Узагальнення результатів дослідження нормативно правової бази з податку на прибуток підприємств

Нажаль перед українським суспільством стоїть складне завдання розробки та прийнаття Податкового кодексу. Україна єдина держава серед європейських країн, пострадянського простору, яка не має власного Податкового кодексу. Дана проблема знаходиться в стані пасивного вирішення, тобто актуальність даної проблеми усвідомлюється всіма, але до вирішення проблеми ніхто не підходить серйозно. Якщо дана проблема не вирішиться, то про закладення фундаментальних якісних підвалин тривалого соціально – економічного розвитку можна забути. В економічному плані затягування податкової реформи означає брак інвестицій у реальний сектор економіки, нагромадження бюджетних проблем, відкладення структурних реформ та врешті – решт віддалення від оптимальної траекторії розвитку.

Не можна наскільки легковажно підходити до розробки такого важливого документа, як Податковий кодекс. Адже, це економічна конституція будь – якої країни, яка закладає фундамент для розвитку економіки.

Тому вкрай важливим є дослідження всіх податкових негараздів прорахунків законодавства в даній сфері і обов'язково врахувати при прийнятті Податкового кодексу, щоб уникнути їх в майбутньому.

Прийняття Податкового кодексу дозволить:

Створити єдину з бухгалтерським обліком інформаційну базу для складання декларації з податку на прибуток з мінімальними затратами праці облікового персоналу платників податку, оскільки кількість податкових різниць, як тимчасових, так і постійних, при цьому не буде перевищувати десяти;

Зробити прозорими та ефективними процедури податкового аудиту, зменшити витрати на перевірки достовірності складання податкової декларації. Звичайно, деякого часу вимагатиме перепідготовка податкових ревізорів, від яких протягом десяти років не вимагалося грунтовне знання бухгалтерського обліку;

Покращити інвестиційний імідж України для іноземних інвесторів;

Розширити базу оподаткування без особливого тиску.

У сфері оподаткування діє близько 2000 нормативно-правових актів, часто норми різних актів законодавства суперечать одна одній[11].

Працювати безконфліктно і комфортно платникам податків у заплутаному правовому середовищі дуже непросто.

Нестабільна податкова система підриває основу бюджетної системи країни, провокує політичну нестабільність та соціальну напругу.

Прийняттям Податкового кодексу можна досягти:

стабільності та досконалості податкового законодавства;

реального зниження податкового навантаження;

збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків;

реального забезпечення прав платників податків;

стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення суспільства;

усунення неузгодженості податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права, їх гармонізація та взаємодія;

прозорості та зрозумілості причинно-наслідкових механізмів оподаткування;

прозорості процедур адміністрування податків;

уніфікації бухгалтерського та податкового обліку;

підвищення добровільності сплати податків;

зменшення кількості непродуктивних податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження;

уникнення безсистемного та невиправданого надання податкових пільг та привілеїв [41].

Позитивні зміни для підприємств є очевидними

Зниження ставки з 25 до 20 відсотків – за умови реінвестування прибутку.

Прискорена амортизація у разі залучення інноваційних проектів.

Пільги для здійснення діяльності з енергозбереження.

Нові методологічні засади визначення об’єкта оподаткування, що максимально наближені до бухгалтерського обліку [5;41].

Інвестиційно – інноваційні податкові кредити для того щоб здійснюють кваліфіковане інвестування інноваційного спрямування.

Аналіз діючої нормативно – правової бази України, а також економічної ситуації України дозволяє зробить висновок про необхідність здійснення реформи в сфері оподаткування.

 Діюча система оподааткування прибутку підприємств потребує кардинальної реформації.

Така реформація повинна здійснюватися ціленаправленою, системною, відкрито, врівноважено, системно, та базуючись на наступні принципи:

Досягнення стабільності норм, ставки та об'єкта оподаткування (які повинні залишатися незмінними,як мінімум на протязі 3 – х років).

Поступове зниження податкового тиску;

Встановлення рівноправних відносин між податковими органами і платниками податку;

За часів незалежності оподаткування прибутку підприємств змінилося, але всеж таки воно носить фіскальний характер.

Недосконалість нормативно – правової бази проявляється в неоднозначному трактуванні норм. Це призводить до постійних змін, в результаті чого страждає підприємство. Норми та ставки, являються несистемними, неоднозначними, суперечлтвими і підлягають не обгрунтованим змінам.

Така недосконалість діючого оподаткування прибутку підприємства, характеризується надмірним навантаженням на підприємство, і як наслідок низьким рівнем сплати податків порівняно з вимогами законодавства, в цьому можна переконатися на прикладі базового підприємства. Підприємства, які сплачують сумлінно податки згодом не витримують надмірного податкового тиску і поповнюють сектор «тіньової економіки». Характерними також є непрозорість, незрозумілість, розбіжність норм законодавства. В Україні низький рівень ефективності регулюючої функції і майже повна відсутність стимулюючої обумовили проблемний характер відносин між податковими органами та платниками.

    Слід ще раз переглянути процес надання пільг підприємствам. Мова не йде про повне скасування пільг для деяких підприємств, говориться про те, що більшість підприємств України необгрунтовано використовують пільги або взагалі звільнені від сплати податку на прибуток. А плани по доходах державного бюджету є завищиними і податковий тягар по виконанню плану по доходах державного бюджету лягає на сумлінних платників податків. Ось чому необхідно покращіти контроль за наданними пільгами, а також надавати їх на вихначені строки, а не безстроково. Або можливо взагалі скасувати пільги, і ввести понижені ставки податку на прибуток підприємства, щоб розподілити податкове навантаження рівномірно на всі підприємства. Слід якомога швидше вирішити дану проблему адже пільга по своїй суті це скрите субсидування держави, замість доходів держава несе збитки покриваючи збиткову діяльність підприємств, інколи навіть тих які цього не потребують і на справді є далеко не збитковими.

 Нестабільність системи оподаткування відлякує іноземних інвесторів, які не хочуть ризикувати своїми коштами в Українських умовах оподаткування, адже вони звикли працювати в умовах стабільного законодавства. Часта зміна законодавства ускладнює, а подекуди унеможливлює процес прогнозування та планування фінансових результатів без чого не звикли працювати закордоном.

Більшість розвинутих країн використовують свою податкову систему, для досягнення конкурентоспроможності національних корпорацій на світовому ринкі.

Наприклад у Франції арсенал податкових інструменів для стимулювання розвитку підприємств досить різноманітний. Багаточисленні податкові скидки та пільги, які забезпечують умови діяльності бізнесу на важливих етапах розвику. Серед методів податкового характеру використовують повне звільнення малого і середнього бізнусу від сплати податку на прибуток на протязі перших двух років існування, на 75% - на протязі третього року, на 50% - на четвертому, і на 25% - на п'ятому. Звільнення від оподаткування на перші два роки від сплати податку на забудовану територію, професіонального податку. Також скидки передбачаються для підприємств, які мають намір вийти на світовий ринок, скидка на науково дослідні витрати, режим прискореної амортизації для обладнання, скидка на витрати, пов'язані з професійною підготовкою кадрів та інші [9;33].

Слід якомога швидше вирішити важливі питання оподаткування систематизувати їх порівняти з проектом Податкового кодексу і прискорити його прийняття, адже, від цього залежить економічний добробут України, яка все ж таки є економічно привабливою для іноземних інвесторів.

Пряму залежність розміру податків від розміру отриманого прибутку, необхідно мати на увазі при визначенні ставок прибуткових податків. Так, розмір ставки податку на прибуток необхідно встановлювати на такому рівні, при якому оподатковування не гальмувало б розвиток виробництва. У противному випадку податок на прибуток буде втрачати роль регулюючого інструмента.

Очевидно, що податку на прибуток повинен виконувати не тільки фіскальну функцію, але і регулюючу та стимулюючу.

В Україні на початку 90 – х років надавалася пільга на 2 – роки малим підприємствам, для їх закріплення на ринку, та розширення виробництва. Це було певного роду регіональне стимулювання. При роздержавлені підприємств прибуток отриманий на іноземному інвестиційному капіталі обкладався ставкою від 5 до 15%.

Досліджуючи дане питання. Ми хочемо зазначити, що очікуваного результату не отримали.Причиною було недостатньо ефективне адміністрування, тобто неналежно вівся контроль і не було передбачено ніякої міри покарання, за неефективне використання тієї частини прибутку, яка залишилася у суб'єкта господарювання додатково за за рахунок наданої пільги. Так, за кілька днів до 2 – х річного пільгового терміну фірма само ліквідовувалася і через три дні, на тих же самих площинах з тією ж номенклатурою продукції, тим самим керівником інша фірма, але під новою назвою знову попадала під пільгу.(З виступу М.Я Азарова)

На той момент держава втратила певну суму надходжень до Бюджету і не отримала новоствореного середнього бізнесу і навіть скоротилася кількість робочих місць і з'явились невиплати заробітної плати.

Факторами, що впливають на розміри податку на прибуток є пільги.

Одними з найважливіших інструментів податкового реформування вважаються ставки та пільги. Поєднання цих двох інструментів має велике значення для економічного розвитку, в першу чергу, через вплив на інвестиційний процес.

Обтяжливість податкової системи України визначається не величиною податкових ставок, а насамперед нерівномірністю податкового навантаження.

Для ефективного адміністрування та прийняття правильних рішень потрібно провести аналіз пільг. Вході дослідження, для прикладу нами були взяті дані по ДПІ в м. Полтаві.

ДПІ у м. Полтаві було проаналізовано податкові пільги, задекларовані платниками ДПІ міста за 2006 рік. Станом на 01.01.2007 року в ДПІ у м. Полтаві на обліку значаться 3229 платників податку на прибуток. В "Звіті про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності" за 2006 рік задекларували пільги 735 платників, що становить 22,8% від загальної кількості платників податку на прибуток., які використали 868 пільг на суму 59282,9 тис. грн., в тому числі з державного бюджету - 55590,153 тис. грн., або 93,8%.

По суті пільга щодо сплати податків є скритою субсидією держави населенню, підприємству, галузі народного господарства України, коли розумно і зважено надавати пільги то це підтримує і виробника і громадян.

На основі всього вище зазначеного можна зробити висновок, що в Україні ситуація з наданими пільгами потребує доопрацювання. Так в Законі не визначені умови за яких суб'єктів господарювання можна позбавити прав на використання пільги, а ці аспекти мають бути обов'язково зазначені. Крім цього, кожна пільга (звільнення) щодо сплати податку на прибуток повинна мати певний термін дії (один рік, три роки чи інший). На який вона впроваджується. По – друге, кожна пільга по податку на прибуток підприємств повинна мати цільове призначення щодо використання коштів (наприклад, на створення, розширення матеріальної бази, на здешевлення продукції, на тимчасове поповнення власних оборотних коштів); Третє, кожен платник, який користується пільгами, повинен надавати звітність про реальні втрати від їх застосування та засвідчувати використання пільг, кожна пільга має сприяти залученню інвестицій та інновацій в економіку України.           Таким чином ми вважаємо, що даний досвід є достойним, для залучення інвестицій і інновацій в країну. Доцільно було б також залучити передовий досвід, особливо країн пострадянського табору, Наприклад, підприємства Венгрії в тому числі іноземні інвестори, можуть розраховувати на значні податкові пільги. Діюче в країні законодавство виділяє 4 групи податкових пільг. Податок на прибуток на загальних підставах сплачується в Венгрії по ставкі 18%, за ставкою 20% сплачується податок з прибутку, що вивозиться з країни.

Перша група податкових пільг передбачає знижки від 50 до 100% відповідних забезпечень строком на 10 років в залежності від об'єма інвестицій. Найбільші пільги надаються за інвестиції в економічно відсталі території країни, в зони промислового розвитку туризму. Друга група пільг, від бази оподаткування віднімається 100% прямих витрат на дослідження, розробки та інновації. Третя група, податкових пільг спеціально орієнтована на представників середнього та малого бізнесу і дає можливість знижувати податок на 40% витрат на за сплату поцентів по кредитам, отриманим в фінансових інститутах для придбання капітального обладнання. Пільга підлягає сплаті разом зі штрафом, якщо придбані активи не введені в експлуатацію на протязі 4 років після року в якому був підписаний кредитний договір. І остання група пільг збільшує переваги тих підприємств штаб – квартири яких знаходяться в передбачених урядом країни районах регіонального і промислового розвитку. Таким чином, малі підприємства в Венгрії можуть скористатися, як спеціальними, так і загальними податковими пільгами в сфері інвестицій і інновацій.

 

ВИСНОВКИ

 

Податок на прибуток підприємств, поряд з іншими податками, є елементом податкової системи України й інструментом перерозподілу національного доходу. Даний податок – є прямим, і тому його кінцева сума повністю залежить від кінцевого результату господарської діяльності підприємств і організацій.

В Україні система оподаткування прибутку підприємств на початку 90 – х характеризувалася частою зміною об'єкта оподаткування [27].

У структурі бюджету України податок на прибуток підприємств становить вагому частину за 2007 рік дохідна частина бюджету за рахунок даного податку отримала 24811 млн. грн..

Основні моменти прибуткового оподаткування підприємств містяться в Законі України від 22 травня 1997 року №283/97 – ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами та доповненнями) [2].    

Податок на прибуток – це регулюючий інструмент економічного розвитку держави. Тільки за допомогою цього податку можна регулювати інвестиційний та інноваційний процеси, пожвавлення яких є вкрай необхідними для економічного розвитку нашої держави. Саме тому реформування законодавства на, якісному рівні є важливим не тільки для підприємств, галузей народного господарства, але і для всієї країни вцілому. Україні потрібно таке законодавство, щодо оподаткування прибутку підприємств, яке б не гальмувало б розвитку виробництва.