2020-04-20
106
Жучок довжиною 1,2-1,5 мм, з вузьким сплощеним тілом і майже квадратною передньоспинкою. Вусики з 3-чле-никовою булавою. Тіло від буро-чорного до червоно-бурого кольору, вусики і лапки світліші. Личинка довжиною 2,5, шириною 0,5-0,7 мм, з плоскою головою, короткими ногами і двома хітинізованими гачкоподібними відростками на останньому членику, загнутими вгору і всередину. Знизу цього членика є м'язистий підштовхувач. Тіло личинки біле, напівпрозоре, з рудувато-жовтою головою, вкрите рідкими тонкими волосками. Лялечка біла, напівпрозора, вкрита розсіяними тонкими щетинками; довжина тіла 1,6-2 мм. Яйце довгасто-овальне, з одного боку трохи увігнуте, молочно-біле, блискуче, довжиною 0,4-0,44 мм, в поперечнику в межах 0,15-0,17 мм.
На Україні е повсюдно в зоні бурякосіяння, але частіше завдає шкоди у правобережному Лісостепу. Зимують жуки на старих бурячищах, а також на полях з-під бурякових висадків у верхньому шарі (від 1 до 10 см) і на поверхні ґрунту - під рослинними рештками. Лише в посушливі роки жуки залазять на зимівлю глибше, інколи до 100-130 см. Рано навесні вони з'являються на поверхні ґрунту і живляться спочатку рештками рослин буряків і бур'янами. При температурі 17-19° спостерігаються масовий літ жуків і міграція па посіви буряків. У Лісостепу це звичайно буває в середині або у другій половині травня. Тут же на посівах цукрових буряків жуки паруються. Відкладання яєць починається в другій половині травня і триває до вересня, проте найбільш масовим воно буває в кінці травня-червні. Яйця відкладають в ґрунт поблизу коренеплодів буряків звичайно на глибині 20- 30 см.
Одна самка відкладає 50 яєць, з яких через 5-6 днів виходять личинки. Вони ростуть протягом 33-42 днів, поступово заглиблюючись у ґрунт звичайно до 40-60, а в посушливі роки до 90 см. Личинки до середини серпня живляться дрібними корінцями буряків і, закінчивши живлення, заляльковуються.
Перші жуки з лялечок з'являються в червні, а масовий вихід в Лісостепу спостерігається з середини липня і в серпні. Восени жуки в масовій кількості з'являються на поверхні ґрунту, особливо після дощів. Повний цикл розвитку цього шкідника триває 55-60 днів. Протягом року дає одне покоління. Чисельність популяцій бурякової крихітки зменшують паразитичні нематоди, грибні й бактеріальні хвороби.
Пошкодження цукрових буряків крихіткою полягають у тому, що жуки вигризають на підземній частині молодих рослин дрібні круглі або овальні дірочки різного розміру-від поверхневих до глибоких, внаслідок чого рослинки надламуються. Таких пошкоджень жуки завдають як під час проростання клубочків, ще до виходу проростка на поверхню ґрунту, так і на підземній частині стебельця в фазі вилочки і трьох перших пар листочків. З настанням сухої погоди пошкоджені рослини гинуть, що інколи призводить до пересіву значних площ цукрових буряків. Особливо небезпечний цей шкідник у роки з холодною і вологою весною.
Ковалик темний (Agriotes obscurus L)
Темно-бурий матовий жук довжиною 7-9 мм, з світлішими, ніж у інших видів, вусиками і ногами. Тіло дуже опукле, передньоспинка широка, ширша за довжину, опукла, з спрямованими прямо назад бічними кутами. Надкрила рівномірно вкриті волосками, посередині трохи розширені.
Личинка довжиною до 25 мм, бурувато-жовта, блискуча, з одним вістрям на кінці черевця. Дихальця широкоовальні. Яйце довжиною 0,5 мм, кулястоовальне, біле, гладеньке. Жуки літають з кінця квітня до кінця червня. Під час відкладання яєць (у травні-червні) вони збираються на культурах з більш вологим і прохолодним приземним ярусом, зокрема на посівах злаків та багаторічних бобових трав. Удень вони ховаються під грудками землі і рослинними рештками. Яйця відкладають купками на прикореневі частини рослин. Залежно від вологості й температури навколишнього середовища фаза яйця триває від 12 днів до 1,5 місяця.
Влітку личинки живуть у верхньому шарі ґрунту, переміщуючись вище або нижче залежно від вологості різних його ярусів, а восени заглиблюються до 1 м і на цій глибині зимують. Протягом вегетаційного періоду дротяники підгризають коріння різноманітних польових культур. Розвиток їх триває більше чотирьох років. Наприкінці четвертого року в липні-серпні личинки заляльковуються. Тривалість фази лялечки-1,5-2 тижні. Жуки, що в липні-серпні виходять з лялечок, зимують у ґрунті. Цикл розвитку 5-річний. Віддає перевагу багатим на гумус, лучним і торфовим ґрунтам.
Ковалик посівний (Agriotes sputator L)
Тіло темно- або блідо-буре в сірому опушенні, довжиною 6-8,5 мм. Передньоспинка трохи темніша за надкрила. її довжина і найбільша ширина майже однакові. Краї передньоспинки, вусики і ноги бурувато-жовті. Яйце широкоовальне, 0,5 мм довжиною, біле і гладеньке. Личинка від жовтого до темно-жовтого кольору, довжиною до 18 і шириною до 1,4 мм. Останній сегмент тіла майже вдвічі довший за ширину, правильної конічної форми, закінчується маленьким шипиком.
Розвиток личинки триває протягом чотирьох років. Заляльковується в липні-серпні четвертого року. У квітні-травні п'ятого року на поверхню ґрунту виходять жуки, які літають до кінця липня. Яйця відкладають у травні-червні. Личинки тримаються дещо глибше, ніж у коваликів інших видів, переважно в шарі грунту з вологістю не менше 50%. Шкоди завдають личинки всіх віків, особливо старших. Один з небезпечних масових ґрунтових шкідників багатьох польових культур.
Ковалик блискучий (Selatosomus aeneus L.)
Тіло чорне, з металево-зеленим, металево-синім або бронзовим блиском, неопушене, довжиною 12-15 мм. Ноги рудо-червоні або чорні. Вусики, починаючи з четвертого членика, пилчасті. Довжина передньоспинки трохи більша за ширину. Личинка довжиною до 25 і шириною до 3,3 мм, звичайно блідо-жовта, верхній бік голови сплющений. На останньому сегменті зверху є поперечно-овальна, дуже заглиблена площадка, на бічних кілеподібних краях слабо-помітні горбочки. На кінці останнього сегмента черевця є два коротких товстих відростки із загостреними виступами, що спрямовані вершинами всередину; між кінцевими відростками є відкрита широка вирізка, яка звичайно вдвічі ширша за довжину.
Віддає перевагу піщаним та супіщаним вологим ґрунтам; у масовій кількості розмножується на заплавних ділянках. Генерація п'ятирічна. Личинки з яєць виходять у червні. Підгризають висіяне насіння і сходи багатьох рослин, але особливо небезпечні для кукурудзи, картоплі, різних коренеплодів і овочевих культур. У серпні-вересні четвертого року заляльковується.
За сильного ступеня загрози від звичайного та сірого бурякових довгоносиків після завершення сівби минулорічні бурячища та бурякові плантації, що межують з ними, обкопують крайовими ловильними канавками, які систематично затруюють дозволеними контактними інсектицидами. Слід зазначити, що цей захід буде ефективним і проти звичайного бурякового довгоносика за прохолодної затяжної весни під час його «пішого ходу», оскільки за швидкого наростання температур (до 20-25°С) в сонячні теплі дні жуки, розселяючись, розлітаються в різних напрямках.
Систематичні боронування та міжрядні рихлення покращують фізіологічний стан молодих рослин, обмежують розвиток коренеїду, парші, гнилей, чисельність ґрунтових шкідників, звичайного бурякового довгоносика, а також бур`янів. Використання яйцеїда трихограми на початку та за масового відкладання яєць листогризучими й підгризаючими совками, лучним метеликом ефективно знижує їх чисельність.
Препаратом нового покоління, який пройшов державні випробування у різних ґрунтово-кліматичних зонах України на низці культур, є МОСПІЛАН, 20% розчинний порошок (діюча речовина-ацетаміприд), виробництва фірми “Ніппон Сода”, Японія.
Інсектицидна дія МОСПІЛАНУ проявляється через його вплив на нервову систему комах. Він викликає у шкідників надмірне збудження та проявляє свою інсектицидну дію, порушуючи нормальну передачу нервового імпульсу. У результаті, у комах під впливом МОСПІЛАНУ починаються конвульсії та паралічі, які приводять до загибелі шкідників.
Препарат справляє системну і контактну дії, внаслідок чого шкідники гинуть як від безпосереднього контакту з препаратом, так і під час живлення токсикованою рослиною. МОСПІЛАН здатний проникати у тканини та розподілятись через судинну систему по всій рослині, включаючи коріння. Тому ефект від застосування препарату проявляється також і на необроблених частинах рослин, а сисні шкідники (попелиці, трипси, щитівки) швидко гинуть, поглинаючи отруєний сік.
МОСПІЛАН - швидкодіючий препарат: уже через 1 годину після обприскування можна спостерігати його ефект. Обробку слід проводити за появи личинок шкідника та перших ознак ушкодження рослин.
Завдяки новому механізму дії, у шкідників не виникає стійкості до препарату. МОСПІЛАН зберігає високу біологічну ефективність за нормальних і підвищених температур з періодом захисної дії 2-3 тижні. Препарат безпечний для навколишнього середовища. Порівняно з іншими інсектицидами, у тому числі фосфорорганічними та піретроїдними, МОСПІЛАН є найменш токсичним щодо медоносних бджіл та джмелів у період їх активного льоту та під час цвітіння рослин.
МОСПІЛАН зареєстрований для застосування на багатьох культурах у багатьох країнах світу, включаючи Японію. В Україні МОСПІЛАН має широку реєстрацію та дозволений для застосування на картоплі, огірках і томатах у закритому ґрунті, на яблуні, на сільськогосподарських угіддях-проти саранових, на зернових та цукрових буряках.
