2020-04-20
98
Розгляньмо такі операції:
операції надходження ОПІВ на безоплатній основі, за рахунок коштів підприємства та на умовах обміну;
операції придбання ОПІВ на корпоративних умовах та на умовах здійснення спільної діяльності;
операції придбання ОПІВ, створених на підприємстві своїми силами та із залученням сторонніх виконавців на договірній основі;
операції придбання ОПІВ, що не передбачають передачі права власності на таке майно та на умовах подальшої реалізації їх іншим особам;
операції з продажу ОПІВ;
операції з ОПІВ з ознаками гудвілу;
оподаткування роялті.
З позицій податкового обліку будь-які операції з ОПІВ у складі нематеріальних активів розглядаються як товари.
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є не ОПІВ як нематеріальний актив, а отриманий прибуток. На основі цього Закону цей прибуток дорівнює:
П = Д - В - А,
де: Д - валовий дохід, або загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і поза її межами;
В - валові витрати виробництва та обігу, що є сумою будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, що їх придбає такий платник податку для подальшого використання у власній господарській діяльності;
А - сума амортизаційних відрахувань, що визначається з використанням норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду з розрахунку на календарний квартал.
Прибуток платників податку оподатковується за ставкою 25%.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування операцій з нематеріальними активами є операції платників податку з продажу товарів на митній території України. До продажу товарів віднесено будь-які операції, що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажу, ціни, поставки та інших цивільно-правових договорів, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від термінів її надання, також операції з безоплатного надання товарів. Об'єкт оподаткування оподатковується за ставкою 20%. Цей відсоток додається до ціни товарів.
З позицій оподаткування вартість товарів, а саме нематеріальних активів, безоплатно наданих платникові податку в звітному періоді, окрім випадків, коли такі безоплатні товари отримують неприбуткові організації, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, вносяться до валового доходу й не враховуються у валових витратах. Витрати на оплату зборів за дії, пов'язані з охороною прав на ОПІВ, не є об'єктом оподаткування.
При надходженні ОПІВ на умовах внесення засновниками господарського товариства як внесок до статутного капіталу, відповідно до ст.4 підпункту 4.2.5, не враховуються в складі валового доходу, але згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" є об'єктами оподаткування.
Операції з надходження ОПІВ виробничого призначення за рахунок коштів підприємства є об'єктом оподаткування на додану вартість. Джерелами фінансування ОПІВ є прибуток підприємства.
Операції з надходження ОПІВ на умовах обміну підпадають під дію Закону України "Про податок на додану вартість".
Операції з надходження нематеріальних активів, створених на підприємстві своїми силами, передбачають розроблення їх самим підприємством за рахунок складу валових витрат. Але придбання таких нематеріальних активів на баланс за ціною, яка перевищує здійсненні підприємством витрати, розглядається як сукупні витрати для підприємства, а різниця є для виконавців-робітників цього підприємства доходом або винагородою, яка при сплаті оподатковується прибутковим податком у встановленому порядку.
З позиції застосування Закону операції надходження нематеріальних активів, створених на підприємстві своїми силами, не є об'єктом оподаткування на додану вартість, оскільки немає операції продажу товарів для підприємства.
Операції з надходження нематеріальних активів, створених на підприємстві із залученням сторонніх виконавців на договірній основі, передбачають такі цивільно-правові відносини, де продавцями є сторонні виконавці, які можуть бути юридичними або фізичними особами, а покупцем-замовником - підприємство.
При цьому придбання результатів робіт щодо створення нематеріальних активів здійснюється з наданням права на користування або на розпоряджання нематеріальними активами, або передачу права на підставі авторських чи ліцензійних договорів, що підпадають під дію статті 1 пункт 1.31 Закону.
З позиції застосування цього Закону операції надходження нематеріальних активів, створених на підприємстві із залученням сторонніх виконавців на договірній основі, оподатковуються податком на додану вартість при укладанні договорів і довгострокових контрактів на розроблення об'єктів нематеріальних активів, окрім договорів з фізичними особами, відповідно до статті 4 пункту 4.1
З позиції застосування Закону України "Про податок на додану вартість" операції надходження нематеріальних активів на умовах їх подальшої реалізації іншим особам передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від термінів її надання, що відповідає вимогам статті 1 пункту 1.4 цього Закону. Базою оподаткування таких операцій є договірна вартість придбання нематеріальних активів, що відповідає вимогам статті 4 цього Закону, а платник податку зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну в установленому порядку, відповідно до вимог статті 7.
Продаж нематеріальних активів ОПІВ здійснюється на умовах договору їх продажу за ціною сторін угоди. На відміну від надходження нематеріальних активів, де здійснюються операції їх узяття на баланс на підставі договору купівлі, продаж нематеріальних активів передбачає списання їх з балансу на підставі договору продажу. Тому реалізація договору купівлі-продажу передбачає одночасно здійснення двох паралельних операцій: надходження нематеріальних активів у покупця та списання з балансу при їх реалізації чи вибутті в продавця. Одночасно тут вирішуються відносини власності в процесі відчуження нематеріальних активів: продавець їх втрачає, а покупець - набуває. Такі дії з нематеріальними активами підпадають під застосування статті 1 підпункту 1.31, абзац перший та другий Закону щодо продажу товарів і результатів робіт. При цьому операції продажу нематеріальних активів з отриманням доходу, відповідно до статті 4 цього Закону, збільшують валовий дохід підприємства і, отже, є об'єктом оподаткування.
Особливим об'єктом інтелектуальної власності є гудвіл. Його характерною рисою є здатність приносити власникові прибуток понад той, який дають поставлені на баланс підприємства матеріальні й нематеріальні активи. Оскільки базою оподаткування в Україні є прибуток, то, здавалося б, що гудвіл слід оподатковувати. Але оскільки Положення бухгалтерського обліку не поширюється на гудвіл, то він не оподатковується.
Особливим видом операцій, пов'язаних з інтелектуальною власністю, є операції з роялті. Згідно зі ст.1 пункту 1.21 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", роялті є доходом з джерелом його походження в Україні, тобто це дохід, отриманий резидентом або нерезидентом від будь-яких видів їхньої діяльності на території України.
Відносно ОПІВ під роялті розуміють суму виплат за користування ОПІВ. Джерелом такого роялті є прибуток, який є результатом використання ОПІВ в господарській діяльності підприємства - покупця ОПІВ.
Підприємства-отримувачі роялті, згідно з Законом, зараховують його до валових доходів. Підприємство, яке сплачує роялті згідно з Законом, враховує роялті в складі валових витрат. Не є об'єктами оподаткування податком на додану вартість виплати роялті в грошовій формі.
Відзначимо, що витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво та реалізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних і конструкторських робіт, виготовлення й дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів для їх використання в господарській діяльності платника податку включаються до валових витрат.
Отже, податок, пов'язаний з інтелектуальною власністю, можна знизити, по-перше, за рахунок зменшення валових витрат на величину тих, що визначені п. п.5,4,2 Закону. По-друге, за рахунок постановки ОПІВ на бухгалтерський облік та їх амортизації. Відповідно до Закону, збільшення валових витрат на суму амортизації зменшує базу оподаткування і як наслідок - податок.
Але при цьому слід мати на увазі, що постановка ОПІВ на бухгалтерський облік може призводити до збільшення податку на додану вартість, а амортизація поряд зі зменшенням податку - до зменшення обігових коштів підприємства. Тому в кожному конкретному випадку перед прийняттям управлінського рішення про постановку ОПІВ на бухгалтерський облік слід проаналізувати всі "за" та "проти".
