2020-04-20
100
Необхідно відзначити, що на сьогоднішній час правове регулювання виплат одноразової допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку суттєво відрізняються від тих процедур, які існували до 2001 року, до впровадження системи загальнообов’язкового соціального страхування. З її запровадженням змінились принципи та механізми визначення права на ці допомоги, механізми та принципи їх обчислення та призначення.
Потрібно підкреслити, що вказані механізми формувались на підґрунті законодавства колишнього СРСР, що спочатку знайшло своє відображення і в законодавстві України.
Так, наприклад, аналiз статей 16-21 Закону України вiд 21 листопада 1992 pоку “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” спочатку показує, що законодавець пpаво на одноpазову допомогу пpи наpодженнi дитини пов’язував не з сiм’єю, а з окpемими членами сiм’ї. До останнiх були віднесені:
1) мати дитини;
2) батько дитини;
3) усиновитель дитини;
4) опiкун дитини;
5) особа, що фактично виховує дитину.
Звiдси напpошується висновок пpо невдалу початкову констpукцiю ст.16 вказаного Закону вiд 21 листопада 1992 p. Пiд поняттям “сiм’я” законодавець, мабуть, pозумiв тpадицiйну сiм’ю, тобто осiб, якi пеpебувають у заpеєстpованому шлюбi i мають новонаpоджену дитину. Але дитина може наpодитись в осiб, що пеpебувають у фактичних шлюбних вiдносинах. У випадках загибелi батькiв чи вiдмови вiд дитини виникає потpеба у встановленнi опiки чи усиновленнi дитини. Всi цi ситуацiї згодом пропонувалось охопити єдиним поняттям “сiм’я” [35, с. 58].
Згодом у формування нового законодавства втрутились принципи побудови соціальної держави, реалізація яких сьогодні не співпадає з економічними процесами
Необхідно зазначити, що при розгляді ефективності реалізації державної соціальної політики при виплаті різних видів допомог на дітей, у контексті упередження потенційних та нейтралізації наявних загроз національним інтересам, серед основних чинників, що зумовлюють актуальність проблематики соціальної безпеки держави, виділяють наступне:
1) сучасний стан та темпи оздоровлення економіки України об’єктивно не можуть повною мірою забезпечити реалізацію державою конституційно і законодавчо закріплених зобов’язань у сфері виплати соціальних допомог..
2) не вистачає бюджетних коштів і на реалізацію норм соціального захисту, зокрема щодо надання всіх пільг і допомоги. Нині є понад 40 нормативно-правових актів, що регулюють надання більше 100 видів пільг та допомоги, фінансування яких у повному обсязі (приблизно 17.млрд грн) виходить далеко за можливості бюджету. Водночас, як свідчить аналіз, велика кількість пільговиків та сімей, які мають у своєму складі пільговиків, не є малозабезпеченими, а мають стабільні джерела доходів. Отже, існуюча система пільг та компенсацій створює значне навантаження на систему державних фінансів, але при цьому не забезпечує матеріальною підтримкою громадян, які дійсно її потребують.
Розглядаючи тенденції до зростання доходів громадян за 2003-2006 роки, зокрема у частині заробітної плати, пенсійного забезпечення, як позитивні, маємо відзначити, що темпи зростання цих показників та їх рівень були не адекватні як ресурсному потенціалу держави, так і вимогам часу.
Таким чином, у більшості випадків неузгодження нормативно-правових актів з реальною економічною ситуацією (точніше — її ігнорування), їх прийняття на хвилі політичного популізму, за відсутності системного підходу та нових ринкових механізмів функціонування окремих складових соціальної сфери, не тільки не сприяло розв’язанню наявних суперечностей, але й зумовлювало загострення негативного сприйняття населенням впроваджуваної соціальної політики щодо виплати різних видів допомог.
Як свідчить статистика, сьогодні українська економіка розвивається прискореними темпами. Посилення адресності державної допомоги малозабезпеченим визначено пріоритетним напрямом соціальної політики та стратегії подолання бідності. Завдяки турботі держави, сімейні бюджети майже трьох мільйонів найменш захищених громадян України поповнюються завдяки тим видам державної соціальної допомоги, які пов’язані з народженням та доглядом за дітьми [27, с.51].
Сутність і завдання цих соціальних допомог після 1996 року дещо змінились.
Так, завданням державної соціальної допомоги стало полегшити матеріальний стан людей, які опинилися у скрутному матеріальному становищі, незалежно від їхньої трудової діяльності.
Соціальна допомога по суті стала відрізнятись від соціального страхування. Для отримання виплат по соціальному страхуванню єдиною умовою було те, щоб людина була застрахована.
На даний час, одноразова допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку віднесені до категорії державних, що забезпечуються незалежно від участі в системі спеціального соціального страхування.
Так, одноразова допомога при народженні дитини надається відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 р. застрахованій та відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” не застрахованій в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну).
Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, допомога при народженні дитини надається, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.
У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не надається.
Допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Одноразова допомога при народженні дитини незастрахованій особі надавалась у подвійному розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Розглянемо динаміку розміру цих виплат за останні шість років:
| Період | Розмір | Нормативний акт |
| З 1.012001р. до 20.09.2001р. | 176,95 грн. (64% прожиткового мінімуму для дітей до 6 років | ЗУ “Про розміри внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” (ст.4). |
| З 20.09.2001р. до 01.10.2001 р. | 177 грн. | Постанова правління Фонду соц. страхування тимч. втрати працездатності від 19.09.2001 р. №33 |
| З 01.10.2001р. до 01.01.2002р. | 180 грн. | Постанова правління ФСС ТВП від 19.09.2001 р. №33 |
| З 01.01.2004р. до 01.04.2002р. | 200 грн. | Постанова правління ФСС ТВП від 24.12.2001 р. №49 |
| З 01.04.2002р. до 01.10.2002 р. | 300 грн. | Постанова правління ФСС ТВП від 29.03.2002 р. №3 |
| З 01.10.2002р. до 01.01.2004 р. | 320 грн. | Постанова правління ФСС ТВП від 26.09.2002 р. №45 |
Як вже зазначалось в цій роботі, з середини 2005 року одноразова допомога при народженні дитини склала 8500 грн.
В той же час, за повідомленням прес-служби Міністерства фінансів України від 27 вересня 2007 р. у 2008 році державна допомога дітям і сім'ям з дітьми повинна істотно посилитись.
Так, видатки на виплату допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям на 2008 рік планується збільшити у порівнянні з нинішнім роком на 2,1 млрд. грн або на 20,2%.
Вже у перші роки життя державну підтримку гарантовано одержить кожна дитина. Держбюджетом передбачається підвищення розмірів соціальних гарантій при народженні першої дитини - до 11 тис. 700 гривень, другої – до 25 тис. гривень, третьої і наступної дитини – до 50 тис. гривень.
Частину коштів планується виплачувати одноразово, а решту поетапно, що дозволить рівномірно розподілити їх використання на дітей та підвищить їх ефективність.
Водночас, Уряд попіклувався про інші аспекти життя сім'ї. Так, у наступному році планується збільшення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до зростання встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для малозабезпечених сімей розмір такої допомоги становитиме з початку року - до 301 грн., на кінець року – до 313 грн.
Зазначене може вплинути на певні економічні процеси, а тому потребує ретельного вивчення та нового правового регулювання.
Основним же досягненням українського законодавства залишається те, що право на допомогу при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має як застрахована, так і не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначені допомоги повинні й надалі надаватись застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період лікарняного та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Серед певних проблемних питань, на фоні спрощення процедури виплат на дітей, сьогодні фахівці відмічають зміну розпорядників відповідних коштів.
Так, з початку 2007 року всі мами – як застраховані, так і не застраховані – перейшли на обслуговування в органи праці та соціального захисту. Таким чином виникла доцільність механізм виплат зробити універсальним, скоротити перелік необхідних для отримання допомог документів [45, с. 59].
Саме на це була спрямована прийнята 11 липня 2007 року постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13”.
Відповідно до вказаної постанови КМУ для того, щоб отримати одноразову виплату при народженні дитини у розмірі восьми з половиною тисяч, і застрахованим, і незастрахованим особам потрібно подати уніфікований комплект з трьох документів. А саме:
- заяву про призначення допомоги,
- копію свідоцтва про народження дитини,
- довідку з державного органу реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразової допомоги при народженні дитини.
Усиновителі та опікуни, крім перерахованих документів, надають ще копію рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
Раніше цей перелік був значно ширший і незастраховані матері повинні були також надати копії трудових книжок обох батьків, довідку з місця служби чи навчання, довідку про склад сім’ї з ЖЕКу.
Новий порядок, крім іншого, суттєво полегшив отримання допомоги на дітей жінкам, які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності.
По-перше, він фактично прирівняв всіх жінок-підприємців, котрі не платили внески на соціальне страхування, до непрацюючих жінок. Це означає, що тепер їм для призначення одноразової допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також у зв’язку з вагітністю та пологами не потрібно припиняти підприємницьку діяльність.
По-друге, при призначенні другого виду допомоги - по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - жінкам-підприємцям, які працювали на єдиному податку, не потрібно брати довідку про реєстрацію у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Більше того, жінок, які у період догляду за дитиною до трьох років не ведуть підприємницької діяльності і не платять внески у Фонд соцстраху, також прирівняли до непрацюючих. Тобто, вони стали отримувати цей вид допомоги як незастраховані матері.
Ще одна досить важлива зміна - самозайнятим жінкам (адвокатам, нотаріусам, творчим працівникам і тому подібне), які сплачували внески на соціальне страхування добровільно, тепер при призначенні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не доведеться надавати розпорядження виконавчої дирекції Фонду соцстраху за місцем їх обліку. Потрібна лише довідка про сплату внесків до Фонду соцстраху на момент звернення за допомогою.
Також всім незастрахованим матерям при призначенні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не потрібно пред’являти довідку із ЖЕКу про склад сім’ї.
Застрахованим особам, які будуть фактично доглядати за малюком (один з батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), потрібно подати заяву про призначення такого виду допомоги та наказ роботодавця про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Суб’єкти підприємницької діяльності - платники єдиного податку – додатково надають довідку про сплату єдиного податку з податкової служби. А ті, хто був добровільно застрахований і платив внески, - вже згадувану довідку про сплату внесків до Фонду соцстраху на момент звернення за допомогою [48, с. 62].
Незастрахованим особам потрібно подати наступні документи:
- заяву,
- копію свідоцтва про народження дитини,
- виписку з наказу за місцем служби про надання відпустки (це - для військовослужбовців),
- довідку з місця роботи (для тих, хто навчається),
- копію трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна, іншої особи, яка фактично буде доглядати дитину),
- довідку про те, що громадянин не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності,
- довідку про те, що особа стоїть на обліку у центрі зайнятості і про те, що виплата допомоги по безробіттю припинена.
Також особам, які звільнені з підприємства у зв’язку з його ліквідацією, потрібно надати відповідну довідку ліквідаційної комісії.
Усиновителі та опікуни, крім перерахованих документів, надають копію рішення про усиновлення та встановлення опіки.
Розмір цієї допомоги, як і раніше, буде залежати від прожиткового мінімуму і доходу сім’ї. Тобто, вона складає різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу.
Так, наприклад, у квітні 2007 року прожитковий мінімум збільшився до 561 гривні, 50 відсотків його розміру – це 280 гривень 50 копійок. Але в будь-якому випадку ця допомога незастрахованим особам не може бути більша 90 гривень, а застрахованим – не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з квітня – 129,03 грн).
Для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що перевищує мінімальну гарантовану суму, додатково потрібно заповнювати декларацію про доходи та майновий стан сім’ї, а також надати довідки про доходи сім’ї за попередні шість місяців.
До речі, у жовтні 2007 року року, у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 561 до 568 гривень, ця сума допомоги повинна підвищитись.
Таким чином, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Необхідно зазначити, що раніше основні ускладнення виникали в питаннях переоформлення виплат державних соціальних допомог та їх виплат в разі смерті одержувача. На даний час вони також вирішені.
Так, переоформлення допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії і не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснюється згідно з письмовою заявою на підставі довідки з місця роботи, служби, навчання особи, яка одержувала допомогу, про те, що вона вийшла на роботу, службу, навчання до закінчення терміну відпустки по догляду за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй припинено
В свою чергу, призначені суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, на дітей одиноким матерям, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті.
Не дивлячись на постійне вдосконалення механізмів призначення та виплат допомог сімям з дітьми, на праткиці виявляються певні труднощі в термінах їх оформлення. Це говорить про необхідність подальшої зміни принципів їх надання.
