Перетворюйте завдання на змагання

Зовнішня і внутрішня мотивація

Повернімося до ситуації з дітьми. Мама завжди говорила Поліні, що та повинна добре вчитися, аби у майбутньому стати дослідницею, і дівчинка докладала до цього зусиль. Сашко ж мріяв стати футболістом і ненавидів уроки. Усе, чого він прагнув, – якомога швидше виконати домашнє завдання й побігти до друзів грати у футбол.

Мотивація – це те, що змушує людину діяти певним чином або повторювати ті чи інші моделі поведінки. Мотивація може бути зовнішньою і внутрішньою.

Внутрішня мотивація – це внутрішнє прагнення особи до досягнення цілей. Внутрішня мотивація може стати запорукою успіху в кар'єрі, взаєминах або просто переживання приємних емоцій (наприклад, радості або спокою). Люди, які за своєю природою мотивовані, постійно прагнуть розвитку, шукають нові шляхи самовдосконалення. Внутрішньо вмотивованій дитині (у щойно розглянутому випадку – Поліні) не потрібно розповідати, що робити, як поводитися, аби досягти мети.

Але якщо дитина не мотивована (наприклад, як Сашко), вона потребує постійних нагадувань і зовнішньої мотивації для виконання роботи. Зовнішня мотивація викликана зовнішніми чинниками. Ними можуть бути, скажімо, гроші, влада чи слава. Для дитини зовнішньою мотивацією виступають дозвіл переглянути телевізор, обіцянка купити морозиво, іграшку тощо.

Як мотивувати дитину? Досить просто бути обізнаним щодо її вподобань й антипатій. На основі цього ви зможете краще її мотивувати.

Зовнішня мотивація стане в нагоді, щоб змусити дитину діяти у бажаний для вас спосіб. Але саме внутрішня мотивація допомагає їй досягати успіху в житті, створювати здорові взаємини і ставати кращою. Зовнішні мотиватори роблять людину залежною. Коли зникає винагорода, людина припиняє демонструвати певну поведінку. Як же змусити дитину робити щось без заохочень?

Прості способи мотивувати дитину

Як дізнатися, що мотивує дитину? Досить просто: потрібно зрозуміти її як особистість. Сприймайте дитину як людину зі тими чи іншими пристрастями, смаками та уподобаннями. Дізнайтеся, які сфери або предмети її цікавлять.

Коли людині щось подобається, вона намагається це отримати, докладаючи певних зусиль. Те ж саме відбувається і з вашою дитиною. Знаючи, чого вона хоче, ви розумітимете, як її мотивувати.

Отже, що ж мотивує дитину?

· мета;

· подолання труднощів, змагання;

· нові навички;

· вказівки;

· заохочення;

· підтримка.

Не плутайте заохочення з підкупом. Ви можете запропонувати дитині морозиво або шоколад в обмін на бажану дію; позбавити її певних привілеїв, якщо вона відмовляється щось робити. Утім, перш ніж починати діяти, поставте собі декілька запитань:

· чи спрацює метод, який я планую використати?

· як довго я зможу використовувати зовнішню мотивацію відносно дитини?

· що станеться, коли припинити мотивувати дитину?

Зовнішня мотивація згодом зникає. Тому вам потрібно зосередитися на розвитку в дитини внутрішньої мотивації. Далі розгляньмо, як цього можна досягти.

Встановлюйте цілі

Найпростіший спосіб мотивувати дитину – визначати перед нею цілі. Цілі дають дитині перспективу й напрям, які спрощують виконання завдання. Цілі можуть бути простими: вчасно лягати спати, аби вранці не спізнитися в школу, вчасно вчити уроки, щоб мати час погратися тощо. Цілі можуть бути й довгостроковими, здатними привести дитину до успіху в кар'єрі або взаєминах (така стратегія особливо ефективна для підлітків). Пам'ятайте, що жодна мета не є кінцевою. Її варто розглядати як черговий крок до більш високого рівня.

Плануйте

Коли людина знає напрям руху та дій, це означає, що вона має план. Останній полегшує досягнення мети. Планування мотивує вашу дитину досягати поставлених цілей, оскільки дає напрям руху і забезпечує управління діями на кожному етапі досягнення мети. Допоможіть дитині спланувати досягнення цікавої для неї мети, ураховуючи всі кроки й деталі цього процесу.

Заохочуйте

Заохочення – напевно, найпоширеніший спосіб мотивації. Для дитини в ролі заохочення можна використовувати щось просте: наприклад, дозволити їй дивитися телевізор, придбати морозиво або іграшку. Але, як ми зауважували раніше, не варто перетворювати заохочення на підкуп: заохочення рано чи пізно зникне, а з ним і бажана поведінка дитини. Заохочення спрацьовує в окремих ситуаціях, але воно не допоможе при формуванні характеру й життєвих цінностей.

Досить значущим заохоченням може бути додатковий час, що його дитина проведе з батьками (наприклад, сімейна прогулянка у вихідний день). Іноді задоволення від виконання чогось приємного саме по собі може виступити в ролі заохочення. Після виконання роботи запитайте дитину, як вона почувається. Так ви дасте їй зрозуміти, що винагорода не завжди має бути матеріальною.

Наприклад, опановуючи їзду на велосипеді, дитина, відчуваючи азарт, намагатиметься приділяти цьому більше часу. Усвідомлення, що це заняття їй добре вдається, саме по собі є для неї найліпшою винагородою.

Пояснюйте

Бесідуючи з дитиною, важливо пояснювати їй, чому розумно чинити саме так, а не інакше. Діти допитливі й хочуть отримати відповіді на всі питання.

Наприклад, коли дитина запитує, навіщо їй прибирати у своїй кімнаті, поясніть, що завдяки цьому її кімната виглядатиме чистою й охайною і її друзі захочуть прийти до неї в гості погратися.

Іноді може знадобитися більш докладне пояснення, аби дитина усвідомила важливість тих чи інших дій. Якщо ваш підліток скаржиться, що йому набридло прибирати кімнату, скажіть: «Добре, зараз відпочинь, а потім можеш продовжити прибирання». Так ви виявите свою увагу до потреб дитини і водночас підкреслите важливість прибирання.

Надихайте

Незалежно від того, що ви розповідаєте дитині, вона помічатиме, як чините саме ви. Подавайте дитині позитивний приклад, надихаючи її на гідні вчинки. Логіка проста: якщо ви прагнете, щоб дитина добре поводилася, добре вчилася в школі, була відповідальною, позитивною, поважала інших людей, покажіть їй на власному прикладі, як це зробити.

Пояснюючи дитині, як важливо бути відповідальною й чесною, скажіть, що саме ви маєте на увазі під цими словами, а також продемонструйте позитивний приклад. Якщо ви хочете, щоб дитина була ввічливою, не забувайте й самі говорити «дякую» й «будь ласка», навіть якщо дитини немає поруч.

Підбадьорюйте

Вашій дитині годі геть в усьому бути успішною. Невдачі можуть її демотивувати. Ваша підтримка допоможе їй виявляти наполегливість при досягненні її цілей, незважаючи на труднощі. Підтримка – це одна із форм позитивного підкріплення, адже вона бере до уваги старання дитини.

Підбадьорюючи дитину, говоріть про конкретні речі. Не заохочуйте її робити те, у чому вона вже має успіхи. Мотивуйте її зробити ще раз те, у чому вона раніше зазнала невдачі. У результаті дитина зрозуміє, що ви в неї вірите. Для неї це стане достатньою мотивацією, щоб спробувати ще раз.

Цінуйте

Цінуйте зусилля, котрі дитина докладає для досягнення мети. Дитина заслуговує на те, щоб ви схвально поплескали її по спині, і при цьому не має великого значення те, що саме вона виконала: домашнє завдання, допомогла вам накрити на стіл або вчасно зібралася в школу. Показуйте дитині, що ви цінуєте її зусилля, оскільки це мотивуватиме її й далі демонструвати гарну поведінку.

Перетворюйте завдання на змагання

Змагаючись, ми інстинктивно намагаємося перемогти. Це може мотивувати нас до нових досягнень.

Один зі способів мотивувати дітей – перетворити завдання на змагання. Наприклад, скажіть дітям: «Хто перший усе з'їсть – той першим зможе пограти в гру». Це мотивує їх швидше пообідати.