Загальні відомості про електровимірювальні прилади

Лекція 15. Тема 9

ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ. ТЕХНІКА ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ

Загальні відомості про електровимірювальні прилади

Електровимірювальні прилади призначені для перетворення різних електричних величин (сили струму, напруги, активних і реактивних потужностей та енергій, коефіцієнта потужності, опору, індуктивності, ємності та інших) у візуальну форму, зручну для сприйняття.

Електровимірювальний прилад складається з вимірювального механізму, який поміщений у корпус, та допоміжних частин (затиски для підключення, перемикачі меж вимірювань, блок живлення, коректор та інші). Вимірювальний механізм складається з рухомої і нерухомої частин, та має шкалу з певною кількістю поділок.

Принцип дії вимірювального механізму може бути заснований на явищі електромагнетизму, електромагнітної сили або теплової дії струму. В результаті цих явищ виникає обертаючий момент, який повертає рухому частину вимірювального механізму разом з покажчиком (стрілкою). Стрілка відхиляється на кут, прямо пропорційний значенню вимірюваної фізичної величини. В протидію обертаючому моменту (електромагнітним або механічним шляхом) створюється рівний та протидіючий момент, тому що інакше стрілка буде відхилятися до кінця шкали при будь-якому значенні вимірюваної величини (відмінної від нуля).

Електровимірювальні прилади характеризуються наступними величинами:

1. Межа вимірювання – найбільше значення фізичної величини, яке можна вимірити приладом.

2. Ціна поділки – кількість одиниць вимірюваної фізичної величини в одній поділці шкали приладу:

, (9.1)

де С _п – ціна поділки приладу;

А _max – межа вимірювання приладу;

n _max – кількість поділок на шкалі приладу.

3. Чутливість – кількість поділок шкали, на яку відхиляється стрілка приладу при зміні вимірюваної фізичної величини на одну одиницю:

. (9.2)

4. Показання приладу – значення фізичної величини, яке вимірює прилад (визначається як добуток ціни поділки приладу на кількість поділок, на яке відхилилася стрілка приладу при вимірюванні):

А = С _п n, (9.3)

де А – показання приладу;

n – кількість поділок,

на яке відхилилася стрілка приладу при вимірюванні.

5. Абсолютна похибка – різниця між показанням приладу та дійсним значенням вимірюваної фізичної величини:

D = А – А _д, (9.4)

де D – абсолютна похибка;

А – показання приладу;

А _д – дійсне значення вимірюваної фізичної величини.

6. Відносна похибка – відношення абсолютної похибки до дійсного значення вимірюваної фізичної величини (виражене у відсотках):

. (9.5)

7. Приведена похибка – відношення абсолютної похибки до межі вимірювання приладу (виражене у відсотках):

. (9.6)

8. Клас точності – відношення максимальної абсолютної похибки (встановлюваної при проектуванні приладу) до межі вимірювання приладу (виражене у відсотках):

. (9.7)