Структура роботи проектного напряму

В даному підрозділі наведені всі можливі структурні елементи роботи, їх кількість може варіюватись залежно від теми.

РЕФЕРАТ (одна сторінка) – відомості про обсяг, кількість ілюстрацій, таблиць, число використаних джерел літератури, подають перед змістом роботи після відгуку керівника. В рефераті стисло відображають актуальність досліджень, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

ВСТУП (займає 1-2 сторінки). В ньому розкривається сутність і сучасний стан наукової проблеми. Шляхом критичного аналізу та порівняння обґрунтовується актуальність і доцільність проведення досліджень. У вступі формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, а також вказують об’єкт, предмет і апробацію результатів дослідження.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ (займає 7-8сторінок). В ньому дається аналіз 25-30 літературних джерел. Назва цього розділу може бути тематичною, наприклад:

· Роль зелених насаджень у покращенні мікроклімату урбанізованих територій.

· Історія створення та довговічність паркових насаджень.

· Сучасний стан систематики, походження та особливості поширення видів роду бузок (Syringa L .).

Висновок до 1 розділу: на підставі аналізу літературних джерел студент пропонує свою оцінку перспективності обраного напряму досліджень.

РОЗДІЛ 2. УРБОЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТНО-АРХІТЕКТУРНОГО КОМПЛЕКСУ, ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ ОБ’ЄКТА (займає 9-10 сторінок).

     2.1. Вивчення та аналіз проектних і планових матеріалів з теми дипломної роботи, розроблених науково-дослідними, пошуковими і проектними інститутами, організаціями та результати ознайомлення з нормативними і законодавчими документами.

2.2. Характеристика природно-кліматичних та економічних умов району об’єкта проектування

2.3. Аналіз розміщення об’єкта. Визначення його місця у структурі міста та його комплексної зеленої зони (КЗЗМ): межі, транспортні та пішохідні зв’язки з іншою територією (зоною) міста, його центрами, іншими об’єктами; перспективи розвитку об’єкта відповідно до генерального плану.

2.4. Історичний аналіз об’єкта: історичні схеми, плани, довідки, кадастрові карти, аналіз архівних матеріалів

2.5. Функціональний та архітектурно-планувальний аналіз:

- характеристика об’єкта проектування (сучасне використання території об’єкта та його функціональне призначення);

- характеристика планувального та об’ємного вирішення (мережа алей, доріжок, основні входи, архітектура окремих будинків і споруд, у тому числі на території, що прилягає до об’єкта), малі архітектурні форми, благоустрій та підземні комунікації.

2.6. Ландшафтний аналіз території:

- характеристика основних компонентів ландшафту;

- виявлення ландшафтних особливостей території об’єкта та його окремих частин з метою створення виразних картин, панорам, видів, окремих рослинних груп. Співвідношення ландшафтів закритого, напівзакритого, напіввідкритого та відкритого просторів. Фотофіксація окремих ділянок та елементів ландшафту. Освітлення території (падаючі тіні);

- негативний вплив промислових підприємств, транспорту, щільної міської забудови тощо.

2.7. Інвентаризація та аналіз насаджень. Інвентаризація насаджень проводиться згідно з інструкцією інвентаризації зелених насаджень та ландшафтно-архітектурних об’єктів. Обов’язкові дані з інвентаризації насаджень наводяться у додатку.

2.8. Аналіз структури та динаміки фітоценозу (лісопаркового або паркового) і оцінка його стану.

Проводиться таксаційно-фітоценотична та емоційно-естетична оцінка фітоценозів:

- флористичний склад (відсоткове співвідношення, перевага виду);

- екологічний склад (ксеро-, мезо-, гігро-, галофіти та ін.);

- популяційний склад (аналіз видового складу за статтю, віком та екотопічним складом);

- перевага виду (за п’ятибальною шкалою О. Друде);

- покриття трав’янистими рослинами (за п’ятибальною шкалою Шеннікова), деревними рослинами (за десятибальною шкалою), виділення едифікаторів, субедифікаторів та асектаторів; ярусність (деревних, кущових, трав’янистих рослин тощо); зовнішність або фізіономічність (залежно від пори року та особливостей рослин).

Висновок до 2 розділу: узагальнення матеріалів передпроектних досліджень. Постановка задач, які необхідно вирішити у проектній частині.

    На основі проведеного аналізу робиться висновок про збереження ландшафтних цінностей території, окремих історичних об’єктів, виявляються фактори, що впливають на проектне рішення.

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕКОНСТРУКЦІЇ, КОНСЕРВАЦІЇ, ВІДНОВЛЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ, БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ ОБ’ЄКТА АБО ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО-ЛАНДШАФТНОГО КОМПЛЕКСУ (займає 17–19 сторінок).

3.1. Вибір варіантних підходів до проектування. Розрахунок відвідування об’єкта (додаток Т) або техніко-економічне обґрунтування потенційної ємності об’єкта.

3.2. Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території:

- функціональне та ландшафтне зонування території, планувальна структура. Входи, в’їзди, головні напрями та вузли дорожньо-транспортної мережі;

- форма фонтанів, декоративних озер та басейнів;

- контури паркових (лісопаркових) насаджень – деревних масивів, груп, галявин, квіткового оформлення.

3.3. Формування насаджень:

- покращення та збагачення існуючого ландшафту. Санітарні реконструктивні та планувальні рубки, рубки формування ландшафту;

- підбір асортименту деревних, кущових та трав’янистих рослин з урахуванням їх біоекологічних характеристик;

- формування пейзажних картин, найбільш привабливих панорам, коротких та далеких перспектив, видів з найвищих та найнижчих точок рельєфу, формування галявин, масивів, груп, поодиноких насаджень (солітерів). Видові точки, сценарій ландшафту.

3.4. Благоустрій територій. Споруди та архітектурні форми (підбір типових проектів або проектні пропозиції). Види водойм (конструкція, поперечний переріз). Майданчики різного функціонального призначення, алеї, доріжки, стежки, автостоянки тощо (конструкція, типи покриття).

3.5. Агротехнічні заходи. Підготовка території для виконання агротехнічних робіт. Агротехніка садіння, пересаджування дерев і кущів, створення газонів та квіткових композицій та ін. Догляд за насадженнями. Види обрізок дерев та кущів, топіарне мистецтво. Проведення різних видів рубок.

Висновок до 3 розділу: ефективність проектних пропозицій.

ВИСНОВКИ (одна сторінка) у 4-5 пунктах висновків стисло і коротко характеризують основні положення теоретичного і практичного характеру, які випливають з результатів досліджень.

    Практичне значення роботи виражають у пропозиціях, які розміщують окремим пунктом після висновків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ повинен містити 30-35 найменувань наукової літератури, в тому числі не менше 30 % за останні п’ять років. У тексті пояснювальної записки повинні бути посилання на використану літературу. Література приводиться в алфавітній послідовності із зазначенням прізвища автора (авторів) або в порядку, в якому вони зустрічаються в тексті роботи з наскрізною нумерацією назви книги (статті або збірника, журналу), місця видання, видавництва, року видання, загальної кількості сторінок або тільки використаних сторінок. Приклад оформлення літературних джерел наведено в пункті 4.6. даних рекомендацій.

ДОДАТКИ включають допоміжний матеріал до основного тексту роботи, який необхідний для уточнення результатів досліджень та підтвердження окремих висновків і пропозицій.

У додатках до дипломної роботи наводяться:

- фотографії об’єкта проектування, окремих його фрагментів;

- математичні розрахунки;

- проектно-кошторисна документація;

- об’ємні таблиці;

- ситуаційний і генеральний плани (схема).