Г) факультативні заняття

В нашому коледжі є рекомендації по проведенню факультативних занять по найбільш актуальних проблемах науки і техніки, а також по тих темах, які найбільше зацікавили учнів в процесі викладання предмету. Вони проводяться паралельно з вивченням основного курсу. Студентам представляється можливість вивчати спеціальні факультативні курси, що розширюють коло наукових і прикладних знань. Проведення факультативних занять, як правило, доручається найдосвідченішим педагогам, спеціалістам даного профілю. Можливе запрошення до ведення факультативів висококваліфікованих фахівців з вищих навчальних закладів, наукових інститутів, спеціалістів, інженерів-механізаторів, тощо.

Структура факультативного заняття мало чим відрізняється від структури уроку: пояснення нового матеріалу з наступним проведенням семінарського заняття. Бажано на факультативному занятті більше включати елементів самостійної розумової праці, глибше опрацьовувати складніші теми, розділи програми, розбирати і розв'язувати ускладнені задачі.

Однією з ефективних форм позакласної роботи з студентами коледжу є предметні гуртки. Вони організовуються на добровільній основі завідуючими кабінетами, лабораторіями викладачами. Зміст роботи кожного гуртка визначається перш за все його призначенням. Члени гуртка виготовляють наочні посібники, монтують прилади, пишуть доповіді і виступають з ними перед аудиторією, підготовлюють реферати, наукові статті, цікаві повідомлення та новини літератури, науково-технічну інформацію, виготовляють методичні посібники, наочність, ремонтують і виготовляють таблиці, діючі моделі. В зміст роботи гуртків по предмету по вивченню теоретичного матеріалу включається матеріал, що найбільше цікавить студентів. Форми гурткової роботи можуть бути найрізноманітнішими: лекції, бесіди викладачів, передовиків с/г виробництва, виступи учнів з заздалегідь підготовленими повідомленнями. Дуже важливо створити умови на заняття гуртка для творчості учнів, їх активності у розв'язання того чи іншого питання.

Робота в предметних гуртках проводиться по таких напрямах:

а) підготовка доповідей, рефератів, виконання спеціальних розрахунків по профілюючих дисциплінах;

б) проведення лабораторних робіт, виготовлення спеціальних лабораторних установок;

в) конструювання і виготовлення технічної оснастки, діючих моделей станків, машин і механізмів.

Вміння самостійно мислити, творчо підходити до любої роботи стало необхідною умовою успішної діяльності студентів, а в майбутньому фахівців, спеціалістів с/г виробництва.

Творчу діяльність студентів в гуртках технічної творчості можна умовно поділити на етапи. Перший етап - вибір об'єкту конструювання. Тут необхідно враховувати слідуючи дидактичні вимоги:

- технічна задача повинна бути посильною для студентів і викликати в них пізнавальний інтерес;

- для виготовлення слід вибирати реальні об'єкти, що представляють реальну практичну значимість для певної галузі виробництва і відповідають особистим інтересам студентів;

- умови для конструювання і виготовлення об'єктів повинні бути близькими до виробничих, що дозволить студентам більш детально вивчити особливості обраної професії, елементи майбутньої роботи на виробництві;

- при виборі об'єктів необхідно орієнтуватися на рівень теоретичної і практичної підготовленості студентів.

Другий етап технічної творчості пов'язаний з пошуком конструкторського рішення, сформульованого на першому етапі. На цьому етапі студенти збирають і вивчають необхідний матеріал, читають науково-технічну літературу, використовують свої знання, вміння і навички для рішення поставленої задачі, здійснюють самостійний творчий пошук, знайомляться з об'єктами, подібними до тих, що конструюються. Це сприяє виробленню у студентів вмінь раціоналізаторської або винахідницької роботи.

Дуже важливо вибрати найбільш вдалий метод творчого конструювання. При конструюванні технічних об'єктів найбільший навчальний ефект дає проблемне конструювання в поєднанні з методом рішення конструкторсько-технічних задач на основі творчого переходу від промислового зразка машини або станка до проектованого.

Суть проблемного конструювання полягає в тому, що керівник гуртка створює проблемно-технічні ситуації: виходячи з протиріч між відомим і невідомим, між існуючою технікою і конструйованою, між старими відживши ми вимогами і новими пов'язаними з розвитком сучасної науки і техніки. Найцінніше в проблемному конструюванні те, що воно в найбільшій мірі розвиває в студентів технічне мислення, а це і є головне завдання технічної творчості.

Третій етап творчості студентів - конструкторська розробка проектованого об'єкта, виконання складальних і робочих креслень. Розвитку конструкторських здібностей і формуванню вмінь сприяє зв'язок вивчення спеціальних дисциплін з гуртковою роботою. Викладачам спеціальних дисциплін слід заняття в гуртках проводити в тісному зв'язку з теоретичними матеріалом, що вивчається на уроках. Плануючи вивчення окремих тем, викладач повинен продумати, як зможуть застосовувати студенти одержані знання в технічних гуртках і в майбутньому в практичній діяльності на виробництві.

Завершальний етап - четвертий. Він передбачає виготовлення деталей, зборку і випробування об'єкта. На цьому етапі студенти бачать результати своєї творчої праці і виявляють свою підготовленість до самостійної роботи на виробництві.

Кожний етап творчої діяльності студентів не є закінченим і ізольованим. А просування від одного етапу до іншого не завжди послідовне. Часто трапляються випадки, що удосконалення об'єкта проходить не тільки в процесі його конструювання, але й в процесі виготовлення.