Види боргових цінних паперів

КУРСОВА РОБОТА

з "ФІНАНСІВ"

Боргові цінні папери як інструмент залучення фінансових ресурсів

 

 

Київ - КНЕУ - 2013

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Сутність, види та особливості використання боргових цінних паперів

1.1 Сутність та призначення боргових цінних паперів

1.2 Види боргових цінних паперів

1.3 Порядок емісії, обігу та погашення боргових цінних паперів в Україні

Розділ 2. Оцінка боргових цінних паперів як інструменту залучення капіталу в Україні

2.1 Обсяги та структура використання боргових цінних паперів на фондовому ринку України

2.2 Особливості залучення фінансових ресурсів підприємств за допомогою боргових цінних паперів в Україні

2.3 Специфіка залучення фінансових ресурсів держави за допомогою боргових цінних паперів в Україні

Розділ 3. Проблеми та перспективи використання боргових цінних паперів в Україні з урахуванням іноземного досвіду

3.1 Проблеми обігу боргових цінних паперів в Україні

3.2 Напрями реформування ринку боргових цінних паперів в Україні

3.3 Закордонний досвід використання боргових цінних паперів

3.4 Перспективи розвитку ринку боргових цінних паперів в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

 

Сучасний світ характеризується високим поділом праці, в результаті чого обмін продуктами праці, торгівля стали суспільною необхідністю. Також важливу роль відіграє у процесі господарювання накопичення грошового капіталу. Самому процесу накопичення грошового капіталу передує етап його виробництва. Після того як грошовий капітал створений або вироблений, його необхідно розділити на частину, котра знову направляється у виробництво, і ту частину, котра тимчасово вивільняється. Остання, як правило, і представляє собою вільні грошові засоби виробництва підприємств і корпорацій, що акумулюються на ринку позичкових капіталів кредитно-фінансовими інститутами й ринком цінних паперів.

Дослідження закономірностей використання боргових цінних паперів набуває особливої значущості за умов збільшення обсягу боргів, дефіциту фінансових ресурсів та недостатньої ефективності традиційних видів боргових цінних паперів. Зростання вимог емітентів та інвесторів до забезпечення відповідного рівня ліквідності, дохідності та ризикованості зумовлює потребу у використанні інноваційних фінансових інструментів, створених на основі фінансового інжинірингу. На сучасному етапі об’єктивною є необхідність поглибленого дослідження характеристик нових видів боргових цінних паперів та сфери їх можливого застосування українськими корпораціями за умов обмеженості джерел фінансування і посилення фінансової нестабільності.

Становлення ринкових відносин, що на сучасному етапі виступає головним фактором стабілізації та піднесення економіки України, передбачає як першочерговий захід оздоровлення фінансової системи. Одним із шляхів досягнення цієї мети є створення ринку боргових цінних паперів.

У такому плані формування та розвиток ринку боргових цінних паперів являє собою об'єктивний процес. Наскільки успішно він буде здійснюватись, наскільки стабільно складатиметься інфраструктура фондового ринку, настільки можна сподіватися на розширення ринкових відносин взагалі, зростання виробництва, покращання добробуту народу.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є поглиблення теоретичних положень і обґрунтування практичних рекомендацій щодо використання боргових цінних паперів, як інструменту залучення фінансових ресурсів та вдосконалення механізму їх випуску й обігу в умовах економічної нестабільності.

Відповідно до поставленої мети в курсовій роботі поставлено і вирішено такі завдання науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:

проведення аналізу передумов виникнення й розвитку боргових цінних паперів, визначення тенденцій правового регулювання відносин, що виникають у царині їх випуску та обігу;

аналіз особливостей випуску та обігу боргових цінних паперів як інструменту залучення фінансових ресурсів;

подальше обґрунтування основних теоретичних проблем, що виникають на ринку України і специфіки участі боргових цінних паперів у міжнародному обороті.

Об’єктом дослідження є специфіка боргових цінних паперів як інструменту залучення фінансових ресурсів.

Предметом дослідження є відносини, пов'язані з участю боргових цінних паперів в обороті на ринку України, а також закордонний досвід використання боргових цінних паперів.

Розділ 1. Сутність, види та особливості використання боргових цінних паперів

 

Сутність та призначення боргових цінних паперів

 

В Україні у цивільному обороті існує така група цінних паперів, як боргові цінні папери.

Боргові цінні папери - це цінні папери, які засвідчують відносини позики. Вони передбачають, що емітент має зобов'язання сплатити їх власнику в установлений термін номінальну вартість цінного папера та виплатити дохід чи надати інші майнові права [14, с.236].

Боргові цінні папери надають інвестору право участі не у власному капіталі, а в залученні активів за умов боргу. Вони відрізняються від пайових цінних паперів порядком погашення, обігом, виплатою доходів та іншими ознаками.

Боргові цінні папери використовуються з метою забезпечення залучення капіталу на умовах позики. Умовами їх емісії є чітке визначення термінів обігу, обов'язковість погашення та платність за користування залученими активами [14, с.239].

 

Види боргових цінних паперів

 

До боргових цінних паперів відносяться:

облігації підприємств;

державні облігації України;

облігації місцевих позик;

казначейські зобов'язання України;

ощадні (депозитні) сертифікати;

векселі (див. рисунок 1.1 у додатку до розділу 1) [17, с.86].

борговий цінний папір фінансовий

Облігації підприємств (організацій) - це вид боргових цінних паперів, що служить цілям залучення грошових ресурсів для оновлення основного капіталу. Емітент несе зобов’язання перед власниками облігацій щодо їх викупу в обумовлений термін та щодо виплати доходу.

Власники облігацій не мають прав на участь в управлінні емітентом, вони виступають як кредитори, доходи яких залежать від результатів діяльності підприємства (організації).

За формою розпорядження облігації класифікуються на іменні, що свідчать про належність конкретному власнику, та на пред’явника, а за формою випуску - на купонні, що мають купони, по яких виплачуються відсотки, та безкупонні.

За строком обігу облігації бувають:

короткострокові - випускаються на строк до 1 року;

-   середньострокові - випускаються на строк від 1 до 5 років;

    довгострокові - випускаються на строк понад 5 років;

    вічні - які не передбачають зобов’язань емітента щодо їх остаточного погашення.

За способом забезпечення облігації розділяються на заставні та без-заставні (див. рисунок 1.2 у додатку до розділу 1) [17, с.92].

Державні облігації України - облігації, що випускаються урядом України, з метою фінансування дефіциту державного бюджету країни. Зазвичай дохід від муніципальних облігацій звільнений від оподаткування. В Україні державні облігації представленні облігаціями внутрішньої та зовнішньої державної позики.

Облігації місцевих позик (муніципальні облігації) - облігації, що випускаються місцевою владою, як засіб залучення фінансових ресурсів для реалізації власних інвестиційних проектів, а також у випадку дефіциту місцевого бюджету. Зазвичай дохід від муніципальних облігацій звільнений від оподаткування [11].

Казначейські зобов'язання - боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розповсюджується винятково на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску.

Ощадний (депозитний) сертифікат відображає операції з депонування інвесторами коштів до банку на умовах позики.

Депозитні та ощадні сертифікати - відносно молоді види цінних паперів: їх почали випускати у 60-х роках.

За строком випуску депозитні й ощадні сертифікати класифікуються як строкові, тобто ті, що випущені на конкретний строк, та до запитання, строк обігу яких не встановлений [16].

Вексель - це цінний папір, за яким боржник має безумовне грошове зобов'язання (векселедавця або платника) сплатити у певний період зазначену суму грошей власникові векселя.

На відміну від боргових розписок векселі мають властивість обігу - за допомогою передаточного напису вони можуть переходити з рук до рук. Ця властивість забезпечує векселям можливість:

виступати як засіб кредитування;

-   прискорювати розрахунки між суб’єктами господарювання;

    служити інструментом оформлення взаємної заборгованості контрагентів;

    замінювати низку бартерних операцій.

Вексель - найстаріший цінний папір, що обслуговував торговельні операції починаючи з ХII століття (див. рисунок 1.1 у додатку до розділу 1) [17, с.95].