Проблеми залучення іноземного капіталу до України

Традиційно проблемами залучення іноземного капіталу до України називають: політичну нестабільність, громіздке й недосконале законодавство і таку саму систему оподатковування(інвестиційний клімат), горезвісні бюрократію та корупцію, кредитний рейтинг.

Політична нестабільність. Звісно інвестор буде почуватися невпевнено, коли політичний курс країни змінюється майже щодня. Невідомо яку політику провадитиме нова влада, а слабка економіка України не завжди може запропонувати такі швидкі і високі прибутки, щоб ризикувати капіталом "Політична нестабільність в Україні не загрожує притоку інвестицій", – повідомила заступник міністра економіки Людмила Мусіна. Вона підкреслила, що бізнес підлаштовується під різні умови, про що свідчить зростання ВВП за I півріччя 2006 р. на 5%. Заступник міністра повідомила, що динаміка надходження інвестицій за I квартал 2006 р. майже на 16% більше ніж за I квартал 2005 р., але проблема в тому, що інвестиції використовуються переважно у торгівлі та будівництві.

Громіздке й недосконале законодавство. Діяльність інвестування регулюють: Декрет Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування», Закон України «Про іноземні інвестиції» та Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження». До укладання останнього документу в перших двох ми бачимо майже повну вседозволеність для іноземних інвесторів і відсутність будь-якої протекції для національного виробника.

Система оподаткування – недосконала, але через недосконалість залишає багато способів її обійти. Так наприклад у І півріччі 2005-го року 62,6% ПІІ в нашу економіку надійшли з офшорних зон.

Бюрократія та корупція – жахлива проблема нашого адміністративного апарату. Справді тут все закладено ще у нашому пострадянському менталітеті, а також у малій заробітній платі мілким та середнім посадовцям.

Кредитний рейтинг. За оцінками Standard & Poor’s, Moody’s та Fitch Ratings Україна має кредитний рейтинг ВВ-, що відповідає відсотковій ставці при кредиті 11%. Звісно проти 2%-5% європейських країн – це великий показник, але як стверджує А.Яценюк:«В Україні є інвестиційний рейтинг. Категорія інвестрейтингу обраховується в залежності від агентства, що ставить рейтинг. В Україні він – позитивний і я не бачу умов казати, що поза інвестиційним рейтингом.»

Справа в тім, що значна частина «погіршення» інвестиційного клімату в Україні – вигадана. Так наприклад прийняття Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» у порівнянні з періодом, коли цього закону не було, звісно, є погіршенням, але слід враховувати, що такі закони – світова практика і те, що вони були введені у нас в країні пізніше – не привід називати це «погіршенням».

Також проблема в тому, що багато крупних інвесторів з приходом на нові ринки, де ще не склалися певні відносини починають тиснути на уряд, щоб створити собі ще більш вигідні умови. А коли їм відмовляють, то вони починають обурюватись. Наведу короткий приклад.

Норвезька компанія Telenor, зокрема, є акціонером ЗАТ «Київстар». У колишні часи Telenor вдалося домогтися значних преференцій для свого українського бізнесу. Так, статут «Київстару» містив ряд положень, які не відповідають не лише українському законодавству, а й здоровому глузду. Наприклад, пропонувати кандидатуру керівника компанії мав право лише один акціонер — Telenor. Члени ради директорів зобов’язувалися підтримати цю кандидатуру.

Важко уявити собі, що в будь-якій іншій компанії на таке погодилися б інші акціонери. Тут вибирати не доводилося: так свого часу розуміли «створення інвестиційної привабливості».

Коли другий великий акціонер «Київстару» спробував у судовому порядку домогтися зміни статуту, у хід пішли методи, котрими Telenor навряд чи насмілився б скористатися у демократичній Норвегії. Компанія розсилала відкриті листи всім гілкам влади, в яких заявляла про те, що коли суд прийме рішення не на її користь, це негативно позначиться на «інвестиційному кліматі». Держчиновники високого рангу ні з того ні з сього починали слово в слово повторювати заяви Telenor і відкритим текстом виражати надію, що суд прийме рішення на користь норвежців. На останнє засідання в цій справі у Верховному суді 3 жовтня прийшов навіть посол Норвегії, як, так би мовити, моральна підтримка. Втім, це не завадило суддям констатувати той факт, що був і так очевидним — що статут «Київстару» необхідно привести у відповідність із законодавством.

Україна — далеко не єдина країна, де Telenor обвинувачують у спробах установити свій власний «інвестиційний клімат». Зовсім нещодавно скандальна ситуація склалася у Сербії, де Telenor за 1,9 млрд. дол. придбав у держави 70% місцевого оператора Mobi63. Оскільки в конкурсі на придбання цього активу брали участь багато інших відомих компаній, сербські ЗМІ неодноразово обвинувачували норвежців у тиску на державу з метою позитивного вирішення цього питання.

Інвестиції в Україну

 

У січні-вересні 2004 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 1321,0 млн.дол.США прямих інвестицій, у т.ч. з країн СНД - 51,9 млн.дол. (3,9% до загального обсягу), з інших країн світу – 1269,1 млн.дол. (96,1%).

Основними формами залучення капіталу залишаються грошові внески, які склали 807,9 млн.дол. (61,2% вкладеного обсягу), та внески у формі рухомого і нерухомого майна – 386,3 млн.дол. (29,2%).

Приріст іноземного капіталу у січні-вересні 2004 року склав 1004,6 млн.дол. (14,9% до обсягів на початок року). Інвестиції надходили переважно з Кіпру (19,6% обсягу приросту), Німеччини (10,9%), Сполученого Королівства (10,8%), Віргінських островів, Британських (10,7%), Нідерландів (7,1%), Швейцарії (5,6%) та Австрії (5,6%).

У звітному періоді найбільші обсяги приросту капіталу спостерігались на підприємствах оптової торгівлі і посередництва в торгівлі – 259,0 млн.дол., фінансової діяльності – 145,2 млн.дол., харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів – 124,7 млн.дол.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку України, на 1 жовтня 2004 року становив 7761,5 млн.дол., що складає 163 долара на одного мешканця.

 

Інвестиції надійшли зі 117 країн світу, при цьому на 9 з них припадає майже три чверті загального обсягу прямих інвестицій. Основними країнами-інвесторами української економіки є:

– Кіпр – 1092,9 млн.дол. (14,1% загального обсягу);

– США – 1054,6 млн.дол. (13,6%);

– Сполучене Королівство – 809,0 млн.дол. (10,4%);

– Німеччина – 551,3 млн.дол. (7,1%);

– Нідерланди – 530,9 млн.дол. (6,8%);

– Віргінські острови, Британські – 475,0 млн.дол. (6,1%);

– Російська Федерація – 427,9 млн.дол. (5,5%);

– Швейцарія – 377,3 млн.дол. (4,9%);

– Австрія – 308,5 млн.дол. (4,0%).

Майже половину усіх іноземних інвестицій отримали підприємства промисловості – 3696,1 млн.дол. Інвестиційно привабливими в Україні залишаються підприємства швидко-окупних видів економічної діяльності, таких як оптова торгівля і посередництво в торгівлі – 1241,3 млн.дол. (16,0% загального обсягу інвестицій) і харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів – 1131,2 млн.дол. (14,6%). Не залишаються поза увагою у нерезидентів підприємства машино-будування, в які вкладено 650,7 млн.дол. (8,4%), транспорту і зв’язку – 563,6 млн.дол. (7,3%), металургії та оброблення металу – 502,6 млн.дол. (6,5%), хімічної та нафтохімічної промисловості – 348,9 млн.дол. (4,5%), а також організації, що здійснюють фінансову діяльність – 649,0 млн.дол. (8,4 %), операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам – 475,5 млн.дол. (6,1%).

Іноземні інвестиції вкладено у 10046 підприємств України. Серед регіонів провідні місця за обсягами інвестицій займають м.Київ – 2487,8 млн.дол. (3702 підприємства та 32,1% обсягу іноземного капіталу), Дніпропетровська – 637,5 млн.дол. (536 та 8,2%), Запорізька – 482,6 млн.дол. (255 та 6,2%), Одеська – 477,7 млн.дол. (627 та 6,1%), Донецька – 474,5 млн.дол. (340 та 6,1%), Київська – 453,0 млн.дол. (285 та 5,8%), Харківська – 393,1 млн.дол. (373 та 5,1%), Львівська – 338,6 млн.дол. (1079 та 4,4%) області та Автономна Республіка Крим – 287,7 млн.дол. (216 та 3,7%).

Сума кредитів та позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів, на 1 жовтня 2004 року склала 459,1 млн.дол. Найбільше їх надійшло з Кіпру – 107,2 млн.дол., США – 83,9 млн.дол., Сполученого Королівства – 58,0 млн.дол., Польщі – 43,6 млн.дол., Німеччини – 42,8 млн.дол.