2020-01-14
131
Основні засоби в процесі використання спрацьовуються, руйнуються, від чого первісна вартість їх зменшується. Грошовий вираз втрати об’єктами своїх фізичних і техніко - економічних якостей називається зносом основних засобів.
У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» записано: «Під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань».
Амортизаційні кошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичуються для подальшого використання як джерела відтворення вартості основних засобів в амортизаційному фонді.
Амортизаційний фонд накопичується підприємством поступово і використовується для вкладень в основні засоби не відразу, а по мірі накопичення коштів. Тому вони або відкладаються на банківських рахунках, або вкладаються підприємствами в оборотні засоби і засоби обігу.
|
|
|
Розрізняють два види зносу основних засобів: фізичний, моральний.
Фізичний знос пов’язаний безпосередньо з участю основних засобів у виробничому процесі і залежить від продовження їх використання, обсягу виконаних робіт або від інших факторів.
Моральний знос визначається двома факторами — ростом продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Виникнення більш досконалих зразків обладнання й інших видів основних засобів веде до морального зносу діючих основних засобів і зниження продуктивності праці.
Знос під дією сил природи пов’язаний із впливом зовнішніх факторів і приводить до передчасного старіння основних засобів.
Для відшкодування зносу і заміни повністю спрацьованих об’єктів необхідно накопичувати спеціальні засоби. Таке накопичування забезпечується за рахунок включення у собівартість продукції (робіт, послуг) сум, які називаються амортизаційними відрахуваннями, абоамортизацією.
Під терміном “амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Амортизації підлягають витрати на:
1)придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання;
2)самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
|
|
|
3) проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.
Розрізняють такі методи нарахування амортизації на основні засоби:
1. прямолінійний;
2. зменшення залишкової вартості;
3. прискорення зменшення залишкової вартості;
4. кумулятивного;
5. виробничого.
Підприємство може також застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.
Прямолінійний метод. Нарахування амортизації за прямолінійним методом передбачає рівномірне зменшення вартості, що амортизується протягом визначеного строку корисного використання. За цим методом визначення річної суми амортизації можливе двома варіантами. За першим річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. За другим річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується на річну норму амортизації, яка визначається діленням одиниці на строк корисного використання об’єкту.
Перший варіант Другий варіант
A=S/T A=H*S
H=1/T
A – річна сума амортизації, грн;
Т – строк корисного використання об’єкту;
S - вартість, яка амортизується, грн;
H – річна норма амортизації, %;
Метод зменшення залишкової вартості. Цей метод грунтується на тому положенні, що протягом періоду експлуатації основних засобів вони мають різну корисність та продуктивність. Так на початку експлуатації вони мають максимальну корисність, яка поступово знижується. Це пов’язано не тільки з фізичними властивостями об’єкту, а в більшій мірі це обумовлено змінами в технології виробництва та життєвим циклом товарів.
На відміну прямолінійного методу сума амортизації визначається не від вартості об’єкту, яка амортизується, а від залишкової вартості на початок звітного періоду. Але цей метод суттєво відрізняється від методу амортизації який застосовується в податковому обліку. Принципова відмінність полягає в тому, що на відміну від податкової амортизації, де об’єкт амортизується безмежно довго, за методом зменшення залишкової вартості норма амортизації розраховується виходячи з строку корисного використання об’єкту.
Річна сума амортизації за методом зменшення залишкової вартості визначається як добуток залишкової вартості об’єкту на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна амортизація (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість. Норма П(С)БО 7 стосовно того, що норма амортизації застосовується до первісної вартості на дату початку нарахування амортизації стосується придбаних об’єктів протягом звітного періоду. Формула розрахунку має такий вигляд:
Т ____
H=1 - √ Л/П А=Зл*H
A – річна сума амортизації, грн;
Т – строк корисного використання об’єкту;
H – річна норма амортизації, %;
Л – ліквідаційна вартість об’єкту, грн;
П – первісна вартість об’єкту, грн;
Зл – залишкова вартість об’єкту, грн;
Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Цей метод грунтується на тих самих засадах, що і метод залишкової вартості і відрізняється тільки спрощеним підходом до визначення річної норми нарахування амортизації. Тобто за цим методом річна сума амортизації також визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації, але вона обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється. Таким чином формула розрахунку річної суми амортизації має такий вигляд:
|
|
|
А=H*Зл H=(1/Т)*2
А – річна сума амортизації, грн.
Т – строк корисного використання об’єкту.
H – річна норма амортизації, %.
Зл – залишкова вартість об’єкту, грн.
Кумулятивний метод. Один з методів прискореної амортизації, який також забезпечує нарахування максимальної суми амортизації у перший рік експлуатації з поступовим зменшенням. За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Формула розрахунку річної амортизації має такий вигляд:
A=Ki*S Ki=Ta/ЄT
A – річна сума амортизації, грн;
S – вартість, яка амортизується, грн;
Кі – кумулятивний коефіцієнт звітного періоду;
ЄТ – сума чисел – років експлуатації;
Та – кількість років, що залишаються до кінця очікуваного використання об’єкта.
Виробничий метод. За цим методом сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об’єкта основних засобів.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні методів залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.
Нарахування амортизації починається з місця, наступного за місцем, у якому об’єкт основних засобів став для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.
|
|
|
Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів. Одночасно на суму нарахованої амортизації об’єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансі підприємства, а також автомобільних доріг загального користування збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням додаткового капіталу, а при його недостачі – статутного капіталу.
