці на тему „Термометр” і після нього починали самостійно фіксувати температуру повітря. Спостерігали і записували температуру в щоденник два рази на день. Це робили для того, щоб переконатися, що в деякі пори року, наприклад восени і навесні, зранку бувають заморозки, а вдень - тепло. Зняття показників термометра було організовано таким чином. В школі в доступному для дітей місці прикріплювали термометр. На початку першого уроку і наприкінці останнього уроку один із учнів визначав показники термометра і повідомляв їх іншим. Цю роботу діти виконували по черзі. Спочатку показники термометра визначали в присутності вчителя, а далі самостійно.
За водоймами, ґрунтам, рослинами і тваринами, працею людей учні проводили спостереження під час сезонних екскурсій (під керівництвом учителя) і вдома в позаурочний час (самостійно).
Розглянемо процес проведення спостережень та формування природничих знань учнів на основі виконання ними групових завдань під час екскурсій, які ми проводили в 2 класі. Їх три і на них вивчалися сезонні зміни в неживій, живій природі та праці людей.
Перша екскурсія - осіння - проводилася в другій половині жовтня.
Екскурсія розпочалася із повідомлення учням мети та завдань ознайомлення з об’єктами вивчення. Після цього проводилася коротка вступна бесіда, під час якої пригадали перші ознаки осені в природі, порівняли загальний вигляд лісу влітку і восени, зверталася увага на красу природи. Потім ми пропонували учням пояснити причину більш раннього, порівняно з іншими деревами, пожовтіння і опадання листя деяких дерев, наприклад, тополі. На останнє запитання учні могли відповісти тільки з допомогою учителя. Всі інші запитання розбирали самостійно на основі власних спостережень. Вони визначали риси подібності і відмінності у дерев, кущів, трав’янистих рослин; характерні ознаки крони дерев і кущів, листя і колір кори, форму, розміри плодів, стебел. Таким самим способом проводилася бесіда і про інші рослини. Учням пропонувалося розглянути зовнішній вигляд різних рослин, встановити риси подібності і відмінності у дерев, кущів і трав’янистих рослин.
Потім учні класу були розподілені на групи по 3 чоловіки і працювали самостійно. Завдання для груп були складені заздалегідь на окремих картках. У процесі розробки завдань ми враховували рівень підготовки дітей та рівень сформованості у них уміння працювати самостійно. Перед виконанням самостійної роботи ще раз нагадували дітям про те, яку кількість матеріалу можна зібрати і як це робити, підкреслили необхідність дотримання елементарних правил охорони природи: з дерев і кущів гілки не ламати, збирати тільки опале листя, гілки, кору.
Завдання для 1 групи.1. Виміряйте температуру повітря на місці екскурсії, порівняйте її з літніми вимірюваннями. Як вплинула температура повітря на життя рослин? 2. Зберіть опале листя, з допомогою учителя визначте: з яких дерев вони опали?
Завдання для 2 групи.1. Як змінився колір неба порівняно з літом? Чому? 2. Знайдіть 3-4 трав’янистих рослини, що цвітуть. З допомогою учителя визначте їх назви.
Завдання для 3 групи.1. Зазначте, як світить Сонце порівняно з літом. Чому? 2. Проведіть спостереження за кущами. Яке на них (за кольором) листя, на яких кущах є плоди? Зберіть опалі плоди, а також листя кущів різного кольору.
Завдання для 4 групи.1. Поспостерігайте, як змінилась водойма порівняно з літом. Чому? 2. Які зміни відбулися з деревами? Які дерева залишились зеленими, на яких багато жовтого, червоного листя? Чому? Зберіть листя різного кольору, що опало з дерев.
Завдання для 5 групи.1. Поспостерігайте, який дме вітер у день екскурсії (холодний, теплий; слабкий, сильний).2. Яких птахів ви зустріли на екскурсії? Чим вони зайняті? Чому?
Завдання для 6 групи.1. Поспостерігайте, що сталося з ґрунтом із приходом осені. Чому? 2. Як змінилась поведінка комах із приходом осені? Чому? Поспостерігайте за їх зовнішнім виглядом. Багато їх чи мало? Де вони найчастіше зустрічаються - на сонці, в тіні? Чому?
Завдання для 7 групи.1. Проведіть спостереження за хмарами. Які вони? Чим відрізняються від літніх? 2. На яких трав’янистих рослинах дозріло насіння? Розгляньте їх зовнішній вигляд, зберіть в пакети для підгодовування птахів узимку.
Завдання для 8 групи.1. Відзначте, які роботи виконують люди восени в парках, садах, поле, на луках. Чому? 2. Зберіть листя трав’янистих рослин різного кольору і форми. Положіть їх в папку. Зробіть гербарій.
Наприкінці екскурсії результати виконаної учнями самостійної роботи узагальнювалися і проводилася заключна бесіда про те, що дізналися нового на екскурсії. Додому було задано завдання скласти розповідь про екскурсію за такими запитаннями:
З якими осінніми явищами в житті рослин ви познайомились?
За якими ознаками розрізняють дерева, кущі, трав’янисті рослини?
Опишіть зовнішній вигляд найцікавіших птахів, комах або рослин, з якими познайомились на екскурсії.
Зимова екскурсія, на відміну від осінньої і весняної, через холодну погоду проводилася лише 20-25 хвилин. Вступна і узагальнююча бесіди проводилися в класі до і після екскурсії. А в природі велися тільки спостереження.
Вступна бесіда проводилася за такими запитаннями:
Яка зараз пора року?
Який місяць?
Скільки місяців триває зима?
Чим відрізняється погода сьогодні від дня осінньої екскурсії? Чому?
Що ви можете сказати про стан дерев і кущів взимку?
Що сталося з трав’янистими рослинами?
Чому взимку в природі немає комах?
Яких птахів ви найчастіше зустрічаєте взимку? Чому?
Які зміни сталися в житті тварин? У праці людей?
Потім ми виходили з учнями в природу, де діти проводили самостійну роботу в групах за завданнями.
Завдання для 1 групи.1. Виміряйте температуру повітря на місці екскурсії, пригадайте вимірювання восени. Зробіть висновок.2. Знайдіть дерева і кущі, які ви бачили восени. Які зміни сталися з ними? Чому?
Завдання для 2 групи.1. Поспостерігайте за небом. Як воно змінилось порівняно з осінню? Чому? 2. На яких рослинах збереглись насіння і плоди? Зберіть їх в пакетики, щоб у класі з допомогою учителя визначити, яким рослинам вони належать.
Завдання для 3 групи.1. Виміряйте глибину сніжного покрову коло паркана, на відкритому місці, під деревами, запишіть дані. Чому вони вийшли різними? 2. Знайдіть дерева і кущі, відомі вам з осінньої екскурсії. Як довести, що вони взимку живі?
Завдання для 4 групи.1. Спробуйте спіймати поодинокі сніжинки, розгляньте їх. Зверніть увагу на форму і кількість промінців у сніжинок. Подихайте на них. Що відбулося? Чому? 2. Із допомогою учителя визначте назви дерев, на яких збереглись з осені плоди.
Завдання для 5 групи.1. Розгорніть сніг і подивіться, як зимують трав’янисті рослини. Чи збереглися в них листки і плоди? 2. Уважно розгляньте гілки дерев і кущів. Що залишилось на місці, де були прикріплені листки?
Завдання для 6 групи.1. Спробуйте знайти під опалою корою, на гілках, в засохлих і звернутих в трубочку листках комах. Зробіть висновок.2. Поспостерігайте чи багато птахів у лісі взимку?
Завдання для 7 групи.1. Назвіть хвойні рослини. Які з них вам зустрічались? Чому вони зелені? Спробуйте знайти на снігу хвоїнки. Про що це свідчить? Зробіть висновок.2. Яких птахів ви зустріли на екскурсії? Розгляньте їх зовнішній вигляд. Чим вони зайняті? Покладіть у годівничку принесений вами корм для птахів.
Завдання для 8 групи 1. Розгляньте бруньки дерев і кущів. Чим вони вкриті? Яке значення лусочок? 2. Знайдіть сліди тварин, спробуйте визначити, чиї вони.
У класі проводилася узагальнююча бесіда про побачене на зимовій екскурсії за такими запитаннями:
Яка тема нашої екскурсії?
Які тіла живої природи ви бачили в лісі?
Яке значення в житті рослин має сніг?
Як довести, що дерева, кущі і деякі трави взимку живі?
Чому взимку мало птахів? Чим вони харчуються?
Сліди яких тварин ви бачили на снігу?
Чим відрізняється праця людей влітку, взимку та восени? Чому?
Головне в узагальнюючій бесіді - розкриття причинно-наслідкових зв’язків у неживій та живій природі.
Аналогічним був зміст і весняної екскурсії. Ми проводили її в другій декаді квітня. В цей час середня температура доби не буває нижче 0°С, починають набубнявіти бруньки на деревах і кущах, з’являються ранньоквітучі рослини, прилітають птахи із вирію.
У зміст весняної екскурсії входять: вступна і узагальнююча бесіди про пори року, ознайомлення з ранньоквітучими рослинами, самостійні спостереження учнів та завдання додому.
Вступна бесіда проводилася за такими запитаннями:
Яка зараз пора року? Який місяць?
Скільки місяців триває весна? Назвіть весняні місяці.
Як змінилася погода порівняно із зимовою екскурсією? Минулим місяцем?
Як змінився сніг із приходом весни?
Чому сніг поблизу дороги тане швидше, ніж у лісі?
Як вплинула нежива природа на живу і чому?
Чим зайняті люди весною?
Після вступної бесіди розподілялися завдання по групах. Далі ми приводили дітей на місце екскурсії, де вони виконували самостійні спостереження за поданими завданнями.
Завдання для 1 групи.1. Поспостерігайте за небом. Як воно змінилось порівняно із зимою? Чому? 2. Знайдіть знайомі вам із зимової екскурсії дерева. Які зміни з ними відбулися? Чому?
Завдання для 2 групи.1. Виміряйте температуру повітря, порівняйте із вимірюваннями на зимовій екскурсії. Зробіть висновок.2. Знайдіть знайомі вам із зимової екскурсії кущі. Які зміни з ними відбулися? Чому?
Завдання для 3 групи.1. Поспостерігайте, як світить Сонце, де воно гріє тепліше: на відкритій місцевості чи в лісі? Чому? Порівняйте із зимою. Зробіть висновок.2. Спробуйте знайти відомі вам з осінньої екскурсії трав’янисті рослини. Які зміни з ними сталися? Чому?
Завдання для 4 групи.1. Поспостерігайте, чи на всіх квітах є комахи. Зробіть висновок.2. Знайдіть трав’янисті ранньоквітучі рослини. Де вони ростуть: під деревом, кущем (в тіні) чи на відкритій місцевості - на галявині? Спробуйте зробити висновок про причину раннього цвітіння деяких трав’янистих рослин.
Завдання для 5 групи.1. Огляньте ґрунт. Сухий він чи вологий? Чому? Яке значення це має для рослин? 2. Порівняйте трав’янисті рослини під деревами, кущами і на галявині. Чим вони відрізняються? Чому?
Завдання для 6 групи.1. Де швидше розтанув сніг - на відкритій місцевості чи в тіні? Який сніг тане швидше і чому - брудний чи чистий? 2. Зберіть гілочки, що залишилися після весняної обрізки дерев. Принесіть у клас, поставте в воду для наступних спостережень.
Завдання для 7 групи.1. Огляньте липу, ясен, березу. Чи однаково змінились в них бруньки? Як це пояснити? 2. По дорозі на екскурсію і назад поспостерігайте за працею людей. Як вона змінилася порівняно із зимою? Чому?
Завдання для 8 групи.1. Проведіть спостереження за птахами. Яких ви впізнали, за якими ознаками? Що вони роблять? Чому? 2. Зберіть гілочки, що залишилися після обрізки кущів. Принесіть в клас, поставте в воду для подальших спостережень.
Після виконання самостійної роботи проводилася узагальнююча бесіда, в ході якої з’ясовувалися зміни в неживій і живій природі з приходом весни та їх причини. На весняній екскурсії узагальнювалися також знання учнів про взаємозв’язки рослин із навколишнім середовищем. Зверталася увага на місця, де ростуть підсніжники, мати-й-мачуха, проліски (освітленні галявини, околиці лісу), на яскраве забарвлення квітів, цвітіння в той період, коли немає листя на деревах і кущах, а ліс прозорий і освітлюється Сонцем.
Додому учням було задано завдання скласти невелику розповідь за планом: тема екскурсії, відмінність весняної екскурсії від зимової, причини змін, описати найцікавіші рослини свого краю, які спостерігали на екскурсії.
Слід зазначити, що тільки при здійсненні системи екскурсій (осінньої, зимової, весняної) в одне і те саме рослинне угруповання учні набувають повних знань про різні етапи змін у неживій і живій природі, тобто отримують уявлення про розвиток природи не тільки в просторі, але й у часі.
На початку кожної пори року учні одержували завдання перевірити певні народні прикмети щодо передбачення погоди (див. додаток А). На основі аналізу спостережень учні відбирали ті народні прикмети, за якими можна прогнозувати погоду в даній місцевості. Результати проведених спостережень учні занотовували у таблиці в „Щоденнику спостережень”:
| Дата | Яку прикмету спостерігали | Прогноз погоди на цей день | Яка погода була насправді в даній місцевості в цей день |
Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатись про уже відоме.
Основні завдання, які ставилися під час проведення спостережень за змінами в природі та праці людей, - це встановлення доступних другокласникам зв’язків і залежностей між явищами природи та виділення характерних сезонних ознак всіх елементів природи.
Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому ми вважали за необхідне навчити дітей підводити підсумки спостережень, тобто характеризувати зміни, що відбулися в природі за місяць (за календарем природи). Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, що має велике значення для формування матеріалістичного світогляду, розвиває у дітей логічне мислення, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.
Узагальнення спостережень учні проводили наприкінці кожного місяця, заповнюючи таблицю спостережень за погодою і виявляючи фенологічні особливості кожного місяця. Узагальнення результатів спостережень потребує ретельної підготовки як зі сторони вчителя, так і зі сторони учнів. Напередодні такого уроку ми уважно проглядали записи в класному календарі природи і праці людей, аналізували їх, складали характеристику місяця (чи сезону), виділяли ті причинні залежності, які проглядаються в цьому місяці на основі проведених спостережень, складали програму спостережень на наступний місяць.
Учні вдома обробляли свої записи в „Щоденниках спостережень": підраховували кількість ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, із температурою нижче і вище нуля, вітряних днів, зазначають найнижчу і найвищу температуру повітря. Крім того, в „Щоденнику спостережень” діти записували підсумки спостережень за рослинами й тваринами та робили висновки про зміни в неживій природі, в житті рослин і тварин і як зміни в неживій природі пов’язані із змінами в житті рослин і тварин (див. додатки Б, В, Г). Такі зведення дають можливість скласти чітке уявлення про характер погоди за кожен місяць.
Щоб навчити дітей самостійно робити обробку спостережень, перший узагальнюючий урок за результатами спостережень за вересень ми проводили дуже детально. Наведемо зразок такого уроку.
Тема. Узагальнення результатів спостережень за природою і працею людей у вересні.
Мета: узагальнити результати спостережень за природою (Сонце, погода, водойми, ґрунт, рослини, тварини) і працею населення; навчити дітей записувати результати в узагальнюючі таблиці; навчити складати характеристику місяця за отриманими даними; встановити залежності між окремими явищами природи у вересні; почати формування ознак осені на прикладі ранньої осені.
Обладнання: класний календар природи і праці людей, індивідуальні „Щоденники спостережень”, аналогічні таблиці на дошці, навчальні картини природи і праці людей восени.
План уроку
Повідомлення учнів про спостереження за погодою, порівняння спостережень за погодою сьогоднішнього і вчорашнього дня. Бесіда про погоду.
Характеристика спостережень за Сонцем та температурою повітря. Розповіді учнів.
Перевірка визначення учнями кількості ясних, хмарних і похмурих днів у вересні, днів з опадами, вітряних днів тощо. Самостійна робота зі „Щоденниками спостережень".
Складання характеристики погоди у вересні. Узагальнення результатів.
Встановлення причинних зв’язків між елементами погоди (хмарністю та опадами, температурою та опадами та ін). Самостійна робота зі „Щоденниками спостережень".
Узагальнення результатів спостережень за водоймами і ґрунтами, рослинами і тваринами, працею людей. Встановлення залежностей між неживою і живою природою восени.
Робота над ознаками осені. Самостійна робота за таблицею „Ознаки осені".
Складання програми спостережень на жовтень. Робота за таблицею „Спостереження в жовтні". Домашнє завдання.
Хід уроку
I. Спостереження за погодою.
Головне завдання цього етапу уроку (ми називали його „Хвилинка спостережень”) полягає в тому, щоб навчити дітей самостійно щоденно спостерігати за погодою. Це розвиває спостережливість школярів, привчає їх робити висновки і узагальнення, аналізувати й порівнювати отримані результати. Ми надавали великого значення щоденним спостереженням, оскільки за змістом розповіді учня про погоду можна зробити висновки про якість його роботи.
Під час „Хвилинки спостережень” один із учнів (черговий класу) розповідає про погоду сьогоднішнього дня за таким планом: температура і стан неба, опади. Під час розповіді він позначає погоду в класному календарі природи і праці людей. Решта учнів класу, перевіряють свої записи в індивідуальних „Щоденниках спостережень". Інший учень розповідає про погоду вчорашнього дня, користуючись записами в своєму „Щоденнику спостережень". Третій учень порівнює погоду сьогоднішнього дня із вчорашнім, визначає спільні та відмінні ознаки. Також діти розповідали про причину зміни погоди. Всі відповіді учнів оцінювалися.
II. Узагальнення спостережень за Сонцем.
У результаті спостережень за Сонцем у вересні ще складно зробити якісь висновки, але вже в жовтні, порівнюючи результати спостережень, ми встановлюємо важливі взаємозв’язки. Сонце в жовтні пізніше сходить (о 8 годині) і раніше заходить (о 18 годині), - значить, день став коротшим. Місця сходу і заходу Сонця ніби „наблизились". Тінь від гномона в полудень стала довшою, - значить, Сонце в жовтні піднімається нижче над горизонтом, ніж у вересні. Воно менше світить, менше гріє.
Такі висновки дозволяють формувати у дітей уявлення про те, що похолодання і всі інші зміни в природі залежать від висоти Сонця на небозводі. Без спостережень за Сонцем не можна дати відповідь на основне запитання з курсу „Я і Україна" в 2 класі: „Чому відбуваються сезоні зміни в неживій і живій природі? ".
III. Кількісна обробка результатів спостережень та запис їх у класні таблиці.
Кожен учень працює з індивідуальним „Щоденником спостережень". Діти підраховують, скільки у вересні було ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, днів із температурою нижче нуля, вище нуля, вітряних днів. Вони позначають найнижчу і найвищу температуру повітря.
Всі ці дані записують і в загальні таблиці, які готують заздалегідь:
Температура
| Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь | ||
| вересень | жовтень | листопад | ||
| Днів з температурою нижче нуля | ||||
| Днів з температурою вище нуля | ||||
Вітер
| Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь | ||
| вересень | жовтень | листопад | ||
| Вітряних днів | ||||
| Безвітряних днів | ||||
Хмарність
| Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь | ||
| вересень | жовтень | листопад | ||
| Ясних днів | ||||
| Похмурих днів | ||||
| Хмарних днів | ||||
Опади
| Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь | ||
| вересень | жовтень | листопад | ||
| Днів із дощем | ||||
| Днів зі снігом | ||||
| Днів без опадів | ||||
Так складається характеристика місяця за погодою, наприклад: „Вересень був теплий, вітряний, ясний, було мало опадів”.
IV. Встановлюємо залежність між температурою і станом неба.
На основі аналізу спостережень встановлюємо залежність між температурою і хмарністю. (У вересні в ясну погоду тепліше, ніж у похмуру)
V. Узагальнення результатів спостережень за водоймами, ґрунтом, рослинами, тваринами, працею людей.
Дітям задавалися такі запитання:
Які зміни відбулися з ґрунтом і водою в ставку порівняно з літом? (Учні роблять висновок що вода охолоджується (люди не купаються), ґрунт - також)
Чому відбулися ці зміни? (З’ясовуємо, що поверхня водойм і ґрунт отримують восени менше тепла від Сонця, а це, в свою чергу, відбувається тому, що Сонце стало нижче підніматися. Воно менше гріє)
Далі узагальнюємо спостереження за рослинами і тваринами:
Які зміни відбулися з деревами, кущами, травами? (Листя на деревах і кущах змінили забарвлення, вони пожовтіли і почервоніли. Деякі дерева почали скидати листя, трави пожовтіли і висохли)
Що відбувається в житті тварин у вересні? (Комах стало менше. Вони з’являються тільки в теплу погоду. Багато птахів відлетіли в теплі краї. До нас прилетіли птахи з півночі. У звірів утворюється підшерсток, який захистить їх від холоду в суворі зимові морози)
Головне на узагальнюючому уроці не тільки повторити весь матеріал, а відповісти на запитання: чому відбуваються ті чи інші зміни восени в житті тварин. (Комахи живляться рослинами, рослини восени відмирають або скидають листя, оскільки комахам немає чим живитися, вони або гинуть або ховаються в щілини та інші затишні місця; птахи, які живляться комахами, відлітають у вирій; звірі, які живляться рослинами, впадають в сплячку. Так тварини готуються до зими)
Із настанням осені змінилася і праця людей: головне заняття жителів сільської місцевості восени - збір урожаю, підготовка худоби до зимівлі. Діти називають також інші види праці людей в місті і селі.
VI. Висновки спостережень.
На основі узагальнення спостережень ми підводили дітей до формування уявлень, пов’язаних з ознаками осені, постійно порівнювали їх з ознаками літа. В цій роботі нам допомагає така таблиця:
Ознаки літа і ранньої осені
| Що спостерігати | Влітку | Восени |
| Сонце | Високо | Нижче, ніж влітку |
| Тривалість дня | Довше, ніж навесні | Коротше, ніж влітку |
| Температура | Тепло, жарко | Похолодання |
| Опади | Зливи | Затяжні, моросящі дощі |
| Ґрунт, водойми | Прогріваються | Охолоджуються |
| Рослини | Цвітуть, утворюються плоди | Пожовтіли трави, дозріло насіння і плоди, змінюють забарвлення листя дерев і кущів, листопад |
| Тварини | Розмножуються, вигодовують потомство | Комахи зникають, осінні перельоти птахів, утворення підшерстку у звірів, заготівля кормів |
| Праця людей | Догляд за рослинами; сінокіс; випасання худоби | Збір урожаю |
Наприкінці уроку ми знайомили учнів із програмою спостережень на жовтень. В програму включали спостереження майже за всіма елементами природи. Додатково в жовтні просили дітей звернути увагу на наступне:
1.23 жовтня спостерігай місце і час сходу та заходу Сонця.
2. Визнач, скільки годин триває день 23 жовтня.
3. Зазнач, коли буде перший мороз.
4. Зазнач, коли останній раз побачиш комара (метелика).
5. Поспостерігай, коли на „твоєму" дереві опаде листя. Намалюй „своє" дерево без листя.
6. Запиши, коли перший раз одягнеш зимове пальто (куртку).
VII. Домашнє завдання.
Склади розповідь на тему „Вересень у природі”, в якому використай результати своїх спостережень.
Проведений таким чином урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у формуванні знань учнів, спостереження стають потрібними дітям, вони бачать зміст своїх спостережень і охоче їх проводять.
Наприкінці навчального року діти підводили загальні підсумки, встановлювали, скільки місяців тривала осінь, зима, весна, і порівнювали дані з календарними строками.
У позаурочний час учні проводили самостійно фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. У зв’язку з цим у дітей зміст деяких спостережень відрізнявся, а це означає, що відрізнялись і записи в „Щоденниках спостережень". Наприклад, один учень побачив мати-й-мачуху, яка цвіте, першого квітня, другий - третього, третій - п’ятого, тобто кожен фіксував у щоденнику те, що спостерігав самостійно. Такі записи дають матеріал для узагальнень та формулювання висновків.
Щоб зацікавити учнів цією роботою, ми розповідали про значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну роботу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності.
Самостійні спостереження необхідно правильно організовувати. Тому для кожного спостереження учень одержував завдання, що містили тему спостережень і основні моменти, які мають бути відмічені учнем. Записи в „Щоденнику спостережень” оформлялися у вигляді таблиці. При оформленні результатів спостережень учні користувалися різними прийомами: виконання замальовок, аплікацій, застосування умовних позначень. Проте значну частину спостережень учні записували („прилетіли птахи", „з’явились метелики, хрущі" тощо). Вчитель опосередковано керував процесом спостережень. В класі вивішувався план спостережень за рослинами і тваринами на кожну пору року, куди включав завдання такого типу:
Коли і на яких деревах почало жовтіти листя?
Які птахи і коли відлетіли у теплі краї?
Які птахи у нас зимують?
Коли з’явились перші весняні квіти? Які це квіти?
Коли почали сіяти городину?
Коли прилетіли лелеки? тощо.
Для спостереження відбирали рослини і тварини, що вивчаються за програмою. Результати спостережень учні занотовували в таблиці, які були одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.
Проводили дослідження за змінами в розвитку дерев та кущів у весняний період і виділяли фази розвитку за певними ознаками. Наприклад:
початок сокоруху - коли, проколовши шипом кору дерева з південного боку, помічаємо краплину соку;
набрякання бруньок;
розпускання квіткових бруньок зазначають тоді, коли вони відкрилися, з’явилися пуп’янки, але ще міцно стиснуті;
фаза розгортання перших листочків починається з того часу, коли на деревах і кущах розгорнулися перші листкові пластинки;
початок цвітіння дерев і кущів заноситься у щоденник тоді, коли на рослинах з’явилися перші кілька квіток;
масове цвітіння - на рослинах зацвіло 50% квітів;
достигання плодів і насіння;
зміна кольору листя восени;
настання листопаду;
Набувши певних навичок спостереження у 2 класі, школярі могли спостерігати за фенологічними фазами дерев різних порід паралельно, наприклад - яблуня, груша, черешня, береза, клен, каштан. У цих рослин не тільки різна послідовність деяких фаз (у берези розпускається листя після цвітіння, а у черешні - навпаки), а й випадають деякі фази.
Закінчували фенологічні спостереження аналізом росту і розвитку рослин з урахуванням погодних умов та порівняно з попередніми спостереженнями і висновками.
Результати спостережень учні заносили до таблиці:
| № | Назва рослини | Фаза розвитку | Дата |
Організовували спостереження за найпоширенішими комахами-шкідниками: колорадським жуком, озимою совкою, біланом капустяним. Під час спостережень звертали увагу на те, коли з’являються шкідники, які умови сприяють появі і розвитку їх, які є методи боротьби з ними, ознайомлювали з біологічними методами боротьби. Виявляли корисних комах: сонечко, мурахи, трихограми. Результати спостережень занотовували в таблиці:
| Назва комахи | Дата | Засоби боротьби з комахами-шкідниками | ||||
| масового вильоту | кладки яєць | появи личинок | утворення лялечки | появи дорослих комах | ||
Також учні проводили спостереження за зимуючими і за перелітними птахами. Організовували спостереження за синицями, горобцями, сороками, граками, шпаками та ін. Спостерігаючи за горобцями, діти переконувалися, що вони знищують велику кількість комах і їх личинок, особливо лугового метелика, і цим приносять велику користь. Результати спостережень також занотовували в таблиці:
| Назва птаха | Дата | |||||
| прильоту | влаштування гнізда | появи пташенят | вильоту пташенят із гнізда | збирання в зграї | відльоту | |
Формування прийомів спостереження доцільно починати із навчання прийому аналізу зовнішніх ознак об’єктів природи як основи інших прийомів, оскільки з нього часто взагалі починається мислення, потім переходити до засвоєння прийому виділення суттєвих ознак, далі приступати до планомірного оволодіння прийомами порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Із метою формування у молодших школярів прийомів спостереження доцільно пропонувати їм плани-орієнтири, за якими учні будуть виконувати ті чи інші дії. Такі плани сприяють формуванню у дітей молодшого шкільного віку прийомів розумової діяльності, зокрема аналізу, спрямованого на визначення істотних ознак, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків тощо.
Розглянемо приклади планів-орієнтирів, які ми використовували під час проведення спостережень у 2 класі.
План-орієнтир для вивчення зовнішнього вигляду рослин
Як називається рослина, до якої групи відноситься?
Уважно розглянь і визнач органи рослини: корінь (у трав’янистих рослин), стебло, листя, квіти, плоди, насіння, якщо є.
Опиши зовнішній вигляд органів рослини: колір, величина, форма, твердість стебел, кори - у дерев, кущів, кількість стебел, квітів.
Склади розповідь про зовнішні ознаки рослини.
План-орієнтир для вивчення зовнішнього вигляду тварин
Як називається тварина і до якої групи вона належить?
Розглянь уважно зовнішній вигляд тварини за таким планом: колір тіла, величина, форма, чим вкрите тіло, визнач частини тіла і уважно розглянь їх.
Поспостерігай, чим харчується, як пересувається, як добуває їжу.
Склади розповідь про зовнішні ознаки тварини, що вивчається.
План-орієнтир для виділення істотних ознак об’єктів, що спостерігаються
Виділи частини об’єкта.
Уважно розглянь зовнішні ознаки об’єкта.
Порівняй ознаки відповідних частин, об’єкта однієї рослини (тварини) з іншою.
Виділи ознаки, які відрізняють даний об’єкт від іншого.
Перевір, якщо одну із виділених тобою суттєвих ознак подумки вилучити в об’єкта, то чи залишиться він сам собою. Якщо так, то суттєва ознака виділена неправильно, якщо ні, то правильно.
План-орієнтир для порівняння об’єктів
Розглянь об’єкт чи групу об’єктів. З’ясуй, чи є подібність суттєвих ознак; виділи суттєві ознаки у кожного з об’єктів; з’ясуй, чи є відмінності суттєвих ознак.
Склади розповідь про подібність та відмінність об’єктів, що спостерігаються.
План-орієнтир для узагальнення спостережень за об’єктами природи
Уважно розглянь об’єкт чи групу об’єктів: виділи суттєві і несуттєві ознаки в них; послідовно порівняй спочатку суттєві, потім несуттєві ознаки об’єктів, що спостерігаються.
Виділи загальне, суттєве в об’єктах.
Зроби висновок, що є спільним для всіх об’єктів, що спостерігаються.
На початкових етапах пізнавальна діяльність школярів у процесі застосування прийомів спостереження носила репродуктивний характер. Надалі вона включала в себе елементи частково-пошукової і пошукової діяльності. А план-орієнтир набував все більше згорнутого вигляду.
Таким чином, надання все більшої самостійності під час спостереження природних об’єктів, поступове ускладнення розумової діяльності під час виконання завдань наближують учнів до творчої пізнавальної діяльності.
Результати спостережень, оброблені і узагальнені на уроці, широко використовувалися нами на інших уроках та в позакласній роботі. На уроках математики кількісні результати спостережень за погодою складали зміст задач і обчислень. На уроках читання порівнювали прочитані описи природи з природою, яку учні спостерігали безпосередньо. На уроках української мови діти наводили приклади орфограм у словах, що позначають об’єкти і явища природи. На уроках трудового навчання другокласники виготовляли аплікації і вироби із природного матеріалу, який збирали під час екскурсій. На уроках образотворчого мистецтва діти виконували зарисовки і тематичні композиції, пов’язані із зображенням тіл та явищ природи у різні пори року.
Основне значення дитячих спостережень полягає в тому, що вони є основою формування в учнів елементарної системи знань про природу. Головною думкою, ідеєю цієї системи є причина зміни пір року від положення Сонця на небозводі і послідовна залежність інших об’єктів природи від цієї причини. Засвоєння і розуміння цих зв’язків у природі складають стержень узагальнень результатів спостережень учнів у природі.
Систематичні спостереження за природою, екскурсії, накопичення природничих фактів і уявлень безпосередньо у природі розширює кругозір дітей, розвиває їхнє мислення і мовлення, допомагає вихованню позитивних якостей особистості. Тому вчитель початкової школи, організовуючи спостереження за змінами в природі, повинен продумати все до найменших деталей.
