Особливості оплати праці працівників бюджетної сфери в Росії

Тарифна система оплати праці працівників бюджетної сфери заснована на Єдиній тарифній сітці, затвердженої Постановою Уряду Російської Федерації від 14 жовтня 1992 р. «Про диференціації в рівнях оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки». Єдина тарифна сітка (ETC) являє собою єдину шкалу тарифікації оплати праці робітників та службовців. Вона охоплює всі групи працівників установ, організацій та підприємств, що знаходяться на бюджетному фінансуванні (за винятком органів представницької і виконавчої влади). В ній міститься 18 розрядів. Раніше співвідношення тарифних розрядів цієї тарифної сітки було встановлено 1:10,07, тобто оплата праці по вищому розряду XVIII перевищувала оплату праці з першого (нижчого) розряду в 10,07 рази. Однак з 1 грудня 2001 р. співвідношення між тарифними ставками (окладів) першого та вісімнадцятого розрядів Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників організацій бюджетної сфери встановлено в розмірі 1 до 4,5.

Розмір тарифної ставки I розряду встановлюється урядом РФ і не може бути нижче мінімальної оплати праці. При підвищенні мінімального розміру оплати праці (МРОТ) Уряд РФ видає відповідне Постанова про підвищення тарифних ставок ETC. Кожному розряду сітки відповідає тарифний коефіцієнт, який показує, у скільки разів тарифні ставки робочих другого і подальших розрядів вище ставки робітників першого розряду. Ці коефіцієнти збільшуються при збільшенні тарифного розряду (від 1 до 4,5). В даний час тарифні коефіцієнти для розрахунку оплати праці працівників федеральних державних установ встановлені Постановою Уряду РФ від 29 квітня 2006 р. №256 «Про розмір тарифної ставки (окладу) першого розряду і про межразрядних тарифних коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників федеральних державних установ.

Розряди оплати праці в ETC відображають складність виконуваних робіт.

Трудовий кодекс РФ окремо регулює оплату праці працівників державних і муніципальних установ.

Системи оплати праці (в тому числі тарифної системи оплати праці) працівників державних і муніципальних установ встановлюються:

у федеральних державних установах – колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами у відповідності з федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації;

У державних установах суб’єктів Російської Федерації – колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами відповідно до федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актами суб’єктів Російської Федерації;

В громадських організаціях – колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами у відповідності з федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актами суб’єктів Російської Федерації та нормативними правовими актами органів місцевого самоврядування.

Оплата праці державних цивільних службовців регулюється Федеральним законом від 27 липня 2004 р. «Про державну цивільної службі Російської Федерації». Цей Закон закріплює дві можливі схеми оплати праці цивільних службовців. Перша – традиційна - ґрунтується на цивільними службовцям посади, присвоєнням йому класному чині, а також право службовця на додаткові виплати в залежності від стажу, складності роботи і т. п. Друга передбачає оплату праці цивільних службовців залежно від ефективності та результативності їх професійної службової діяльності.

Аналіз сучасного стану системи оплати праці працівникам бюджетних установ