Причини, які стримують розвиток підприємництва в Україні та шляхи вирішення цієї проблеми

 

Дрібне та середня підприємництво є основою розвитку економіки будь-якої країни. Світовий досвід і практика господарювання доводять, що саме існування і взаємодія великих, середніх, малих і дрібних підприємств, їх природне регулювання (в тому числі і за рахунок (співробітництва) становлять характерну рису ринкової економіки. Як особливий сектор ринкової економіки дрібне, мале та середнє підприємництво здійснює швидку окупність витрат, широку свободу ринкового вибору, забезпечує насичення ринку товарами, послугами та додатковими робочими місцями, сприяє послабленню монополізму в економіці тощо.
 Найважливішими об’єктивними умовами розвитку підприємництва в Україні є наявність ринкових відносин і різноманітних форм власності, економічна свобода та самостійність товаровиробників і дієздатність товарно-грошового механізму; розвиненість фінансово-кредитної системи; послідовність і стабільність економічної та соціальної політики держави; наявність розвинутої інфраструктури підтримки підприємництва, сформованість економічної культури та позитивний соціальний фон підприємницької діяльності.

Однією з вагомих перепон на шляху розвитку вітчизняного підприємництва є недосконалість чинної податкової системи та надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності, які зумовлюють зростання обсягів реалізованої продукції, прихованої від оподаткування, невпевненість підприємців у стабільності умов ведення комерційної діяльності.

Негативно впливають на розвиток підприємництва складні та довготривалі післяреєстраційні процедури суб'єктів підприємництва, надмірне втручання органів державної влади в їхню діяльність.

Проте основними причинами, які стримують розвиток підприємництва в Україні, є:

- недосконалість законодавства з питань розвитку дрібного та малого бізнесу, як і підприємництва в цілому;

- високі податки, що примушує деяких суб’єктів дрібного і малого підприємництва йти в тіньову економіку;

- недостатня державна фінансово-кредитна підтримка дрібних і малих підприємств;

- відсутність дієвого механізму реалізації державної політики з підтримки дрібного та малого бізнесу;

- недосконалість системи обліку та статистичної звітності дрібних і малих підприємств;

- обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення;

- недосконалість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності;

- відсутність стимулів для інвестицій;

- психологічне несприйняття позитивної ролі підприємців у ринкових перетвореннях серед окремих верств населення.

На мою думку, основними напрямками подальшого розвитку дрібного та малого підприємництва в Україні в найближчій перспективі є:

1) формування належної законодавчої бази, сприятливої для розвитку дрібного та малого бізнесу;

2) удосконалення фінансово-кредитної підтримки;

3) забезпечення матеріально-технічних та інноваційних умов для розвитку дрібних і малих підприємств;

4) інформаційне та кадрове забезпечення бізнесу;

5) стимулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів дрібного і малого підприємництва.

Також, на мій погляд, основними напрямками прискорення розвитку підприємництва в сучасних умовах трансформації, переходу до інноваційної моделі розвитку економіки України є:

1. Подальше удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва.

2. Удосконалення кредитної політики, а саме: організація державних кредитних установ з метою пільгового кредитування суб'єктів підприємницької діяльності, особливо початківців малого бізнесу.

3. Удосконалення податкової політики, тобто забезпечення функціонування спрощеної системи оподаткування з наданням переваги єдиному податку та право тих, що працює у секторі малого підприємництва, на соціальне і пенсійне забезпечення.

4. Подальше посилення державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва (фінансово-кредитної, майнової, інформаційної та кадрової*). Створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо.

5. Стимулювання розвитку підприємництва в галузях, що забезпечують найвищу ефективність суспільного виробництва та його конкурентоспроможність завдяки використанню досягнень науково-технічного прогресу, ресурсозберігаючих технологій, випуску принципово нових видів продукції.

6. Забезпечення виконання заходів щодо створення єдиної автоматизованої системи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

7. Здійснення заходів щодо поетапного створення при центрах зайнятості мережі навчальних центрів з підготовки підприємців з-поміж безробітних.

8. Посилення відповідальності органів виконавчої влади, державних службовців за виконання відповідних законів щодо розвитку підприємницької діяльності, зокрема малого бізнесу.

Висновок

 

Отже, економічна сутність підприємства - це основна ланка національної економіки, яка у взаємодії з іншими самостійними суб'єктами господарювання забезпечує виробництво необхідних споживчих благ (товарів та послуг) з метою привласнення прибутку.

В Україні, як і в країнах ринкової економіки, підприємницька діяльність становить основу розвитку навіть попри те, що Категорія "підприємництво" у вітчизняній економічній літературі до 1991р. не висвітлювалась, а в економічних словниках це поняття взагалі було відсутнє. В тоталітарній системі господарювання цей термін сприймався як один із атрибутів капіталістичної економіки, що допомагає досягати максимальної додаткової вартості. Відносини підприємництва трактувались як експлуататорські. Тому в Україні підприємницька діяльність заборонялась законодавством і вважалась кримінальною справою.

Підприємництво як особливий новаторський вид господарської діяльності може успішно розвиватися лише у сприятливому конкурентно-ринковому середовищі. В Україні найважливішими передумовами безперервного відтворення підприємництва є роздержавлення і приватизація власності, демонополізація виробництва, активна підтримка державою інвестиційних процесів для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, наукова правова база, сприятливий політичний клімат, виважена економічна політика держави, позитивна суспільна думка щодо підприємництва та ін.

З метою створення сприятливих умов для підприємницької діяльності можуть створюватися добровільні об'єднання підприємців — торгово-промислові палати, які є самоврядними статутними організаціями. Згідно з чинним законодавством, в Україні підприємці-роботодавці мають право на об'єднання в організації роботодавців для реалізації та захисту своїх законних інтересів. Організації роботодавців на засадах добровільності можуть об'єднуватися у спілки та інші статутні об'єднання.

Головними принципами, на основі яких здійснюється підприємництво, є такі:

– вільний вибір підприємцем сфери і видів господарської діяльності;

– вибір постачальників і споживачів продукту, що виробляється;

– залучення необхідних матеріально-технічних, фінансових, інформаційних, інтелектуальних, природних та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом;

– вільний найм працівників; встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

– комерційний розрахунок та власний ризик;

– вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

– самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання належної йому частки валютного виторгу на свій розсуд.

Таким чином, підприємницька діяльність в Україні становить фундамент для стрімкого розвитку економіки. Проаналізувавши підприємництво в нашій державі, я дійшла висновку, що Україна має потужний ресурсний потенціал, зокрема інвестиційний, нормативну-правову базу, що забезпечують умови для якісного розвитку підприємницької діяльності. Проте негативним є те, що більшість підприємств та деякі органи влади не серйозно ставляться до основних принципів здійснення підприємництва.

Також, опрацювавши дану тему, я зрозуміла, що підприємницька діяльність – це також великий шанс збільшити власні доходи.

Тому хочу навести основні риси, яким повинна володіти людина для того, щоб стати підприємцем (рис. 3):

1. Вмінням приймати новаторські рішення в стандартних і нестандартних ситуаціях.

2. Вмінням генерувати ідеї, перетворювати їх у нові технології з метою отримання доходу.

3. Оперативно оцінювати всі форми інновацій.

4. Не боятися ризикувати, вміти керувати ризиком, бути готові взяти відповідальність.

Дані здатність підприємця повинні забезпечувати йому вико -ня основних підприємницьких функцій:

1. Своєчасне і правильне визначення потреб покупців і їх платоспроможності.

2. Визначення потрібного типу товару, обсягу його виробництва, ринку і способу збуту.

3. Визначення оптимальних потреб у сировині, матеріалах, основ-ному і оборотному капіталі та пошук кращих їх джерел.

4. Визначення і реалізація оптимальної технології виробництва, що дозволяє мінімізувати витрати і максимізувати прибуток.

5. Визначення оптимальної (для виконання виробничих функцій) організаційної структури управління фірми.

 

рис. 3

 

Таким чином, розвиток підприємницької діяльності стимулює розвиток не лише економіки, а й людини, як особистості (людина для того, щоб щось досягти, повинна себе удосконалювати).