Висновки та пропозиції

бюджет видаток державний економічний

Проведене дослідження Державного бюджету як інструменту впливу на економічний розвиток регіонів України дозволяє зробити наступні висновки:

. Бюджет - це складне явище, яке відіграє важливу роль у суспільстві. Він урівноважує фінансові інтереси суб’єктів розподільних відносин, забезпечує збалансований розвиток країни. Від виваженого вибору напрямів розвитку бюджетної системи та бюджетної політики значною мірою залежить загальний соціально-економічний розвиток держави. Економічна природа бюджету полягає в об'єктивній необхідності у розподілі й перерозподілі валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

. Добробут суспільства значною мірою залежить від регулювання міжбюджетних відносин. Бюджетне регулювання - це процес збалансування доходів та видатків бюджетів різних рівнів, що входять до бюджетної системи. Для зростання суспільного добробуту необхідно оптимізувати розподіл фінансових ресурсів через бюджетний механізм при наданні суспільних благ і послуг. Річний бюджет є серцевиною організації державних фінансів. Бюджетний документ відображає рішення у відповідних сферах державних фінансів. Він уособлює й пояснює фінансово-бюджетну політику уряду.

. Видатки бюджету- це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави. Видатки на економічну діяльність за оптимальних умов повинні зростати, щоб забезпечити у подальшій перспективі стабільний розвиток держави. Кошти повинні витрачатись на збільшення економічного потенціалу країни, в цьому випадку, «інвестиції» держави в економіку, будуть найбільш вигідним капіталовкладенням.

Витрати бюджетів повинні спрямовуватись у сферу виробництва, на підтримку інноваційно-інвестиційної діяльності, на фінансування капітальних видатків, на підтримку малого та середнього бізнесу, оскільки постійне фінансування споживання не призводить до розвитку економіки.

. Ефективність державного регулювання розвитку регіонів значною мірою залежить від державної регіональної фінансової політики, в якій закладаються принципи розподілу доходів і видатків між державним та місцевим бюджетами; засади формування та використання коштів місцевого бюджету.

. Основним завданням для України є необхідність розробки та впровадження жорсткої економічної політики, ефективність якої залежить від правильного вибору напрямків та засобів державного регулювання.

Серед форм державного регулювання темпів і пропорцій розвитку регіонів доцільно активніше використовувати такі економічні важелі, як цільові державні інвестиції, створення фондів розвитку регіонів, відповідна податкова та кредитна політика, бюджетне регулювання, спрямоване на оптимальний перерозподіл між державним та місцевими бюджетами.

Незважаючи на регіональні особливості та відмінності в рівнях соціально-економічного розвитку регіонів, держава повинна забезпечувати міжрегіональну єдність відтворювальних макроекономічних процесів, а також створити економічні інтереси в активній соціально-економічній діяльності регіонів, намагаючись забезпечити стратегічну мету розвитку, структурного і якісного оновлення господарства.

. Аналіз видатків Державного бюджету за останні 5 років роки показав, позитивну динаміку зростання видатків за всіма напрямками, однак, видатки на економіку за останні 5 років не мали чітко визначеної тенденції, стабільний зріст спостерігається до 2012 року, а у 2013 дана тенденція порушується. Аналіз останніх даних показує постійне збільшення видатків на соціальну сферу та соціальний захист за рахунок зменшення видатків на економічний розвиток, що призводить до погіршення економічної ситуації в цілому.

Схожу характеристику мають видатки місцевих бюджетів. До основних задач фінансової політики, орієнтованої на економічний розвиток, віднесено реформування міжбюджетних відносин.

В ході роботи було здійснено аналіз міжбюджетних трансфертів за останні 5 років та здійснено оцінку їх впливу на економічний розвиток України. Можна констатувати, що за період з 2009-2013, рівень міжбюджетних трансфертів зріс майже у 1,4 рази, що свідчить про збільшення залежності місцевих органів влади від державного бюджету.

. Українська економіка поки що прямує шляхом утвердження системи соціального розвитку, яка ґрунтується на збереженні і поглибленні соціально-економічної диференціації населення щодо можливості користуватися суспільною власністю, а тому українська соціальна політика цілком відповідає ідеології континентальної моделі європейської політики з відносно глибокою соціальною нерівністю, гарантованим мінімумом соціальних благ, схильністю до соціального планування шляхом впровадження програмно-цільового методу формування консолідованого бюджету, створенням умов для власної активності тих, хто хоче досягнути більшого, акцентом на боротьбі з безробіттям, корпоративним духом, особливим значенням сімейних цінностей тощо.

. Проаналізувавши вплив державного бюджету на розвиток регіонів у країнах з різними типами економік та порівнявши їх із українським сьогоденням та перспективами, ми прийшли до висновку, що не дивлячись на певні успіхи в цій сфері, залишаються і деякі проблеми. Складність та масштаби фінансових завдань потребують посилення дієвості, та конструктивного впливу на реалізацію стратегії соціально-економічного розвитку. Потрібно рухатись в напрямку вдосконалення міжбюджетних зв’язків та пошуку оптимальних шляхів сталого соціально-економічного розвитку України.

. Державна підтримка розвитку регіону повинна здійснюватися, передусім, у рамках державних та регіональних цільових програм, в рамках чого доцільно запропонувати комплексну систему заходів щодо удосконалення державного регулювання розвитку регіонів України:

) розробити інструментарій визначення результативності та ефективності програмних документів, який не залежав би від політичних чинників, зокрема складу регіональних органів влади, станом відносин між керівниками обласної державної адміністрації та Кабінетом Міністрів і Президентом України;

) запровадити сучасні підходи до оцінювання нормативно-правових актів, стосовно регулювання розвитку регіонів;

) обґрунтовувати показники розвитку регіонів, на основі використання програмно-цільового підходу до планування, зокрема бюджетного, запровадження методики стратегічного планування регіонального розвитку у всеукраїнському масштабі на рівні областей і громад;

) необхідно деталізувати методику стратегічного планування з питань розвитку регіонів.

Необхідно також відмітити, що разом з чітким законодавчим розподілом повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між загальнодержавним і місцевими рівнями центр ваги у регулюванні соціально-економічним розвитком регіонів має бути перенесений на місцевий рівень.

Це надасть можливість розробити ефективний механізм формування й виконання місцевих бюджетів в умовах розвитку економічного потенціалу регіонів країни, а також сприятиме підвищенню соціальних стандартів рівня життя населення.

Соціально-економічний розвиток країни потребує постійного перегляду напрямів трансформації відносин між регіональними та центральними органами влади у сфері управління соціальним розвитком.