2020-04-20
102
| У яких випадках раціона-льно застосо-вувати | Словесні методи | Наочні методи | Прак- тичні методи | Репро- дуктивні методи | Пошукові методи | Індук- тивні методи | Дедукти-вні методи | Методи самості-йної роботи |
| При роз-в’язанні яких задач цей метод застосо-вується успішно | Під час формува-ння теоретик-них і практик-них знань | Для розвитку спостере-жливості, підвище-ння уваги до вивче-них питань | Для розвитку практик-них навичок і вмінь | Для формува-ння знань і навичок | Для розвитку самостій-ності мислення, дослідни-цьких умінь, творчого підходу до справи | Для розвитку уміння узагалі-нювати, робити індуктив-ні умови-сновки | Для розвитку уміння аналізувати, робити дедуктивні умовисновки | Для розвитку самостійності в навчальній діяльності |
| За якого змісту навчаль-ного матеріалу найраціо-нальніше викорис-товувати цей метод | Коли матеріал має пере-важно теорети-ко-інфор-маційний характер | Коли зміст навчаль-ного матеріалу може бути представ-лений засобами наочності | Коли зміст теми містить практичні вправи, проведен-ня дослі-дів, вико-нання трудових завдань | Коли зміст надто складний чи надто простий | Коли зміст матеріалу має середній рівень складно-сті | Коли зміст теми викладе-ний у підручни-ку індук-тивно | Коли зміст теми викладений у підручнику дедуктивно | Коли матеріал доступний для самостійного вивчення |
| За яких особливостей учнів найраціональніше використовувати цей метод | Коли учні готові до засвоєння словесної ін форма-ції | Коли наочні посібники доступні учням даного класу | Коли учні готові до виконання трудових завдань | Коли учні ще не готові до проблем-ного вивчення теми | Коли учні підготовлені до проблемного вивчення теми | Коли учні готові до індуктив-них міркувань | Коли учні готові до дедуктивних міркувань | Коли учні готові до самостійного вивчення теми |
| Які можли-вості повинен мати вчитель для викорис-тання даного методу | Коли вчитель володіє цим методом краще за інших | Коли вчитель має необхідні наочні посібники чи може виготови-ти їх самостій-но | Коли учитель має навча-льно-ма-теріальні посібникиі дидак-тичні матеріали для орга-нізації практич-них вправ | Коли вчитель не має часу для проблем-ного вивчення теми | Коли вчитель має час для проблемного вивчення теми і добре володіє пошуковими методами навчання | Коли учитель володіє індуктив-ними методами навчання | Коли учитель володіє дедуктивними методами навчання | Коли є дидактичні матеріали для самостійної роботи учнів на уроці |
Таблиця 2.2
|
|
|
Ефективність використання методів навчання у школі ІІ і ІІІ ступеня (за В. Онищуком)
|
|
|
| № п/п | Назва методу | Ступінь ефективності | |
| 5-7 класи | 8-11 класи | ||
| 1 | Оглядова лекція | ||
| 2 | Оглядовий (комбінований) урок | ||
| 3 | Узагальнююча лекція + діа- чи кінофільм | ||
| 4 | Вступне слово + кінофільм + узагальнююча бесіда | ||
| 5 | Проблемне узагальнення | ||
| 6 | Узагальнююча бесіда | ||
| 7 | Узагальнююча бесіда з фіксацією істотних опорних характеристик | ||
| 8 | Робота за підручником з проблемним завданням | ||
| 9 | Робота за таблицями, схемами + бесіда | ||
| 10 | Розв’язування пізнавальних задач | ||
| 11 | Робота з моделями | ||
| 12 | Системно-структурний аналіз | ||
Таблиця 2.3
Ефективність використання методів навчання
у поєднанні з методами учіння
| Методи учіння | Методи навчання | ||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | |
| Пасивне сприймання | |||||||||||||||||
| Активне сприймання | |||||||||||||||||
| Еротематична діяльність | |||||||||||||||||
| Метод промовляння „про себе” | |||||||||||||||||
| Метод промовляння вголос | |||||||||||||||||
| Говоріння | |||||||||||||||||
| Запам’ятовування усвідомлене | |||||||||||||||||
| Запам’ятовування неусвідомлене | |||||||||||||||||
| Опрацювання тексту | |||||||||||||||||
| Відтворення вербальне | |||||||||||||||||
| Відтворення невербальне | |||||||||||||||||
| Повідомлення | |||||||||||||||||
| Виступ | |||||||||||||||||
| Наслідування зразка | |||||||||||||||||
| Метод моделювання | |||||||||||||||||
| Метод спостереження | |||||||||||||||||
| Метод евристики | |||||||||||||||||
| Метод спроб і помилок | |||||||||||||||||
| Метод мозкового штурму | |||||||||||||||||
| Метод взаємоконтролю | |||||||||||||||||
| Метод самоконтролю | |||||||||||||||||
| Метод продуктивного полілогу | |||||||||||||||||
1. Розповідь повідомляючи.
2. Розповідь проблемна.
3. Розповідь репродуктивна.
4. Розповідь евристична.
5. Робота з книгою відтворюваного характеру.
6. Робота з книгою продуктивного характеру.
7. Прослуховування художнього слова.
8. Спостереження.
9. Демонстрація.
Такими умовами є: відповідність етапу уроку, забезпечення належного рівня пізнавальної активності, системність.
Експериментальне дослідження проводилося у 3-А класі СЗШ І-ІІ ступенів м. Золочева Львівської області. Ним було охоплено 38 учнів. Під час експериментального дослідження було опитано 14 учителів початкових класів м. Тернополя і Тернопільської області.
|
|
|
З метою вивчення актуального стану проблеми використання евристичної бесіди у навчальному процесі ми провели анкетування учителів (14) і учнів (86), а також систематичні спостереження уроків у початковій школі (74 уроки). Результатом опитування учителів стали такі результати. Серед 14 педагогів, які відповіли на питання анкети, більшість (64%) на уроці використовують репродуктивну бесіду. Лише 22% опитаних учителів використовують на практиці прийом вільного вибору учнями завдань на уроці, а 36% намагаються створювати ситуації особистісного зростання молодших школярів у навчальній діяльності шляхом використання активних методів навчання. 71% опитаних педагогів стверджують, що використовують такі методи, що забезпечують індивідуальний підхід до учнів на уроці, проте активність учнів при виконанні класних і домашніх завдань використовують лише 36% опитаних. 57% вчителів не використовують активні методи навчання, 71% педагогів не заохочують учнів відповідати при неправильних, помилкових спробах і потребують простого відтворення. 78% опитаних педагогів стверджують, що несвідомо використовують у навчальному процесі ті методи навчання, які виправдали себе у попередні роки їх роботи.
Прагнення вчителя забезпечити продуктивну пізнавальну діяльність учнів через використання системи активних методів навчання, у т. ч. бесіди, безпосередньо позначається на перебігу пізнавальних процесів у молодших школярів. Про це свідчить анкетування, проведене нами у класах вчителів, що стали респондентами у анкетному опитуванні.
Як наслідок, результатом опитування 86 учнів початкових класів стало таке. Лише близько 63% школярів подобається відвідувати школу, 32% учнів вчиться, щоб мати хороші оцінки, 31% - щоб порадувати батьків, а 20% - щоб мати повагу однокласників, 17% - щоб уникнути покарання. На уроках активні близько 45% молодших школярів; 31% учнів отримує схвалення від учителя у вигляді хорошої оцінки; 22% - у вигляді усної похвали, решта взагалі не отримують схвалення. 86% учнів ствердили, що вчитель не цікавиться особистим ставленням учня до виучуваного матеріалу, зауважень учителя під час висловлення помилкового судження боїться 81% опитаних школярів. По допомогу до вчителя при виникненні труднощів у навчанні звертаються лише 41% учнів.
|
|
|
Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили таких 4 рівні:
1) низький – пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);
2) середній – пізнавальний інтерес пов'язаний із зовнішніми ознаками об'єкту пізнання (учні задають питання типу "Що це?");
3) високий – пізнавальний інтерес пов'язаний із з'ясуванням причинно-наслідкових зв'язків, які пояснюють суть об'єкту пізнання (учні задають питання типу "Чому?", "Як?");
4) дуже високий – пізнавальний інтерес пов'язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями із своїми товаришами (самостій-но шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).
На початку дослідження розподіл за рівнями прояву пізнавального інтересу школярі розподілилися наступним чином: на дуже високому рівні пізнавальний інтерес проявився у 6% учнів, на високому – у 9% школярів, на середньому – у 61%, на низькому – у 27% молодших школярів.
Також з метою практичного спостереження особливостей організації особистісно орієнтованої пізнавальної діяльності учнів та використання відповідних методів навчання ми відвідали 74 уроки з різних навчальних дисциплін. Результатом спостереження стало наступне. Виявилося, що учителі переважно використовують методи розповіді і пояснення, рідше – бесіду, індивідуальний підхід використовують переважно лише в плані індивідуалізації зауважень. Вибір методів навчання здійснюється здебільшого стихійно, евристична бесіда на уроці майже не використовується. Адекватність вибору методів спостерігається у 25% випадків.
Таким чином, можна стверджувати, що використання евристичної бесіди як активного методу навчання на уроках здійснюється переважно формально, а сама евристична бесіда застосовуються рідко. Тому головною метою експериментального дослідження стала розробка методики проведення евристичної бесіди на уроках та її використання у навчальному процесі.
Формувальний етап (2008/09 навчальний рік) був пов’язаний із тим, що на основі напрацьованої теоретичної інформації проводилося експериментальне дослідження, пов’язане із розробкою і впровадженням технології використання евристичної бесіди із врахуванням наведених теоретичних положень, вивчалася його ефективність і практична значущість; здійснювалося формування у молодших школярів пізнавальної діяльності на уроці на основі використання евристичної бесіди.
Авторська технологія доцільного використання евристичної бесіди передбачала вивчення дидактичних можливостей цього методу навчання у структурі уроку початковій школі. В основі другої педагогічної умови – забезпечення виконання належного рівня пізнавальної активності учнів, –нами було проведено цілеспрямовану роботу щодо навчання молодших школярів участі у продуктивному діалозі. Для цього ми використали ряд прийомів, що становили систему.
Використання бесіди (у т. ч. евристичної) у структурі уроку повинно відповідати таким закономірностям, які ми відобразили у таблиці 2.4.
Зазначені у таблиці 2.4 закономірності використання евристичної бесіди у структурі уроку були покладені нами в основу реалізації першої з педагогічних умов експериментального дослідження – відповідність етапу уроку, забезпечення належного рівня пізнавальної активності, системність.
Таблиця 2.4
