Менеджмент у професійному спорті

Історія розвитку професійного спорту, його організаційна структура, мета та завдання, які вирішуються лігами, командами, спортсменами й менеджерами, свідчать про те, що професійний спорт - це й спорт, і розвага, і бізнес.

Спортсмен - професіонал робить специфічний товар - видовище. Тому час, який він витрачає на спорт, по суті, є робочим часом. Про це, зокрема, свідчать: режим тренування; виїзд на тренувальні збори; порівняння энерготрат спортсменів і представників інших професій; календар змагань, який у деяких видах професійного спорту обумовлює безперервну участь у змаганнях протягом 6-8 місяців у році; розміри матеріальних винагород спортсменів і ін.

Професійний спорт відноситься до індустрії розваг. Професійні ліги претендують на гроші, які люди готові платити, щоб не без задоволення заповнити час дозвілля. Але, у професійному спорті є щось, що відрізняє цей вид ділової активності від інших сфер бізнесу. [7, с. 24, 31]

Таким чином, професійний спорт являє собою тип розважального шоу-бізнесу, у якому гроші є універсальним рушійним стимулом. Гравці й власники команд віддають перевагу, скоріше, грошам, ніж самій грі. Телевізійні гроші диктують розклад ігор, час перерв для комерційної реклами й навіть те, що говорять коментатори. [7, с. 51]

Таким чином, специфіка бізнесу в професійному спорті має наступні принципові особливості:

1. Клуби, команди, спортсмени вступають у конкурентні взаємини лише в процесі змагань. У бізнесі вони не конкуренти, а партнери.

2. Застосовується своєрідна система відбору робочої сили ("драфт") і контракти, які містять ряд обмежень для гравців.

3. Виключне право клубу (команди) на надану їй територію.

4. Специфічні правила вступу в лігу (асоціацію) нових клубів (команд).

5. Розподіл доходів між клубами (командами) ліг від продажу квитків на ігри й прав на радіо й телетрансляцію ігор.

6. Надання муніципальних спортивних споруд в оренду за символічну плату.

7. Пільгове застосування до командних ігрових видів спорту антитрестовського законодавства.

8. Високий рівень зарплати спортсменів і тренерів по відношенню до представників інших професій.

9. Диференційований підхід до оплати праці професійних спортсменів.

Розвиток професійного спорту і його економіки визначається насамперед попитом на цей вид діяльності. На професійній основі, розвиваються більш видовищні й прибуткові види спорту - автоперегони, футбол, бейсбол, баскетбол, бокс, боротьба, гольф, кінні перегони, теніс, хокей і ін. Змагання тільки в цих видах спорту в 90- х відвідали 250-300 млн. глядачів. Щорічний дохід від придбання вхідних квитків склав більш 5 млрд. доларів. Сукупний дохід у професійному спорті наприкінці 90- х років коливався в межах 8-10 млрд. доларів. Найбільш прибутковим були американський футбол, бейсбол, баскетбол і хокей. Доходи відповідно становили: у футболі - 3,5 млрд. доларів, бейсболі - 2,5 баскетболі - 2,0, хокеї - 1,4 млрд. доларів. У цілому доходи від цих чотирьох видів спорту були близько 60% від доходів професійного спорту в цілому. [6, с. 56-57]

Один з основних і постійних джерел доходів професійного спорту - реалізація квитків на змагання. Навіть стрімкий розвиток телебачення не зміг виявити негативного впливу на відвідуваність змагань.

Ціни на квитки коливаються в дуже великому діапазоні й залежать від популярності команди, рівня комфорту того або іншого спортивного спорудження, конкретного місця й інших факторів. Так, ціни на квитки на матч команд НБА коливаються від 2 до 350 доларів. У Філадельфії вони становлять 8-30, у Чикаго - 12-175, а в Лос-Анджелесі - 2-350 доларів.

Основою квиткового бізнесу в командних ігрових видах професійного спорту є продаж сезонних абонентів. НБА - близько 60% загальної кількості місць у залах. НХЛ - 60% від загальної суми, а у вільний продаж надходило лише 15-20% квитків.

Більш 75% сезонних абонентів на ігри купують різні фірми й корпорації по статті "ділові зустрічі", а не із власних доходів їх співробітників. Ці абоненти віддають безкоштовно постійним клієнтам фірм або їх гостям. [7, с. 42]

Величезну роль у залученні глядачів на змагання відіграє реклама й організація проведення самих змагань. Професійні команди мають стабільні календарі й більшість їх шанувальників у місті знають, коли й де грає їхня команда. Тому основна частка рекламних витрат у цих видах спорту припадає на виготовлення барвистих програм, фотографій команд і окремих гравців, які, згідно із записом у контрактах, зобов'язані також проводити рекламну роботу.

Спортивні змагання в США, супроводжуються багатьма ритуалами й церемоніями, які залучають глядачів своєю барвистістю і є своєрідними актами ідейно-психологічного впливу.

Багато уваги приділяється створенню комфортної атмосфери: чистоти, відмінні й різноманітні послуги, добре відношення обслуговуючого персоналу, продаж різних продуктів харчування, напоїв, сувенірів і т.д.

Наступне джерело фінансування професійного спорту - дохід від концесій стадіонів і інших спортивних споруджень. Кожний глядач, який прийшов подивитися спортивний захід, є потенційним покупцем прохолодних напоїв, їжі, пам'ятних сувенірів, програм і безлічі інших товарів.

Під час звичайної гри хокейної команди " Ньорк-Йорк Рейнджерс" у Палаці спорту "Медісон сквер гарден" продається 20 тис. хот-догів, 15 тис. банок пива, 10тис. пляшок содової води, 2500 програм і 500 щорічників команди, 10 тис. вимпелів, прапорців і спортивних майок. Загальний дохід від концесій тільки за одну гру становить близько 80 тис. доларів. Якщо врахувати, що ця хокейна команда проводить у Палаці спорту 41 регулярну гру на своєму полі, то сумарний дохід становить більш 3 млн. доларів за сезон. [7, с. 82 ]

У професійному спорті виробниками є ліга й команда, споживачами - глядачі. У практиці спортивного менеджменту, змагання - це середовище для передачі рекламної інформації й інших послуг зацікавленій групі глядачів. У цих випадках використовується реклама на спортивних спорудах, на спортивному одязі й самі спортсмени як носії реклами (Додаток В).

Професійний спорт у США є еталоном ведення спортивного бізнесу, сформувався особливо в командах ігрових видах професійного спорту і це добре збалансована інфраструктура, а найголовніше - особливе відношення населення до спорту, що й ніде більше не зустрічається.

Питання організації й керування різними видами професійного спорту тісно пов'язані з його історією й традиціями, появою нових джерел фінансування, змінами, що відбуваються в спорті.

Величезний вплив на організаційну структуру всіх професійних видів спорту, зокрема ігрових, виявив професійний бейсбол. Американські фахівці вважають, що модель його організації пояснює організаційну сутність усього професійного спорту.

Основною структурою одиницею в професійному спорті є ліга або асоціація. Так, у бейсболі, футболі, хокеї - це ліги, у баскетболі, гольфі, тенісі - асоціації, у боксі - ще й ради.

Оскільки професійні ліги є самостійними організаціями, багато хто з них мають істотні відмінності, незважаючи на однаковий характер інтересів і наявність загальних проблем. [13, с. 82-85]