Розділ 3. Охорона праці

Вимоги безпеки займають важливе місце в діяльності підприємства. Від того, які умови праці створені на виробництві залежить здоров’я, часто і життя людини, продуктивність її праці, ефективність роботи всього підприємства.

Держава приділяє цьому питанню багато уваги. Охорона праці в Україні регламентується Конституцією України, законом України «Про охорону праці» із змінами і доповненнями від 21 листопада 2002 року за № 229-ІV, законом України «Про обов’язкове державне страхування нещасних випадків, профзахворювань, аварій, які пов’язані з виробництвом» від 01 січня 2001 року, Кодексом законів про працю і розробленими на їх основі положеннями, постановами, нормами, інструкціями, стандартами.

Згідно закону «Про охорону праці» охорона праці - це система законодавчих, соціально-економічних, організаційно-економічних, гігієнічних, профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи пожежну безпеку.

У статті 43 Конституції України сказано: «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної Законом». Також статтями 45, 46 передбачено: «Кожен, хто працює, має право на відпочинок», «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом».

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці наступні:

пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

адаптація трудових процесів до можливості працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцем та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях та інші.

Основні завдання служби з охорони праці:

в разі відсутності впровадженої системи якості відповідно до IS0 9001, опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань;

організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров’ю працівників;

вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;

контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (уразі наявності) галузевої угоди, розділу «Охорона праці», колективного договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства;

інформування та надання роз’яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Функції служби з охорони праці:

розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;

підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;

проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

складання звітності з охорони праці за встановленими формами;

проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди;

забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком;

складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення;

інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства;

розгляд питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі необхідності);

листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань додержання законодавства про охорону праці;

забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань;

роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо; нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;

пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів;

- участь у: розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, відповідно до Порядку розслідування (постанова КМУ від 25 серпня 2004 року № 1112); складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівника, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань; проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці; роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування по дотримання вимог охорони (безпеки) праці; розробленні положень, інструкцій, розділу «Охорона праці» колективного договору, актів з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства; складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди; організації навчання з питань охорони праці; роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

У ДП «СП «Ювілейне» службу з охорони праці представляє інженер по охороні праці. Він організовує, контролює і координує діяльність всіх підрозділів господарства з питань охорони праці. Відповідальність за стан охорони праці в цьому випадку несе керівник господарства. Керуючі відділами відповідають за стан охорони праці по галузях, а бригадири - в підрозділах.

У відповідності з «Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірку знань працівників з охорони праці» від 26.01.2005 р. №15 усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання з охорони праці, інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правил поведінки при аваріях.

Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким керівником підприємства доручена організація цієї роботи. При підготовці працівників для робот з підвищеною небезпекою дисципліна Відповідальність за навчання несе керівник підприємства, контроль здійснює інженер з охорон праці. Попереднє спеціальне навчання і перевірка знань працівників за його результатами проводиться одноразово до початку самостійної роботи, а також у разі перерви в роботі понад один рік. Перед перевіркою знань працівників з питань охорони праці на підприємстві організовуються заняття: лекції, семінари та консультації. Посадові особи і спеціалісти проходять попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці один раз на три роки. Посадові особи і спеціалісти, які при перевірці знань виявили незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторне навчання та повторну перевірку знань з питань охорони праці.

Всі працівники не менше одного разу на рік проходять навчання з охорони праці в обсязі не менше 10 годин і при підвищенні кваліфікації не менше 8 годин. Працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з охорони праці не рідше 1 разу на рік в обсязі не менше 30 годин і при підвищенні кваліфікації не менше 15 годин.

Первинний, повторний, позаплановий, цільовий інструктажі проводять безпосередні керівники робіт.

Однією з головних причин, що приводять до травматизму, є недостатній рівень знань робітниками безпечних методів та прийомів роботи. Тому незалежно від характеру виробничої діяльності, освіти, кваліфікації, стажу, досвіду з даного фаху або посади для всіх працівників на підприємстві проводяться інструктажі, які за характером і часом проведення поділяються на:

−  вступний, який проводиться з працівниками прийнятими на роботу, з учнями і студентами, що прибули на практику. Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться інженером з охорони праці з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу, знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі. Після інструктажу робиться запис у «Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці», де робітники ставлять підпис про те, що ознайомилися з правилами безпеки;

−  первинний інструктаж проводиться на робочому місці перед початком роботи з прийнятим на підприємство працівником, або, що переводиться з одного підрозділу в інший, зі студентами, учнями, що прибули на виробничу практику;

−  повторний − проходять всі працівники 1 раз за півріччя незалежно від виду роботи, хоча на роботах з підвищеною небезпекою праці він повинен проводитися 1 раз в квартал;

−  позаплановий інструктаж проводиться з введенням в дію нових чи перероблених актів про охорону праці, при зміні технології виробництва, при порушенні нормативних актів про охорону праці, на вимогу працівників при перерві в роботі більше, ніж на 30 календарних днів − для робіт з підвищеною небезпекою, а для інших робіт − більше 60 днів;

−  цільовий інструктаж − проводиться з працівниками при виконанні разових робіт, ліквідації аварій, стихійних лих, проведенні робіт до яких оформлюється допуск, дозвіл.

Ефективним засобом проведення профілактичних робіт у ДП «СП «Ювілейне» є трьохступеневий оперативний контроль.

Перший ступінь здійснюється керівником підрозділу разом з уповноваженими ним працівниками з питань охорони праці на початку зміни, а при необхідності і на протязі зміни. Результати перевірки фіксують у журналі контролю, який зберігається у керівника підрозділу.

Другий ступінь контролю проводиться комісією у складі головного спеціаліста галузі, інженера (спеціаліста) з охорони праці, представника технічної служби, яка щомісячно перевіряє стан охорони праці на підприємстві. Результати перевірки заносять у журнал другого ступеню контролю. Цю перевірку треба здійснювати раз в 7-10 днів.

На третьому ступеню раз у півроку (замість раз в квартал чи місяць) проводять комплексну перевірку охорони праці у господарстві. Наказом по підприємству створюють спеціальну комісію, очолюваною керівником підприємства або головним інженером. Результати роботи комісії оформлюються актом, обговорюються і затверджуються заходи по усуненню виявлених недоліків на засіданні правління на протязі 3-5 днів.

Фінансування заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється згідно ст. 19 Закону України «Про охорону праці» від 21 листопада 2002 року, за якою на охорону праці виділяється 0,5 % від суми реалізованої продукції [4, с. 128]. На підприємстві ці кошти використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов безпеки праці до нормативних вимог, або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві і не можуть використовуватись на інші заходи, безпосередньо не пов’язані з покращенням умов і підвищенням рівня безпеки на виробництві.

Розглянемо витрати на охорону праці у ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району за допомогою таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1 Динаміка затрат на охорону праці у ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007-2009 рр.

Види затрат	Роки
	2007	2008	2009
Всього затрат, грн.	17605	17000	18510
у т. ч. на номенклатурні заходи, передбачені колективним договором	9605	9500	11020
на засоби індивідуального захисту	6920	6730	6370
на лікувально-профілактичні заходи	1080	770	1120
Показник розподілу матеріальних затрат	0,546	0,559	0,595

 

Як свідчать дані таблиці 3.1, протягом 2007-2009 рр. загальні затрати на охорону праці у ДП «СП «Ювілейне» збільшилися на 905 грн. або на 5,14%.

Основним методом вивчення впливу виробничого середовища на працюючих є аналіз фактично існуючих умов праці й виявлення причин виробничого травматизму, характерних для даних умов.

Умови праці в різних галузях народного господарства значно відрізняються між собою навіть в межах одного підприємства. Умови праці на стаціонарних робочих місцях за своїм характером відрізняються від таких, що мають рухомий фронт робіт.

Аналіз виробничого травматизму й професійних захворювань має на меті з’ясувати в конкретних умовах вплив чинників, що спричиняють травматизм і професійні захворювання. Шляхом проведення такого аналізу на виробництві виявляють джерела травматизму та основні причини, що їх спричиняють.

Для вивчення причин виробничого травматизму і професійних захворювань використовують технічний, груповий, топографічний, монографічний та статистичний методи. Методи аналізу причин травматизму й професійних захворювань застосовуються також для визначення динаміки їх росту чи зниження, для порівняння рівня виробничого травматизму між окремими дільницями, підприємствами, галузями, областями.

Аналізуючи причини травматизму за окремі відрізки часу на окремих ділянках виробництва, кількість нещасних випадків пов’язують з кількістю працюючих і тяжкістю нещасних випадків, що характеризують загальний рівень виробничого травматизму. Для цього застосовують відносні величини - показники (коефіцієнти) частоти, тяжкості й загальних витрат (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2 Показники стану виробничого травматизму і захворювань в ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007-2009 рр.

Показники	Роки
	2007	2008	2009
1. Середньо списочна чисельність працюючих, осіб	195	190	182
2. Число нещасних випадків (Т1)	-	-	-
втому числі: з тимчасовою втратою працездатності (Т2)	-	-	-
зі стійкою втратою працездатності (Т3)	-	-	-
зі смертельним кінцем (Т4)	-	-	-
3. Кількість захворювань	129	132	127
4. Коефіцієнт частоти: нещасних випадків (Кч) захворювань	- 62,1	- 76,3	- 76,5
5. Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків, днів (Кт) захворювань	- 4,1	- 4,7	- 5,0
6. Коефіцієнт втрат робочого часу (Кв) нещасних випадків захворювань	- 6,6	- 6,2	- 6,5
7. Втрати працездатності по травматизму (Ттр), люд.-днів	-	-	-
8. Витрати працездатності по захворюваності, (Тзах), люд.-днів	853	820	726
Сумарне число днів непрацездатності, люд-днів	853	820	726

 

Аналіз таблиці 3.2. свідчить про відсутність на підприємстві виробничого травматизму та наявність захворювань протягом досліджуваного періоду, коефіцієнт тяжкості з роками підвищується, що пов’язано зі зменшенням кількості працівників.

Для розслідування нещасного випадку керівником підприємства створюється комісія у складі спеціаліста по охороні праці, бригадира (начальника цеху), уповноваженого трудовим колективом по охороні праці або профспілки, яка повинна на протязі трьох діб встановити обставини і причини цього випадку, скласти акт по формі Н-1 у шести примірниках, розробити заходи з попередження нещасних випадків і направити їх керівнику для затвердження. На основі актів по формі Н-1 ведеться облік нещасних випадків за рік по формі 7 - ТВН.

Облік нещасних випадків ведеться у журналі реєстрації нещасних випадків на виробництві, в якому вказується дата і місце випадку, стисло обставини і причини, характер травми і ступінь тяжких пошкоджень, дані про потерпілого, його вік і професію, дата складання акту форми Н-1, кваліфікація нещасного випадку.

До заходів підвищення охорони праці у ДП «СП «Ювілейне» пропонуємо такі:

керівникам виробничих дільниць забезпечити робочі місця на роботах з підвищеною небезпекою (в зерносховищі, на складі паливно-мастильних матеріалів, заправці, станках по обробці деревини та ін.) інструкціями по вимогах безпеки, відповідальність покласти на інженера з охорони праці;

модернізувати діюче технологічне та інше виробниче обладнання, обладнання систем вентиляції, установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях;

в місцях підвищеної небезпеки (кормоцехи, приміщення тваринницьких ферм, механізовані цехи) нанести відповідні застережні знаки і плакати. Відповідальні - керівники виробничих підрозділів та інженер з охорони праці;

керівникам підрозділів поновити стенди, плакати по мірах безпеки у виробничих дільницях господарства;

виділити кошти на придбання медикаментів для укомплектування аптечок на виробничих дільницях;

привести до належного рівня санітарно-гігієнічні умови приміщень свиноферми і молочнотоварних ферм, зерносховищ, складів, на території току;

встановити засоби особистої гігієни (рукомийники) і забезпечити їх миючими засобами. Відповідальність покласти на керівників виробничих підрозділів;

керівнику підприємства організовувати комплексну перевірку стану охорони праці підприємства не рідше разу в квартал;

головним спеціалістам здійснювати контроль не рідше разу в 10 днів.