1. Академічне релігієзнавство Підручник / За наук. ред. професора А.Колодного – Київ, 2000. – С. 862
2. Афонін Б. А., Бандурка О.М., Мартинов А.Ю. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: соціально-історичний аналіз). – К., 2002. – С. 352
3. Белл Д. Культурные противоречия капитализма // Религия и общество. Хрестоматия по социологии религии / Сост. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. М., 1996. – С. 703
4. Bell D. The Cultural Contradiction of Capitalism. - N.Y., 1976 // Етична думка. - М.,1990. - С. 251/ Пер. А.К. Оганесяна.
5. Белл Д. От священного к светскому // Религия и общество. Хрестоматия по социологии и религии./ Сост. В.И. Гараджа. - М.,1996. - С. 699.
6. Bell D. The Cultural Contradiction of Capitalism. - N.Y., 1976 // Этическая мысль. - М.,1990. - С.252/ Пер. А.К. Оганесяна.
7. Белла Р. Привычки сердца // Религия и общество. Хрестоматия по социологии религии / Сост. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. М., 1996. – С. 703
8. Белла Р. Социология религии//Американская социология. М., 1972. – С. 562
9. Бергер П. Розуміння сучасності: Пер. с англ. // Соціологічні дослідження.-1990.-№ 7.- С. 127-133.
10. Бондаренко В. Релігійна ситуація в Україні і перспективи її розвитку // Матеріали міжнар. конф. 15-16 травня 1998 року «Релігія і суспільство в Україні: фактори змін». - К. - 1998. - С. 14-30.
|
|
11. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма// Вебер М. Избранные произведения. -М.,1990. - С. 45-180.
12. Вебер М. Социология религии (Типы религиозных сообществ) // Избранное. Образ общества. М., 1994. – С. 704
13. Воецкая Т.В. В поисках истины. – Одесса: Маяк, 1996.– С. 252
14. Гараджа В. И. Социология религии: Учеб. пособие для студентов и аспирантов гуманитарных специальностей. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2005.– С. 348
15. Гоббс Томас. Избранные произведения: в 2-х томах - М.,1965. -Т.2.: Левиафан. - Гл. ХХХIХ. - С.462 -464.
16. Докаш В.І.,Лешан В.Ю. Загальне релігієзнавство: Навчальний посібник. – Чернівці, 2005. – С. 376
17. Durkheim E. Les formes elementaires de la vie religieuse. - Paris, 1912. - P.65.
18. Durkheim E. Les formes elementaires de la vie religieuse. - Paris, 1912. - P.323.
19. Жижек Славой. Хрупкий абсолют, или Почему стоит побороться за христианское наследие. М., 2003. – С. 264
20. Зиммель Г. К социологии религии // Избранное. Том первый - Философия культуры. М., 1996. – С. 49-95
21. Зиммель Г. Проблема религиозного положения // Избранное. Т. 1. Философия культуры. М., 1996. – С. 656
22. Зиммель Г. К социологии религии // Избранное. Т. 2. Философия культуры. М., 1996. – С. 7-145, 445-516
23. http://socionav.narod.ru/staty/renessans.htm - _ftnref5 Ионин Л.Г. Социология культуры.– М.: ЛОГОС, 1996.– С. 200.
24. Кара-Мурза С.Г. Радянська цивілізація. – К.: Оріяни, 2004. – С. 800
25. http://socionav.narod.ru/staty/renessans.htm - _ftnref6 Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием в России сегодня.– М., 2001.– С. 261.
26. Кальниш Ю.Г. Державно-церковні відносини: світова практика і досвід України // Вісник Укр. академії держ. управління при Президентові України. - 2000. - № 1. - С. 166-175.
|
|
27. Кальниш Ю.Г. Державно-церковні відносини: історія розвитку і сучасна політична типологізація. / Зб. Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні. - К.: ВіП,2001. - С.198-200.
28. Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Навчальний посібник. – Київ, 2004. – С. 424
29. Книга Нового Завета. От Иоанна Святое Евангелие.-18,36.
30. Колодний А. Україна в її релігійних виявах. - Львів, 2005. – С. 220
http://socionav.narod.ru/staty/renessans.htm - _ftnref231. Кравченко С.А. Социологический энциклопедический англо-русский словарь.– М.: РУССО, 2002.– С. 407.
32. Лубский В. І., Теремко В. І., Лубська М. В. – Релігієзнавство підручник – Київ «Академвидав», 2006. – С. 133
33. Малиновский Б. Магия, наука и религия // Магический кристалл. - М.,1992. - С.84 - 110.
34. Манхейм К. Диагноз нашего времени. М., 1994. – С. 7 – 260
35. Марсден П. Талибан: Война и религия в Афганистане. М., 2002. – С.40 – 82
36. Митрохин Л. Религии «Нового века». – Москва, 1985. – С. 73 – 81
37. http://socionav.narod.ru/staty/renessans.htm - _ftnref3 Митрохин Л.Н. О религии, атеизме и православии. http://religare.ru/article1062.htm
38. http://socionav.narod.ru/staty/renessans.htm - _ftnref1 Осипов Г.В. Православная церковь в жизни российского общества / Россия. Духовное возрождение.– М, 1999.– С. 9-10.
39. Парсонс Т. Структура социального действия // О структуре социального действия. М., 2002. – С. 880
40. Парсонс Т. Система современных обществ. М., 1997. – С. 270
41. Петрик В.М., Сьомін С.В., Ліхтенштейн Є.В., Гринько В.В., Остроухов В.В. Релігійні та містичні культи України. Навч. посібник. - Київ: Росава, 2003. – 336 с.
42. Платон. Законы / Общ. ред. А.Ф. Лосева, В.Ф. Асмуса, А.А. Тахо-Годи. — М.: «Мысль», 1999. — (Классическая философская мысль)
43. Разумков О. Державна політика щодо релігії і церкви як чинник емократизації церковно-релігійного життя в Україні // Матеріали міжнар. конф. 15-16 травня 1998 року «Релігія і суспільство в Україні: фактори змін». - К. - 1998. - С. 9-13.
44. Религия и общество. Хрестоматия по социологии религии./ Сост. В.И. Гараджа. - М.,1996. - С.12.
45. Русская православная церковь и право: комментарии./Отв. ред. М.Б. Ильичев. - М.: Изд. БЕК,1999. -С,6.
46. Сандулов Ю. А. Тайный мир сатанистов: История и современность. — СПб., 1997. – С. 145
47. Сикоев Р.Р. Талибы (религиозно-политический портрет). М., 2002. – С. 136
48. Слівінськии П. Й. Релігійний вінегрет: Кілька слів про нові релігійні і парарелігійні форми. — Львів, 1999. – С. 24 - 70
49. Смелзер Н. Социология. М., 1994. Гл. 15 «Религия». – С. 273-303, 473-478
50. Сміт Е.Д. Національна ідентичність. – К., 1994. – С. 224
51. http://socionav.narod.ru/staty/renessans.htm - _ftnref4См., напр.: Религиозный фундаментализм и экстремизм: политическое измерение. Круглый стол в РАГСе.– http://www.religare.ru/article4037.htm
52. Сорокин П.А. Социальная и культурная динамика: Пер. с англ.- Спб.: Изд- В РХГИ, 2000. – С. 1056
53. Сорокин П.А. Главные тенденции нашего времени: Пер. с англ.- М.: Наука, 1997. – С. 510
54. Тиллих П. Мужество быть // Избранное. Теология культуры. М., 1995. – С. 160 - 172
55. Тиллих П. Христианство и встреча мировых религий // Избранное. Теология культуры. М., 1995. – С. 396-431
56. Тойнби А.Дж. Постижение истории. – М.: Айрис-пресс, 2006. – С. 640
57. Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории. – М.: Айрис-пресс, 2006. – С. 592
58. Тоффлер Э. Третья волна. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 539
59. Умнов А.Ю. «Талибан» в исламском контексте – В кн.: Ислам на постсоветском пространстве: взгляд изнутри. М., 2001.
60. Филипович Л. — Нові релігійні течії та організації в Україні – Київ, 1997. – С. 120
61. Фрейд 3. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов / Сост. и ред. А.А. Яковлев. М.,1989. – С. 102 – 176
62. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М.: АСТ МОСКВА, 2006. –С.608
63. Черній А.М. Релігієзнавство: Посібник. – Київ, 2003. – С. 352
64. Шріла Прабхупада. Наука самоусвідомлення. – К., 1991. – С. 225
ДОДАТОК 1
Більшість українців виявляють толерантне ставлення до представників інших релігійних поглядів
|
|
Три чверті громадян України демонструють толерантне ставлення до представників інших релігійних поглядів. Такий висновок зроблено за результатами соцопитування, проведеного в рамках Міжнародного проекту соціального дослідження (ISSР) - щорічного порівняльного опитування населення за заздалегідь визначеною тематикою, в якому беруть участь 45 країн Європи, Азії, Північної та Південної Америки. Цього року темою дослідження стало ставлення до релігії та релігійні погляди громадян, передає УКРІНФОРМ із посиланням на Інститут політики.
Ініціаторами приєднання України до цього міжнародного проекту виступили Інститут політики та Київський міжнародний інститут соціології із залученням фахівців Інституту соціології НАН України. З 11 по 20 жовтня 2008 року Київський міжнародний інститут соціології і Центр "Соціальні індикатори" провів опитування 2036 респондентів за випадковою репрезентативною вибіркою, що відповідає стандартам ISSР і представляє доросле населення України.
Інститут політики представляє деякі результати опитування: 71% респондентів повністю чи скоріше погоджуються із твердженням, що різні релігійні групи мають рівні права в Україні, 75% з тим, що необхідно поважати всі релігії. При цьому 66% безумовно підтримають чи швидше підтримають людину інших релігійних переконань у тому випадку, якщо вона одружуватиметься з кимось із родичів опитаних, а 63% - людину іншого віросповідання на виборах від партії, яку підтримує респондент.
За результатами соцопитування виявилося, що майже в кожному українському домі є релігійні предмети. 87% опитаних повідомили, що мають ікони, розп'яття, менору, священні книги тощо. Окрім того, з'ясувалося, що кожний п'ятий опитаний (21%) молиться щодня, 11% - щотижня чи декілька разів на тиждень, 16% - раз на місяць чи кілька разів на місяць.
Церкву українці відвідають переважно на великі свята - 40% респондентів. Кожний 12-й (8%) робить це щотижня, а ще 13% один чи декілька разів на тиждень. Ніколи не заходять до церкви 19% опитаних, а 81% ніколи не відвідували священні місця з релігійних мотивів та не брали участі у паломництві.
|
|
У цілому, 32% опитаних погодилися із твердженням, що "життя має сенс лише тому, що Бог існує". Водночас для жінок (36%) таке твердження більш значуще, ніж для чоловіків (24%), для тих, кому більше 50-ти років ніж для тих, кому менше 30-ти років (36% проти 23%), жителі західних областей погоджувалися з ним частіше жителів східних областей (56% на противагу 18%).
Ще одним результатом цього опитування стало те, що, на переконання більшості українців, релігія та церква повинні залишатися окремою й вельми закритою сферою переважно приватного життя. 36% дотримуються думки, що вплив релігійних організацій на перебіг суспільного життя такий, як і має бути, і лише 15% наполягають на збільшенні цього впливу (26% воліють зменшення впливу, а інші не мають з цього приводу жодних припущень).
Окрім того, 77% опитаних повністю чи швидше погоджуються із твердженням, згідно з яким "релігійні лідери повинні утримуватися від спроб впливати на людей під час виборів", а 71% - й від спроб "впливати на рішення влади".
ДОДАТОК 2