Матеріалу курсу (теми 1 -8)

5 6 7 8 9 10 11

1. Географія туризму України - це:

а) вузький прикладний напрямок у складі соціально-
економічної географії України.

б) міждисциплінарний напрямок у складі суспільно-
географічного українознавства.

2. Специфічним методом геотуристських досліджень слід

вважати:

а) польові географічні дослідження,

б) територіальне проектування рекреаційно-туристичних

систем,

в) ПС-моделювання,

г) анкетування туристів.

3. Першим географічно-туристичним описом українських
земель вважається:

а) "Одіссея" Гомера,

б) "Історії" Геродота,

в) "Географія" Страбона.

4. Туристичний потік - це:

а) об'єкт дослідження геотуристики,

б) напрям руху туристичних груп.

5. Основною категорією рекреаційних закладів сезонного
типу, що безпосередньо підпорядковані іншим суб'єктам
господарської діяльності (підприємствам, установам, відом
ствам), є:

а) санаторій (або пансіонат) з лікуванням,

б) санаторій-профілакторій,

н) будинок чи пансіонат відпочинку, і) база відпочинку.

(і. Під геопросторовою диверсифікацією туристичного потоку розуміють:

а) розширення площ територій, які користуються попу
лярністю серед туристів,

б) нормування обсягу туристичного потоку в ту чи іншу
" і очку" державного геопростору України,

в) створення нових баз, об'єктів та територій для організації
і уризму,

г) свій варіант.

7. Об'єктом дослідження географії туризму України є:

а) сукупність підприємств туристичної індустрії як важлива
галузь національної економіки,

б) суспільні аспекти туристичного руху в державі,

в) просторові аспекти організації туризму.

8. Внутрішнім туризмом вважається:

а) туризм у межах країни проживання,

б) туризм у межах регіону проживання,

в) туризм у межах області проживання.

9. Етносентиментальний туристичний потік в Україну
формується за рахунок:

а) української діаспори,

б) іноземних громадян, у яких з Україною пов'язані особливі
спогади,

її) туристів різних національностей (етносів), що перебу-нлють на території України тривалий час,

г) громадян України, які тривалий час працюють поза
межами України.

10. Ресурсний потенціал туристичного комплексу України - це:

М.Рутинський

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

а) всі види ресурсів, що використовуються для створення
національного турпродукту,

б) природні ресурси (пляжні, гірські, бальнеологічні тощо),
що використовуються в цілях організації туризму,

в) та частина фінансових ресурсів держави, що формується
за рахунок функціонування національного туристичного
комплексу.

11. Функціональна структура туристичного потоку - це:

а) розподіл туристів на вікові та соціальні групи,

б) розподіл туристів за метою туризму,

в) геопросторовий розподіл туристів.

12. Санаторно-курортні підприємства входять до складу:

а) рекреаційного комплексу,

б) туристичного комплексу,

в) готельного комплексу.

13. Геопросторош "осі" внутрішньодержавного розподілу
туристичних потоків проходять через міста:

а) Львів-Київ-Запоріжжя-Одеса,

б) Львів-Київ-Одеса-Сімферополь,

в) Харків- Київ-Одеса-Львів.

14. Оздоровчий комплекс, розташований на території з
унікальними рекреаційними ресурсами, що виступають
основним компонентом технології інтенсивного оздоровлення
рекреантів, називається:

а) санаторііі (або пансіонат) з лікуванням,

б) санаторій-профілакторій,

в) будинок чи пансіонат відпочинку,

г) база відпочинку.

15. Загальне геотуристське районування території України
здійснюється за критеріями:

а) зведених порайонних показників загального обсягу
іуристообороту,

б) порайонної специфіки набору й геопросторової щільності
мережі різноманітних туристичних закладів і об'єктів туризму.

в) інтегральними.

16. Основною (за сумарним обсягом туристичного потоку)
і уристичною "віссю" держави є:

а) Київ-Одеса, б) Київ-Сімферополь.

в) Київ-Чоп, г) Львів-Одеса.

17. Сучасні зрушення в структурі і геопросторовій орга-
нзації закладів ресторанного господарства України відбува
ється в основному за рахунок:

а) приватизації наявного фонду зкладів ресторанного
осподарства,

б) агресивного просування на національний ринок закладів
іноземними стилями (американським, китайським і ін.)

■<-старанного обслуговування,

в) активного розвитку інноваційних закладів, у яких
лдання спектру ресторанних послуг поєднано з іншими
нірмами дозвілля (інтернет-кафе, нічні клуби тощо).

18. Оздоровчо-рекреаційні заклади, розміщені неподалік
■< повного місця праці рекреантів, відносяться до категорії:

а) санаторій (або пансіонат) з лікуванням,

б) са нагорі й -1 ірофілакторі й,

в) будинок чи пансіонат відпочинку,

г) база відпочинку.

19. Геотуристика - це:

а) один з аспектів природничого (екологічного) туризму,

б) те ж саме, що і географія туризму,

в) прикладний напрям географії туризму, що вивчає
ічіродні рекреаційно-туристичні ресурси, їх запаси і иросто-

іве розташування.

М, Рутинський

20. Готелі категорії 3-*** і вищих у геопросторовому
відношенні тяжіють до:

а) великих промислових міст,

б) значних адміністративних і історико-культурних центрів,

в) найпопулярніших курортів,

г) столиці держави і її обласних центрів.

21. Предметом дослідження географії туризму України є:

а) місця і місцевості України, які користуються незмінною
популярністю серед туристів,

б) національні природно-рекреаційні ресурси туризму,

в) сукупність природних та суспільних аспектів туризму
України.

22. Першим документально-зафіксованим бальнеологіч
ним курортом на території України є:

а) м.Одеса, б) м.Ялта.

в) м.Миргород, г) м.Шкло.

д) м.Трускавець, є) м.Миргород.

23.Стратегічними напрямами геопросторової диверсифікації туристичного потоку на найближчу перспективу є:

а) стимулювання розвитку сільського зеленого туризму,

б) систематичне розширення мережі національних природ
них і регіональних ландшафтних парків,

в) реконструкція найатракційніших об'єктів багатої
історико-культурної спадщини України,

г) приватизація готельного господарства країни та активна
інтеграція в транснаціональні готельні мережі.

24. Найпрестижнішими готелями в Україні вважаються ті, що:

а) побудовані в ринкових умовах згідно з сучасними

євростандартами,

б) мають відносно невеликі розміри, затишне розташування
і пропонують повний спектр турпослуг,

в) перебувають у приватній власності,

г) входять у транснаціональні готельні мережі.

ЗО

____________________ ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УК РАЇНИ

25. Мережа закладів громадського харчування сформувалася в державі:

а) відповідно до обсягу внутрішнього туристичного потоку,

б) згідно з генеральними планами розвитку поселень,

п) пропорційно до кількості мешканців того чи іншого населеного пункту.

26. Геотуристика як наука базується на:

а) сукупності дослідницьких методів суспільної географії і

менеджменту ТурИЗМу,

б) системній методології досліджень,

и) географічній методології досліджень.

27. Комплексне медико-курортологічне вивчення території
України розпочалося в:

а)ХУІст., б)ХУИст.

в) XVIII ст., г) XIX ст., д) XX ст.

28. Основним чинником геопросторової організації націо
нального санаторно-курортного господарства виступає:

а) характер розселення і щільність заселення території,

б) господарсько-економічна інфраструктура території,
іі) нерівномірне розташування рекреаційних ресурсів,

г) прорахунки колишньої командно-адміністративної
і к теми планового розвитку галузей народного господарства.

29. Франчайзингові трансформації в ресторанному бізнесі
України полягають у:

а) роздержавленні мережі закладів ресторанного господар-
с і на з їх подальшим переходом у приватну власність,

б) цілковитому переході на стандарти і стиль обслугову-
!і.шия, що прийняті в тих чи інших транснаціональних
ресторанних мережах,

в) динамічному розвитку альтернативних по відношенню
її і класичних ресторанів закладів, у яких надаються ресторанні

М.Рутинський_____________________________

послуги (суші-бари, диско-бари, плавучі ресторани-клуби, нічні клуби тощо).

ЗО. До закладів модерної індустрії дозвілля (розваг) в

Україні відносять".

а) аквапарки, б) лунапарки,

в) планетарії, г) солярії,

д) диско-клуби, є) нічні клуби,

є) яхт-клуби, ж) кінотеатри,

з) театри-студії, к) казино,

л) фітнес-центри, м) підліткові центри

активного дозвілля.

31. До складу соціально-економічної складової туристич
ного потенціалу України входять:

32. Установи класичної індустрії дозвілля (розваг) у
геопросторовому відношенні тяжіють до:

а) великих промислових міст,

б) адміністративних і історико-культурних центрів,

в) найпопулярніших туристичних центрів,

г) столиці держави і її обласних центрів.

33. Регіональна диспропорція ресурсного потенціалу національного туристичного комплексу - це:

а) не пропорційні по відношенню до площі регіонів України
значення сумарної кількості наявних закладів санаторно-
оздоровчого фонду, тимчасового проживання, харчування й
дозвілля в розрізі економічних районів держави,

б) не пропорційні по відношенню до кількості населення
України значення сумарної кількості наявних закладів⁵санаторно-оздоровчого фонду, тимчасового проживання,
харчування й дозвілля в розрізі економічних районів держави,

в) не однакові геопросторові й інші передумови розвитку 1
індустрії туризму в розрізі економічних районів держави,

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

г) не однакова міра розвитку мережі закладів національного і уристичного комплексу в розрізі економічних районів держави.

34. Геотуристика як наукова дисципліна є по відношенню
/ю географічної регіоналістики:

а) окремим конкретноаспектним напрямком досліджень,

б) теоретико-методологічною основою конкретних регіо-
11; і л ьно-географічних досліджень.

35. Основним чинником неоднакового ступеня розвитку
індустрії туризму в різних регіонах держави слід вважати:

а) неоднакову щільність демографічного освоєння території,

б) неоднаковий індустріальний потенціал регіонів,

и) неоднакову ресурсну базу й туристичну розрекла-моканість регіонів,

г) неоднаковий стан збереження в регіонах територій,
придатних для рекреаційно-туристичного освоєння,

д) неоднакову екологічну ситуацію в різних регіонах
України,

ж) прорахунки колишньої командно-адміністративної системи планової розбудови туристичної інфраструктури держави.

Тема 9. Західно-Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Волинь - зелена перлина України. Збереженість природи и етнокультурних традицій.

Шацький курорт (приватні агрооселі, санаторій "Лісова пісня", пансіонат "Шацькі озера" та ін). Фестиваль "На хвилях * пітязя".

Олександрійський курорт (с.Олександрія Рівненського р-ну санаторії "Олександрія", "Джерельце", "Росинка", "Над Горинню").

М.Рутинський

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Центри історико-культурного туризму:

1. м.Луцьк (замок Любарта XIV-XV ст., монастирі єзуїтів,
домініканців, тринітаріїв, василіанів, Покровська і Хресто-
воздвиженська церкви та ін.);

2. м.Острог - Державний історико-культурний заповідник
- замок, закладений ще в давньоруські часи й розбудований в
ХІУ-ХУІІ ст. династією князів Острозьких;

3. м.Володимир-Волинський (давньоруське городище
"Вали", Успенський собор (Мстиславів храм), 1160 р.);

4. м.Дубно (Державний історико-культурний заповідник -
давньоруське городище, замок ХУ-ХУІ ст., культові споруди
ХУІ-ХУП ст.);

5. с.Пляшева біля Берестечка - Національний історико-
меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви", дерев'яна
Михайлівська церква, в якій Богдан Хмельницький і козацькі
полковники молилися перед битвою;

6. с.Синів - одна з найдавніших на Волині пам'яток
дерев'яної сакральної архітектури - церква Івана Богослова
(1595 р.), в якій, за легендою, козаки Богдана Хмельницького
осв'ячували свої знамена й зброю перед Берестецькою битвою.

Найвідоміші замково- і сакрально-архітектурні комплекси регіону: м.Любомль (давньоруське городище "Замчище", Георгіївська церква 1264 р., замок XV- XVI ст.); смт.Клевань (замок XV ст., Благовіщенський собор, 1610 р.); м.Гайкури (руїни замку династії Вишневецьких XVI - поч. XVII ст., церква Покрови, 1730 р.); м.Корець (руїни замку XVI ст., Свято-троїцький монастир, 1610 р.); с.Межиріч (давньоруське городище, Троїцький монастир-фортеця XV ст.); м.Новомалин (руїни замку XV ст.), с.Зимне (Святогірський монастир, XV-XX ст. та Успенська церква з печерами, 1495 р.); смт.Олика (замок 1564 р.); с.Мільці (Миколаївський монастир 1542 р.); с.Устеньке Друге (монастир-фортеця ХУ-ХУП ст.); давньоруські городища (м.Дорогобуж, с.Коршів, Млинів, с.Торчин, с.Перемиль).

Екотуризм: Шацький НПП, м.Рівне (заказник "Соколині і ори"), базальтові і гранітні копальні тощо.

Основна література до теми:

1. Данилюк А.Г. Волинь: Пам'ятки народної архітектури:

Іст.-краєзн. ст. - Луцьк: Надстир'я, 2000. - 100 с.

2. Данилюк А.Г. Традиційна архітектура регіонів України:

Полісся. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. -147 с.

3. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс

Волині: Теорія, практика, перспективи. - Луцьк, 1998. -124 с.

4. Рьічков П.А. Дорогами Южной Ровенщиньг. От Корца

до Пляшевой. - М.: Искусство, 1989. - 174 с.

5. піір://\у\у\у.уо1уп1:игІ5Г..соіп.иа
(>. Ьйр://\у\у\у.гіупе.ог£

Тема 10. Центрально-Поліський економічний район: красзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу.

Київ - столиця Української держави, в т.ч. столиця іуристична.

Столична індустрія гостинності:

^найпрестижніші туристичні готелі: "Премєр палас" 5-

'*; "Президент-отель Київський" 4-****; "Дніпро" 4-****; "Київ" 3-***; "Братіслава" 3-***; "Либідь" 3-***; "Славутич" 3-***; "Лдріа" 3-***; "Русь" 3-*** тощо.

^модерна індустрія дозвілля: плавучий центр розваг < ' і іропа" (нічний клуб, готель, казино, басейн, солярій /теплохід Максим Рильський"/); казино "Габріела", "Етуаль"; нічні клуби і піцо.

^класичні заклади дозвілля: Національна опера України ім. І Г.Шевченка; театри: Української драми ім. І. Франка,

М.Рутинський

Російської драми ім. Лесі Українки, Класичного балету; Будинок органної і камерної музики та багато ін.

^культурно-історичне "обличчя" міста: Національний
Києво-Печерський історико-культурний заповідник; Націо
нальний заповідник "Софія Київська" - у 1990 році внесені до
Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; Музей історичних
коштовностей України; Музей українського гетьманства; Золоті
ворота; Андріївська церква; Андріївський узвіз; Кирилівська
церква (сер. XII ст.); Державний історико-меморіальний
заповідник "Лук'янівське кладовище"; "Байківське кладовище".
та багато ін. І

Центри історико-культурного туризму регіону: м.Чернігів - (Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" - княжий дитинець ІХ-ХШ ст., "Болдині гори", курган "Чорна могила" X ст., Спасо-Преображенський і Борисоглібський княжі собори XI ст., Єлецький монастир XII ст. з печерами, П'ятницька церква XII ст., Троїцько-Іллінський монастир XVII ст., Будинок полкової канцелярії XVII ст. та ін. пам'ятки);

м.Переяслав-Хмельницький (літописний Переяслав -Національний історико-етнографічний заповідник - площа Переяславської ради 8-18 січня 1654 р., Вознесенський монастир

1700 р. тощо);

лі. Новгород-Сіверський (Державний історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім"; Спасо-Преобра-женський монастир XVIII ст.);

м.Біла Церква (Замкова гора - літописне м.Юр'їв);

Державний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" (смт Батурин), палац К.Розумовського.

Музей народної архітектури і побуту України під відкритим

небом "Пирогово".

м.Бердичів (фортечні мури з баштами та келіями XVI-XVIИ ст., монастир Босих Кармелітів, костел св.Варвари, в якому Оноре де Бальзак брав шлюб з Евеліною Ганською);

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

м.Коростень (три городища літописного древлянського м І скоростеня);

м.Житомир (комплекс споруд Замкової площі та ін.).

Давньоруська спадщина: с.Білогородка (городище літописного м.Білгорода); с.Вишгород (городище літописного м Нмнігорода - Державний історико-культурий заповідник); і мт.Любеч (літописне м.Любеч); укріплені городища: (с.Великі Деревині, с.Городоське, с.Колодяжне, с.Ягнятин, с.Яроповичі, с.Ііитачів, с.Зарубенці, с.Ржищів, с.Халеп'є, с.Щучинка); "Зміїв п,і/і" (м.Тальне).

Козацька спадщина: м.Ніжин (Миколаївський (1668 р.), Іі.)іпговіщенський (1716 р.) та Введенський (1778 р.) собори, конацькі церкви XVIII ст.); м.Прилуки (Спасо-Преобра-жепський собор (1705-1720 рр.), Полкова козацька скарбниця І 'ІОН р., козацькі церкви XVIII ст.), м.Ромни (давньослов'янське городище, Святодухівський собор, дерев'яна Георгіївська церква); Густинський монастир XVII ст. (с.Густиня); Гама-іііїнський монастир XVII ст. (с.Гамаліївка).

Бальнеологічні курорти: родонові мін.води (Миронівка, Біла І Іерква, Конча-Заспа та ін.).

Парки та інші об'єкти туризму: Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" (с. Качанівка); Тростянець; і Ьк'ксандрія; Володарська копальня коштовних каменів; Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" (с. І Іоні Петрівці) тощо.

Основна література до теми:

1. Данилюк А.Г. Традиційна архітектура регіонів України:

Полісся. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. -147 с.

2. ЬИр://\\плпл^тесііп£о.кіеу.иа/ТаЬ1е_5апаі_8апкіеу.п1:т
!5. Ьир://\у\уш.сіг.у.2І;.иа

А. пир://\у\у\¥.спегпі£ОУ.иа

М. Рутинський

Тема 11. ШваІЙно-Східний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу.

Харків - туристична "столиця" Сходу України.

^готелі "Ахтамар" 4-****, "Націоналі," 3-*** - (Ь«р:// \у\у\у.пат.іопа1. кпагкіу.сош), "Київська" 3-*** - (Ьг.ір://\у\у\у. Ьоіеік.кпагкоу.иа), "Харків" 3-*** - (пйр://\у\¥\у.по1:е1.кпагкоу. сот), "Мир" 2-** - (Ьі;ір://\¥\у\у.Ьо1:е1-тіг.сот.иа), "Асторія".

Бізнес-туризм.

^культурне "обличчя" міста: архітектурний ансамбль вул.Сумської, 160 парків, садів і скверів (Шевченка, Горького; Журавлевський і ін. гідропарки); дитяча залізниця; планетарій; зоопарк і т.і.

Полтава (ансамбль Круглої площі; Будинок духовної семінарії, 1875-76 рр.; музей-садиба І. П. Котляревського; Хрестоздвиженський монастир, ХУП-ХУШ ст.; Спаська церква, поч. XVIII ст.; дзвіниця Успенського собору, 1774-1801 рр; Сампсоніївська церква, 1805-11 рр; історика-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" (1709 р.).

Бальнеологічні курорти: Полтавщина:. Миргород (санаторії: "Миргород", "Березовий гай", "Полтава", "Слава", "Україна", "Південний", пансіонат "Хорол"); смт.Нові Санжари (пансіонат "Нові Санжари", санаторій-профілакторій "Антей", будинок відпочинку "Ворскла"). Харківщина: Березівські Мінеральні Води; Рай-Оленівка; Шарівський; Коробів хутір; Готвальд; Богодухів; Гайдари; Волчанськ.

Етнокультурний туризм: с.Вел.Сорочинці (ярмарка наприкінці серпня, Преображенська церква 1734 р.); с. Решети-лівка; Національний музей-заповідник українського гончарства (смт.Опішня); етнографічний музей "Українська Слобода" (с.Писарівка); сс.Диканька і Гоголеве; с.Сковородинівка (могила народного філософа Г.С.Сковороди); Сільський фестиваль "Боромля".

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Харківський обласний центр сприяння розвитку сільського м'лвного туризму "Слобода".

Водний туризм: Кременчуцьке, Дніпродзержинське, І Ісченізьке і Краснооскольське водосховища.

Пкотуризм: "острів" цілинного степу "Михайлівська ціліша".

Лавньоісторична спадщина: с.Більськ (археологічний комплекс найграндіознішого в Європі за площею городища скіфської доби УІ-ПІ ст. до Р.Х. - імовірно міста Гелона, <никаного Геродотом).

Старокняжа спадщина: м. Путивль (Державний історико-культурний заповідник - дитинець літописного м.Путивль; Мончанський монастир XV ст.);

Архітектурні і сакральні комплекси: Державний історико-ку.'їьтурний заповідник ум. Глухові; Мгарський монастир, XVII-XІX ст. (с.Мгарь); Суми; Ромни; Конотоп; Лебедин; Тростянець; < >х гирка; Пирогівка; Хотінь; Гамаліївка; Межиріч; Чугуїв; (гарий Мерчик; Ізюм; Люботин; Вороніж.

Основна література до теми:

1. Вейсберг Б.С., Нестеренко П.А., Стефанов П.А. Від

Десни до Ворскли: Путівник. - Харків, 1986

2. Золотое ожерелье Сумщини: Путивль, Глухов, Ромньї:

Путеводитель / В.И.Белашов и др. - Харків: Прапор, 1987.-150 с.

3. \у\у\у.г.оиг.кпагкоу.иа
А. пйр://\у\у\у.§иту.сот

5. пир://\у\у-\у.сіт.у.5шпу.иа

6. пйр://\у\у\у.кпагкоу.пет.

7. Ьйр://ту.кЬагкоу.ог§

8. Ьир://\у\у\у.тіг§огосі.сот.иа

М.Рут инський

Тема 12. Карпатський економічний район: краєзнавчо-! туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Чинники геотуристської унікальності Карпатського району.

Прикарпаття

Львів - туристична "перлина" України, внесена у Світову спадщину ЮНЕСКО.

Львівська індустрія гостинності:

^найпрестижніші туристичні готелі: "Гранд Готель" 4-**** (пр.Свободи, 13); "Дніпро" 4-****; "Гранд Резорт" 3-***; "Замок Лева" 3-***; "Еней" 3-***; "Богдан" 3-***; "Олена" 3-***; "Жорж" 2-**; "Валентина" 2-**; "Гетьман" 2-**; "Вікінг"2-**, "Львів" 2-**, "Тустань" 1-* тощо.

^модерна індустрія дозвілля: нічні клуби "Сафарі", "Мілле-ніум"; казино "Спліт-Карпати"; ресторани "Гранд клуб Софія", "Гранд Готель", "Амадей", "Княжий келих", "Княжий Львів", "Вежа Крамарів" тощо.

-/класичні заклади дозвілля: театри: Опери та балету ім.І.Франка, Український драматичний ім.М.Заньковецької, Духовний "Воскресіння", Молодіжний ім.Л.Курбаса та ін.; музей народної архітектури та побуту " Шевченківський гай" (сектори: "Бойківщина", "Лемківщина", "Гуцульщина", "Буковина", "Покуття", "Рівнинне Закарпаття", "Львівщина", "Поділля", "Полісся"); Обласна філармонія; Будинок органної та камерної музики; цирк; Картинна галерея; Історико-культурний заповідник "Личаківський цвинтар"; 44 музеї (Національний, "Арсенал", Етнографії та художнього промислу, Історичний...), 10 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та багато ін.

^культурно-історичне "обличчя" міста: Історико-архітек-турний заповідник "Львів" (у 1998 році внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО); давньоруський лик: (Високий Замок, костел Іоанна Хрестителя (збудований в 1260 р. для

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

/іІ>у/кипи князя Лева - угорської королівни Констанції), княжі

цгркни св.Миколая (1292р.), св.Параскеви, св.Онуфрія);

'рсдньовічний лик: (ансамбль площі Ринок, залишки міських

і і пилень, Порохова вежа, XIVст.,); ренесансний лик: (Успенська

ісрішл, монастир Бенедиктинок); бароковий лик: (монастирі

Ьгрнардинів та Домініканів, собор св.Юра, Міський та

Кирилівський Арсенали, Кафедральний Латинський костел,

Кафедральний Вірменський собор); класицистичний лик:

(| >і і туша) - загалом 2312 архітектурних об'єктів, що перебувають

під охороною держави.

Курортополіс Трускавець (бульвар Торосевича; Курорт-мпїї парк; 10 різновидів мінеральних вод; Міжнародний

I її ііґшіітаційний центр "Еліта"; санаторії і пансіонати: "Кришта-
пгиии палац" 3-***, "Карпати" 3-***, "Шахтар" 3-***, "Арніка"
,>. **, "Світязянка" 2-**, "Молдова" 2-**, "Едельвейс", "Аркада",

^IIКристал", "Дніпро", "Либідь", "Женева", "Каштан", "Прикар-
іш іти", "Весна", "Берізка", "Алмаз", "Рубін", "Юність" - загалом
ІН санаторіїв, 19 пансіонатів, 2 курортні поліклініки; 2 бальнео-
і кжерито-лікарні; ресторанно-готельні комплекси: "Дніпро-
Іігскид" 4-****, "Трускавець" 3-***, "Червона рута", агрооселі).

Пшіьнеологічні курорти: Моршин (12 санаторіїв ("Лаванда"

', "Перлина Прикарпаття" 2-**, "Джерело" 2-**, "Марму-риіііііі палац", "Черемош" та ін., З пансіонати з лікуванням, п.і лі.меогрязелікарня, аеросолярій, інгаляторій); Східниця (санаторії "Гуцулка", "Верховина", "Запорожець", "Зелений бір", "Карпати"); Великий Любінь; Немирів: Шкло: Новий Мізунь (і аматори "Джерело Прикарпаття", "Мізунь").

(ільський зелений туризм - Львівський обласний центр с 11 р 11 я 111 ія розвитку сільського зеленого туризму (на Львівщині їй монад 200 агроосель).

Центри сакрального туризму: Крехівський і Унівський мі ніл< тирі, Манявський скит, с.Гошів (Василіянський монастир X VІ с.т. на Ясній горі), печерна Страдчанська церква.

М.Рутинський

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Центри історико -культурного туризму:

1. с.Крилос (національний історико-архітектурний запо- І
відник "Давній Галич" ХІ-ХШ ст.);

2. Хотинська фортеця ХШ-ХУПІ ст. - одна з наймогут-1
ніших фортець України.

3. Державний музей-заповідник "Одеський замок" (смт

Одесько);

4. Музей-заповідник "Золочівський замок";

5. м.Чернівці (Резиденція буковинських митрополитів,
архітектурний комплекс центра міста).

6. м.Рогатин (церква Різдва ХП-ХІУ ст., дерев'яна Свято-
духівська церква з унікальним іконостасом 1649 р.);

7. с.Бубнище ("Скелі Довбуша" - скельний і печерний
комплекс ХІП-ХІУ ст.).

Давньоруська спадщина: Державний історико-культурний ■ заповіднику м.Белз; Тисмениця (1143); Снятин (1158); Тлумач (1213); Коломия (1240); с.Підгірці (городище літописного] м.Плісненська); с.Звенигород (городище літописного м.Звени-город); м.Буськ (городище літописного м.Буська); с.Глиняни (городище літописного м.Щекотин).

Замки, історико-архітектурні й сакральні комплекси: Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві; замки: Старосільський, Добромильський, Бродівський, Підгорецький, Свіржський, Нестерівський, Поморянський (Львівщина), Пнівський, Чернелицький (Івано-Франківщина). Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" (с.Нагуєвичі); народна дерев'яна архітектура: Жовква, Дрогобич, Стара Воля, Воля Висоцька, Потелич.

Центри екотуризму:

Каньйон Дністра: Дністровський регіональний ландшафтний парк, с.Баламутівка (грот з унікальними наскельними малюнками людей первіснообщинної доби); сплав на човнах;

планеризм.

НПП: Яворівський, заповідник "Розточчя".

Спелеотуризм: лабіринти печер "Попелюшка" (поблизу

• І Іодиірне, протяжність понад 90 км.), "Буковинка" (поблизу

• ('тальнівці, протяжність 3700 м.), "Довбуша", "Дуча" та ін.

Карпати та Закарпаття

І іальнеорекреаційний, екологічний, сільський та гірський руриим (літні й зимові види):

І ПІП «Синевир» - туристично-оздоровчий комплекс "Кар-іьіги" (смт.Міжгір'я) та його філіали "Синевирське озеро" (і Син. Поляна), "Поляна", "Бескид" (с.Верхнє Студене), і нниторій "Верховина" (с.Сойми), туристичні бази "Едельвейс" (г М.Студене), "Подобовець-2000" (с.Подобовець), "Затишок" (і І Іилипець), кемпінг (с.Верхнє Бистре), мотель-водолікарня н,і ()ггріках, агрооселі й усамітнені мисливські будиночки для Гуристів. Туристичні екскурсії на о.Синевир, полонину Иоржппу, водоспад Шипот тощо.

Карпатський біосферний заповідник: Основні об'єкти ІКотуризму - "Долина нарцисів", Свидовецький заповідний м>к п н, Угольсько-Широколужанський масив з підземними КНрсговими печерами, гротами, колодязями та мальовничими Иім ніяковими стрімчаками, висота яких сягає понад сімдесят ••грі». Гірський туристичний притулок "Драгобрат".

Піосферний заповідник "Східні Карпати" (Українська

типа складається із "Ужанського" НПП та регіонального

і.иїліиафтного парку "Надсянський"). Дерев'яні бойківські

Прими: (св.Миколая, с.Гусний (1655 р.), св.Миколая, с. Вишка

(І /00 р.), Покрови Божої Матері, с.Кострина (1761 р.),

І Предтечі, с.Сухий (1769 р.), св.Василія, с.Сіль (1777 р.),

ГИ Ммколая, с.Чорноголова (1794 р.), св.Ганни, с.Буківцеве

(17!) 1р.).

курорт Яремче на Івано-Франківщині - туристична

• і шиї ця Карпат. Лікувально-оздоровчий комплекс Туцуль-
ііНііііі"; санаторії: "Яремче", "Сніжинка", "Прикарпаття",
пансіонати: "Водоспад", "Первоцвіт"; готелі: "У Наталі", "У
І.шини", бази відпочинку: "Карпати" 3-***, "Горгани" 2-**,

М.Рутинський

"Едельвейс", "Легенда"; близько 100 приватних агроосель; І Карпатський краєвий музей визвольних змагань.

с.Татарів ("Беркут", "Піги", "Прут"); с.Яблуниця (турком- і плекс "Гірський", турбаза "Карпати").

курорт Ворохта (спортбази "Україна" і "Заросляк", санаторії "Смерічка", "Гірське повітря", турбаза "Говерла").

курорт Славське на Львівщині - (бази відпочинку: "Перлина Карпат", "Бойківщина" 2-**, "Смерекова хата", "Тростян", і "Опір", "Львів", "Червона калина", "Політехнік", "Дзвінка", "Динамо", "У Люби", "У Оксани", "У Тетяни", "У Володі"; будинки відпочинку: "Славський" 3-***, "Орбіта", "Енерго").

Бальнеологічні курорти: с.Синяк (санаторій "Синяк" З-***); смт.Поляна ("Сонячне Закарпаття", "Поляна" 3-***); смт.Виш-кове ("Шаян" 3-***); с.Боржава ("Боржава"); с.Кваси ("Гірська Тиса"); с.Черче (бальнеогрязевий); с.Голубине ("Квітка полонини" 2-**, "Кришталеве джерело"); с.Н.Ремети (база відпочинку "Енергетик"); с.Усть-Чорна (лікувально-оздоровчий комплекс "Ялинка"); с.Буштин (лікувально-оздоровчий комплекс "Тиса"); с.Діброва (санаторій "Мінерал" 2-**); с.Тарасівка (санаторій-профілакторій "Плай"); с.Лази (санаторій "Чорна вода"); с.Карпати (санаторії "Перлина Карпат", "Карпати" - адмінкорпус санаторію знаходиться у будівлі, колишнього мисливського замку графів Шенборнів, 1890 р.)І с.Косино (санаторій "Косино"), с.Теребля (санаторій "Теребля"! база відпочинку "Едем"); смт.Солотвино (державна та обласна! алергологічні лікарні).

Цілорічні туристично-оздоровчі комплекси: м. Косім ("Карпатські зорі"), "Тиса" (м.Рахів), "Плай" (смт. Вол овець)! "Верховина" (смт. Верховина), "Трембіта" (смт.Коб.Поляна), "У| Тараса" (с.Яківське), "Латориця" (с.Сусково), "Форель! (с.Жденієве), "Пікуй" (с.Біласовиця), "Високі Карпати" і турбаза "Едельвейс" (смт.Ясіня), профілакторій "Яремче" і пансіонат "Гута" (с. Ямна), турбаза "Думка" і пансіонат "Смерічка" (с.Гукливий), турбаза "Гірська" (с.Яблуниця), турбаза "Карпати" (с.Дубина), турбази "Шешори" і "Сріблясті

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ці кміади" (с.Шешори), база відпочинку "Синьогора" (с.Стара 1 %-і.»), "Золотий колос" (с.Панка), "Перлина" (м.Сторожинець), ",/Іужки" (с.Виженка).

Накрита елітарна рекреація (невеликі мисливські бази тичинку з високим рівнем комфорту, охорони й спектру Мпжлшшх турпослуг).

/ ірськолижний туризм - Рахівський та Міжгірський райони

і к,11 жаття, Сколівський район Львівщини, Верховинський

І' мит Ііїано-Франківщини, Вижницький район Чернівеччини.

іариство "Драгобрат"; прокатні пункти гірських лиж;

іомники у м.Рахові (турбаза "Тиса"), смт.Кобилецька

■і на (турбаза "Трембіта"), смт Міжгір'ї (турбаза "Карпати"),

Пі чи сіл Син. Поляна, Синевир, Подобовець, В.Студений,

Ж ісшсні, Біласовиці; гірськолижні бази "Красія", "Щербин" та

I Іаііпопулярніші лижні маршрути: "Чорногорою", "Свидо-
ісм", "Уздовж Тиси" (з відвіданням Центру Європи), "Ясіня-

"Зимова Гуцульщина", "Лісистими Карпатами", лижні

коди на г.Говерлу, г.Тростян, г.Явірник, г.Парашку й інші

п.кі першини. Центри: Сколе (мотель "Святослав" 2-**),

іське, Рахів, Ясиня, Яблуниця (Перевал, готель "Беркут"),

Иорохта, Микуличин, Татарів.

(їльський зелений туризм в малих гірських селах і хуторах

(Половецький, Міжгірський, Рахівський, Свалявський р-ни

.ірпаття, Сколівський, Турківський р-ни Львівщини, Вер-

іііииський, Косівський, Надвірнянський р-ни Івано-Франків-

I1 м, Вижницький, Путильський, Сторожинецький р-ни
Ігриіпеччини (найдіяльніші осередки - Рахівське агентство

и 11 м к 'ко туризму, Великоберезнянський центр розвитку сільського сі іого туризму й ін.). Широка палітра фольклорно-мистецьких

і,і|мідних гулянь, ярмарок та свят (Різдв'яний парад вертепів,

Ироиоди вівчарів на полонину, Свято писанки, Купальська ніч, "П'іііаль оркестрів народних інструментів тощо). с.Криворгвня - один з найпопулярніших осередків заро-• •іііі*і сільського зеленого туризму в Карпатах - Літературно-

меморіальний музей І.Франка в будинку, де у 1901-1914 рр.

М.Рутинський

майже щоліта відпочивав письменник, пам'ятник І.Франкові; і хата-ґражда П.Харук, де бував І.Франко; пам'ятний знак на честь перебування М.Грушевського; меморіальні дошки М.Коцюбин-1 ському, В.Гнатюку.

Водний туризм - сплав гірськими річками Біла Тиса, Чорна і Тиса, Тересва, Теребля, Путила, Бистриця Надвірнянська, Білий Черемош, Чорний Черемош, Прут, Серет на човнах, байдарках, каное, рафтах (плотах).

Екотуризм: заповідник Торгани"; регіональний ландшафтний парк "Гуцульщина"; водоспад с.Фошки, 15 м. та багато ін.

Центри історико-культурного туризму:

1. Косів - столиця Гуцульщини.-

2. Коломия - скарбниця народного карпатського мистецтва і
(Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і,
Покуття ім. Й.Кобринського).

3. Мукачеве - замок "Паланок" (ХІУ-ХУП ст.) - найвели-
чніший класично-європейський рицарський замок України -|
колишня резиденція князя Подільської України Федорг
Коріатовича.

4. смт.Чинадійово (замок ХІУ-ХУ ст. та костел ХУст.).

5. м.Виноградів (замок "Канків" на виступі Чорної Гори,
Вознесенський собор ХШ-ХІУ ст.).

6. с.Лікіцари (дерев'яний храм XVII ст., перебуває пі/
охороною ЮНЕСКО).

7. с.Ільниця (унікальна в своєму роді Михайлівська церква,
збудована в 1707 році з величезних каменів-валунів, товщина
стін -до 1,2 м.).

8. с. Урич (Державний історико-культурний заповідниь
"Тустань").

Замки, історико-архітектурні й сакральні комплекси:

м.Хуст (руїни замку ІІ-ХІІ, ХІУ-ХУІ ст.); с.Вари (городище!

"Земляний замок" ІХ-ХІ ст.); Довжанський замок; замок]

"Нялаб" (біля с.Королево); с.Імстичево (Михайлівська церква-1

монастир св.Отців Василіан, церква Богородиці, XVIII ст.).

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Ужг ор од - адміністративна і туристична столиця Закар-им і ти (готелі "Дружба" 3-*** з президентськими апартаментами,. Ілклриаття" 3-***, "Едуард" 3-*** (п«р://\\г\у\у.ес!иагс1.сот.иа), 11111 ■ 111, ресторан " Ужгород").

Основна література до теми:

І Вуйцик В.С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. 2-е вид., доп. - Львів: Каменяр, 1991. -175 с.

Даїтилюк А.Г. Скарби народної архітектури Гуцульщини: Іітногр. нарис. - Л.: Логос, 2000. -135 с. Індустрія відпочинку Львівщини. Інформаційний довідник / Під ред. П.В.Жука. - Львів, 1994. - 95 с.

А. Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області / Під ред. В.С.Кравціва. - Львів, 2000. - 43 с.

Г), Кравців В.С, Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреаційна політика у Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. - Чернівці-Прут, 1995. - 72 с.

(і. І Іриродно-заповідні території та об'єкти Івано-Франків -іцини. - Івано-Франківськ: Таля, 2000. - 272 с.

/' Федунь О.В. Бальнеологічні ресурси Прикарпаття. -Львів: ВНТЛ, 1999. -168 с.

Украинские Карпатьі. Атлас туриста. - М: ГУГК, 1987 150 с.

!) Іііір://\УЛ¥\у.£оу.іг.иаДоигізт

10.!іир://\у\у\у.8апкиг.и2п§огос1.иа

І І 1ііСр://\¥\у\у.1;оиг.сот.иа/1;оиг\¥ЛУ^/каграїу.Ьі;т

1 2. Іііір://\у\¥ЛУ.5Ье(1і£.іі.иа

І.(. Ііі1;р:/Аоигсотра5.су.икі1;е1.пе1:

І 'і. Іііі;р://\у\у\¥.аЬои1;.ІУІу.иа

І.'>. ІНІр://\у\у\у.ко.іі.иа/с1аі1у/пе\У5риЬ.пг.т

І (і. ІіІ і|)://\у\у\¥.гакЬіу.икгїе1.пе1;/§геепїоигі8т-икг.Ьі:т

17. Іііір://\у\улу.§геепіоиг.сот.иа/иа/пе\У5

Мни і«'|)",с.Привороття-2-профілакторій"Лісовапісня",с.Устя і'і.і і;і відпочинку, с.Врублівці - дитячий оздоровчий табір "ЧнІІка", с.Рогізна ~ "Будинок рибалки", с.Голосків - спортбаза). (иелеотуризм: триярусна печера "Атлантида" та малі Нйіііпікопі печерні гроти). Ншіьнеологічні курорти: м.Хмі льник (діє з 1938 р. на базі радонових вод і грязей, 8

...... іроішиць, у т.ч. військовий санаторій "Хмільник", санаторії

чмільмик" 3-***, "Поділля" 3-***, "Південний Буг", "Березовий ■..., "Радон");

см т.Сатанів (родовище "Нафтусі") - санаторії: "Товтри", "Поруч"; профілакторій "Берізка"; бази відпочинку "Медобори", "Джерельце", "Зв'язківець Чернігівщини". Пам'ятки архітек-пііцчі ('лтанівський замок, ХІУ-ХУІ ст. (козацька твердиня, що МІ«нііі. стримувала біля своїх стін турецьку армаду й змінила 11' німоті завойовницькі плани руху на Львів, Краків, Відень і ултапл Сулеймана Першого Пишного; з того часу турецькою І" шдеііцією стало м.Кам'янець-Подільський); міська брама, Ч \ XVI ст., синагога, 1532 р.; Троїцький монастир, ХУІ-ХУНІ • і шлишки синагоги XVI ст. (однієї з найкращих в Європі), мін й/пі цадиків іудейської секти Хасидів.

(м і І ' усятин - санаторії: "Медобори" і "Збруч" Популярні санаторії Поділля: "Медобори" (с.Конопківка), Україна" (с.Маків), "Авангард" (м.Немирів).

/ [< 'їїтри сакрального туризму: Почаївська лавра; с.Зарваниця. Центри історико-культурного туризму:

Л.ш иьоруські скельні монастирі: с.Лядова, с.Бакота, і Мшіастирок.

/Іапньоісторична спадщина: смт. Немирів (одне з найве-(ііічіиіііих городищ сколотів-орачів VI ст. до Р.Х.). Троянові Нй.'іи.

Уіержавний історико-культурний заповідник "Буша" -г Ііупіа (славнозвісна фортеця ХУІ-ХУП ст. з підземними іідіши; унікальне давньослов'янське святилище з наскельним Гщреіім (|)ом).

М.Рутинський

- с.Міжгір'я (давньослов'янський печерний храм з кам'яним
жертовником, урочище "Монастирок").

- м.Теребовля (замок, 1631 р.; Угорницький монастир, XVI
ст; Монастир кармелітів, 1635-39 рр.; Миколаївська церква, XVI-

XVII ст.);

- м. Бережани - Державний історико-архітектурний
заповідник - замок князів Сенявських XVI-XVIII ст., костел і
дзвіниця 1620 р., дерев'яна Миколаївська церква 1691 р., ратуша
1811 р. тощо;

- м.Ізяслав (замок XVI ст.; костел Іоанна Хрестителя, 1599
р.; монастир бернардинців; костел св. Йосифа, 1750-1760 рр.);

- смт.Жванець: козацькі вали - місце битви козацького
війська під проводом Б. Хмельницького з польсько-шляхет
ською армією у 1653 р. Пам'ятки архітектури: руїни замку, XV-
XVII ст.; вірменський костел, 1782-1786 рр.

- м.Пилява - місце битви козацького війська під проводом
Богдана Хмельницького з польсько-шляхетською армією у
вересні 1648 р.

- м.Бар (славнозвісний замок 1538-1636 рр., Кармелітський
монастир).

- м.Старокостянтинів (замок, 1561-1571 рр.; костел Іоанна
Хрестителя, 1754 р.);

Замки, історико-архітектурні й сакральні комплекси: Тернопільщина: Державний історико-архітектурний заповідник ум.Збаражі; Кременець;Скала-Подільська;Борщів;Рай,Бучач; Підзамочок; Золотий Потік; Яблунівка, Гусятин; Гримайлів, Сидорів; Чортків; Міжгір'я; Підгайці; Кривче; Озеряни; Ланівці; Окопи; Кудринці; Вишнівець, Висічки; Микулинці; Іванівка, Скалат; Копилівці. Хмельниччина: Летичів, Меджибіж, Полонне, Губин, Рихта, Зіньків; с.Сутківці (унікальний Покровський замок-церква, XIV-XV ст.); Вінничина: Держаний історико-культурний заповідник "Меджибіж" (смт. Меджибіж); смт.Шаргород (давньоруське городище, руїни замку XVI ст., костел 1595 р., синагога 1589 р., Миколаївський монастир)

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Тернопіль (Тернопільське водосховище - водний туризм; (і;і|)іш замок 1540 р., Домініканський костел, 1779 р., церква І'і ідна з оборонною баштою, 1602-1608 рр. та ін.). Вінниця

^..... астирі Капуцинів, Єзуїтський, Домініканський, XVII-

XVIII ст., дерев'яні церкви св.Миколи і св.Юрія); Вінниччина: і 1111 рогово (унікальний мавзолей П.І.Пирогова); с.Черемошне (мім мла козацького полковника Данила Нечая),

Основна література до теми:

І. Гульдман В.К. Памятники стариньї в Подолии. -

Камянец-Подольский, 1901. - 401 с. Іванух Р.А., Кривець А.Г. Рекреаційно-туристичний

комплекс Поділля // Регіональна економіка. - 1997. -

№4. - с.85-94 Цветущий край Подолии: Путеводитель / В.Д.Бовкун и

др. - 2-е изд., доп. - Одесса: Маяк, 1988. - 204 с. А. пг.г.р://\у\у\у.уіппіса.иа 'і. 1ійр://\у\у\у.{;егпорі1.иа (і. 1іир://\¥\у\¥.1іЬгагу.оп1іпе.кг.иа 7. Ьі(;р://кр.кт.иа/~тюу£гу/іпсіех,пїт1 N. Ьир:/Доиг.кт.иа

Гема 14. Центрально-Український економічний район: прій ішавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Центри історико-культурного туризму:

І Державний історико-культурний заповідник "Батьків-іцим;і Тараса Шевченка", с. Шевченкове. Села Моринці, Кирилівка (у с.Моринцях народився український геній Тарас ІІІсчічсміко, а в с.Кирилівці пройшли його дитячі літа). У селах меморіальні музеї Т.Г.Шевченка з багатими експозиціями.

М.Рутинський

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

2. Шевченківський національний заповідник біля міста
Канева - Тарасова гора, де поховано Т.Г.Шевченка; Канів - центр
туризму Наддніпрянської України. У місті - один з найпрада-
вніших на українській землі старокняжий Георгіївський
(Успенський) собор, 1144 р. В околицях - урочище "Княжа гора"
- літописне м.Родень, урочище "Дівич-Гора" - давньоруське
городище).

3. Національний історико-культурний заповідник "Чиги
рин" - славнозвісна гетьманська столиця України;

4. Суботів - гетьманська столиця України. У Суботові
знаходиться меморіальний музей Богдана Хмельницького (у
приміщенні Іллінської церкви, 1653 р., зведеної у стилі
козацького барокко на замовлення Б. Хмельницького як храм-
усипальниця. У цій церкві гетьмана було поховано в 1657 р.); а
також пам'ятник гетьману.

5. Державний історико-культурний заповідник у м. Корсуні-
Шевченківському (м.Корсунь-Шевченківський) - палац князя
Лопухіна, архітектурно-парковий ансамбль на островах та
берегах р. Рось.

6. с.Богданівка (унікальне за розмахом Чорноліське
городище (імовірно столиця) праслов'ян-орачів кіммерійської
та скіфської доби УНІ-ІІІ ст. до Р.Х.);

Давньоісторична спадщина: Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів", с. Григорівка; с.Андрусівка (Тясминське городище сколотів-орачів УІП-УП ст. до Р.Х.); + Пастирське городище (с.Пастирське), с.Мельники (Матро-нинське городище).

Парки: "Софіївка" (Умань), "Веселі Боковеньки" (Кіровогр. обл); хутір "Надія" (музей-садиба І.К.Тобілевича /Карпенка-Карого/)

(>(повна література до теми:

Історико-культурна спадщина Середнього Подніпров'я: виявлення і вивчення пам'яток засобами туризму. Тези доп. Регіон, наук.-практ. конф. (м.Черкаси, 19-20 квітня 1994 р.). - Київ-Черкаси, 1994 І)іїр://\у\у\у.1іЬгагу.оп1іпе.кг.иа

'і. Ьир://\у\у\¥.спегка55у.иа

і ЬСгр://\у\уш.кігоуо§гаа'.иа

М.Рутинський_______________________________________