2020-04-20
91
Серед сучасних глобальних проблем людства екологічні проблеми посідають чи не найперше місце. Особлива увага з боку урядів усіх країн і світової громадськості приділяється охороні навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів. На порядок денний виносяться питання забезпечення екологічної безпеки держави і світу в цілому.
В сучасних умовах існування сільськогосподарського виробництва найбільшу увагу до себе привертає охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. На діяльність підприємства здійснюють вплив різні фактори: зовнішні і внутрішні, контрольовані і неконтрольовані, випадкові та прогнозовані. Задачею підприємства являється забезпечення економічної і екологічної безпеки своєї діяльності, а саме, своєчасне забезпечення підприємства необхідними ресурсами (природними, технічними, фінансовими та ін.), а також забезпечення екологічної чистоти випущеної продукції і процесу її виробництва. З точки зору екології, фактори впливу можна розглядати з двох сторін: з однієї сторони, природні ресурси, що споживаються підприємством в процесі виробничої і комерційної діяльності, повинні відповідати технологічним вимогам, тобто володіти «екологічною чистотою», з іншої сторони, процес діяльності підприємства і кінцевий продукт також повинні бути «екологічно чистими» і не наносити шкоди природному середовищу. Тільки в цьому випадку можливо збереження і підтримання екологічного балансу.
Проведення екологічної експертизи передбачено Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (від 23.06.1991 р.), та «Про екологічну експертизу» (від 09.02.1995 р.) Проведення екологічної експертизи діяльності сільськогосподарських комплексів базується на основі вимог «Водного» та «Земельного» кодексів України (від 6.06.95 р. та 13.03.92 р. відповідно), «Основ земельного законодавства», «Основ водного законодавства», Закону «Про охорону атмосферного повітря» (від 16.10.1992 р.) «Про карантин рослин» від 30.06.93 р. Законів України «Про власність» від 07.02.91 р. «Про приєднання України до міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин» від 02.06.95 р. «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.92 р. «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. «Про споживчу кооперацію» від 10.04.92 р. «Про ветеринарну медицину» від 25.06.92 р. «Про плату за землю» від 03.07.92р. «Про селянське (фермерське) господарство» від 22.06.93 р. «Про систему оподаткування» від 02.02.94 р. «Про енергозбереження» від 01.07.94 р.
Висновки державної екологічної експертизи обов’язкові для виконання, громадської та інших видів екологічної експертизи мають рекомендаційний характер, вони враховуються при проведенні державної екологічної експертизи.
Екологічна експертиза є досить новим інструментом, який повинен вирішувати багато численні проблеми управління охороною природи, співставлення галузевого і територіального принципів. Їй підлягають всі проекти господарської та іншої діяльності, що можуть здійснювати шкідливий вплив на стан оточуючого середовища. Вони повинні містити матеріали з оцінкою впливу на оточуюче природне середовище, яка проводиться замовником проекту і включає аналіз, узагальнення та розповсюдження інформації про такий вплив і необхідні заходи з охорони. Оцінка проводиться із врахуванням екологічної ємності, стану оточуючого середовища у місці запланованого розміщення об’єкту, перспектив соціально-економічного розвитку регіонів, потужності та видів впливу об’єкту на оточуючу природу, вимог природоохоронного законодавства.
Екологічна експертиза - це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, який проводять висококваліфіковані спеціалісти та експерти з метою визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству. Проведення екологічної експертизи є обов’язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища.
Метою екологічної експертизи є:
запобігання можливих негативних впливів на екосистему об’єктів, що плануються, проектуються і функціонують в процесі їх реалізації;
забезпечення науково обґрунтованого визначення відповідності проектних рішень сучасним екологічним вимогам перед їх затвердженням у компетентних фінансових органах;
підтримання динамічної природної рівноваги і сприятливого стану навколишнього середовища при реалізації народногосподарських планів.
Основними завданнями екологічної експертизи є:
визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;
встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;
оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей і якість природних ресурсів;
оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Об’єктами екологічної експертизи є проектна документація на будівництво нових чи реконструкцію діючих підприємств, об’єктів та впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних вимог.
Розглянемо питання впливу виробничої діяльності ДП «СП «Ювілейне» на навколишнє середовище. Основним чинником забруднення повітря та водного басейну господарства є викиди чадних газів при роботі двигунів внутрішнього згорання, які знаходяться на тракторах та автомобілях. Нині вплив роботи машинно-тракторного парку на забруднення повітря та водоймищ господарства несуттєвий, в зв'язку із зменшенням парку автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки. В ДП «СП «Ювілейне» є спеціально обладнані місця для зберігання сільськогосподарської техніки - ангари та гаражі. Проте, слід відзначити, що здача металобрухту та масел на регенерацію в ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району не проводиться, а регенеровані масла в більшості випадків трактористами просто зливаються на землю, що є неприпустимим. В зв’язку з цим директором неодноразово порушувались питання про незадовільний стан природоохоронних заходів на підприємстві, видавалися накази про притягнення до відповідальності винних осіб.
Великої шкоди середовищу завдається неправильним користуванням мінеральними добривами та пестицидами, зокрема: зберігання, підвезення, внесення. При перевірці були виявлені порушення в зберіганні мінеральних добрив. Складські приміщення не відповідають обсягам добрив, що поставляються господарству. Втрати добрив залежать також від умов зберігання: при зберіганні у пристосованому приміщенні вони становлять 2,6 %, а поза приміщенням 11,1 %. В останньому випадку добрива в основному втрачаються внаслідок пошкодження тари і перемішування з землею. При зберіганні пестицидів не дотримується просторова ізоляція від населеного пункту, всі пестициди знаходяться в пакунках або каністрах, мінеральні добрива в мішках. Підвезення відбувається належним чином, в вантажних авто і безпосередньо до місця завантаження. Мінеральні добрива в досліджуваному господарстві вносяться локально, під рядок рослин. Цим забезпечується не стікання в водоймища добрив, а також вноситься менша кількість добрив. При недбалому відношенні до одного з цих факторів відбудеться: негативний вплив на атмосферу; надходження поживних елементів з ґрунту у підґрунтові води, а також шкідливих речовин в річки, ставки, людські колодязі тощо; порушення оптимізації живлення рослин необхідними елементами, що призводить до захворювання рослин.
В умовах ведення сільськогосподарського виробництва значно посилений вплив на ґрунт ходових систем агрегатів. Незмінний супутник росту енергонасичених машин є значне збільшення їх маси. За період підготовки ґрунту до збирання врожаю різноманітні машини проходять по полю до 15 разів. Сумарна площа слідів ходових систем нерідко вдвоє перевищує площу поля, а на поворотних смугах в 6 - 10 разів. Внаслідок цього погіршуються такі важливі для росту і розвитку рослин властивості ґрунту, як щільність, твердість, повітро- і водопроникність.
На основі проведеної екологічної експертизи, можна зробити такі висновки: в господарстві необхідно належним чином виконувати польові роботи, зокрема вирівнювання ґрунту; місце зберігання пестицидів перенести на більшу відстань від населеного пункту; саме головне, необхідно дотримуватися існуючої в господарстві сівозміни, щоб не тільки не знизити родючість ґрунту, а зробити її максимально родючою. Для покращення екологічного становища у господарстві необхідно, щоб усі практичні дії були екологічно обґрунтовані і безпечні для навколишнього середовища. Всі системи ведення господарства і технології вирощування культур мають бути природоохоронними. Тому необхідно всю природоохоронну роботу будувати на основі найновіших досягнень науки і техніки. Принциповий шлях розв'язання екологічних проблем - перехід до нової стратегії розвитку. Система передбачає багатогалузеву структуру виробництва, виключення мінеральних добрив та інших хімічних засобів.
Основними складовими екологізації в господарстві повинні бути:
. Формування і проведення державою ґрунтозахисної політики та її повсякденне здійснення на основі створення науково-методичної та практично-технічної бази охорони земельних ресурсів, економічне обґрунтування й екологічне раціональне використання ґрунтів.
. Розробка методичного визначення обсягів заподіяних або очікуваних збитків від втрат земельних ресурсів чи їх забруднення, реалізація загальноприйнятого принципу «забруднювач» платить, а також формування нових стереотипів споживання і поведінки громадян та господарюючих суб’єктів.
. Підвищення врожайності сільськогосподарських культур за умови значного скорочення використання ріллі, збереження родючості землі, відновлення гумусу. Проведення докорінних змін у зберіганні та переробці сільськогосподарської продукції, тому, що застарілі методи призводять до великих втрат й автоматично зумовлюють необґрунтоване використання значних сільськогосподарських площ.
Для покращання екологічного становища у господарстві необхідно, щоб усі практичні дії були екологічно обґрунтовані і безпечні для навколишнього середовища. Всі системи ведення господарства і технології вирощування культур мають бути природоохоронними. Тому необхідно всю природоохоронну роботу будувати на основі найновіших досягнень науки і техніки. Принциповий шлях розв’язання екологічних проблем - перехід до нової стратегії розвитку. Система передбачає багатогалузеву структуру виробництва, виключення мінеральних добрив та інших хімічних засобів. Для очищення повітря обов’язково потрібно поставити фільтри у витяжних каналах. Важливим питанням є будівництво складських приміщень для зберігання пестицидів і мінеральних добрив, що відповідають необхідним вимогам ДП «СП «Ювілейне» необхідно:
при підведенні підсумків роботи враховувати питання екологічного становища територій;
щоквартально включати в плани технічних занять питання охорони навколишнього середовища;
організувати лекцію з охорони навколишнього середовища для всіх працівників господарства;
заборонити спалювання (сміття, листя, ганчір’я) на території господарства;
щоквартально проводити оплату за забруднення навколишнього середовища та за розміщення відходів;
не допускати миття машин в невстановлених місцях;
встановити фільтри для очищення води та повітря;
не допускати забруднення ґрунту, утримувати територію в належному стані;
провести висадку квітів та дерев на території.
Пом’якшення екологічної кризи можливе лише за умови обмеження стихії забруднення довкілля, дотримання національних і міжнародних заходів захисту природи. При цьому, поряд з вихованням високої екологічної свідомості населення, повинна діяти чітка система централізованого контролю суворого дотримання заходів з обмеження і запобігання забруднення навколишнього природного середовища, доповнення раціональними заходами всебічного контролю за станом навколишнього середовища.
аграрний сільський зайнятість навколишній
