Загальна характеристика особистих немайнових прав та обов'язків подружжя

Реєстрація шлюбу породжує виникнення різноманітних за своїм змістом особистих прав та обов'язків подружжя. Оскільки відносини між подружжям носять насамперед глибоко особистий характер, то й правовому регулюванню особистих немайнових відносин у сімейному праві надається велике значення. Суспільні зв'язки, що складаються в сім'ї, є глибоко особистими, багато в чому інтимними і ґрунтуються на почуттях любові та взаємної прихильності¹. В новому Сімейному ко­дексі збільшена кількість норм, які регулюють особисті немайнові від­носини подружжя, у порівнянні з раніше чинними КЗпШС України. Проте велика кількість особистих відносин між подружжям знахо­диться поза сферою правового регулювання. В силу своєї делікатності та інтимності вони не піддаються зовнішньому впливу, що вказує на їх особливий характер. Як підкреслено в ч. З ст. 7 СК України особисті немайнові відносини подружжя регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та ін­тересів суспільства. Регулювання особистих немайнових відносин на­зване як одне з завдань, що стоять перед Сімейним кодексом України. Згідно зі ст. 1 кодексу метою регулювання особистих немайнових від­носин є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкрет­них осіб; побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почут­тях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки в повсяк­денному житті.

До особистих немайнових прав подружжя СК України відносить ті, які є найбільш важливими та на які можна впливати нормами сімей­ного права. Це — право на материнство та батьківство; право на повагу до своєї індивідуальності; право на духовний розвиток; право на зміну прізвища; право на розподіл обов 'язків та спільне

Советское семейное право / иод ред. В. А. Рясенцева. - М, 1982. - С. 4.

Iлава 5. Особисті немайнові правовідносини подружжя

91

вирішення питань життя сім'ї; право на свободу та особисту не­доторканність. Зазначені права характеризуються тим, що для їх здійснення не потрібно ні згоди, ні виконання активних дій з боку ін­шого з подружжя. Отже їхня сутність полягає головним чином у мож­ливості обумовленої поведінки самої управомоченої особи у встанов­лених законом межах¹.

В основу регулювання особистих немайнових відносин покладено принцип рівності за набуття та здійснення особистих немайнових прав та обов'зків кожним із подружжя. Рівність чоловіка і дружини — основ­ний принцип шлюбних відносин, заснований на визнанні однакової соціальної цінності особистості чоловіка і жінки. Це означає, що вико­ристання своїх законних прав кожним із подружжя і застосування за­кону у разі вирішення різних спорів між ними повинно здійснюватися з неодмінним дотриманням рівності прав і обов'язків чоловіка та дру­жини. Загальними засадами регулювання особистих немайнових від­носин між подружжям згідно зі ст. 7 СК є здійснення їх з урахуванням права на таємницю особистого життя подружлся, права кожного з них на особисту свободу та неприпустимість свавільного втручання в сі­мейне життя; відсутність привілеїв чи обмежень кожного із подружлся за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших пе­реконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; здійснення прав та обов'язків кожним із подружжя на рівних засадах. Цей принцип ба­зується на загальних положеннях ст. 24 Конституції України й визна­чає право кожного з подружжя на особисту свободу; сумісне вирішен­ня питань материнства, батьківства; виховання й освіти дітей, інших питань життя сім'ї; право кожного з подружжя на повагу до своєї інди­відуальності; обов'язок подружжя про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї та розвиток дітей.

При розгляді особливостей положень сімейного кодексу, що ви­значають своєрідність регулювання немайнових відносин подружжя, звертає на себе особливу увагу насиченість законодавства положення­ми морального характеру. Норми моралі проникають буквально в усі куточки шлюбних відносин, міцність яких значною мірою залежить від моральних уявлень людини. Наприклад, потрібно чесно відносити­ся до сімейних прав і обов'язків, необхідно подружжю поважати одне одного, рахуватися з інтересами іншого з подружжя, з повагою стави-

¹ Оридорога М. Т. Брачное правоотношение / М. Т. Оридорога. — К.: Киевская высшая школа МВД СССР, 1971. - С. 32. еуХИЛЬНе ДОТрИМаННЯ ОСНОВНОГО принципу ршгіїхлі иидруж/ічл із ыи і

а виключає можливість прийняття рішень, які посягають на права та ідність одного з подружжя.

Велика кількість серед закріплених у Сімейному кодексі особис-их немайнових прав подружжя належить їм як громадянам і до всту-у в шлюб. Водночас особисті немайнові права подружжя мають певні собливості¹.

По-перше, особисті немайнові права подружжя виникають не від ародження, а в зв'язку зі вступом у шлюб, зареєстрований у встанов-еному порядку. Таким чином, вони діють лише в сімейних відноси-ах. По-друге, особисті немайнові права подружжя не є абсолютними, о вони можуть бути порушені не будь-ким, а лише іншим з подруж-ся. Тому особистим правам одного із подружжя протистоїть обов'язок ішого з подружжя не перешкоджати їх здійсненню, не порушувати їх. Іо-третє, особисті немайнові права подружжя є визначальними в сі-іейних правовідносинах. Саме з них виникають усі інші права подруж-ся як похідні. В основі особистих немайнових прав подружжя лежать двічні духовні цінності, без яких неможливо створити міцний шлюб а щасливу сім'ю. По-четверте, здійснення особистих немайнових прав дним із подружжя можливе не лише за умови погодження своїх дій з ншим із подружжя, а й з урахуванням інтересів сім'ї в цілому. По-п'яте, іемайнові особисті права подружжя можуть припинятися з волі учас­ників шлюбних відносин — шляхом розірвання шлюбу, оскільки їх при-[инення відбувається разом із припиненням шлюбу.

Особисті немайнові правовідносини подружжя — це врегульо­вані нормами сімейного права відносини з приводу особистих немай-ювих благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.