2020-04-20
103
Оптимальна густота посівів цукрових буряків залежить від зони вирощування, забезпеченості вологою і родючості ґрунту. Так, у зоні достатнього зволоження вона має бути більшою порівняно із зонами, де зволоження недостатнє. Науковими дослідженнями встановлено, що максимальний урожай з високими технологічними якостями сировини забезпечується при такій оптимальній кількості рослин на 1 га в період збирання:
у зоні достатнього зволоження - 115-120 тис. шт.;
у зоні нестійкого зволоження - 110-115 тис. шт.;
у зоні недостатнього зволоження - 100-110 тис. шт.
Така густота рослин дає можливість вирощувати більш рівномірні за масою коренеплоди розміром 600-1000 г. Ці коренеплоди не мають дуплистості, позбавлені кореневих гнилей, мають високу цукристість і з них легше вилучається цукор на заводі та вони краще зберігаються в кагатах на заводі.
Розміщення рослин буряків у рядку вважається оптимальним, якщо 80% їх знаходиться на відстані 16-20 см один від одного.
Найбільш прогресивним і економічно вигідним способом формування густоти рослин за умов ефективного захисту сходів є сівба на кінцеву густоту, тобто висів такої кількості насіння, яка б забезпечила одержання 5-6 сходів на 1 м рядка. Сівба на кінцеву густоту є перспективним напрямом у інтенсивній технології виробництва цукрових буряків.
|
|
|
Завдання формування посівів при цьому способі полягає в надійному прогнозуванні польової схожості насіння, рівномірності розподілу його по довжині рядка, ступеня пошкодженості сходів хворобами і шкідниками. Велике значення при цьому має рівень засміченості. Цей спосіб формування густоти насаджень вимагає високої загальної культури землеробства і майстерності буряководів-механізаторів.
Оскільки не завжди можна передбачити очікувані значення факторів, що впливають на польову схожість, то сівба на кінцеву густоту пов'язана досить часто із ризиком зниження врожайності. Застосування механізованого проріджування пов'язане із висівом більшої норми насіння, ніж вимагається для отримання запланованої густоти сходів. Тому завдання механізованого проріджування полягає у формуванні оптимальної густоти з найбільш рівномірним розподілом рослин по довжині рядка. Вздовж рядні проріджувачі типу УСМІ-5,4 дозволяють довести середню густоту посівів до необхідного рівня, але не сприяють підвищенню рівномірності розподілу рослин, тому що чергування вирізів і букетів не залежить від кількості рослин у рядку. Саме тому виріз окремо розміщених рослин знижує рівномірність розміщення рослин, що негативно впливає на урожайність.
У автоматичних проріджувачах вирізується частина рядка за розмірами довжини ножа після виявлення рослини. Це дозволяє видаляти зайві рослини на загущених посівах і залишати на зріджених. Цей спосіб дає можливість більш точно регулювати густоту і дещо підвищувати рівномірність розміщення рослин. Найбільш висока якість роботи автоматичних проріджувачів досягається при наявності 2-3 пар справжніх листків у буряків, тобто протягом 10-12 днів, густоті 7-12 рослин на 1 м рядка з відносно рівномірним їх розміщенням.
|
|
|
Датчики виявлення рослин контактного типу сучасних проріджувачів (ПСА-2,7, ПСА-5,4) не відрізняють рослин буряків від бур'янів, якість роботи їх на забур'янених площах знижується. Тому кількість бур'янів у зоні рядка не повинно перевищувати 1-2 шт. на 1 м.
Автоматичні проріджувачі з кольоро-контактними датчиками поки що так само, як і з електроконтактними, не розрізняють рослин буряків від бур'янів. Але ці автоматичні проріджувачі розрізняють площу листків близько 1 см2, що дозволяє формувати густоту насадження у фазі розвинутої вилочки. В цей період рослини менш болісно переносять механічний вплив робочого органу на кореневу систему проростка.
Коренеїд (чорна ніжка)
(Phoma betce, Pythium ultimum Throw. Aphanomyces cochlioides Drechsler, Rhizoctonia solani Kuhn.)
Коренеїд досить розповсюджена хвороба. Назва «чорна ніжка» пов'язана з почорнінням кореня і гіпокотилю, росточки засихають і можуть загинути. Спочатку симптоми можна знайти на зародковому корені, як тільки насіння починає проростати і до появи 2-4 листочків (пізніше при поразці Aphanomyces). Деякі рослини виживають, але вони погано розвиваються далі. Збудником цієї хвороби є кілька видів грибків, головним чином Phoma betce, Pythium ultimum, Aphanomyces cochlioides і Rhizoctonia solani, Fusarium також був виявлений, ймовірно як вторинну інфекцію. Важко визначити який грибок є збудником на основі симптомів, за винятком того випадку, коли інфекція відбулася при поразці грибком Aphanomyces, коли верхня частина гіпокотилю стає меншою і чорніє, при цьому основа сім'ядолі також уражається.betce-це грибок, що переважно з'являється разом з насіннями, тому що він є паразитом або сапрофітом на повітряних частинах насіння цукрового буряка. Грибок попадає на насіння при вологих погодних умовах до збору врожаю і під час збирання, а пізніше він уражує паростки. Грибки Aphanomyces, Pythium і Rhizoctonia розмножуються в ґрунті і не виявляються в повітряних частинах рослин буряка.На Україні коренеїд розповсюджений у всіх зонах і завдає істотної шкоди бурякові. Застосування насіння, обробленого фунгіцидами, різко знижує ураження паростків.
