Лабораторна робота №2

Дослідження схеми керування пуском в функції часу асинхронного двигуна з фазним ротором

Мета роботи: налагодити нереверсивну схему автоматизованого керування пуском асинхронного двигуна  з  фазним ротором в функції часу та засвоїти принцип   роботи схем в гальмівних режимах.

 Програма роботи

1. Ознайомитись з електричною машиною, апаратами та приладами, дані записати

   в специфікацію.

2. Зарисувати реальну схему  керування установки, випробувати та налагодити  її  роботу.

 3. Дослідити  вплив  уставок реле часу та зміни опору в колі якоря  на роботу схеми.

 4. Охарактеризувати роботу схеми.

Теоретичні пояснення

Для керування асинхронним двигуном використовують апарати як змінного, так і постійного струму. Схеми керування з апаратами змінного струму простіші, проте менш надійні в роботі. В електроприводах, де потрібне велике число ввімкнень двигуна на годину, як правило, застосовують схеми керування з апаратами постійного струму. Для живлення таких схем необхідно додатково встановлювати випрямлячі, що ускладнює установку і підвищує її вартість. Однак, такі схеми надійніші при роботі і дозволяють збільшити частоту ввімкнень двигуна. На практиці застосовуються також схеми, в яких одна частина апаратів працює на змінному струмі (силові контактори, реле максимального захисту), а друга частина – на постійному (реле часу, проміжні). В таких схемах апарати постійного струму живляться від випрямлячів.

Ступені пускових опорів, а також витримки часу окремих реле повинні бути розраховані і підібрані так, щоб забезпечити нормальну пускову діаграму.

Схема керування асинхронним двигуном зображена на рисунку  2.1.

Вмиканням автоматичних вимикачів QF1, QF2, QF3 схема підготовляється до роботи. При цьому отримують живлення котушки реле часу КТ1 та КТ2, які розмикають свої контакти в колах магнітних пускачів КМ1 і КМ2. При натисканні кнопки SB2 одержує живлення магнітний пускач КМ і своїми силовими контактами вмикає статор двигуна в мережу, а блок-контактами шунтує кнопку SB2, розриває кола магнітного пускача гальмування КМ3 та реле КМ3 і вмикає котушку реле КТ3. Двигун починає обертатись при введених в коло ротора опорах r 1 i r 2. Реле КТ1 з витримкою часу вмикає магнітний пускач КМ1, який своїми силовими контактами закорочує опір в колі ротора, а блок-контактами розриває коло котушки реле КТ2. З витримкою часу реле КТ2 вмикає магнітний пускач КМ2, який закорочує другий ступінь опору і двигун виходить на природну характеристику.

При роботі двигуна реле КТ3 отримує живлення і його контакт в колі магнітного пускача КМ3 замкнений. При натисненні на кнопку SB1 розмикаються кола живлення контакторів КМ, КМ1 і КМ2. Блок-контакт КМ вмикає магнітний пускач КМ3, який своїми силовими контактами подає постійний струм в обмотку статора двигуна. Наступає динамічне гальмування. Одночасно магнітний пускач КМ своїми блок-контактами розмикає коло КМ3.

 

7

Тоді з витримкою часу магнітним пускачем КМ3 знімається постійна напруга зі статора двигуна.

Витримка часу КТ3 настроюється так, щоб статор двигуна вимикався з мережі постійного струму при швидкості обертання, близькій до нуля.

 

Рисунок 2.1 Схема пуску асинхронного двигуна у два ступені в функції часу та динамічним гальмуванням у функції часу.

 

 

Рисунок 2.2  Механічна характеристика асинхронного двигуна та діаграма прискорень

 

Методичні вказівки

 Ці реле налагоджують з допомогою електросекундоміра, подаючи на їх котушки живлення від мережі змінного струму через випрямляч. Склавши схему керування, треба випробувати її роботу та перевірити експериментально правильність розрахунків пускових опорів і витримок часу реле. При правильному розрахунку опорів та витримок часу і точному налагодженні  схеми керування величини струмів при перемиканнях повинні відповідати розрахунковим, а при динамічному гальмуванні статор повинен вимикатись з мережі постійного струму при зупинці двигуна.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: