Система показників, інформаційна база та основні методологічні прийоми контролю та економічного аналізу

На сучасному етапі розвитку економіки, в умовах ринкової нестабільності, особливу увагу необхідно звертати на економічний аналіз, контроль і функціональну діагностику діяльності будь-якого підприємства, що веде свою діяльність на ринку товарів і послуг. Це пояснюється тим, що керівництву необхідно оперативно приймати управлінські рішення, що направлені на регулювання своєї діяльності з метою отримання від неї максимального ефекту, а також мати змогу впливати на ту чи іншу господарську ситуацію. Економічний аналіз та контроль є незамінними складовими функціонування будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності, від того на скільки ефективно вони проводяться залежить і його успішність. В загальному аналітичні та контрольні процеси на підприємстві взаємодоповнюють один одного і хоч вони мають різні завдання та способи їх вирішення, все ж таки мають і деякі спільні елементи.

Аналіз та контроль реалізації товарів є досить вагомою складовою фінансового аналізу діяльності суб'єкта підприємництва, що зумовлюється можливістю оцінити результативність його фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до визначеної мети аналізу та контролю реалізації товарів, переліку завдань, вирішення яких призведе до досягнення мети, необхідно вибрати об’єкти та суб’єкти, що конкретизують проведення відповідних процедур і визначити методи і способи, які будуть використані для вирішення поставлених завдань. Не менш важливо визначити інформаційну базу, за допомогою якої буде забезпечена повнота інформації про об’єкт, що досліджується. Тобто, необхідно побудувати організаційно-інформаційну модель аналізу та контролю реалізації товарів, яка являє собою характеристику об’єктів, суб’єктів, показників, інформаційної бази, методичних прийомів аналізу та методичних прийомів узагальнення результатів.

Організаційно-інформаційна модель складається з п’яти взаємозв’язаних блоків: об’єкти та суб’єкти, система показників, джерела інформації та інформаційне забезпечення, методи обробки економічної інформації, методичні прийоми узагальнення і реалізації аналітично-контрольних процедур.

1.Об’єкти та суб’єкти:

1.1.Об’єкти:

Ø обсяг реалізації товарів та їх структура;

Ø методи оцінки і списання реалізації товарів;

Ø переоцінка товарів;

Ø рух товарів на підприємстві;

Ø націнки і знижки, що застосовуються на підприємстві;

Ø фактори, які впливають на товарні операції.

1.2.Суб’єкти:

Ø особи, що безпосередньо пов’язані з підприємництвом - внутрішні користувачі. Серед них можна виділити менеджерів та працівників управління підприємництвом, бухгалтерія, аналітичні відділи.

Ø особи, що не працюють безпосередньо на підприємстві, але мають пряму фінансову зацікавленість, а саме: акціонери, інвестори, покупці та продавці продукції, різні кредитори;

Ø особи, які мають непряму фінансову зацікавленість, - податкові служби, різні фінансові інститути, органи статистики.

Всі перелічені суб’єкти мають на меті провести повний аналіз та контроль реалізації товарів підприємства та на його основі зробити висновки про напрямки та ефективність своєї діяльності по відношенню до підприємства.

2.Система показників:

Абсолютні показники - відображають предмети, процеси чи явища у відповідних натуральних вартісних одиницях, загальний обсяг реалізації, сума реалізації продовольчих товарів, сума реалізації промислових товарів тощо.

Відносні показники є похідними від абсолютних показників та відображають, частіше за все, ступінь їх зміни (рис. 3.1). Їх поділяють на:

¨ показники динаміки (темпи росту, темп приросту обсягів реалізації товарів, їх залишків);

¨ показники структури (питома вага окремих груп реалізації товарів в загальному обсязі реалізації товарів на підприємстві);

¨ інтенсивності процесів (індекси, коефіцієнти, рівні – рентабельність реалізації товарів, оборотність реалізації товарів тощо).

Натуральні показники - показники, які виражені в одиницях виміру або в різних фізичних одиницях виміру (кг., шт., м., л., м2 тощо).

 

Рис. 3.1. Система показників аналізу роздрібної реалізації

Вартісні показники - показники, які представляють грошову оцінку економічних об’єктів та процесів: обсяг реалізації реалізації товарів в грошовому виразі, обсяг списання зіпсованих реалізації товарів та ін.

Умовні (умовно-натуральні) використовуються при неоднорідному об’єкті дослідження для оцінки його загального обсягу.

Крім того, можна виділити ще одну пару показників:

Кількісні показники - показники, які пов’язані зі зміною величини сукупності об’єктів, наприклад, обсяг товарної продукції.

Якісні показники - показники рівня розвитку явищ, а саме: рентабельність товарних ресурсів та ін. Але поділ показників на кількісні та якісні умовний, тому що віднесення того чи іншого показника до певної групи залежить від напрямку аналізу.

3.Джерела інформації та інформаційне забезпечення.

Виходячи із завдань і ролі інформаційного забезпечення в аналітично-контрольному процесі її можна класифікувати наступним чином (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Класифікація інформаційного забезпечення аналізу та контролю реалізації товарів

Законодавче — сукупність законів, які регулюють су­спільні відносини і окремі законотворчі стосунки. Зако­нодавство— це діяльність вищих органів державної вла­ди до видання законів. В Україні законодавство здій­снюється виключно Верховною Радою України.

Законодавче забезпечення включає також законодав­чі акти з питань громадського, трудового, кримінального і адміністративного права, які застосовуються у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Окрему групу становлять нормативно-правові акти, які приймає виконавча влада на виконання чинного законодавства. До таких актів належать Укази Прези­дента України, постанови і розпорядження уряду Ук­раїни з питань економічного і соціального розвитку дер­жави.

Планова і нормативно-довідкова інформація (НДІ) є постійною і підлягає автоматизованій обробці разом з обліковою, звітною і позаобліковою інформацією. Результатом автоматизованої обробки даних повинна бути вихідна інформація, яка є основою для прийняття управлінського рішення.

Планова інформація міститься в основних показниках бізнес-плану підприємства.

Нормативно-довідкова інформація наведена фактичними даними товарних операції за минулий звітній період, нормами реалізації товарів, природного убутку товарів, різними тарифами і ставками, а також асортиментом і даними довідкового характеру.

Договірна інформація – господарські угоди, контракти з суб'єк­тами підприємницької діяльності, складені підприємством та затверджені в установленому порядку. До них належать договори на поставку това­рів, їх реалізацію тощо.

До облікової інформації відносять відомості про рух товарів, що містяться в первинних документах, відомостях, журналах-ордерах та інших регістрах бухгалтерського обліку; дані про товарні втрати в межах встановлених норм і більше норм природного убутку; акти інвентаризації, переоцінки (дооцінки, уцінки) товарів, відомості про МВО, відомості, що містяться в бухгалтерських довідках, прийнятих до обліку; розшифровках, картках аналітичного обліку і т.д. Облікова інформація є змінною і накопичується в пам’яті ПЕОМ (при автоматизованій обробці даних) в міру її надходження [26].

Особливо важливе значення для подальшого контрольно-аналітичного процесу має облікова інформація, яка повинна бути придатною для використання всього комплексу прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється загальна оцінка виконання плану надходження та реалізації товарів (визначається відхилення фактичних даних від планових завдань чи показників попередніх періодів, вивчаються темпи зниження чи росту реалізації товарів), а також вимірюється вплив факторів на виявлені відхилення.

4. Методи обробки економічної інформації.

Повнота вивчення діяльності підприємства досягається за допомогою технічних прийомів обробки даних, які характеризують об‘єкт дослідження. Такими прийомами або методами є:

· економіко-логічні (традиційні);

· економіко-математичні методи (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Методи обробки економічної інформації

При аналізі реалізації товарів великого значення набули такі методи традиційного економічного аналізу, як метод зрівняння та групування. Зрівняння полягає в співставленні явищ між собою і виявленні відхилень, які є об‘єктом подальшого аналізу. Фактичні показники можуть порівнюватись з планом, з кращим (тобто зрівняння показників декількох підприємств, які функціонують в однакових умовах), з минулим (аналіз даних у співставлених показниках), з середнім, зрівняння з зарубіжним досвідом.

Економіко-математичні прийоми виникли на підставі інтеграції економічної теорії та прикладної математики, інших математичних дисциплін. До таких методів можна віднести графічні методи, кореляційний та регресійний аналіз, лінійне програмування, матричні методи тощо.

Для аналізу товарних ресурсів також використовують метод елімінування, який включає в себе прийом ланцюгових підстановок, перерахунок планових показників, різниці показників, відносні величини. Цей метод дозволяє виключити ряд факторів крім одного, вплив якого визначається.

Балансовий метод відображає дві групи взаємопов‘язаних та взаємоврівноважених показників. Він є одним з основних методів аналізу реалізації товарів підприємства [23].

5. Методичні прийоми узагальнення і реалізації аналізу.

Після проведення аналізу і отримання певних результатів, необхідно раціонально скористатися вихідними даними для подальшої ефективної діяльності даного підприємства. Для цього потрібно скористатися наступним алгоритмом:

- систематизувати отримані дані;

- згрупувати за певними ознаками та узагальнити результати;

- кількісно обчислити невикористані можливості;

- кількісно обчислити резерви підвищення економічних показників;

- розробити варіанти економічно обгрунтованих заходів щодо підвищення фінансово-економічних результатів діяльності підприємства;

- прийняти управлінське рішення щодо вибору найкращого варіанту збільшення ефективності показників;

- забезпечити контроль за виконанням прийнятих рішень.

Але сам по собі аналіз не може бути ефективним, якщо на підприємстві не проводиться контроль та нагляд за всіма складовими ланками та елементами. Відомо, що вся економічна система, як і господарство окремого суб’єкта, має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективно діючого управління. Управління в економіці – це систематичний, цілеспрямований вплив на поведінку господарської системи, тобто на всі процеси, що відбуваються в ній. Однією із функцій управління є контроль (рис. 3.4)

 

Рис. 3.4. Сутність контролю

Контроль дає інформацію щодо процесів, які відбуваються в суб’єкта господарювання, допомагає приймати найбільш доцільні рішення із загальних і спеціальних питань розвитку підприємства, надає можливість судити про правильність прийнятих рішень, своєчасність і результативність їх виконання. Контроль допомагає скорегувати діяльність підприємства, дає можливість встановити, які саме служби і підрозділи підприємства, а також напрямки його діяльності сприяють досягненню поставленої мети і підвищенню результативності діяльності підприємства. Отже, контроль, будучи функцією управління, виступає засобом двостороннього зв’язку між об’єктом управління і системою управління, інформуючи про дійсний стан об’єкта і фактичне виконання управлінських рішень[26,ст.12].