2020-04-20
99
Одним з перших учених на Заході, що спробували осмислити інноваційну діяльність, був економіст і соціолог Дж. Шумпетер. Він виділяє чотири основні різновиди нововведення:
1. Нове, ще невідоме в сфері споживання, благо, або нова якість відомого блага.
2. Новий, більш ефективний метод виробництва відомої продукції, не пов'язаний з науковим відкриттям.
3. Відкриття нових можливостей збуту відомої продукції.
4. Реорганізація виробництва, що веде до підриву сталої монополії.
З цього часу (1911 р.) з'явилася безліч наукових праць. Підводячи підсумок дискусії (1985 р.), американський соціолог П. Друкер виділив наступні основні джерела нововведення:
1. раптова зміна ситуації: чийсь несподіваний успіх (невдача) або якийсь імпульс ззовні і, як реакція на це, поява нововведення.
2. протиріччя, що виявилося: між реаліями життя, між реальністю і чеканнями людей, між цінностями і чеканнями споживача, у ході будь-якого процесу [12, c. 37].
Таблиця 2.1
Розходження інноваційного і стабільного процесу [12, c.39]
|
|
|
| № п/п | Характеристика процесу | Інноваційний процес | (Рутинний) Стабільний процес |
| 1. | Кінцева мета | Задоволення нової суспільної потреби | Задоволення сформованої суспільної потреби |
| 2. | Шляхи досягнення цілей | Численні і не визначені | Нечисленні, відомі оптимальні |
| 3. | Ризик при досягненні мети | Високий | Низький |
| 4. | Період утворення зв'язку від кінця до початку процесу | Тривалий | Короткий |
| 5. | Тип процесу | Дискретний | Безупинний |
| 6. | Керованість (можливість планування) | Низька | Висока |
| 7. | Плани | Довгострокові, можливе їхнє коректування | Короткострокові, що мають характер директив, завдань |
| 8. | Розвиток системи, у рамках якої здійснюється процес | Перехід на новий рівень розвитку | Збереження даного рівня розвитку |
| 9. | Взаємодія зі сформованою системою інтересів учасників процесу | Вступає в протиріччя | Ґрунтується на них |
| 10. | Ступінь збігу інтересів учасників процесу | Низька | Висока |
| 11. | Розподіл сфер відповідальності | Перерозподіляються | Стабілізуються |
| 12. | Форми організації | Гнучкі, зі слабкою структуризацією | Тверді, засновані на нормах і регламенті |
За більш ніж сімдесятирічний період в аналізі нововведень можна побачити поворот від технократичного до соціального бачення цих процесів. Тобто в аналіз нововведень включаються такі елементи, як суспільна свідомість, цінності і чекання, думки і настрої.
Дослідники відзначають, що інноваційні процеси - поза залежністю від їхнього формального визначення - розглядаються як процеси, що пронизують усю науково-технічну, маркетингову діяльність виробників і, у кінцевому рахунку, орієнтовані на задоволення конкретних суспільних потреб.
|
|
|
Соціальні інновації - це процеси, у результаті яких відбуваються істотні і необоротні зміни у взаємодії між людьми, групами, що сприяє формуванню нових зв'язків і відносин між ними, спрямованих на задоволення нових духовних і інтелектуальних потреб, нових норм, породженню організацій і зв'язків більш високого рівня розвитку [12, c.31].
Виділяючи суть інноваційних процесів, В. С. Дудченко відзначає, що "це відновлення, перебудова, розвиток всіх аспектів нашого життя" і що паростки нового породжуються в протиріччях, подоланні тупиків і розривів у процесі всього людського життя. У центрі соціальних інновацій не тільки процес, але і сама людина з його здатністю і розвитком розумових процесів. Його роботи в основному присвячені технології породження інновацій, що сприяють формуванню в людей нових підходів у ситуації тупиковій, ризиковій і невизначеній. Це технологія інноваційних ігор, спрямована на зміну, розвиток і породження нового в багатьох сферах людської життєдіяльності [5].
Соціальні інновації супроводжуються процесами загострення протиріч і конфліктів, це закономірна форма і зміст взаємодії між людьми і соціальними групами. Критичною зоною розвитку цих процесів, коли відбувається різка зміна міжіндивідуальних і міжгрупових зв'язків і відносин, яка супроводжується зростанням психологічної напруженості і конфліктності, можуть виступати періоди, пов'язані зі здійсненням інновацій.
Узагальнюючи основні погляди і деякі підходи різних авторів до інноваційних процесів, можемо зафіксувати наступні положення (табл. 2.2).
Процеси в суспільному виробництві можуть бути традиційні й інноваційні. Інноваційна діяльність розділяється на "техніко-технологічну" і "соціальну".
Різні фактори (техніко-економічні, юридичні, організаційно-управлінські, соціально-психологічні та інші) можуть сприяти чи перешкоджати інноваційній діяльності.
Таблиця 2.2
Фактори, що перешкоджають і сприяють інноваційній діяльності в організаційно - управлінській і соціально - психологічної сферах [5]
| № п/п | Група факторів | Фактори, що перешкоджають інноваційній діяльності | Фактори, що сприяють інноваційній діяльності |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Організаційно- управлінська сфера | - Устояні оргструктури;- Зайва централізація;- Жорстко ієрархічний принцип побудови організації;- Перевага вертикальних потоків інформації;- Відомча замкнутість;- Труднощі міжгалузевих і міжорганізаційних взаємодій;- Твердість у плануванні;- Орієнтація на сформовані ринки;- Складність узгодження інтересів учасників. | - Гнучкість оргструктури;- Децентралізація;- Матрична структура побудови організацій;- Перевага горизонтальних потоків інформації;- Деяка автономність у взаємодії з іншими структурами;- Індикативність у плануванні, допущення коректувань;- Орієнтація на проблемні напрямки і формування груп під них;- Високий ступінь погодженості всіх суб'єктів інновації. |
| 2. | Соціально-психологічна сфера | - Опір у суб'єктів, функції і статус яких можуть бути змінені;- Опір суб'єктів, що змушені будуть перебудовувати устояні способи діяльності;- Опір порушенням стереотипів поводження, що склалися традицій, норм;- Острах невизначеності, побоювання покарання за невдачу;- Опір усьому, що надходить ззовні (синдром чужого винаходу). | - Моральне заохочення, суспільне визнання;- Забезпечення можливостей для творчої реалізації суб'єкта |
Інноваціям властиві такі основні характеристики, як:
· високий ризик і високий ступінь невизначеності;
· гнучкість форм;
· загострення протиріч і конфліктів;
· наявність побічного, невизначеного продукту (результату), задоволення нової потреби;
|
|
|
· перехід на новий рівень розвитку системи.
У центрі соціальних інновацій знаходиться людина, що і визначає соціальну спрямованість процесів. Отже, ми можемо відзначити, що інноваційний процес характеризується такими ознаками як невизначеність у досягненні мети, високий ризик, загострення конфліктів, гнучкість форм, задоволення нової потреби і перехід на новий рівень розвитку системи.
