Варіант досліду | Сорт | ||||||||||||
Сквирська | Балстора Рейсбургер | ||||||||||||
Умови періоду вегетації культури | |||||||||||||
сприятливі | несприятливі | сприятливі | несприятливі | ||||||||||
Урожайність, ц/га | Приріст | Урожайність, ц/га | Приріст | Урожайність, ц/га | Приріст | Урожайність, ц/га | Приріст | ||||||
ц/га | % | ц/га | % | ц/га | % | ц/га | % | ||||||
Традиційна технологія | |||||||||||||
Контроль(без добрив) | 113 | - | - | 86 | - | - | 134 | - | - | 70 | - | - | |
Вермикомпост (6 т/га) | 240 | 127 | 112 | 116 | 30 | 35 | 298 | 164 | 122 | 114 | 44 | 63 | |
Вермикомпост (3т/га) +N45Р50К50 | 262 | 149 | 132 | 117 | 31 | 36 | 290 | 156 | 116 | 119 | 49 | 70 | |
N90Р100К100 | 239 | 126 | 112 | 115 | 25 | 34 | 276 | 142 | 106 | 103 | 33 | 47 | |
N45Р50К50 | 145 | 32 | 28 | 92 | 6 | 7 | 189 | 55 | 41 | 91 | 21 | 30 | |
N45Р50К50 + N45 | 181 | 68 | 60 | 115 | 29 | 34 | 227 | 93 | 69 | 110 | 40 | 57 | |
N45Р50К50 + N45 + “Ріверм” | 189 | 76 | 67 | 120 | 34 | 40 | 251 | 117 | 87 | 117 | 47 | 67 | |
Вдосконалена технологія | |||||||||||||
Контроль(без добрив) | 126 | - | - | 102 | - | - | 160 | - | - | 107 | - | - | |
Вермикомпост (6 т/га) | 275 | 149 | 118 | 121 | 19 | 19 | 370 | 210 | 131 | 118 | 11 | 10 | |
Вермикомпост (3т/га) +N45Р50К50 | 280 | 154 | 122 | 130 | 28 | 27 | 362 | 202 | 126 | 129 | 22 | 21 | |
N90Р100К100 | 250 | 124 | 98 | 118 | 16 | 16 | 295 | 135 | 84 | 114 | 7 | 7 | |
N45Р50К50 | 163 | 37 | 29 | 106 | 4 | 4 | 222 | 62 | 39 | 111 | 4 | 4 | |
N45Р50К50 + N45 | 214 | 88 | 70 | 119 | 17 | 17 | 272 | 112 | 70 | 120 | 13 | 12 | |
N45Р50К50 + N45 + “Ріверм” | 226 | 100 | 79 | 126 | 24 | 24 | 292 | 132 | 83 | 125 | 18 | 17 | |
НІР05, ц/га 11 7 8
Біологічна цінність цибулі - ріпки при отриманні та зберіганні
Внесення органічних та мінеральних добрив під цибулю ріпчасту як окремо, так і в поєднанні на фоні обох технологій вирощування певним чином впливало на основні біохімічні показники продукції. Найвищим вмістом цукрів (сума) характеризувалася продукція варіантів, де застосовували вермикомпост окремо (6 т/га) та сумісно (3 т/га) з мінеральними добривами незалежно від технологій вирощування (табл 5).
Таблиця 5-
Біологічна цінність цибулі-ріпки при отриманні та зберіганні,
(1998, 2000рр., сорт Балстора Рейсбургер)
Варіант досліду | Строк відбирання зразків | |||||||
початок зберігання | закінчення зберігання (25 тижнів) | |||||||
суха речовина, % | загальний цукор, % | сахароза / монози | ефірні олії, мг% | суха речовина, % | загальний цукор, % | сахароза / монози | ефірні олії, мг% | |
Традиційна технологія | ||||||||
Контроль (без добрив) | 11,6 | 8,2 | 4,15 | 68,4 | 9,7 | 6,96 | 0,63 | 90,4 |
Вермикомпост (6т/га) | 12,9 | 8,7 | 8,65 | 82,3 | 10,8 | 6,95 | 0,66 | 110,5 |
Вермикомпост (3т/га) + N45Р50К50 | 12,7 | 8,9 | 8,25 | 87,4 | 10,3 | 7,95 | 1,38 | 105,6 |
N90Р100К100 | 13,7 | 8,0 | 1,85 | 79,1 | 10,1 | 6,38 | 0,76 | 130,5 |
N45Р50К50 | 11,3 | 8,2 | 3,69 | 84,5 | 9,6 | 6,14 | 1,14 | 110,3 |
N45Р50К50+ N45 | 11,6 | 7,7 | 2,70 | 81,8 | 9,8 | 6,32 | 0,59 | 120,1 |
N45Р50К50+ N45 +”Ріверм” | 11,8 | 7,8 | 4,35 | 79,3 | 9,1 | 6,50 | 1,04 | 109,5 |
Вдосконалена технологія | ||||||||
Контроль (без добрив) | 11,8 | 8,2 | 4,18 | 70,6 | 10,2 | 6,48 | 1,10 | 88,4 |
Вермикомпост (6т/га) | 13,2 | 9,1 | 7,34 | 86,3 | 10,4 | 7,30 | 1,47 | 110,5 |
Вермикомпост (3т/га) + N45Р50К50 | 12,8 | 9,2 | 6,85 | 94,4 | 11,7 | 7,85 | 1,38 | 105,4 |
N90Р100К100 | 12,9 | 8,9 | 2,26 | 92,5 | 11,4 | 7,10 | 0,43 | 124,5 |
N45Р50К50 | 11,8 | 7,8 | 3,46 | 83,0 | 9,8 | 7,00 | 0,88 | 101,3 |
N45Р50К50+ N45 | 12,1 | 8,1 | 2,46 | 88,3 | 9,6 | 6,80 | 0,40 | 110,9 |
N45Р50К50+ N45 +”Ріверм” | 12,7 | 8,4 | 4,96 | 90,0 | 9,8 | 6,92 | 0,82 | 103,4 |
Ці показники становили 8,9 - 9,8 % для сорту Сквирська і 8,7 - 9,2% для сорту Балстора Рейсбургер. Продукція варіантів з органічними добривами мала підвищений вміст сухої речовини, вітаміну С та ефірних олій. Важливим показником, що визначає ступінь стиглості та лежкість цибулі – ріпки, є співвідношення вмісту сахарози до моноцукрів. Найширшими вони були у варіантах, де вносили вермикомпост як за традиційною, так і за вдосконаленою технологіями. Для сорту Сквирська ці показники становили 8,63 - 11,25, для сорту Балстора Рейсбургер – 6,65 – 7,34. Упродовж зберігання продукції згадані величини зменшувались відповідно до 1,05 – 1,68 і 0,66 - 1,47. Встановлено також зниження інших показників якості, крім вмісту ефірних олій. Ця тенденція мала інтенсивніший характер для продукції, отриманої в разі внесення рекомендованої дози мінеральних добрив та підживлення. Слід зазначити, що позакореневе підживлення розчином "Ріверму" не лише оптимізувало якісні показники, а й впливало на інтенсивність їх зміни під час зберігання, що підвищувало лежкість продукції.
Енергетична оцінка застосування добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої
Внесення вермикомпосту (6 т/га) сприяло підвищенню продуктивності рослин і збільшувало коефіцієнти біоенергетичної ефективності до 4,30 (сорт Балстора Рейсбургер) і до 3,78 (сорт Сквирська) за вдосконаленої технології та до 3,56 і 3,38 – за традиційної. Поєднання вермикомпосту (3 т/га) з мінеральними добривами підвищувало ці коефіцієнти відповідно до 3,46 і 3,33 (традиційна технологія) та до 3,90 і 4,08 (вдосконалена) (табл. 6). Кореневе підживлення аміачною селітрою на фоні мінеральних добрив збільшувало кількість акумульованої врожаєм енергії, що сприяло зростанню біоенергетичної ефективності технологічних заходів вирощування цибулі ріпчастої. Відповідно до сортів та технологій коефіцієнти досягали 2,43; 2,54 і 2,81; 3,01. Застосування "Ріверму" у позакореневе підживлення забезпечувало ще вищі показники. Доведено перевагу за коефіцієнтом біоенергетичної ефективності сорту Балстора Рейсбургер.
Економічна ефективність використання добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої
Згідно з економічною оцінкою використання добрив, їх окупність урожаєм була вищою у варіантах, де використовували органічну форму як окремо, так і в поєднанні з мінеральною. Цей показник у разі внесення 6 т/га вермикомпосту становив 36,3 (сорт Сквирська) і 46,9 (сорт Балстора Рейсбургер) за традиційної технології та відповідно 42,6 і 60,0 – за вдосконаленої. Застосування 3 т/га вермикомпосту з мінеральними добривами (N45Р50К50) збільшувало ці показники для першого сорту і зменшувало для другого. Підживлення аміачною селітрою та "Рівермом" сприяло зростанню цих величин до 34,5 і 45,6 у варіантах із сортом вітчизняної селекції та до 53,2 і 60,0 – закордонної. Такі самі тенденції встановлено в разі визначення впливу добрив на формування врожаю культури. Показники економічної ефективності добрив під час вирощування цибулі ріпчастої за вдосконаленою технологією були вищими. Підживлення аміачною селітрою та "Рівермом" забезпечувало найвищу рентабельність. Для сорту Сквирська вона становила 242 і 253 за традиційною та 275 і 288 % – за вдосконаленою технологією. Варіанти із застосуванням вермикомпосту (6 т/га) характеризувались відповідно показниками рентабельності 229 і 251% (табл.6). Сумісне внесення вермикомпосту і мінеральних добрив
Таблиця 6-
Економічна та енергетична ефективність використання добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої на темно-сірому опідзоленому грунті, (1998-2000рр., сприятливі умови періоду вегетації)
Варіант досліду | Сорт | |||||||||||
Сквирська | Балстора Рейсбургер | |||||||||||
Вартість приросту врожаю, грн | Додаткові витрати, грн / га | Умовно чистий прибуток, грн | Рівень рентабель-ності, % | Біоенерге-тичний коефіцієнт | Вартість приросту врожаю, грн | Додаткові витрати, грн / га | Умовно чистий прибуток, грн | Рівень рентабель-ності, % | Біоенерге-тичний коефіцієнт | |||
Традиційна технологія | ||||||||||||
Контроль (без добрив) | - | - | - | - | 1,36 | - | - | - | - | 1,50 | ||
Вермикомпост (6 т/га) | 5715 | 1736 | 3979 | 229 | 3,38 | 7380 | 2042 | 5338 | 261 | 3,56 | ||
Вермикомпост (3 т/га) + N45Р50К50 | 6705 | 1867 | 4838 | 259 | 3,46 | 7020 | 1923 | 5097 | 265 | 3,33 | ||
N90Р100К100 | 5670 | 1650 | 4020 | 244 | 3,14 | 6390 | 1706 | 4684 | 275 | 3,58 | ||
N45Р50К50 | 1470 | 541 | 899 | 166 | 1,78 | 2475 | 725 | 1750 | 241 | 2,13 | ||
N45Р50К50+ N45 | 3060 | 895 | 2165 | 242 | 2,43 | 4185 | 1095 | 3090 | 282 | 2,54 | ||
N45Р50К50+ N45 +”Ріверм” | 3420 | 969 | 2451 | 253 | 2,66 | 5265 | 1297 | 3968 | 306 | 2,86 | ||
Вдосконалена технологія | ||||||||||||
Контроль (без добрив) | - | - | - | - | 1,53 | - | - | - | - | 1,70 | ||
Вермикомпост (6 т/га) | 6705 | 1912 | 4793 | 251 | 3,78 | 9450 | 2400 | 7050 | 294 | 4,30 | ||
Вермикомпост (3 т/га) + N45Р50К50 | 6903 | 1907 | 4996 | 262 | 3,90 | 9090 | 2291 | 6799 | 297 | 4,08 | ||
N90Р100К100 | 5580 | 1562 | 4018 | 257 | 3,21 | 6075 | 1650 | 4425 | 268 | 3,46 | ||
N45Р50К50 | 1665 | 581 | 1084 | 187 | 1,94 | 2790 | 781 | 1009 | 257 | 2,40 | ||
N45Р50К50+ N45 | 3960 | 1055 | 2905 | 275 | 2,81 | 5040 | 1247 | 3793 | 304 | 3,01 | ||
N45Р50К50+ N45 +”Ріверм” | 4500 | 1161 | 3339 | 288 | 3,13 | 5940 | 1417 | 4523 | 319 | 3,21 | ||
забезпечувало цей показник у межах 259 і 262 %. Для сорту Балстора Рейсбургер характерні аналогічні тенденції.
Висновки
В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі з агрохімічної оцінки використання добрив при вирощуванні цибулі ріпчастої на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах Північного Лісостепу України. Проведені дослідження дають можливість стверджувати:
1. Застосування вермикомпосту (6 т/га) та сумісно вермикомпосту (3 т/га) і N45Р50К50 створювало більш оптимальні умови для формування врожаю незалежно від технологій вирощування цибулі ріпчастої. Так, для сорту Сквирська приріст урожаю становив 127 - 154, а для сорту Балстора Рейсбургер – 156 - 210 ц/га порівняно з контролем (без добрив). Позакореневе підживлення "Рівермом" забезпечує істотні прирости порівняно з фоном, який включав передпосівне внесення N45Р50К50 і підживлення аміачною селітрою (N45).
2. Вдосконалена технологія вирощування цибулі ріпчастої забезпечує підвищення врожайності обох сортів цієї культури. Так, для сорту Сквирська приріст врожаю на контролі становив 13, а з використанням добрив – 18 - 37 ц/га, для сорту Балстори Рейсбургер - відповідно 26 і 34 – 72 ц/га.
3. Внесення вермикомпосту як окремо, так і в поєднанні з мінеральними добривами збільшує вміст в грунті загального і пептизованого гумусу й оптимізує співвідношення між ними. Встановлено тенденцію до зменшення вмісту гумусу в разі застосування традиційної технології. Так, у період найінтенсивнішої його мінералізації за традиційної технології вміст гумусу становив 1,60 - 2,25, а за вдосконаленої – 2,12 - 2,30 %.
4. У період максимального використання макроелементів (наростання листкової поверхні - формування цибулини) варіанти із застосуванням вермикомпосту (6 т/га) та сумісно 3 т/га вермикомпосту і N45Р50К50 відрізняються найоптимальнішим вмістом мінерального азоту і рухомих форм фосфору і калію в грунті.
5. Використання вермикомпосту (6 т/га) та 3 т/га в поєднанні з мінеральними добривами (N45Р50К50) за вдосконаленою технологією оптимізує окремі агрофізичні показники темно-сірого опідзоленого грунту. Так, щільність шару грунту 0 - 20 см у літній період становила 1,06 - 1,30 за традиційною технологією і 1,19 - 1,40 г/см3 - за вдосконаленою. Звужується діапазон вмісту водостійких агрегатів з 38,8 - 67,2 до 46,5 - 64,9 %. Зростає коефіцієнт структурності з 2,82 - 3,02 до 3,25 - 3,34.
6. Внесення вермикомпосту, мінеральних добрив та "Ріверму" створює умови, за яких підвищуються показники листкового індексу та ЧПФ особливо за вдосконаленої технології вирощування. Так, ЧПФ зростає до 11,1-12,9 для цибулі ріпчастої сорту Сквирська і до 13,2-13,6 г/см2 - для сорту Балстора Рейсбургер. Кореневе підживлення аміачною селітрою забезпечує зростання ЧПФ для Сквирської до 11,0 за традиційної і до 17,8 г/см2 за добу за вдосконаленої технології. Позакореневе підживлення "Рівермом" для сорту Сквирська забезпечує показники до 17,5 і 18,5, а для сорту Балстора Рейсбургер - до 15,9 і 14,0 г/см2 за добу.
7. За вдосконаленої технології збільшується винос макроелементів з урожаєм. Максимальні величини встановлено у варіантах, де використовували вермикомпост як окремо, так і сумісно з мінеральними добривами. Для сорту Сквирська вони досягають 70,9: 40,5: 71,2 та 107,4: 42,1: 77,7, для сорту Балстора Рейсбургер відповідно 80,4: 34,5: 84,8 і 104,3: 46,0: 95,6. За вдосконаленої технології встановлено зростання коефіцієнта використання макроелементів з добрив. Найбільші величини характерні для варіантів, де застосовували вермикомпост.
8. Внесення вермикомпосту як окремо, так і сумісно з NРК підвищує вміст у продукції сухої речовини, цукрів, вітаміну С порівняно з внесенням мінеральних добрив. Технології вирощування цибулі ріпчастої на біохімічні показники якості продукції впливають не істотно.
9. Застосування органічних і мінеральних добрив оптимізує співвідношення в цибулі-ріпці моно- і дисахаридів, що створює передумови для тривалого зберігання продукції без втрат її якості. Показник збереженості продукції становить для сорту Сквирська 77 - 79%, для сорту Балстора Рейсбургер – 78 - 89%. Підживлення як аміачною селітрою (N45), так і "Рівермом" знижує показники якості під час зберігання продукції.
10. Вдосконалена технологія вирощування цибулі ріпчастої зумовлює збільшення витрат сукупної енергії порівняно з традиційною на 3894 МДж/га. Проте коефіцієнт біоенергетичної ефективності досягає 1,53–4,30 залежно від удобрення, а за традиційною – 1,36 – 3,58.
11. Внесення органічних добрив сприяє збільшенню часткової участі добрив у формуванні врожаю незалежно від застосованої технології. Проте, за вдосконаленою технологією рівень рентабельності досягав 187 - 288, а за традиційною 166 – 259 %. Економічно найдоцільнішим є позакореневе підживлення "Рівермом": рентабельність становить 288 і 253 %.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
В умовах Північного Лісостепу України для забезпечення продуктивності цибулі ріпчастої сорту Сквирська в межах 240 – 280 і сорту Балстора Рейсбургер – 280 - 370 ц/га при вирощуванні за традиційною та вдосконаленою технологіями доцільно вносити під передпосівну культивацію вермикомпост як окремо (6т/га), так і 3т/га в поєднанні з мінеральними добривами N45Р50К50.
Для забезпечення зберігання цибулі-ріпки при температурі 0-2 °С терміном 25 тижнів і більше необхідно щоб продукція характеризувалася найширшим співвідношенням між сахарозою і моноцукрами в межах 8,63 -11,25.