Результати експериментального дослідження

 

Анкетування за методикою КОС-2 в обох групах проводилося в 2 етапи на початку нашого дослідження та після відповідних корекційних занять.

За підсумками І етапу анкетування в 1, контрольній, групі з 88 анкетованих учнів за шкалою оцінки комунікативних і організаторських схильностей маємо такі результати (відповідно до шкальної оцінки):

1 – 32 учнів.

2 – 26 учнів.

3 – 12 учнів.

4 – 14 учнів.

5 – 4 учнів.

В 2й групі (експериментальний) з 90 опитаних учнів за шкальною оцінкою маємо результат:

1 – 35 учнів

2 – 23 учнів

3 – 12 учнів

4 – 15 учнів

5 – 3 учнів

Кожна оцінка характеризує наявність або відсутність комунікативних і організаторських схильностей. (див. Додаток 1)

Отже, як можемо бачити з результатів І етапу нашого експеримента, в обох групах практично однакова кількість дітей, які мають низький рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей (1); рівень нижче середнього (2), т.т. ці діти переважну більшість часу перебувають на одиниці з собою; середній рівень (3) – схильні до контактів з іншими, проте їхні схильності не дуже стійкі, іноді вони віддають можливість вирішувати – іншим; високий рівень прояву схильностей – це люди, які завжди займаються суспільно-масовою діяльністю, приймають активну участь в організації та проведенні заходів тощо. Не так багато, але все ж є і діти із дуже високим рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей – вони завжди відчувають потребу в такого роду діяльності.

Враховуючи отримані результати, нами з експериментальною групою було проведено цикл ігрових занять з метою підтвердження гіпотези, що ігрова діяльність може сприяти виявленню, організаторських здібностей у дітей підліткового віку.

По закінченні корекційних занять, проведене повторне анкетування учнів з контрольної та експериментальної груп.

Результати мають такий вигляд за шкалою оцінок комунікативних та організаторських схильностей.

Контрольна група                                  Експериментальна група

1 31 учнів                                                            28 учнів

2 27 учнів                                                             16 учнів

3 13 учнів                                                             20 учнів

4 14 учнів                                                             18 учнів

5 3 учнів                                                               8 учнів

Як бачимо результат говорить сам за себе: під час ігрової діяльності стало можливим на основі комунікативних і організаторських схильностей сприяти виявленню організаторських здібностей дітей підліткового віку. Порівняльну характеристику можна бачити на діаграмах 1, 2.

Діаграма 1. Порівняльна характеристика результатів анкетування експериментальної і контрольної груп до проведення корекційної роботи

 

Результати опитування учнів контрольної групи практично змін не зазнали.

Діаграма 2. Порівняльна характеристика результатів анкетування експериментальної і контрольної груп після проведення корекційної роботи

 

 

Зменшення кількості учнів, які отримали оцінку 1 і 2 за шкалою оцінювання свідчить, що в результаті ігрової діяльності у дітей з низьким рівнем організаторських схильностей відбулися певні зміни в характері взаємовідносин з однолітками. Підвищення за оцінками 3, 4, 5 говорить, що використання ігрової діяльності є доцільною для виявлення та розвитку організаторських здібностей у дітей підліткового віку. З метою отримання додаткової інформації, нами було використано додатково методику діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні М. Снайдера. (Додаток №2) Методика містить 10 запитань. Кожне з них треба оцінити як відповідне чи невідповідне по відношенню до себе.

Опитування проводилося з учнями експериментальної групи. За підсумками, отримано результати:

40 учнів від кількості учасників групи мають низький рівень комунікативного контролю, не вважають за потрібне змінюватись відповідно до ситуації.

27 учнів мають середній комунікативний контроль, в емоційних проявах не стримані, в поведінці враховують думки оточуючих. 23 учні мають високий рівень комунікативного контролю. Легко вживаються в будь-яку роль, добре реагують на зміни в ситуаціях тощо.

Результати нашого експериментального дослідження свідчать, про те, що внутрішній світ підлітка розвинений недостатньо, він ще не збагачений досвідом переживання різноманітних ситуацій. Перешкоди, які постають на шляху до задоволення його життєво важливих соціальних потреб, не сприяють його активності. За таких обставин підліток неспроможний вийти з кризової ситуації шляхом саморозвитку, самоактуалізації та самовдосконалення. Діяльність його самосвідомості спрямовується лише «по лінії найменшого опору», що й детермінує «вмикання» захисних механізмів – мимовільних, неусвідомлюваних процесів, покликаних позбавити індивіда сприйняття небажаної психотравмуючої інформації, усунути тривогу та напруженість. В якості таких захисних механізмів може виступати рольова гра, спрямована на самоствердження перед оточуючими, потяг до розігрування, орієнтована на мовленнєву діяльність.