Аналіз структура експорту за окремими товарними групами

Товарна структура експорту Харківської області представлена в табл.3.1

 

Таблиця 3.1 Товарна структура експорту Харківської області (% від загального)

Роки	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Продовольчі товари та сировина для їх вироблення	14,2	19,3	15,9	16,1	16,7	18,6	377,0
Продукція нафтохімічного комплексу	6,6	7,0	5,3	6,7	6,7	6,7	85,9
Деревина та вироби з неї	1,6	1,9	2,0	2,2	2,1	1,7	20,4
Чорні та кольорові метали	6,6	3,9	6,7	4,0	4,4	3,4	57,6
Машинобудівна продукція	56,3	48,8	54,0	50,7	49,5	50,5	754,5
Інше	13,5	16,2	13,4	17,4	17,8	15,8	629,3

 

Як видно з табл. 3.1, домінуючі позиції в експорті Харківщини займає машинобудівна продукція (56,3% загального експорту товарів у 2002 р., 48,6% - у 2008 р.). Другу позицію з 2002 р. посідає частка товарної групи „ Продовольчі товари та сировина для їх вироблення, проте з дуже великим відривом від машинобудування (14,2% у 2002 р.; 24,3% у 2008 р.).

Таким чином, товарна структура експорту Харківської області свідчить, що протягом 2002 - 2008 рр.:

1) в експортних поставках Харківської області домінує високотехнологічний сектор із значним відривом від решти секторів (в середньому 51,9% проти приблизно 20% в експорті України), що підтверджує відносно високу конкурентоспроможність харківських товарів (в першу чергу, на ринках СНД). Така продукція, як відомо, менш чутлива до світової кон’юнктури цін і попиту, але вимагає постійного вдосконалення і впровадження інноваційних технологій та продуктів з метою збереження гідних позицій в конкуренції за якістю;

2) в той же час, спостерігається тенденція до зменшення частки експорту продукції машинобудування та чорних та кольорових металів, а також збільшення частки експорту продовольчих товарів та сировини для їх вироблення, продукції паливно-енергетичного комплексу.

Таблиця 3.2 Товарна структура експорту Харківської області (% від загального)

Роки	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Продовольчі товари та сировина для їх вироблення	14,2	19,3	15,9	16,1	16,7	18,6	24,3
Продукція нафтохімічного комплексу	6,6	7,0	5,3	6,7	6,7	6,7	5,5
Деревина та вироби з неї	1,6	1,9	2,0	2,2	2,1	1,7	1,3
Чорні та кольорові метали	6,6	3,9	6,7	4,0	4,4	3,4	3,7
Машинобудівна продукція	56,3	48,8	54,0	50,7	49,5	50,5	48,6
Інше	13,5	16,2	13,4	17,4	17,8	15,8	40,6
Довідково: загальний обсяг, млн..дол.	393,2	522,2	724,4	721,6	888,6	1147,3	1151,6

В період 2002-2008рр. продукція машинобудування займала найбільшу частку в експортних поставках Харківської області (в середньому 51,6%) і поступово зменшувалась з 56,3% у 2002р. до 48,6% у 2008р. На другому місці стабільно знаходиться продукція товарної групи «Продовольчі товари та сировина для їх вироблення». За той же самий період, її частка у експортних поставках регіону поступово збільшується з 14,2% у 2002р. до 24,3% у 2008р. (у 1,8 рази більше). На третьому місці в експортних поставках області на протязі 2002-2008рр. знаходиться продукція нафтохімічного комплексу (її частка в середньому складала 6,0% і практично залишалась незмінною). При цьому питома вага цієї галузі промисловості в середньому складала 5,7% і помітно зменшувалась з 6,6% у 2002р. до 5,5% у 2008р., тобто у 1,2 рази. Це свідчить про той факт, що ефективність виробництва в цьому секторі зростає і забезпечує гідне місце у експорті області.

Експорт чорних та кольорових металів займає четверте місце у загальному обсязі експортних поставок області і складає в середньому 4,8% від загального експорту. При цьому, в період 2002-2008рр. відбулося суттєве падіння обсягів експорту цієї продукції: з 6,6% у 2002р до 3,7% у 2008р. (тобто у 1,8 рази). Експорт деревини та виробів з неї практично не змінився, як і частка у загальній структурі експорту, і складають відповідно в середньому 1,9% у товарній структурі експорту.

Така структура в цілому відповідає загальносвітовим тенденціям збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю, а також послуг та інформаційних технологій. У той же час, відбувалася помітна диверсифікація експорту, а саме: розширення продажу на зовнішніх ринках вже конкурентоспроможної продукції харківського виробництва, яка не була традиційною для нашого регіону (будівельні матеріали та кераміка, продукти харчування, текстиль, взуття).

Протягом 2008 року зберігалася оптимальна для Харківської області структура імпорту товарів, в якій основне місце займали: наземні транспортні засоби (в середньому 18,5%); котли, машини, апарати і устаткування (15,3%); полімерні матеріали, пластмаси, каучук (8,14%). Зростання випереджаючими темпами імпортних поставок, в першу чергу комплектуючих, устаткування, машин та обладнання для галузей промисловості Харківської області з країн Євросоюзу та Російської Федерації, свідчить про те, що набирає силу процес технічного переоснащення виробництва в регіоні з урахуванням вимог, які ставить перед Україною процес вступу до Світової організації торгівлі.

 

Список літератури

 

1. Підвищення експортного потенціалу як фактора розвитку конкурентоспроможності економіки Харківської області: аналітичне дослідження/ Кол. авт. І.Матюшенко,О.Мірошник,.-Харків, 2008.- 104с.

2. Матюшенко И.Ю., Рязанова С.Е.,Левкин И.Г. Развитие экспортного потенциала как фактор повышения конкурентоспособности Харьковской области» //Бизнес информ: научный информационный журнал, 2008.- №5(351)

3. Гуріна Г.С., Луцький М.Г., Мостенська Т.Л., Новак В.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності.- Підручник..- К.: Сузір’я, 2007.- 425с.

4. www.ukrstat.gov.ua

5. uprstat.kharkov.ukrtel.net

6. www.customs.gov.ua

 

Додатки

 

Млн.дол.США

Рис. 1.1. Динаміка зовнішньої торгівлі Харківської області товарами за 2000 – 2008 роки

 

 

 

Рис.1.2. Динаміка зміни товарної структури експорту Харківської області за 200-2008 рр.

 

Рис. 2.1 Динаміка експорту за технологічними секторами за 2000 – 2007 роки

Рис. 2.2 Динаміка експорту за технологічними секторами за 2000 – 2008 роки

[1] У цій та наступних таблицях відхилення між підсумками та сумою складових пояснюється округленням даних

[2] Сектор високих технологій охоплює: виробництво машин та устаткування; виробництво електричного та електронного устаткування; виробництво транспортного устаткування; фармацевтичне виробництво (за класифікацією Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України);

[3] Сектор середніх технологій охоплює: харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; легку промисловість; виробництво деревини та виробів з деревини; целюлозно-паперову промисловість; видавничу справу; виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення; хімічну та нафтохімічну промисловість; поліграфічну промисловість;

[4] Сектор низьких технологій охоплює таки види технологічної діяльності: видобування енергетичних та неенергетичних матеріалів; виробництво інших неметалевих мінеральних виробів; металургію та оброблення металу; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;