Послідовність проведення аналізу зовнішньоторговельних ризиків

Аналіз зовнішньоторговельних ризиків	№ п/п	Послідовність проведення аналізу
	1	визначення внутрішніх та зовнішніх чинників, що збільшують чи зменшують ступінь певного виду ризику
	2	аналіз виявлених чинників
	3	оцінювання певного виду ризику за двома підходами: -- визначення фінансової доцільності (ліквідності); -- визначення економічної доцільності (ефективності вкладених засобів)
	4	встановлення допустимого ступеня ризику
	5	аналіз окремих операцій щодо обраного ступеня ризику
	6	розробка заходів щодо зниження ступеня ризику

*Примітка: розроблено автором на основі джерела [6]

 

Всі менеджери (суб’єкти) у будь - якій сфері економічної діяльності зацікавлені в уникненні значних збитків. За умов нестабільної та швидко змінюваної ситуації суб’єкти економічної діяльності змушені враховувати всі можливі наслідки дій своїх конкурентів, а також інших змін у ринковій ситуації.

Аналіз зовнішньоторговельних ризиків поділяють на два взаємодоповнюючі один одного види: якісний та кількісний.

 

Рис.2.5. Види аналізу управління зовнішньоторговельними ризиками

*Примітка: розроблено автором на основі джерела [32]

 

Якісний аналіз є найбільш складним і вимагає грунтовних знань, досвіду та інтуіції у даній сфері економічної діяльності. Його головна мета визначити чинники ризику, області ризику, після чого ідентифікувати усі можливі ризики.

Кількісний аналіз ризику, тобто кількісне (числове) визначення ступеня окремих ризиків і ризику даного виду діяльності (проекту) в цілому, що є теж досить складною проблемою.

Якісний аналіз зовнішньоторговельних ризиків. Якісний аналіз ризику включає декілька аспектів. Перший аспект пов’язаний з необхідністю порівняння сподіваних позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та іншими, як сьогоднішніми так і майбутніми наслідками. Взагалі мало мати схильність до ризику: потрібен ризик обгрунтований, у іншому випадку він може набути характер авантюри. Ризикувати доцільно, якщо це призводить до кращих наслідків, при обгрунтуванні правильності своїх дій.

Проблеми ризику повинні розглядатися та враховуватися як під час розробки стратегії, так і у процесі реалізації оперативних задач. Характер стратегічних підходів слід визначити в межах загальної стратегії. У протилежному випадку не уникнути неприємних „сюрпризів”.

Другий аспект якісного аналізу зовнішньоторговельних ризиків пов’язаний з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб’єктів економічного життя. Без урахування інтересів (зацікавленості), без керування ними неможливі реальні якісні перетворення в соціально - економічному житті. Необхідно виявити: кому ризик корисний? Чиїм інтересам відповідає?

Отже, ризикованій ситуації притаманні такі основні умови: наявність невизначеності; наявність альтернатив та необхідність вибору однієї з них (відмова від вибору також є різновидністю вибору); зацікавленість у результатах; можливість оцінити наявні альтернативи прийняття рішення.

Минулий практичний досвід управління економікою в Україні свідчить про те, що в цілому ряді випадків особи, що очолювали ту чи іншу ланку економічної діяльності, визначали її стратегію і тактику, матеріально не вигравали й не програвали залежно від того, до яких наслідків, позитивних чи негативних, призводили їх рішення. Тобто суб’єкти при прийнятті економічних рішень, у переважній більшості випадків, перекладали ризик на суспільство в цілому. Мова йде про те, що коли немає зацікавленості в результатах економічних рішень, то немає і ризику.

 

 

Рис.2.6. Чинники, що впливають на ступінь зовнішньоторговельних ризиків

*Примітка: розроблено автором на основі джерела [32]

 

Отже, усі чинники, що так чи інакше впливають на ступінь ризиків зовнішньоторговельних ризиків, можна умовно поділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.

До об’єктивних чинників відносять такі, що не залежать безпосередньо від фірми та менеджерів (суб’єктів прийняття рішень): інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія, мита, наявність режиму найбільшого сприяння, можлива робота в зоні вільного економічного підприємництва тощо.

До суб’єктивних чинників відносять ті, котрі характеризують суб’єкт прийняття відповідних рішень (безпосередньо менеджерів, фірму): виробничий потенціал, технологічне забезпечення, рівень предметної та технологічної спеціалізації, організація праці, ступінь кооперативних зв’язків, рівень техніки безпеки, рівень компетентності та інтелектуальний потенціал суб’єкта прийняття рішень, вибір типу контрактів з інвестором чи замовником тощо. Так, зокрема, від типу контракту залежить ступінь ризику та розмір винагороди після завершення контракту. Сподівання на максимальний прибуток, з одного боку, і страх підприємницького ризику з іншого, переконують, що успіх у менеджменті можливий лише для тих, хто добре володіє обраною галуззю діяльності, на високому професійному рівні вирішує задачі, що постають, хто мислить неординарно і в змозі творчо застосувати знання у реальній економічній і фінансовій ситуаціях[32, с.130].

 Кількісний аналіз зовнішньоторговельних ризиків.

Під час цього аналізу можна використовувати різні методи. Найбільш розповсюдженими є:

статистичні;

використання аналогів;

експертні методи;

аналіз доречності затрат.

Статистичний метод.

Цей метод широко застосовується при наявності даних (статистичних) щодо кожного елемента досліджуваного об’єкта (програми). Якщо ступінь ризику виразити, наприклад, через величину середньоквадратичного відхилення від сподіваних величин, можна кількісно виразити і оцінити ризик як для кожного елемента, так і для об’єкта (програми) в цілому.

Досить розповсюдженим є метод Монте- Карло, перевагою якого є можливість проведення аналізу і оцінки різних „сценаріїв” реалізації проекту (програми, стратегії) і врахування різних чинників ризику в межах єдиного підходу. Як приклад можна розглянути одну з таких моделей, що дозволяє аналізувати наслідки накопичення ризикових ситуацій. У цій моделі ризики поділені на три категорії, що впливають на обсяги робіт, терміни їх виконання. Ці категорії ризиків подані у трьох матрицях (таблицях). Модель дозволяє дослідити та оцінити комбінований (інтегрований) вплив цих ризиків на фінансовий стан учасників проекту у формі затримок щодо одержання доходу, збільшення позик [15, с.179].

Матриця обсягів робіт містить варіантний ряд робіт за проектом, що можуть змінюватися залежно від зміни умов щодо реалізації проекту.

Матриця часу на виконання робіт містить варіантний ряд даних щодо необхідного часу на виконання робіт за проектом залежно від зміни умов.

Матриця вартості містить імовірні позови підрядника, котрі можуть виникнути в зв’язку зі зміною обсягів робіт та затримкою їх виконання з урахуванням умов контракту, інфляційних процесів тощо.

Метод аналогій. Для аналізу ризику, яким може бути обтяжений, наприклад, новий проект, корисними можуть статі дані про наслідки впливу несприятливих чинників ризику подібних за суттю проектів, що виконані раніше. В цій сфері найбільшу ініціативу виявляють страхові компанії. Так, на Заході вони регулярно публікують коментарі до тенденцій у найважливіших зонах ризику, наприклад, щодо природних збурень (катастроф) і значних збитків. За цими даними можна зробити певні висновки загального характеру. При використанні аналогів застосовують бази даних та знань стосовно чинників ризику. Ці бази створюються на матеріалах з літературних джерел, пошукових робіт, а також шляхом опитування фахівців (менеджерів проектів) тощо. Отримані дані обробляють, використовуючи відповідний математичний апарат, для вияву залежності, причин з метою врахування потенційного ризику під час реалізації нових проектів.

Статистичні методи оцінки зовнішньоторговельних ризиків. Для отримання інтервальної оцінки фінансових ризиків (ринкового, кредитного, ризику ліквідності) широко використовується методика під назвою вартість під ризиком (Value-at-Risk, VAR), заснована на розподілі ймовірностей. Для кризових станів ринку методи VAR не дають адекватні оцінок ризику, так як оцінки даються для нормального стану ринку. Методика VAR допомагає компаніям оцінити чи є ризики, яким вони піддаються, тими ризиками, які вони хотіли б на себе взяти, або думають, що вони на себе взяли. Існують ситуації, коли з різних причин неможливе використання статистичного методу кількісної оцінки валютного ризику. У таких випадках широко застосовуються методи, що використовують досвід та інтуїцію фахівців (експертів), - методи експертних оцінок [15, с.181-182].

 Експертні методи оцінювання зовнішньоторговельних ризиків здійснюються, як правило, при відсутності статистичних даних, необхідних для розрахунків відповідних кількісних показників, або ж, зокрема, коли це пов’язано з оцінкою інвестиційного (інноваційного) проекту, що не має аналогів. Цей метод базується на опитуванні кваліфікованих фахівців (інвестиційних, страхових, фінансових менеджерів) і відповідній подальшій математичній обробці результатів цього опитування. Для одержання деталізованих характеристик ризику, зокрема, інвестиційного (інноваційного) проекту, опитування орієнтуються стосовно окремих видів ризиків, характерних для певного (даного) об’єкта ризику. Результати оцінювання ризиків певного об’єкта дозволяють кількісно оцінити їх рівні (ступені). Для цього використовують такі критерії оцінки: безризикові об’єкти (інвестиції). До таких інвестицій належать, як правило, короткотермінові державні облігації; допустимий ризик; критичний ризик; катастрофічний ризик.

Граничними величинами ймовірності ризику збитків при інвестуванні за оцінками експертів є:

для інвестицій, що обтяжені припустимим ризиком 0,1;

для інвестицій, що обтяжені критичним ризиком 0,01;

для інвестицій, що обтяжені катастрофічним ризиком 0,001.

Це означає, що даний інвестиційний проект слід відхилити, якщо в одному випадку з десяти може бути повністю втрачено прибуток від нього; в одному випадку з ста валовий доход; в одному випадку з тисячі всі активи (і як наслідок банкрутство).

 Існує також аналітичний метод аналізу зовнішньоторговельних ризиків, заснований на визначенні ступеня ризику шляхом розрахунків. Він включає в себе ще кілька видів аналізу, наприклад аналіз чутливості моделі, аналіз сценаріїв і аналіз величини відносних ризиків[32, с.131].

Трохи докладніше про аналіз чутливості моделі. Даний аналіз складається з наступних етапів:

) вибору того показника, для якого необхідно провести оцінку чутливості. Це можуть бути показники вартості продукції, прибутковість проекту і т.д.;

) вибору факторів, що роблять вплив на результат проекту. Це, наприклад, рівень інфляції або стан економіки в цілому;

) розрахунку значення обраного ключового показника на різних етапах реалізації проекту.

В результаті формується послідовність витрат і надходжень, що дозволяє визначити фінансові потоки для кожного моменту часу. Іншими словами, аналіз чутливості моделі допомагає визначати показники ефективності. Потім за наявними показниками і вихідним параметрам, будуються діаграми, що відображають їх залежність один від одного. Зіставляючи ці діаграми, визначають критичні значення обраних ключових параметрів для проекту в цілому. Розраховується точка беззбитковості, яка являє собою мінімально допустимий обсяг продажів, при якому проект прибутку не приносить, але і не вважається збитковим.

Таким чином, використовуючи метод аналізу чутливості моделі, експерти, які проектують даний об'єкт, можуть враховувати ризик і умови невизначеності, виникнення яких можливе в ході реалізації проекту. У випадках, коли проект оплачується за допомогою взятих кредитів, то критичним значенням в цьому випадку буде таке значення ставки за кредитом, при якій проект не в змозі буде вже погасити заборгованість.

Аналіз сценаріїв необхідний для того, щоб керівник компанії міг наочно уявити характеристики рентабельності всього проекту. Але і цей метод не завжди точний, тому що між змінними часто виникають складні взаємозв'язки. Для уточнення деяких розрахунків звичайно потрібні додаткові сценарії. Наприклад, щоб визначити середину розподілу значень чистої поточної вартості, можна показати точки між двома екстремальними значеннями. Цей аналіз найбільш ефективний, якщо він виконується за допомогою комп'ютера і певної програми.

Аналітичний метод аналізу зовнішньоторговельних ризиків має ще одну складову - це аналіз величини відносних ризиків. При користуванні цим методом аналізу визначають величину очікуваного доходу, ступінь ризику і те, наскільки є можливість передбачуваним доходом покрити передбачуваний ризик. Цей метод схожий на метод аналізу чутливості, але він набагато ширше. Тут можна визначити допустимі значення критичних змінних величин і провести подальші розрахунки по їх перевірці[15, с.179].

Аналіз доречності затрат. З аналізом ризиків щільно пов’язаний ще один аспект проблем менеджменту, зокрема, інвестиційного менеджменту. Оскільки інвестор не в змозі постійно відбирати лише обтяжені незначним ризиком інвестиційні проекти (в нашій дійсності такі проекти практично відсутні), виникає питання: як повинен бути компенсований той чи інший рівень (ступінь) ризику? Відповідь на це запитання дає розрахунок так званої „премії за ризик”, котра являє собою додатковий дохід (прибуток), що його прагне отримати інвестор понад той рівень, котрий можуть принести безризикові інвестиції. Цей додатковий дохід (прибуток) повинен зростати пропорційно ступеню ризику, яким обтяжений даний проект. Премія за ризик повинна зростати пропорційно до зростання не загального ступеня ризику за проектом, а лише систематичного (ринкового) ризику, що визначається за допомогою коефіцієнта бета (b), оскільки несистематичний ризик пов’язаний в основному з впливом суб’єктивних чинників. Основу такої залежності тлумачить так звана „модель надійності ринку”[15, с.180].

Організація робіт для аналізу зовнішньоторговельних ризиків..Щодо організації робіт для аналізу ризику, то пропонується такий їх перелік:

підбір досвідченої групи фахівців;

підготовка відповідного переліку питань;

вибір техніки аналізу ризику;

встановлення (ідентифікація) чинників ризику та їх наслідків;

побудова моделі механізму дії ризиків;

встановлення взаємозв’язку окремих ризиків і інтегрованого ефекту від їх дії;

розподіл ризиків серед сторін, які залучені до даного проекту (об’єкта);

розгляд результатів аналізу ризику.

За результатами аналізу ризику складається звіт (доповідна записка) з такою інформацією:

опис ризиків, механізм їх взаємодії і інтегрований ефект, заходи щодо необхідного захисту від ризиків, інтереси всіх зацікавлених сторін у подоланні загрози надто обтяжливого ризику;

оцінка виконаних експертами процедур аналізу ризику, використаних ними даних для одержання висновків;

опис „структури ризику”, тобто ступеня впливу кожного з складових на інтегрований ефект розподілу відповідальності між різними суб’єктами, що беруть участь у даному заході (проекті). При цьому можуть бути обумовлені аспекти щодо компенсаційних заходів за збитки, професійне страхування, боргові зобов’язання тощо.

 Аналіз зовнішньоторговельних ризиків допоможе своєчасно відбирати оптимальний варіант дій з числа альтернативних в усіх сферах підприємництва: виробничій, комерційній, фінансовій на зовнішньому ринку України.