Розрахунок показників технологічних якостей коренеплодів буряка цукрового

 

Основним показником технологічних якостей коренеплодів є цукристість (дигестія), яка визначається за допомогою цукрометрів (поляриметрів) у лабораторіях або на автоматизованих лініях під час приймання цукрових буряків на заводах.

Про якість коренеплодів роблять попередній висновок за показником доброякісності соку. Доброякісність, або чистота соку,- це вміст в ньому цукру з розрахунку на 100 частин сухих розчинних речовин. Вміст сухих розчинних речовин у соці визначають за допомогою рефрактометра (УРЛ). Розрізняють чистоту клітинного соку, віджатого з бурякової м'язги (кашки) і очищеного в лабораторних умовах дефекосатурацією (пропусканням через вапно і вуглекислоту).

У буряків з нормальними технологічними якостями доброякісність клітинного соку не нижче 86-88, а очищеного- не нижче 92-93%. При зниженні чистоти соку на 1% вихід кристалічного цукру зменшується мінімум на 0,2%.

Імовірний вихід меляси визначають за формулою:

 

М=2ПМ,

 

де М- вихід меляси,% від маси коренеплодів.

МВ-фактор - кількість меляси, яка буде одержана на заводі з розрахунку на 100 частин цукру. Цей показник, запропонований для визначення якості буряків чехословацькими вченими Драховською і Шандерою, достатньо повно характеризує фізіологічний стан рослини, оскільки одночасно беруться до уваги рівень нагромадження цукру і сумарний вміст катіонів і аніонів. Крім того, він також відображає технічну сиглість буряків.

МВ-фактор визначається за формулою:

 

МВ=М∙100/В,

 

де М- імовірний вихід меляси,% від маси коренеплодів;

В- розрахунковий вихід цукру,% від маси коренеплодів.

Цукрові буряки вважаються технічно стиглими, коли значення МВ- фактора досягає 18-30. Коефіцієнт натуральної лужності запропонований Кубадіновим і Вінжером (1971) для оцінки запасу ефективної лужності в буряках. Якщо його значення менше 1,8 у заводські соки додають соду, що збільшує втрати цукру в мелясі.

Коефіцієнт якості буряків є допоміжним показником. Чим він більший, тим вища чистота очищеного соку. Визначають коефіцієнт якості буряків за формулою:

 

К=В/Д∙0,9

 

де К- коефіцієнт якості коренеплодів;

В- імовірний вихід цукру,% від маси коренеплодів;

Д- цукристість,%

Післязбиральна обробка вороху насіння буряка цукрового. Технологічні схеми підготовки насіння до сівби

 

Насіння у насінниках цукрових буряків, які комбайнували після дефоліації, або з великою кількістю недозрілих плодів вологе. Якщо насіння дозріло в суху й жарку погоду, то у воросі міститься багато дефектних плодів.

У воросі цукрових буряків після збирання переважають однонасінні коробочки, які складаються з трьох частин: оплодня, зародка й перисперму. В оплодні міститься насінина, яка прикрита кришечкою. В багатонасінних буряків насінини розділені прошарком здерев'янілої паренхіми, хоч бувають супліддя і без неї. Оплодень захищає насінину від травмування, маса його становить 65-70% від маси насінини. На оплодні може бути багато збудників різних інфекцій, він дуже гігроскопічний, тому шліфуванням поліпшують санітарний стан насіння, збільшують його сипкість.

Кожна насінина буряків має дві оболонки, одна з яких легко руйнується. Насіння містить значну кількість крохмалю, білка й жиру, тому вологість його під час зберігання не вище 12%. Через високі засміченість і вологість буряковий ворох (до 20%), який надходить на обробку, потребує термінового сушіння, інакше він почне самозігріватися. Для цього краще використовувати установки активного вентилювання з використанням тепловентиляційних агрегатів. Якщо вологість вороху вища за 22%, температура теплоносія має бути не вище 38-40°С, а за вологості менш як 22% - не більше 42°С.

Після підсушування (зменшення вологості на 3-5%) ворох пропускають через ворохоочисники ОВП-20А або ОВС-25. Якщо у воросі міститься менше 20% смітних або зернових домішок, то після попереднього просушування проводять первинне очищення на ЗАВ чи зерноочисних комплексах. Використовуючи різні парусність, розмірність, гігроскопічність та вологість компонентів насінного вороху, проводять вторинне та спеціальне очищення.

Насіння цукрових буряків сушать до вологості 12-13% на різних сушарках, у тому числі й на барабанних, дотримуючись режиму сушіння 42-43°С.

Контроль за якістю післязбиральної обробки насіння проводять постійно за такими показниками: температура, вологість, зараженість. Контроль за якістю зернової маси залежно від її цільового призначення здійснює лабораторія, дотримуючись прийнятих методик та періодичності. Так, температуру, вологість і зараженість свіжозібраного зерна визначають щодня.

Для обробки насіння буряків після очищення його на ворохоочисниках машини й комплекси певним чином переобладнують:

• збільшують у КЗС і ЗАВ завальне вікно в бічній вертикальній стінці бункера до 60-65°, а у завальній ямі ставлять вібраційну решітку;

• заміняють зернопроводи, які з'єднують завантажувальну норію з машиною попереднього очищення, на зернопроводи діаметром

см, а з повітряними решітними машинами на зернопроводи діаметром 15 см;

• встановлюють додатково трієрний блок (діаметр отворів у циліндрах 11,2 мм) або дві бурякові гірки ОСГ-0,5;

• регулюють паливну апаратуру на м'який режим сушіння (замість форсунки 0 2,2 мм ставлять форсунку 0 0,8 мм);

• встановлюють в кінці лінії машини для затарювання (ваговибійний апарат та мішкозашивну машину з конвеєром);

• встановлюють на повітрорешітних машинах решета Б1 і Б2 з незаштампованими полями.

Вторинне очищення насіння буряків проводять на повітрорешітних машинах та гірках, регулюючи їх залежно від стану маси. Після цього його калібрують на фракції 4; 3,5-4,45; 4,5-5,5 мм. Великі фракції насіння шліфують, при цьому видаляється близько 10% навколоплідника, повторно калібрують та обробляють захисно-стимулюючою речовиною чи дражують.

При вологості насіння буряків 12% його можна зберігати насипом або в мішках, складених у 12 рядів, час від часу переміщуючи їх (верхні мішки вниз, і навпаки). Засіки для зберігання насіння буряків насипом влаштовують на дерев'яній підлозі, а мішки складають на дерев'яних настилах.