2020-04-20
198
Ефективність діяльності підприємства ТОВ „Автополюс” значною мірою залежить від стабільності грошових позицій.
Щоб визначити стратегію бізнесу, ефективно управляти фінансовими ресурсами, недостатньо лише оцінити фінансовий стан підприємства, прорахувати майбутні прибутки і збитки. Керівник повинен бути впевнений у тому, що на рахунках підприємства є саме стільки коштів, скільки їх достатньо на даний момент для забезпечення функціонування основної діяльності, погашення зобов’язань, здійснення соціального захисту працівників.
Наявність грошових коштів тісно пов’язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Але прибуток не може дорівнювати приросту грошових коштів. Цілком зрозуміло, що досить прибуткове підприємство може зіштовхнутися з труднощами при погашенні кредиторської заборгованості і браком грошових коштів для подальшого розширення діяльності. Не підлягає сумніву і той факт, що підприємство, яке успішно розширює обсяги продажу, може, поряд з цим мати недостатню ліквідність.
|
|
|
Усе це зумовлює необхідність аналізу грошових коштів. Мета аналізу руху грошових коштів полягає в оцінці здатності підприємства отримувати грошові кошти визначеного розміру і в установлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат.
Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності здійснюється за даними форми № 3 „Звіт про рух грошових коштів", яка розроблена на основі П (С) БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів”, затвердженого наказом № 731 Мінфіну України від 31.03.1999 зі змінами і доповненнями від 211.2004.
Грошові кошти - найбільш ліквідна категорія активів, яка забезпечує підприємству найбільший ступінь ліквідності, а звідси, і свободу вибору.
Грошові кошти - це початок і кінець виробничо-комерційного циклу.
У звіті про рух грошових коштів (форма № 3) рух коштів відображається за трьома видами діяльності: операційною, інвестиційною та фінансовою.
Аналіз руху коштів у розрізі окремих видів діяльності підприємства дає можливість оцінити, з яких джерел надійшли ці кошти, які напрями їх використання, чи вистачає власних оборотних коштів підприємства для інвестиційної діяльності.
Аналізуючи рух коштів за видами діяльності, можна додатково визначити, чи може підприємство розрахуватись за своїми поточними зобов’язаннями, чи вистачить одержаного прибутку для обслуговування поточної діяльності підприємства.
Операційна діяльність підприємства - це основний вид діяльності, що характеризується рухом коштів від реалізації продукції (товарів, послуг), надання права користування активами (оренда, ліцензії), сплати постачальникам, виплат працівникам.
|
|
|
Згідно з П (C) БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів” інформацію про рух коштів у результаті операційної діяльності можна одержати із застосуванням прямого або непрямого методів.
Застосовуючи прямий метод для визначення суми чистого надходження (чистої витрати) коштів у результаті операційної діяльності, у звіті послідовно наводяться всі основні статті надходжень та витрат, різниця яких показує збільшення або зменшення коштів.
Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надходження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності через послідовне коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати. Коригування здійснюється з метою врахування виливу:
а) змін у складі запасів, операційної, дебіторської та кредиторської заборгованості;
б) негрошових операцій;
в) доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Складання звіту про рух коштів згідно з П (C) БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів” передбачає використання тільки непрямого методу.
Отже, інформацію про рух коштів внаслідок операційної діяльності можна отримати за даними облікових регістрів або послідовним коригуванням статистичного звіту про фінансові результати.
Аналіз руху коштів передбачає насамперед розрахунок сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат.
Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ І форми № 3). Для цього за даними форми №1 (додаток А, Б, В), та звіту про фінансові результати форми № 2 (додаток Г, Д, Е), необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 форми № 2). Після цього проводиться його послідовне коригування на:
а) амортизацію необоротних активів (амортизаційні відрахування щодо матеріальних і нематеріальних необоротних активів, які нараховані протягом звітного періоду). Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума складається з нарахованої на основні засоби амортизації, і суми зносу нематеріальних активів;
б) збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (у статті „надходження” - збільшення, у статті „видаток” - зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними розділу II пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного періоду (рядок 430, гр.4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430, гр.3);
в) прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різниці, які пов’язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. В цій статті враховуються курсові різниці, пов’язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті. Оскільки зміна валютних курсів не пов’язана з рухом коштів, урахування таких курсових різниць дає змогу уникнути завищення або заниження коштів у процесі операційної діяльності підприємства внаслідок переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Дані для відображення цієї суми у формі № 3 „Звіт про рух грошових коштів” беруть з приміток до звіту про фінансові результати. Прибуток від нереалізованих курсових різниць відраховується з прибутку від звичайної діяльності;
|
|
|
г) збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансовими інвестиціями та від їх реалізації - продажу основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Інформація за цією статтею також відображається в примітках до звіту про фінансові результати;
д) витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітного періоду. Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему статтю „Сплачені відсотки", що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов’язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, слід додати до операційного прибутку.
Після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями розділу І форми № 3 „Звіт про рух грошових коштів” розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної діяльності: прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах. Для аналізу цього показника складається аналітична таблиця (таблиця 8).
Таблиця 8
Оцінка прибутку від операційної діяльності до зміни в чистих активах підприємства за 2008 рік, тис. грн.
| Показник | Попередній період | Звітний період | Відхи-лення, ± |
| Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування | 315,7 | -1073,6 | -1389,3 |
| Коригування на: | |||
| - амортизацію необоротних активів; | 341,4 | 259,2 | -82,2 |
| - зменшення забезпечень; | - | - | - |
| - прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць; | -243,9 | 4,7 | -248,6 |
| - прибуток (збиток) від неопераційної діяльності | - | 183,9 | +183,9 |
| Виплати на сплату відсотків | 567,3 | 560,5 | -6,8 |
| Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих активах | 980,5 | -65,3 | -1045,8 |
|
|
|
Для проведення подальшого аналізу сум відображених в формі № 3 „Звіт про рух грошових коштів” порівнюються дані звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни і вивчаються причини які призвели до збільшення (зменшення) коштів від операційної діяльності в звітному періоді (таблиця 9).
Таблиця 9
Аналіз руху коштів від операційної діяльності за 2008 рік, тис. грн.
| Показник | За попередній період | За звітний період | Відхилення, ± |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах | 980,5 | -65,3 | -1045,8 |
| Оборотні активи | -3740,1 | -2780,8 | +959,3 |
| Витрати майбутніх періодів | - | - | - |
| Поточні зобов’язання | 2821,0 | 1085,2 | -1735,8 |
| Доходи майбутніх періодів | - | - | - |
| Грошові кошти від операційної діяльності | 61,4 | -1760,9 | -1822,3 |
Можна зробити певні висновки відносно операційної діяльності ТОВ „Автополюс". Сума грошових коштів від операційної діяльності в звітному періоді, порівняно з попереднім зменшилась на 1822,3 тис. грн., за рахунок зменшення суми поточних зобов’язань на 1735,8 тис. грн. Зменшення поточних зобов’язань означає що нараховані на протязі звітного періоду витрати були оплачені, тобто ці грошові кошти не залишилися на підприємстві, а отже таке зменшення відображається в звіті про рух грошових коштів в графі „видаток".
Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності потрібно із загальної суми вирахувати сплачені відсотки та сплачений податок на прибуток (рядки 130 і 140 форми № 3), тобто це буде дорівнювати у звітному періоді - 2321,4 тис. грн. Ця сума відображається в рядку 150 форми № 3 і визначає „Чистий рух коштів від надзвичайних подій". В цій статті відображають відповідні надходження або витрати коштів, пов’язані з надзвичайними подіями, за відрахуванням виплачених відсотків і податків на прибуток.
Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій" форми № 3 відображає
надходження і витрати тільки грошових коштів, які пов’язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності, адже такі статті є і в складі інших видів діяльності.
Приклади руху коштів унаслідок надзвичайних подій:
а) надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі;
б) надання допомоги працівникам, які постраждали внаслідок стихійного лиха.
У звітному році грошові кошти від операційної діяльності ТОВ „Автополюс” становили - 1760,9 тис. грн., з яких були сплачені відсотки у сумі 560,5 тис. грн. Отже, за звітний період чисте надходження коштів від операційної діяльності становлять - 2321,4 тис. грн. За попередній період: кошти від операційної діяльності становили 61,4 тис. грн., з яких були сплачені відсотки у сумі 567,3 тис. грн. і податок на прибуток у сумі 78,9 тис. грн. Отже, за попередній період усього чисте надходження коштів від операційної діяльності становило - 584,8 тис. грн.
Наступним етапом аналізу є визначення і аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності.
Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів).
Приклади руху коштів унаслідок інвестиційної діяльності:
а) платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;
б) надходження коштів від продажу необоротних активів;
в) надання позик іншим підприємствам;
г) надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях балансу „Необоротні активи” та „Поточні фінансові інвестиції". Результати такого аналізу відображаються у відповідних статтях розділу II звіту про рух коштів (форма № 3).
У статті „Реалізація фінансових інвестицій” відображаються суми грошових надходжень від продажу акцій чи боргових зобов’язань інших підприємств.
Стаття „Реалізація необоротних активів" (рядок 190) відображає суму коштів, яка надійшла від продажу основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
Стаття „Реалізація майнових комплексів” (рядок 200) відображає надходження коштів від продажу дочірніх підприємств за вирахуванням коштів та їх еквівалентів, які було реалізовано у складі майнового комплексу.
У статтях „Отримані відсотки” та „Отримані дивіденди" (рядки 210 і 220) відображають надходження коштів у вигляді відсотків за грошові аванси, позики, надані іншим сторонам, а також грошові надходження у вигляді дивідендів і часток участі в спільних підприємствах.
Стаття „Інші надходження" (рядок 230) відображає надходження коштів від повернення авансів та позик, наданих іншим сторонам, надходження коштів від ф’ючерсних та форвардних контрактів, опціонів, контрактів "своп".
У статті „Придбання фінансових інвестицій” (рядок 240) відображають витрати коштів для придбання акцій або боргових зобов’язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах.
Стаття „Придбання необоротних активів" (рядок 250) реєструє витрати коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
У статті „Придбання майнових комплексів” відображають гроші, які було сплачено за придбані інші господарські підприємства.
Стаття „Інші платежі" (рядок 270) відображає аванси та грошові позики, надані іншим сторонам. Виплати коштів реєструються за тими самими напрямами, що й у рядку 230.
У статті „Чистий рух коштів від надзвичайних подій" (рядок 280) відображають різницю між сумами грошових надходжень та витрат, пов’язаних зі
звичайною інвестиційною діяльністю.
Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій" (рядок 290) відображає надходження або витрати коштів, пов’язаних з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.
У статті „Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” (рядок 300) відображають результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.
Розрахунок і аналіз коштів від інвестиційної діяльності можна провести за допомогою аналітичної таблиці 10.
Таблиця 10
Аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності за 2008 рік, тис. грн.
| Показник | Попередній період | Звітний період | Відхилення, ± |
| Реалізація фінансових інвестицій | ─ | ─ | ─ |
| Реалізація необоротних активів | ─ | 270,0 | +270,0 |
| Отримані відсотки | ─ | 1,9 | +1,9 |
| Отримані дивіденди | ─ | ─ | ─ |
| Інші надходження | ─ | ─ | ─ |
| Придбання фінансових інвестицій | ─ | ─ | ─ |
| Придбання необоротних активів | -244,0 | -552,0 | -308,0 |
| Надходження коштів від надзвичайних подій | ─ | ─ | ─ |
| Усього коштів від інвестиційної діяльності | -244,0 | -280,1 | -36,1 |
За розрахованими даним таблиці 10 можна зробити висновок про те що інвестиційна діяльність підприємства складається з придбання необоротних активів у звітному році на 244,0 тис. грн. Тобто в звітному році порівняно з попереднім підприємство зменшило суму придбання необоротних активів на - 36,1
тис. грн. Зростання необоротних активів на підприємстві є позитивним так як означає, що воно розширює масштаби своєї діяльності.
Наступним етапом аналізу звіту про рух коштів є визначення руху коштів у результаті фінансової діяльності, тобто аналіз розділу III звіту. Для цього потрібно аналізувати зміни у статтях розділу „Власний капітал" балансу та інших статтях балансу, пов’язаних із фінансовою діяльністю (розділ II балансу „Забезпечення наступних витрат і платежів", розділ III „Довгострокові зобов’язання”, розділ IV „Поточні зобов’язання”).
Це, зокрема, статті:
а) „Короткострокові кредити банків” (рядок 500);
б) „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” (рядок 510);
в) „Поточні зобов’язання за розрахунками” (рядок 590).
Розглянемо і проаналізуємо зміст окремих статей розділу III звіту про рух грошових коштів.
У статті „Надходження власного капіталу” (рядок 310) відображають надходження коштів від розміщення акцій та інших операцій, які ведуть до збільшення власного капіталу.
Стаття „Отримані позики” (рядок 320) показує надходження коштів від утворення боргових зобов’язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю).
Стаття „Інші надходження" (рядок 330) відображає суму коштів, які пов’язані з фінансовою діяльністю.
Стаття „Погашення позик" (рядок 340) має відображати виплати грошових коштів для погашення позик.
У статті „Інші платежі" (рядок 360) відображають суму коштів, використаних для викупу раніше випущених акцій підприємства, суму виплат коштів орендарю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та інші платежі, пов’язані з фінансовою діяльністю.
У статті „Чистий рух коштів до надзвичайних подій" показують різницю між грошовими надходженнями та витратами від звичайної фінансової діяльності.
Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій" (рядок 380) відображає надходження або витрату коштів, які пов’язані з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.
Стаття „Чистий рух коштів від фінансової діяльності” (рядок 390) відображає результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.
Аналіз руху грошових коштів ТОВ „Автополюс” за 2008 рік наведено у таблиці 11.
Таблиця 11
Аналіз руху грошових коштів за 2008 рік, тис. грн.
| Показник | Попередній період | Звітний період | Відхилення, ± |
| Чистий рух коштів від операційної діяльності | 61,4 | -1760,9 | -1822,3 |
| Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності | -244,0 | -280,1 | -36,1 |
| Чистий рух коштів від фінансової діяльності | 573,8 | 2571,2 | +1997,4 |
| Усього руху коштів | -255,0 | -30,3 | +224,7 |
| Залишок коштів на початок року | 33,8 | 22,7 | -11,1 |
| Вплив зміни валютних курсових різниць на залишок коштів | -243,9 | -4,7 | +239,2 |
| Залишок коштів на кінець року | 22,7 | 12,3 | -10,4 |
Аналітична таблиця 11 розкриває вибуття та надходження коштів у розрізі різних видів діяльності ТОВ „Автополюс". В звітному році порівняно з попереднім чистий рух коштів від операційної діяльності знизився на 1822,3 тис. грн., це відбулося завдяки зменшенню в звітному періоді поточних зобов’язань на 1735,8 тис. грн.
Чистий рух від інвестиційної діяльності має від’ємне значення, тобто вибуття коштів перевищило їх надходження. Рух коштів від інвестиційної діяльності відбувається завдяки придбання підприємством необоротних активів у поточному періоді на суму 280,1 тис. грн., це на 36,1 менш ніж у попєреднему. Зменшення необоротних активів є негативною тенденцією, так як це означає що підприємство не розширює обсяги своєї діяльності.
Чистий рух коштів від фінансової діяльності практично відсутній. У поточному періоді підприємство отримало позику у розмірі 2571,2 тис. грн. Підприємство практично не веде фінансової діяльності.
4. Шляхи покращення фінансового стану ТОВ „Автополюс"
Підприємство, яке аналізується, займається, в основному, посередницькою та торговою діяльністю. Основною причиною того, що воно в останні роки стало збитковим є, як показав аналіз, занадто низька рентабельність продажу. Тобто слід провести ретельний маркетинг такої ж або аналогічної за призначенням продукції, проаналізувати ціни конкурентів. Може виявитися, що підприємство продає за заниженими цінами.
Слід також проаналізувати вхідні ціни від постачальників, вони також можуть бути завищені. Якщо так - потрібно переукласти договори, знайти компроміс. Або ж розглянути пропозиції інших постачальників такої ж продукції.
Як і в інших підприємств, у даного підприємства є нестача грошових коштів, з погашенням дебіторської заборгованості.
Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться:
Реалізація продукції з негайною оплатою (можливо пошук нових клієнтів);
Отримання дебіторської заборгованості;
Продаж резервних грошових активів;
Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів);
Отримання банківських кредитів;
Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.
Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх - можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.
Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:
визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;
періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;
якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;
використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;
продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;
при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;
використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;
відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;
страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;
обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.
Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Зазначимо, як свідчить досвід, слід час від часу переглядати мотивацію менеджерів зі збуту, часто вони втрачають особистий інтерес до роботи, потрібно розробляти різноманітні методи заохочення для тих хто продав більше, хто продав із більшою рентабельністю, хто залучив нових клієнтів.
Варто розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Можна розглянути варіант виїздної торгівлі, тобто демонстрації продукції потенційним клієнтам безпосередньо у них, як альтернативу запропонувати безкоштовну доставку товару. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.
Щоб оптимізувати значення коефіцієнту абсолютної ліквідності, який аж у 167 разів (0,2: 0,0012=167) менший від нормативного значення, потрібно 2041,8 тис. грн. Нереально отримати такі кошти від реалізації продукції у короткий термін при наявній клієнтській базі. Виходом буде радикальне розширення збутової мережі з метою нарощення обсягів реалізації та надходження коштів на поточний рахунок.
Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, яка складає 8322,9 тис. грн., то можна отримати кошти для покриття покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, оплата по факту відвантаження продукції). Доцільною, в даному випадку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів).
Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела - прибуток та спеціальні фонди.
Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату.
Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців. Не слід також нехтувати позиковим капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:
відносна простота формування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит;
виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;
вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;
залучення позикового капіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов'язань по основній сумі боргу.
Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це, фактично, безплатне фінансування підприємства. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці призведе до сплати штрафів, санкцій та погіршення фінансового стану.
Щодо позикового капіталу, то у підприємства при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства.
Слід також проаналізувати неліквідний товар, цикл продажу якого досить довгий, адже в нього вкладені кошти і він лежить на полицях, не приносячи прибутку; по можливості продати його зі знижками і не замовляти більше. Варто замовляти товар у постачальників лише попередньо прийнявши замовлення у покупців, тоді і швидкість обороту збільшиться, і кошти не акумулюватимуться в неліквідних позиціях, а спрямовуватимуться на інші, необхідні для підняття рівня рентабельності цілі.
