2020-04-20
83
Нині рівень ризиків використання оборотних засобів істотно впливає на результати операційної діяльності підприємств, оскільки визначає її ефективність і рівень фінансових витрат у процесі господарювання.
Раціональність використання виробничих запасів значно підвищується за умови нейтралізаціїї ризиків іммобілізації оборотних засобів у зайво сформовані запаси або несвоєчасного надходження усіх їх видів до операціцйного процесу. Механізм нейтралізації цих ризиків передбачає розподіл усієї сукупності запасів товарно-матеріальних цінностей на три категорії(найбільш необхідні види запасів, матеріальні ресурси, інші матеріальні ресурси) виходячи з їх вартості, обсягів, частоти витрачання, негативних наслідків їх нестачі для операційного процесу та фінансових результатів тощо.
Головним напрямом раціонального використання оборотних засобів є розробка системи умов реалізації продукції в кредит: кредитний період, кредитний ліміт, вартість надання кредиту, штрафні санкції за прострочку виконання забовязань покупцями. Ефективність використання обігових засобів у грошовій формі безпосередньо залежить від кредитного періоду. Так, період надання кредиту характеризує термін відстрочки платежу за реалізовану покупцеві продукцію.
Структура основних засобів сільськогосподарських підприємств регіону та України не є раціональною через низьку частку в ній активної частини виробничих фондів. Найнегативнішим вбачається те, що у вартості основних засобів сільськогосподарських підприємств галузі невиправдано низькою є питома вага робочої і продуктивної худоби та багаторічних насаджень – важливою частиною основних засобів, утворення яких є тривалим у часі процесом.
Ще однією причиною руйнування матеріально-технічної бази с/г підприємств є низька їх платоспроможність, зумовлена, передусім, різким рівнем цінової невідповідності у міжгалузевому обміні сільськогосподарства з промисловістю, та відсутністю державного впливу на ринок аграрної продукції. Одним із найнегативніших наслідків нинішнього стану є низький рівень рентабельності (а часто - і збитковість) аграрних підприємств.
Розробки українських вчених здебільшого присвячені процесу відтворення основних фондів аграрної галузі на загальнодержавному рівні. Тоді як різні фінансові можливості органів місцевого самоврядування, рівень розвитку і спеціалізація аграрної сфери, ступінь інвестиційної привабливості території тощо, помітно впливають на процес відтворення основного капіталу галузі, визначаючи специфіку та характерні особливості. У звязку з цим вбачаються доцільними подібні дослідження на регіональному рівні.
Матеріально-технічна база сільського господарства підприємств є однією із складових частин, що визначають ефективність їх функціонування. Забезпечення необхідною кількістю матеріально-технічних ресурсів – першочергове завдання кожного сільського господарства підприємства, оскільки в сільському господарстві неможливо досягти високих результатів без дотримання всіх технологічних строків обробітку грунту, внесення встановлених норм мінеральних та органічних добрив і засобів захисту рослин. Тобто без потужної матеріало-технічної бази. Для цього кожен підприємець повинен здійснювати заходи щодо оновлення основних засобів, що беруть участь у виробничій діяльності та забезпеченні підприємства необхідною кількістю матеріально-технічних ресурсів.
Проте нині спостерігаємо важку ситуацію із забезпечення сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними засобами. Насамперед це повязано з неможливістю оновлення матеріально-технічної бази цих підприємств через високу вартість основних засобів, що потребують закупівлі взамін давно амортизованих і технічно й морально зношених.
Аналіз технічного стану машинно-тракторного парку виявив, що майже половина тракторів та комбайнів вже відпрацювала свій амортизаційний строк, решта – на підході до цього. Загалом забезпеченість тракторами становить 75% від необхідної кількості, комбайнами – 80%, плугами та сівалками – 70%. З причини низького технічного стану виробіток більшості техніки у 10-12 разів нижчий, а трудомісткість технічного обслуговування у 2,5-9,7 рази вища порівняно із зарубіжними аналогами. Близько 25% техніки не бере участі у виробничому процесі, а використовується на запасні частини, щоб якось підтримувати у робочому стані іншу частину техніки.
РОЗДІЛ. Шляхи раціонального формування і використання основних виробничих фондів і оборотних засобів в сільськогосподарських підприємствах
