Психологічний аспект кризової комунікації

Видання часто виступають не лише відлунням, ретранслятором скандалу, а й самі можуть спровокувати небажаний розвиток подій, що в свою чергу лише загострить кризу. Таким чином необхідною складовою роботи ЗМІ під час кризових ситуацій стає врахування особливостей психологічного сприйняття аудиторії.

Перш за все треба враховувати, що в процесі кризової комунікації люди постійно зіштовхуються з наступними психологічними бар'єрами:

) Стресовий стан у першу чергу визначає поведінкові реакції людей під час кризової ситуації [73, 102].

Сучасна психологічна література містить безліч дефініцій поняття стрес. М. Сельє розумів під стресом симптокомплекс фізіологічних реакцій, що представляють неспецифічну реакцію систем на пошкоджуючий фактор (стресор). «Стрес», - писав Сельє, - «це неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред'явлену йому вимогу» [76, 106]. Дж. Еверіл вважав сутністю стресової ситуації втрату контролю, тобто відсутність адекватної даній ситуації реакції при значимості для індивіда наслідків відмови від реагування. Ю. С. Савенко визначав психічний стрес як «стан, у якому особистість опиняється в умовах, що перешкоджають її самоактуалізації» [75, 42].

У кризовій ситуації люди відчувають інформаційний та емоційний стрес. Оптимізація психічних станів і поведінки людини в подібних ситуаціях повинна передбачати відповідну підготовку. Саме цю задачу і мають допомогти вирішити ЗМІ. У протилежному випадку сподіватися на те, що люди, які перебувають у стресовому стані, будуть діяти раціонально й швидко, не доведеться.

) Відчуття облоги. Дуже часто людина відчуває себе в кризовій ситуації, ніби в облозі, створюється враження, що всі налаштовані проти неї. Задача ЗМІ в даній ситуації - закликати до активних дій, показати, що людина може вплинути на ситуацію [75, 103].

) Паніка.У кризовій ситуації, особливо в умовах невизначеності, люди починають панікувати і через це дуже часто погіршують і без того нелегке становище.

) Феномен спотвореного сприйняття. Давид Майерс [68, 58] відзначає упереджене ставлення людей у кризовій ситуації до самих себе, тенденцію до самовиправдання. Одним із симптомів групового мислення в даній ситуації є те, що своя група сприймається її членами як моральна й сильна, а зовнішнє середовище як зловмисне й агресивне (феномен дзеркального сприйняття).

Саме з такими явищами доводиться боротися ЗМІ в умовах кризової ситуації. Якщо ж говорити про механізм позитивного впливу ЗМІ, то необхідно відзначити наступні аспекти особливостей психологічного сприйняття.

Людині властиво сприймати події через порівняння з подібними до них - цю особливість людської психіки треба мати на увазі. Вдало проведена паралель у період кризи змусить людей повірити, що не все так небезпечно. Аналогічного ефекту можна досягти, інформуючи громадськість про наявні на даний момент критерії припустимості певних відхилень у тій або іншій сфері.

До особливостей психологічного сприйняття інформації в кризових ситуаціях відноситься й те, що люди звикли сприймати негативні події особистісно, у той час як інформація в багатьох випадках орієнтується на середню масу, нехай і у формі цільової групи.

Особливості відображення економічної кризи 2008-2010 рр. у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ

Вплив, який ЗМІ можуть чинити на перебіг кризи, може бути як позитивним, так і негативним. Якщо ж аналізувати ситуацію з сучасною економічною кризою, більшість експертів відзначають скоріше негативний вплив ЗМІ на її перебіг. Багато хто взагалі звинувачує пресу в надмірному загостренні ситуації.

Головна проблема нинішніх кризових українських реалій полягає в тому, що жодне ЗМІ вже не в змозі бути економічно незалежним. Зважаючи на це, більшість є далекими від об’єктивної подачі інформації. Як завжди, проблемою залишається і відсутність якісної аналітики, хоча низка видань, таких як «Дзеркало тижня», «День», «Експерт», «Кореспондент» та ін. подавали досить серйозні матеріали про причини виникнення кризи та прогнози щодо її завершення. Загалом же публікацій про кризу на початковій стадії (влітку 2008 року) було небагато, а от восени почався справжній інформаційний бум з цього приводу. Наприклад, публікації про досягнення Україною кризового дна почали регулярно з’являтися ще з грудня 2008 року, хоча всі експерти прогнозували проходження цього самого дна як мінімум наприкінці 2009 року [78, 8].

Не кращою є ситуація і в Росії, де дослідження показали, що кожен другий росіянин невдоволений тим, як преса висвітлює економічну кризу. Про це повідомило інформаційне агенство "Фінмаркет" із посиланням на онлайн-дослідження, проведене компанією Nielsen. За його результатами 65 % російських Інтернет-користувачів вважають, що ЗМІ недостатньо інформували їх про причини, які привели до кризи і 30 % опитаних вважають, що ЗМІ не допомагають їм зрозуміти, які проблеми впливають на світову економіку [79].

Незадоволені тим, як ЗМІ висвітлюють кризу, і в Британії. Так, депутат британського парламенту Джон П’ю розкритикував мас-медіа за надмірний драматизм. А після того, як низка публікації на Інтернет-порталі корпорації BBC про поглинання та банкрутство банків сколихнула суспільство, навіть було піднято питання про можливість обмеження преси в кризовий період. Втім, британські медіа одностайно відхилили таку пропозицію. Редактор ділового щоденника Financial Times Лайонел Барбер категорично заявив депутатам: «Обмеження преси не розв’яже проблеми. Це був катастрофічний провал оцінки ризиків, провал у законодавстві, і ви не повинні покладати будь-яку відповідальність на пресу» [81].

А тепер проаналізуємо висвітлення глобальної економічної кризи детальніше, розглянувши публікації на задану тематику у газеті «День».