Аналіз синтаксичних конструкцій ОМД

 

Аналіз синтаксичної структури ОМД в даних оповіданнях дозволяє виділити такі типи синтаксичних одиниць:

Одиночне речення: просте, складносурядне або складнопідрядне

Предикативна одиниця типу “it is”

Непредикативна (означувальна) конструкція

НФЄ

Наведемо приклади кожної з цих конструкцій:

Одиночне речення:

а) просте: “The disease of the lady Madeline had long baffled the skin of her physicians” (По)

б) складносурядне: “She was, in truth, much respected by al the poor people of the place; her house was quite a resort of the old wives of the neighbourhood" (Ірвінг).

в) складнопідрядне: “The radiance was that of the full, setting? And blood-red moon, which now shone vividly through that once barely discernable fissure, of which I have spoken extending from the roof of the building, in a zigzag direction, to the base” (По).

Предикативна одиниця типу “it is…”:

“It is separated from the mainland by a scarcely perceptible creek (Мелвіл).

Непредикативна одиниця:

“I could see dark draperies, the general furniture, many books and musical instruments lay scattered about, but failed to give any vitality to the scene" (Ірвінг).

НФЄ:

“There was the table on which he had leaned; there was the peg, on which he had hung his hat; and there was the door, locked preciously as he himself had locked it, with the chair placed against it (Ірвінг).

Частотність вживання синтаксичних конструкцій для створення ОМД представлена у вигляді таблиці:

 

Всього ОМД	З них передані за допомогою:
	Непредикативна одиниця	Предикативна одиниця	Одиночне речення			НФЄ
49	21%	11%	34%			34%
			ПР	ССР	СПР
			11%	15%	9%

Дані таблиці свідчать про те, що найчастіше вживаними синтаксичними конструкціями у побудові ОМД є одиночні речення (особливо складносурядні) та над фразові єдності.

Згідно із визначенням розгорнутих і згорнутих ОМД, можна стверджувати, що 79% ОМД є розгорнутими, а 21% - згорнутими.

Не досить великий відсоток розгорнутих ОМД пояснюється тим, що твори невеликі за розміром, хоча ОМД виконують важливі текстоутворюючі функції.

Отже можна зробити такі висновки:

1. Вибір синтаксичних конструкцій залежить від розміру твору та від ідейного задуму письменника. Недостатньо велика кількість розгорнутих описів обумовлена невеликими розмірами оповідань та особливим значення, яке дані письменники приділяють ОМД.

Найбільше ОМД зустрічається у Мелвіна та Ірвінга, трохи менше - у По.

2. Характер зв’язків між простими реченнями частіше перелічувальний, ніж причинно - наслідковий, тому ССР переважають над СПР.

Цю особливість можна простежити в даних творах письменників (По, Ірвінга, Мелвіна), що також становить характерну рису романтиків.

Відтворення описових контекстів у перекладі