Методи та матеріали дослідження

Методика вироблення штучного циркадного біоритму у самців щурів лінії Вістар

Дослідження проводилося на 60 самцях щурів лінії Вістар віком 7-7,5 місяців, масою 290-420 г, довжиною 330-410 мм, тривалість життя 2,5-3,5 роки, іноді до 5-6 років. Статева зрілість - 1,5-2 місяці.

За характером дії та інтенсивністю освітлення на початку експеримента було сформовано 3 групи:

К - контрольна (інтактна) - тварини знаходились при дії природного освітлення;

Д-Н - при дії штучного освітлення на протязі 12 годин на добу: з 6 години ранку до 18 години вечора);

Д - при дії цілодобового штучного освітлення.

Експеримент тривав 5 місяців. Кожна група утримувалася в окремих приміщеннях. Тварини знаходилися в стандартних клітках по 5 самців в кожній, при харчуванні ad libitum, вживання води було вільне.

Для створення штучного освітлення використовувалися лампи накалювання потужністю 100 Вт. Кожна клітка з тваринами мала свою власну лампу, яка була розміщена від неї на відстані 0,5 м. Рівень освітлення в приміщеннях зі штучним освітленням складав 300 лк. [8]

Саме така інтенсивність освітлення дає можливість ліквідувати розбіжність між циркадними ритмами у тварин. Якщо використовувати її нижчі або вищі показники, це призведе до суттєвого зрушення ритму виділення мелатоніну і, таким чином, до розбіжності ритмів організму в цілому. [10]

3.2 Методика проведення тесту “Відкрите поле”

Методика “відкритого поля” проводилась з використанням устрою, який являє собою квадрат розміром 1м х 1м, обмежений бортами висотою 40см. Вся площа поля розкреслена лініями на 25 квадратів зі стороною 20 см. [14] Над центром поля на відстані 0,5 м розташована лампа накалювання потужністю 100 Вт. Устрій знаходився у затемненому приміщенні. Перед розміщенням у “відкрите поле” щурів поодинці саджали у коробку і через 10 хв проводили тестування.

Спостереження за тваринами відбувалися на протязі 3х днів, в один і той же час доби за однакових умов освітлення і температури, за відсутністю сторонніх запахів і шуму. Час експозиції кожної тварини у “відкритому полі” становив 5 хв. Виборка тварин з кожної групи становила по 10 самців.

В індивідуальній поведінці тварин реєстрували їх горизонтальну рухову активність (амбуляції, локомоції); вертикальну активність (рерінг, підведення на задні лапки); латентний період (латенція); дефікацію (кількість болюсів - фекальних шариків); грумінг (кількість вмивань) та урінацію. [12,13]

Поведінкові реакції щурів які утримувались у різних вітлових режимах