2020-01-14
104
1.1. Операції з купівлі-продажу однієї валюти та банківських металів за іншу валюту і банківських металів на умовах зворотного викупу (валютний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів.
1.2. Бухгалтерський облік валютного свопу здійснюється банками за позабалансовими рахунками залежно від умов їх укладення.
1.3. Якщо перша конверсійна операція здійснюється банком за умовами спот, а друга - за умовами форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:
а) за першою конверсійною операцією (операцією спот):
Дебет рахунку 9200 - на суму вимог;
Кредит рахунку 9210 - на суму зобов'язань;
б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):
Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;
Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.
1.4. Якщо перша і друга конверсійні операції здійснюються на умовах форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:
|
|
|
а) за першою конверсійною операцією (операцією форвард):
Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;
Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань;
б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):
Дебет рахунку 9202 - на суму зворотного викупу валюти та банківських металів;
Кредит рахунку 9212 - на суму зворотного продажу валюти та банківських металів.
1.5. У разі здійснення розрахунків за першою конверсійною операцією банк одночасно виконує зворотні проводки за позабалансовими рахунками з обліку цієї конверсійної операції.
1.6. Облік за другою конверсійною операцією банк продовжує здійснювати за позабалансовими рахунками до повного виконання умов контракту.
1.7. Операції з обміну процентними платежами (процентний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання процентних платежів за однією ставкою та зобов'язання щодо сплати процентних платежів за іншою ставкою. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:
а) якщо відносини хеджування відповідають вимогам, наведеним у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:
Дебет рахунку 9351 - на суму вимог щодо отримання процентних платежів;
Кредит рахунку 9361 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів;
б) якщо відносини хеджування не відповідають вимогам, наведеним у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:
Дебет рахунку 9352 - на суму вимог щодо отримання процентних платежів;
Кредит рахунку 9362 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів.
1.8. Якщо погашення своп-контрактів здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки на дату операції не здійснюються.
|
|
|
Переоцінка та погашення своп-контрактів
2.1. Бухгалтерський облік з переоцінки та погашення своп-контрактів у торговому портфелі банку здійснюється згідно з вимогами глав 2 і 3 розділу II цієї Інструкції.
2.2. Бухгалтерський облік з переоцінки та погашення своп-контрактів, що призначені для обліку хеджування, здійснюється банком згідно з вимогами глав 2 і 3 розділу VII або VIII цієї Інструкції залежно від типу хеджування.
ВИСНОВКИ
Міжнародні розрахунки можна розглядати, як механізм регулювання платежів по зобов'язаннях, що виникають в результаті економічної взаємодії фірм різних держав. Розрахунки виконуються безготівковим шляхом на рахунках банків, що відіграють найважливішу роль у системі міжнародних розрахунків.
Під час укладання торгового контракту експортер і імпортер визначають умови розрахунків, а саме засоби платежу і спосіб платежу.
Як технологічні засоби безготівкового платежу можна виділити:
інструкції системи віддаленого керування коррахунками в банках - кореспондентах (нерезидентах) SWIFT (у основному числі банків світу, що є учасниками системи).
клієнтські пластикові карти керування корпоративними рахунками
через систему коррахунків банків і міжнародні центри авторизації операцій банків-членів пластикових платіжних систем;
документальні (акредитиви, інкасо, чеки, переказні векселі) системи віддаленого керування коштами банків на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах.
Основою технологічних міжнародних платіжних систем між банками країни-резидента і нерезидентів є системи взаємних кореспондентських рахунків банків-резидентів і банків-нерезидентів, за допомогою яких відбувається керування платіжними активами при проплаті експортно-імпортних контрактів.
Вибір способу платежу - важлива задача, оскільки він визначає схему
руху коштів і товару. Кожний зі способів платежу має свої переваги і може бути найбільш вигідний кому-небудь з партнерів.
Основою міжнародних платежів є доступність валютних коштів, які можна купити на внутрішньому та зовнішньому валютних ринках, а також можливість вільно продати отриману валютну виручку для виконання платіжних операцій в Україні.
Страхуванням (хеджуванням) валютних ризиків при плануванні міжнародних розрахунків є нові в Україні операції «валютного форварду» та «валютного свопу» (операції з похідними фінансовими інструментами), які дозволяють спланувати доступність необхідної кількості валюти з хеджуванням можливих втрат від коливання валютного курсу.
